Рішення

від 03.03.2020 по справі 911/2448/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2448/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-Інжиніринг , Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №1209-3 від 12.09.2019 року (вх. №2540/19 від 02.10.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-Інжиніринг (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки з відстроченням платежу №1206/17 від 12.06.2017 року в розмірі 116186,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №1206/17 від 12.06.2017 року щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 29.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2448/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.11.2019 року.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 19.11.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 19.11.2019 року відкладено підготовче засідання на 17.12.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №0511-1 від 15.11.2019 року (вх. №22205/19 від 20.11.2019 року) про проведення судового засідання без участі представника позивача та надання оригіналів документів на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №0512-1 від 05.12.2019 року (вх. №24686/19 від 12.12.2019 року) про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 17.12.2019 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надіслав.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2448/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 04.02.2020 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 04.02.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/2448/19 та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2020 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №10-02 від 10.02.2020 року (вх. №3929/20 від 19.02.2020 року), в якому позивач повідомив про неможливість представника бути присутнім у судовому засіданні 03.03.2020 року, підтримав позовні вимоги та просив проводити судове засідання на без участі його представника за наявними матеріалами справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 03.03.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлялись відповідачу на юридичну адресу: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 39648145, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006403984 та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - не зареєстровано .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Отже, враховуючи, що ухвали суду направлено на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, місце та час судового розгляду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 03.03.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КМ-Інжиніринг (за договором -покупець) 12.06.2017 року укладено Договір поставки з відстроченням платежу №1206/17 (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого, постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару (-ів) покупцеві на підставі рахунку-фактури, який є разом з цим Договором підставою для здійснення постачальником замовлення та поставки товару.

Відповідно до пп. 3.3.1, 3.4.1. п.п. 3.3. та 3.4. Договору, постачальник зобов`язаний надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує поставку товару. Постачальник здійснює поставку товару на умовах ЕХW відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс-2010 . Покупець своїми силами та за власний рахунок, протягом дня підписання видаткової накладної завантажує та вивозить товар зі складу постачальника. Ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця з моменту передачі йому товару, що підтверджується підписанням сторонами документів, визначених пунктом 3.3.1 цього Договору.

Ціна на товар визначається у рахунку-фактурі. Загальна заборгованість за відвантажений та неоплачений товар за цим договором не повинна перевищувати 20000,00 грн з ПДВ (п.п. 5.1, 5.2 Договору).

Згідно п.п. 6.1, 6.2, 6.5. Договору, форма оплати - оплата з відстроченням платежу, строк відстрочення платежу з оплати товару складає 14 календарних днів з дати відвантаження товару. При цьому датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. У випадку неспроможності покупця оплатити товар в строки, визначені п.6.1 цього договору, постачальник має право проводити реструктуризацію суми заборгованості покупця без попереднього нарахування штрафних санкцій, шляхом підписання Додаткової угоди до Договору та за дотриманням наступних умов: покупець зобов`язаний завчасно, але не пізніше 5-ти днів до настання строків проведення розрахунків, письмово повідомити постачальника про відступлення від порядку та строків проведення розрахунків за договором, разом з письмовим повідомленням покупець подає письмову заяву з пропозицією на укладення з постачальником Додаткової угоди до цього Договору про врегулювання питання щодо реструктуризації заборгованості.

У пункті 8.1. Договору сторони погодили, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 календарних місяців. Якщо не пізніше ніж за 1 календарний місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не попередить іншу сторону про припинення цього Договору у письмовій формі, цей Договір вважається продовженим на наступні 12 календарних місяців на таких самих умовах.

