Постанова

від 12.03.2020 по справі 640/5163/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5163/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Шейко Т.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року (розглянута у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2019 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати взяття на облік 07 лютого 2018 року за №10000001114700 платником єдиного соціального внеску ОСОБА_1 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зняти з податкового обліку в ДПІ у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як фізичну особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність (самозайнята особа) ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 серпня 2017 року позивачем як особою, яка займається адвокатською діяльністю до податкового органу подано заяву про припинення (ліквідацію) платника податків, як самозайнятої особи за формою №8-ОПП та заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску з підстав зміни організаційної форми адвокатської діяльності (вступ в Адвокатське об`єднання Айтлекс ) із наданням документу внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відповідного запису, а також подано податкову декларацію (звітність) ліквідаційна , із здійсненням остаточного розрахунку (сплати) податкових зобов`язань.

Проте 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 отримав листа на офіційну електронну пошту, яким повідомлено позивача про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску у зв`язку з не зняттям позивача з обліку платників податків, як самозайнятої особи.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не зняття його з обліку платників, як самозайнятої особи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано взяття Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на облік 07 лютого 2018 року за №10000001114700 платником єдиного соціального внеску ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не зняття з податкового обліку в ДПІ у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як фізичну особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність (самозайнята особа) ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зняти з податкового обліку в ДПІ у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як фізичну особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність (самозайнята особа) ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 з 12 вересня 2016 року перебував на податковому обліку в ДПІ у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат).

30 березня 2017 року створене Адвокатське об`єднання Айтлекс (Ідентифікаційний код юридичної особи 41247363), у якому позивач як адвокат ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5768/10 від 30 серпня 2016 року та посвідчення адвоката України №5768/10 від 30 серпня 2016 року.

Вказана інформація кореспондується із інформацією в Єдиному реєстрі адвокатів України (Витяг з ЄРАУ серії АІ №003909) (а.с. 80).

У зв`язку із припиненням незалежної професійної діяльності (зміна організаційної форми адвокатської діяльності), 16 серпня 2017 року позивачем подано до податкового органу заяву форми №8-ОПП та пояснювальний лист до неї. До пояснювального листа позивачем долучено документально підтверджену інформацію відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю, а саме витяг з Єдиного реєстру адвокатів щодо зміни форми адвокатської діяльності та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб про реєстрацію адвокатського об`єднання.

21 серпня 2017 року до відповідача подано заяву про проведення документальної (ліквідаційної) перевірки у зв`язку із припиненням незалежної професійної діяльності.

15 грудня 2017 року до відповідача подано додаткову заяву до заяви від 21 серпня 2017 року про проведення (ліквідаційної) перевірки, до якої також долучено копію звітності Форми №Д5 (ліквідаційна) та копії квитанцій про сплату єдиного соціального внеску.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки №3329/26-15- 42-05-2936623517, виписана та вручена фінансова вимога від 06 серпня 2018 року №Ф-227У і два рішення про застосування штрафних санкцій від 06 серпня 2018 року № 0089654205, 0089664205.

Ознайомившись з актом перевірки позивач дізнався, що ним не нараховано та не сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що, на його думку, не відповідає дійсності та підтверджується копіями квитанцій: 0.0.826799250.1 від 14 серпня 2017 року щодо сплати ЄСВ за 2017 рік та 0.0.914162545.1 від 12 грудня 2017 року щодо сплати ЄСВ за 2017 рік.

09 серпня 2018 року платником податків ОСОБА_1 повністю погашено грошове зобов`язання, нараховане за наслідками проведеної відповідачем перевірки у зв`язку із ліквідацією/реорганізацією самозайнятої особи.

З огляду на зазначене, після проведення остаточних розрахунків з контролюючим органом (сплати фінансової вимоги №Ф-227У від 06 серпня 2018 року та рішень про застосування штрафних санкцій №0089654205, №0089664205 від 06 серпня 2018 року), до інформаційних ресурсів відповідача мали бути внесені відомості про зняття з обліку платника податків - фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, проте вказана подія не сталася, а тому, за твердженням позивача, така бездіяльність відповідача є неправомірною, в зв`язку з чим для захисту порушеного права позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Згідно з п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України, самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятою релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Взяття та зняття з обліку платників єдиного внеску регулюється ст.. 5 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положенням про реєстр страхувальників, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162.

Згідно з п.п. 67.1.2. п. 67.1 ст. 67 та п. п. 65,10.4. п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України підставою для зняття з обліку в органах доходів і зборів самозайнятої особи є реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі (з дати реєстрації).

