Рішення

від 12.03.2020 по справі 910/17755/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2020Справа № 910/17755/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АБ Мега-Ладон"

вул. Кульженків Сім`ї, буд.35, м. Київ, 04021

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто"

04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-а/4, оф. прим. 34

про повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та

стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повернення 180 404,33 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБ Мега-Ладон" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (далі - відповідач) про повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повернення 180 404,33 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/17755/19 від 19.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Мега-Ладон" залишено без руху.

27.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Мега-Ладон" надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 відкрито провадження у справі №910/17755/19 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки на подання надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.01.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-а/4, оф. прим. 34.

Суд відзначає, що відповідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103053398166, ухвала суду від 13.01.2020 вручена представнику відповідача особисто за довіреністю 16.01.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

01 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АБ МЕГА-ЛАДОН , та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОМІСТО , було укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № АЕ1 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Позикодавець (позивач) надає Позичальнику (відповідач) безвідсоткову фінансову допомогу (позику) в сумі 464 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку, а Позичальник зобов`язується в зазначений цим Договором строк повернути цю суму Позикодавцю.

Відповідно до п. 2.4 Договору, Позичальник повертає Позикодавцю надану ним суму поворотної фінансової допомоги (позики) до 31 травня 2018 року.

Відповідачем після отримання Позики в повному обсязі, в порушення умов договору не було повернуто отриману суму позики до зазначеного п. 2.4. строку.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем та підтверджене матеріалами справи, зобов`язання щодо повернення безвідсоткової фінансової допомоги відповідачем виконано частково загалом на суму 329 000,00 грн.. Таким чином на момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковується борг у розмірі 135 000,00 грн. за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № АЕ1.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором позики.

За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти загалом на суму 464 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення фінансової допомоги за договором № АЕ1 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 01.11.2017, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 135 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, за умовами Договору позикодавець надає позичальнику безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 464 000,00 грн. строком до 31.05.2018 включно, а позичальник зобов`язується повернути суму фінансової допомоги на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За наведених обставин, відповідач повинен був виконати зобов`язання з повернення позики у строк по 31.05.2018 включно.

Як встановлено судом, станом на дату подання позову та розгляду спору судом відповідач надану йому позику у сумі 135 000,00 грн. не повернув, вказаний факт відповідачем не спростовано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність заборгованості відповідача за Договором у розмірі 135 000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 29 781,40 грн. та 3% річних у розмірі 15 622,93 грн. за період з 01.06.2018 р. по 16.12.2019 р.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Пункт 4.2. Договору передбачає відповідальність за несвоєчасне повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) Позичальник сплачує Позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 29 781,40 грн. та 3% річних у розмірі 15 622,93 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Мега-Ладон" підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Мега-Ладон" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (04114, м. Київ, вулиця Вишгородська, будинок 45-а/4, офісне приміщення 34; ідентифікаційний код:35429115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ Мега-Ладон" (вул. Кульженків Сім`ї, буд.35, м. Київ, 04021; ідентифікаційний код: 39691866) основний борг у розмірі 135 000 грн. 00 коп. інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 29 781 грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 15 622 грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 2 706 грн. 06 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О. Лиськов