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 59369,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №РУ-0007821 від 12.06.2017 року, №РУ0008104 від 15.06.2017 року, №РУ-0008528 від 21.06.2017 року, №РУ-0008931 від 29.06.2017 року, №РУ-0009136 від 30.06.2017 року, №РУ-0008751 від 23.06.2017 року, №РУ-0009584 від 07.07.2017 року, які підписано повноважними представниками обох сторін та скріплено їх печатками, а також, довіреностями на отримання ТМЦ №76 від 12.06.2017 року, №78 від 15.06.2017 року, №81 від 21.06.2017 року, №88 від 27.06.2017 року, №84 від 23.06.2017 року, №99 від 04.07.2017 року. Однак, відповідач за поставлений товар розрахувався частково.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання позивач звернувся до відповідача з претензією №2304-1 від 23.04.2019 року, в якій просив сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 113695,65 грн. Однак, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Оскільки, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару виконав частково, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 56766,73 грн., а також, 39483,43 грн. пені, 5676,67 грн. штрафу, 3620,27 грн. 3% річних, 10639,37 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу згідно видаткових накладних №РУ-0007821 від 12.06.2017 року, №РУ0008104 від 15.06.2017 року, №РУ-0008528 від 21.06.2017 року, №РУ-0008931 від 29.06.2017 року, №РУ-0009136 від 30.06.2017 року, №РУ-0008751 від 23.06.2017 року, №РУ-0009584 від 07.07.2017 року, а відповідач своєчасно не оплатив поставлений товар.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар у сумі 56776,73 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем товару не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 56776,73 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку із невиконанням умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача 39483,43 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за видатковою накладною №РУ-0007821 від 12.06.2017 року на суму 8678,21 грн. за період з 26.06.2017 року по 06.09.2019 року у розмірі 6222,87 грн.; за видатковою накладною №РУ-0008104 від 15.06.2017 року на суму 4339,10 грн. за період з 29.06.2017 року по 06.09.2019 року у розмірі 3102,52 грн.; за видатковою накладною №РУ-0008525 від 21.06.2017 року на суму 1126,56 грн. за період з 05.07.2017 року по 06.09.2019 року у розмірі 80,08 грн.; за видатковою накладною №РУ-0008931 від 29.06.2017 року на суму 34413,64 грн. за період з 13.07.2017 року по 06.09.2019 року у розмірі 24276,23 грн.; за видатковою накладною №РУ-0009136 від 30.06.2017 року на суму 1322,00 грн. за період з 14.07.2017 року по 06.09.2019 року у розмірі 931,67 грн.; за видатковою накладною №РУ-0008751 від 23.06.2017 року на суму 5152,08 грн. за період з 07.07.2017 року по 06.09.2019 року у розмірі 3655,52 грн.; за видатковою накладною №РУ-0009584 від 07.07.2017 року на суму 1735,20 грн. за період з 21.07.2017 року по 06.09.2019 року у розмірі 3655,52 грн. та 5676,67 грн. штрафу, передбаченого п. 9.1 Договору, який розраховано у розмірі 10% вартості поставленого товару на суму 768713,23 грн. за кожною накладною, у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.3, 9.6 Договору, у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим Договором, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару. Нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов`язання повинні бути виконані, до дня їх фактичного виконання. Сторони домовились про застосування трирічного строку позовної давності для вимог про стягнення штрафних санкцій, які виникають в разі порушення умов Договору.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, згідно вірного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням періодів нарахування, розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною є більшим, однак, позивачем розмір пені визначено у сумі 39483,43 грн., тому, стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Також, до стягнення з відповідача підлягає штраф, що передбачений п. 9.1. Договору за прострочення строків оплати товару у розмірі 10% від поставленого товару, нарахований позивачем у розмірі 5676,67 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10639,37 грн. інфляційних втрат та 3620,27 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вірного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням періодів нарахування, розмір 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною є більшим, однак, позивачем розмір 3% річних визначено у сумі 3620,27 грн., а розмір інфляційних втрат визначено у сумі 10639,37 грн. тому, стягненню підлягають зазначені суми, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-Інжиніринг про стягнення 116186,47 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-Інжиніринг (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 39648145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ромстал Україна (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 32346937) 56766 (п`ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 73 коп. основного боргу, 39483 (тридцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 43 коп. пені, 5676 (п`ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 67 коп. штрафу, 3620 (три тисячі шістсот двадцять) грн. 27 коп. 3% річних, 10639 (десять тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.03.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць