Рішення

від 26.02.2020 по справі 910/17123/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2020Справа № 910/17123/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз"

про стягнення 3 368 758,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пасько С.М.

від відповідача: Ербелідзе А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" про стягнення 3848798,00 грн. заборгованості, з яких: 3839200,00 грн. - сума основного боргу, 9598,00 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № ТДГ-84/1908000207 від 27.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

19.12.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17123/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.01.2020.

17.01.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позивачем невірно було проведено розрахунок суми основного боргу, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення суми основного боргу мала б становити 3 839 040,00 грн., а не 3 839 200,00 грн. Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір пені до 1 гривні.

Протокольною ухвалою від 21.01.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 11.02.2020.

29.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3 359 320,00 грн. основного боргу та 9598,00 грн. пені.

10.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 11.02.2020 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі, представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог та про збільшення позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 11.02.2020 прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 не прийнято до розгляду та повернуто без розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

У підготовчому засіданні 11.02.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.02.2020.

24.02.2020 від позивача надійшла заява, у якій позивач зазначає, що в позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог було допущено арифметичну помилку, та розмір основного боргу становить 3 359 160,00 грн., а не 3 359 320,00 грн., у зв`язку чим позивач просить врахувати викладене та вважати вірною і стягнути суму основного боргу у розмірі 3 359 160,00 грн.

25.02.2020 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, в порядку ст. 207 ГПК України.

У судовому засіданні 27.02.2020 суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання про виправлення арифметичної помилки в сумі основного боргу, у зв`язку з чим вірною сумою основного боргу, яка заявлена до стягнення є 3 359 160,00 грн.

У судовому засіданні 27.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2019 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" (далі - покупець) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № ТДГ-84/1908000207 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Легкові автомобілі (Автомобілі легкові) за ДК 021:2015 ЄЗС код 34110000-1 (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються в специфікації (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, загальна сума договору становить 4 798 800,00 грн.

Положеннями п. 4.2 договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п.5.8 цього договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).

У Специфікації, яка є додатком до договору, сторони погодили поставку 10 шт. автомобілів Fiat, загальною вартістю 4 798 800,00 грн.

На виконання умов договору, 24.09.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв товари, погоджені у специфікації, на загальну суму 4 798 800,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 000001757, № 000001758, № 000001759, № 000001760, № 000001761, № 000001762, № 000001763, № 000001764, № 000001765, № 000001756.

Також на підтвердження здійснення поставки позивачем долучені до матеріалів справи копії Актів прийому-передачі автомобілів.

Відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару на суму 1 439 640,00 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, з урахування прийнятої заяви про виправлення арифметичної помилки, неоплаченим є товар на суму 3 359 160,00 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за поставлений позивачем товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 3 359 160,00 грн., також 9598,00 грн. пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором, позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними № 000001757, № 000001758, № 000001759, № 000001760, № 000001761, № 000001762, № 000001763, № 000001764, № 000001765, № 000001756 від 24.09.2019 на загальну суму 4 798 800,00 грн.

Зазначений факт також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі погоджено, що покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п.5.8 цього договору.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору лише частково оплатив товар на суму 1 439 640,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією банківської виписки по рахунку позивача. Зокрема, відповідачем здійснені оплати наступним чином: 20.11.2019 - 479880,00 грн., 22.11.2019 - 479880,00 грн., 18.12.2019 - 10000,00 грн., 20.12.2019 - 10000,00 грн., 23.12.2019 - 10000,00 грн., 26.12.2019 - 10000,00 грн., 27.12.2019 - 10000,00 грн., 14.01.2020 - 60000,00 грн., 17.01.2020 - 369 880,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № ТДГ-84/1908000207 від 27.08.2019 становить 3 359 160,00 грн. (4 798 800,00 грн. (вартість поставленого товару) - 1 439 640,00 грн. (сума здійснених оплат) = 3 359 160,00 грн.).

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання за договором у розмірі 3 359 160,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 3 359 160,00 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9598,00 грн. пені.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 7.2 договору, відповідно до якого у разі порушення покупцем строків оплати за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмір 0,01 відсотки від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що він є невірним, оскільки позивачем невірно враховано суми здійснених відповідачем оплат.

За перерахунком суду, розмір пені становить 9597,81 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив зменшити розмір пені до 1 грн.

Вказане клопотання обґрунтоване тяжким майновим станом відповідача та тим, що відповідач є підприємством трубопровідного транспорту державного сектору економіки.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Судом встановлено, що розмір нарахованої пені не є завищеним та відповідає заборгованості за договором. Будь-яких обґрунтованих виняткових обставин, які були б підставою для зменшення суми пені матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення пені, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1 гривні.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, у прохальній частині позову позивач просив стягнути з відповідача 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи долучено лише копію договору про надання правової допомоги № 14/11/2019 від 14.11.2019, довіреність від 14.11.2019 та ордер серії КС № 705551.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів понесення витрат на правову допомогу, зокрема, позивачем не надано ні опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ні доказів здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тобто жодних доказів надання та понесення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем не підтверджено понесення витрат на правову допомогу, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу, які заявлені в попередньому орієнтовному розрахунку позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Науково-виробничий центр технічної діагностики "Техдіагаз" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 56, ідентифікаційний код ВП 24746520) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" (04073, м.Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 28, ідентифікаційний код 30979427) 3 359 160,00 грн. основного боргу, 9597,81 грн. пені та 50 531,37 грн. витрат зі слати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2020.

Суддя С.О. Турчин