Відповідно до п. 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (надалі - Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Відповідно до п. 11.16 Порядку №1588, платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП (додаток 16). З моменту видачі довідки за формою № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Згідно з п. п. 2 п. 11.22 Порядку №1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

У відповідності до п.п. 3 п. 11.22 вказаного Порядку внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:

- визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду;

- смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану), а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується судовим рішенням;

- внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації;

- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку;

- заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;

- наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством, - з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання (підпункт 5 пункту 11.22 Порядку №1588).

Водночас, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа (п. п. 6 п. 11.22 Порядку №1588).

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є: наявність хоча б однієї з підстав, визначених п.п 65.10 ст. 65 цього Кодексу для самозайнятої особи (п. п. 67.1.2 п. 67.2 ст. 67 ПК України).

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 67.3 ст. 67 ПК України).

Згідно з п. п. 2 п. 11.18 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09 грудня 2011 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300) фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

У відповідності до розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ згідно з додатком 4 до цього Порядку та копії таких документів: розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи. Отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ (додаток 4), контролюючий орган у строк, зазначений у пункті 1 цього розділу, проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно. На основі акта перевірки або акта звірки платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

У разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку.

Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що вище зазначені норми права поширюються на платників податків, які вирішили саме припинити свою діяльність та мають дотримуватись вищезазначеної процедури.

Як встановлено позивачем подано заяву про припинення (ліквідацію) платника податків, як самозайнятої особи за формою №8-ОПП (а. с. 88) та пояснювальний лист до форми №8-ОПП (а.с. 34-35) з підстав зміни організаційної форми адвокатської діяльності (вступ в Адвокатське об`єднання Айтлекс ) із наданням документу внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відповідного запису.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VІ адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 4 цього ж Закону адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об`єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:

- зміну організаційної форми адвокатської діяльності;

- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Кодексом.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки наведені у статті 78 Кодексу, а саме згідно п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Кодексу після подання платником податків заяви про зняття з обліку контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 Кодексу, зокрема, згідно з п. п. 82.2 ст. 82 Кодексу тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати для інших платників податків 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених ст. 78 Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 робочих днів.

За результатами проведеної перевірки платник податків здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

Відповідно до п. п. 11.16 п. 11 розділу XI Порядку № 1588 платникам податків, до яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також щодо яких законом або нормативно-правовими актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП. З моменту видачі довідки за формою № 12-ОПП такий платник податків вважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Відповідно до п. 6 розділу V Порядку № 1162 платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі- Закон № 755), видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 7 до цього Порядку. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Таким чином, по закінченню усіх дій по припиненню діяльності фізичній особі надаються довідки за формами № 12-ОПП та № 10-ЄСВ.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що наведені нормативні положення та встановлені обставини суд зазначає, що у даних спірних правовідносинах позивачем було дотримано відповідної процедури, яка полягала в наступному:

- зміну організаційної форми адвокатської діяльності, шляхом вступу ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання Айтлекс та внесення відповідних відомостей до ЄРАУ;

- подання позивачем до відповідача заяв за формами № 8-ОПП та заяви з інформацією про внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:

- зміну організаційної форми адвокатської діяльності;

- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

- проведення перевірки та у разі відсутності заборгованості з податків та зборів -зняття позивача з обліку.

Таким чином, припиненню перебування на податковому обліку передує відповідна процедура, встановлена Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положенням про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року №1162, яка включає в себе проведення перевірки та остаточного розрахунку, що й підтверджується матеріалами справи а саме: актом від 30 липня 2018 року №3329-26-15-42-05-2936623517 (а.с. 38-40); квитанціями про сплату заборгованості з ЄСВ (а.с. 41-42), а також квитанціями про проведення остаточного розрахунку (сплату штрафних санкцій) (а.с.46, 48-49).

Враховуючи вищевикладені правові норми та встановлений факт призначення та проведення перевірки контролюючим органом за наслідками звернення позивача, у суду наявні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття ОСОБА_1 з обліку платників, як самозайнятої особи (особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність) і не видачу довідки за формою №12-ОПП, № 10-ЄСВ, оскільки позивачем вчинено усі необхідні дії, за яких у податкового органу виникає обов`язок щодо зняття з обліку та видачу відповідних довідок.

Щодо посилань відповідача про не подання позивачем заяви за формою №7-ЄСВ , колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем подано заяву, але не за встановленою формою, в той же час, відповідач прийняв таку заяву та призначив відповідну перевірку, а тому вчинено усі необхідні дії для зняття особи з обліку платника податків єдиного соціального внеску.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасуванні взяття Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на облік 07 лютого 2018 року за №10000001114700 платником єдиного соціального внеску ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження подання саме позивачем заяви про взяття останнього на облік з 07 лютого 2018 року, а тому дана позовна вимоги також підлягає задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль