ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.03.2020Справа № 910/17146/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСБУД ТБК" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС"
про стягнення 445 622,93 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД ТБК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" про стягнення 445 622,93 грн. заборгованості, з яких: 418369,50 грн. - сума основного боргу, 23474,19 грн. - пеня, 2216,92 грн. - 3% річних, 1562,32 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг технікою № 16/04 від 16.04.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
16.12.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17146/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.01.2020.
21.01.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження відповідачу строку для подання відзиву.
21.01.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.
21.01.2020 представники сторін в підготовче засідання не з`явились.
Судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення підготовчого та продовження процесуального строку для подання відзиву до 31.01.2020, відкладено підготовче засідання на 04.02.2020, про що повідомлено позивача та відповідача.
30.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач не передав (належним чином) на підпис відповідачу акт надання послуг у строки, передбачені договором. Крім того, відповідач зазначає, що акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення господарських операцій та підписаний зі сторони відповідача не уповноваженою особою, а до матеріалів справи не надано розрахунків 3% річних, інфляційних втрат та пені.
04.02.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві.
У підготовче засідання 04.02.2020 представники сторін не з`явились.
Судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2020.
У судове засідання 27.02.2020 представники сторін не з`явились.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання 27.02.2020 не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
16.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД ТБК" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (далі - замовник) укладено договір № 16/04 про надання послуг технікою (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами, зазначеними в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника за адресою: Кіровоградська обл., Знам`янський район, с. Богданівка.
Згідно з п. 2.1 договору, сума оплати за роботу техніки визначається на підставі підписаних сторонами актів надання послуг, виходячи з вартостей за надання послуг, визначених у додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.
У п. 2.5 договору сторони погодили, що розрахунок за послуги виконується протягом 10 банківських днів після підписання актів надання послуг, підписаних сторонами у відповідності до п. 2.4 договору шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі.
Пунктом 3.2.1 договору встановлений обов`язок замовника виконувати оплату послуг на умовах цього договору.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом дванадцяти місяців, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання (п. 8.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на суму 418369,50 грн., що підтверджується наступними Актами надання послуг: № 418 від 02.09.2019 на суму 223 188,75 грн., № 481 від 01.10.2019 на суму 195 180,75 грн.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, за надані позивачем послуги не розрахувався.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 418369,50 грн., а також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання 23474,19 грн. пені, 2216,92 грн. 3% річних, 1562,32 грн. інфляційних втрат.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги на суму 418369,50 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Актів надання послуг: № 418 від 02.09.2019 на суму 223 188,75 грн., № 481 від 01.10.2019 на суму 195 180,75 грн.
Вищевказані акти надання послуг підписані відповідачем без заперечень та зауважень та скріплені печаткою товариства.
Відповідач наданих послуг на суму 418369,50 грн. не оплатив.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у договорі погоджено, що розрахунок за послуги виконується протягом 10 банківських днів після підписання актів надання послуг.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оскільки, невиконане зобов`язання за договором у розмірі 418369,50 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 418369,50 грн.
При цьому, що заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, доводи відповідача про те, що позивач несвоєчасно передав акти на підпис, не спростовують факту надання послуг, враховуючи, що такі акти надання послуг підписані відповідачем та скріплені печаткою відповідача. Більше того, несвоєчасне передання актів на підпис не впливає на порядок розрахунків, встановлений договором.
Щодо посилання відповідача на те, що Акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення господарських операцій, то суд зазначає, що факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими актами надання послуг.
Також відповідач зазначає, що до матеріалів справи не надано розрахунків 3% річних, інфляційних втрат та пені, однак вказане не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки розрахунки додані позивачем до позовної заяви.
Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 418369,50 грн. основного боргу.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23474,19 грн. пені, 2216,92 грн. 3% річних, 1562,32 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 4.2 договору, відповідно до якого за порушення строків оплати замовником, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплачених послуг.
Позивачем здійсненні нарахування по кожному акту окремо за періоди з 17.09.2019 по 03.12.2019 та з 16.10.019 по 03.12.2019.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем, суд встановив, що вони є арифметично невірними, оскільки позивачем не враховано, що 14.10.2019 був вихідним днем, а тому за актом надання послуг № 481 від 01.10.2019 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 17.10.2019.
За перерахунком суду розмір пені складає 23 292,73 грн., розмір 3% річних - 2200,88 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
За перерахунком суду розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України,при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 1562,32 грн.
Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСБУД ТБК" частково.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО (АНТОНОВИЧА), будинок 131, ідентифікаційний код 35129952) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСБУД ТБК" (08114, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Гореничі, ВУЛИЦЯ КЛЕНОВИЙ УЗВІЗ, будинок 6, ідентифікаційний код 35040817) 418 369,50 грн. основного боргу, 23 292,73 грн. пені, 2200,88 грн. 3% річних, 1562,32 грн. інфляційних втрат та 6681,38 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2020.
Суддя С.О. Турчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2020 |
Оприлюднено | 16.03.2020 |
Номер документу | 88148776 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Турчин С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні