ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-72-21
УХвала
"11" березня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/107/20
Суддя господарського суду Пригара Л.І.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун» , м. Ужгород про забезпечення позову у справі № 907/107/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун» , м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турболом» , м. Ужгород про стягнення 107 373 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Турболом» ,
ВСТАНОВИВ:
05.03.2020 року на адресу Господарського суду Закарпатської області разом із позовною заявою у справі № 907/107/20 надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун» , м. Ужгород б/н від 05.03.2020 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Турболом» .
Оцінюючи заяву Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун» б/н від 05.03.2020 року про забезпечення позову у справі № 907/107/20, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на значний розмір суми заборгованості та відсутність наміру відповідача добровільно оплатити заборгованість за поставлену продукцію за Договором поставки № 021 від 12.08.2019 року, а також звернення відповідача до суду із заявою про скасування судового наказу у справі № 907/645/19.
Наведене, на думку позивача, може утруднити, унеможливити виконання судового рішення у даній справі та є безумовною підставою для забезпечення позову у даній справі.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій , спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстав дійти висновку про те, що позивач, звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається у заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити обґрунтованість поданої заяви.
Проте, в даному випадку, позивачем до заяви про забезпечення позову, не надано жодних доказів, у підтвердження того, що відповідачем вчиняються будь-які дії, які б свідчили про можливе ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або позбавлення заявника (позивача) можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить останній.
Вчинення відповідачем дій щодо скасування судового наказу у справі № 907/645/19 є правом відповідача, наданим положеннями ГПК України, з огляду на що не може бути розцінене судом як доказ ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань. Заперечення чи оспорення розміру невиконаного зобов`язання є правом господарюючого суб`єкта, яке у порядку наказного провадження може бути реалізовано тільки шляхом подання заяви про скасування судового наказу.
Разом з тим, позивач, стверджуючи про подання відповідачем заяви про скасування судового наказу із надуманих підстав, не подав суду доказів про те, що такі обставини не відповідають дійсності або суперечать закону.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у даній справі з мотивів, викладених у поданій Приватним акціонерним товариством «Ужгородський завод «Електродвигун» , м. Ужгород заяві б/н від 05.03.2020 року.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 123, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,
СУД УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун» , м. Ужгород б/н від 05.03.2020 року про забезпечення позову у справі № 907/107/20 відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам спору.
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала підписана 12.03.2020 року.
Суддя Пригара Л.І.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2020 |
Оприлюднено | 16.03.2020 |
Номер документу | 88148413 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригара Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні