Рішення

від 12.03.2020 по справі 912/4024/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 рокуСправа № 912/4024/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у судовому засіданні справу №912/4024/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд", вул. Метрологічна, б.42, прим. 42/1, м. Київ, 03143

до відповідача Приватного підприємства "Сінтіавто Плюс", 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Промислова, буд. 20, кімн. 5

про стягнення 122 367,05 грн

Представники сторін участі не брали;

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" до Приватного підприємства "Сінтіавто Плюс" про стягнення 122 367,05 грн, з яких сума заборгованості 100 000,00 грн, 18 449,25 грн пені, 1 717,80 грн 3% річних, 2 200,00 грн інфляційних втрат, з покладанням на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 02.01.2020 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/4024/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 30.01.2020, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

23.01.2020 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 30.01.2020 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 30.01.2020 оголошено перерву в судовому засіданні на 13.02.2020.

Відповідно до ухвали від 13.02.2020 господарський суд постановив здійснювати подальший розгляд справи № 912/4024/19 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 27.02.2020.

Ухвалою суду від 27.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №912/4024/19 на десять днів; закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/4024/19 до судового розгляду по суті на 12.03.2020 о 11:00 год.

Сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 12.03.2020 не скористались, уповноважених представників не направили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу суду від 30.01.2020 разом з ухвалою суду від 02.01.2020 про відкриття провадження у справі за фактичним місцезнаходженням ПП "Сінтіавто плюс" 04.02.2020. Відтак, останнім днем строку, встановленого ухвалою суду від 02.01.2020 відповідачу для подання відзиву на позов є 19.02.2020.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу від 27.02.2020, відповідач отримав 02.03.2020.

Відзив на позов відповідач до суду не подав. Заяв та/або клопотань в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до суду не надходило.

Поряд з цим, 25.02.2020 від Приватного підприємства "Сінтіавто Плюс" до суду надійшла заява б/н від 25.02.2020 з процесуальних питань за підписом директора В.Яцина, із змісту якої, відповідач зазначає, що відповідно до розділу 10 договору поставки "Вирішення спорів" п.п. 10.1 - 10.3 сторони домовилися, що будь-які спори, які можуть вирішуватися між ними, вирішуються шляхом дружніх переговорів. Переговори вважаються розпочатими з моменту подачі однією із сторін письмового повідомлення іншій стороні про намір розпочати такі переговори. Сторони визнають, що всі претензії за договором повинні бути розглянуті сторонами в місячний строк з дня їx одержання. Спори, які виникають за договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів в місячний строк з дня отримання письмового повідомлення або претензії вирішуються в судовому порядку, згідно чинного законодавства України. За твердженням відповідача, від ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" до ПП "Сінтіавто Плюс" як покупця жодного письмового повідомлення про наявність спору i намір розпочати переговори не надходило.

Ухвалою від 27.02.2020 про призначення справи до судового розгляду по суті, судом запропоновано позивачу надати письмову позицію щодо заяви відповідача від 25.02.2020.

На адресу суду 10.03.2020 надійшла заява позивача від 05.03.2020 з процесуальних питань, в якій викладена позиція позивача щодо досудового врегулювання спору.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 12.03.2020 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 12.03.2020 господарським судом досліджено докази.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини спору, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" (далі ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт Лтд", Постачальник) та Приватним підприємством "Сінтіавто Плюс" ( ПП "Сінтіавто Плюс", Покупець) 21.02.2019 був укладений договір поставки №АІ-00100 (а.с.11-18).

Згідно п. 1.1 Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві мінеральні добрива (Товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар i сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, одиниця виміру, їx часткове співвідношення (асортимент) за видами, сортами, марками, визначаються за згодою сторін у специфікації, що додається до Договору та є його невід`ємною частиною (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору права та обов`язки Сторін за цим Договором, визначаються виходячи з його умов.

Згідно п.2.1 Договору постачальник поставляє товар покупцю за цінами визначеними у специфікації до Договору.

Товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту повної попередньої оплати Покупцем його вартості, якщо інші строки поставки не передбачені специфікацією до Договору (п.5.2 Договору).

Відповідно до положень п.п. 7.1, 7.2 Договору, Покупець зобов`язаний повністю оплатити Товар до його передання Постачальником (попередня оплата), якщо інші умови оплати не передбачені специфікацією до Договору. Покупець повинен здійснити оплату товару протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання специфікації, якщо інші строки оплати не передбачені специфікацією до Договору та (або) рахунком-фактурою постачальника на відповідну партію товару.

Розрахунки за цим Договором проводяться у безготівковій формі через банки із застосуванням платіжних доручень (п.7.5 Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним, але не довше, ніж до 31.12.2019 (п. 12.1 Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

До договору поставки №А1-00100 від 21.02.2019 сторонами було складено та підписано Специфікацію СП-А1-00100/7 від 03.05.2019 на загальну суму 329285,88 грн в т.ч. ПДВ 54880,98 грн; строк оплати до 07.05.2019 включно (а.с.19).

На оплату товару на загальну суму - 329285,88 грн у т.ч. ПДВ 54880,98 грн позивачем було виписано рахунок-фактуру №АІ-00004457 від 03.05.2019 (а.с 20).

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку товару, загальною вартістю 329285,88 грн, що підтверджується видатковою накладною №АІ-00006323 від 04.05.2019 (а.с.21).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконав свої зобов`язання по оплаті товару за Специфікацією №СП-А1-00100/7 від 03.05.2019 до Договору, що підтверджується платіжними дорученнями №2886 від 10.05.2019 на суму 157285,88 грн (а.с. 22) та № 2894 від 16.05.2019 на суму 72000,00 грн (а.с.23).

Позивачем направлено відповідачу претензію №26/09/19/1-1 від 26.09.2019 щодо погашення суми заборгованості. Докази відповіді на вказану претензію в матеріалах справи відсутні.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті товару і стало підставою для звернення з даним позовом.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу товару на загальну суму 329285,88 грн. Строк оплати згідно Специфікації - 07.05.2019 включно.

Проте, відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару, сплачено грошові кошти у сумі 229285,88 грн, зокрема платіжними дорученнями №2886 від 10.05.2019 на суму 157285,88 грн та №2894 від 16.05.2019 на суму 72000,00 грн.

Отже, відповідачем не виконано зобов`язання за Договором поставки у сумі 100 000,00 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь ПАТ "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 100 000, 00 грн основного боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення також 18 449,25 грн пені, 1 717,80 грн 3% річних, 2 200,00 грн інфляційних втрат.

Згідно розрахунку позивач нарахував відповідачу пеню:

на суму боргу 329 285,88 грн за період з 07.05.2019 по 10.05.2019 - 1263,01 грн ;

на суму боргу 172 000 грн за період з 11.05.2019 по 16.05.2019 - 989,58 грн ;

на суму боргу 100 000 грн за період з 17.05.2019 по 06.06.2019 - 2010,22 грн; за період з 07.06.2019 по 18.07.2019 нараховано 4020,45 грн; за період з 19.07.2019 по 05.09.2019 нараховано 4556,51 грн; за період з 06.09.2019 по 24.10.09.2019 нараховано 4422,49 грн; за період з 25.10.2019 по 07.11.2019 нараховано 1186,99 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня, її розмір та порядок обрахунку встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.п.8.4.1 п. 8.4 Договору за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в poзмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктами 8.4.1 Договору неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п.7.2 Договору сторони погодили, що Покупець повинен здійснити оплату товару протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання специфікації, якщо інші строки оплати не передбачені специфікацією до Договору та (або) рахунком-фактурою постачальника на відповідну партію товару.

Відповідно до Специфікації №СП-А1-00100/7 від 03.05.2019 строк оплати до 07.05.2019 включно.

Згідно пункту 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що останнім днем, коли відповідач мав право оплатити товар є 07.05.2019. Тому, прострочення оплати товару настало з 08.05.2019 і, відповідно, пеня має нараховуватись з 08.05.2019. Крім того, пеня, нарахована в дні фактичної сплати суми заборгованості 10.05.2019 та 16.05.2019, має нараховуватись на суму боргу за виключенням суми здійсненої оплати, з огляду на те, що дні фактичної сплати суми заборгованості не включаються в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

З урахуванням наведеної вище позиції, за розрахунком суду, здійсненим із використанням інформаційно-пошукової системи "Законодавство", пеня за період з: 08.05.2019 по 09.05.2019 на суму боргу 329285,88 грн становить 631,51 грн; 10.05.2019 по 15.05.2019 на суму боргу 172000,00 грн становить 989,59 грн; 16.05.2019 по 07.11.2019 на суму боргу 100000,00 грн становить 16320,55 грн.

Загальний розмір пені складає 17941,65 грн.

Тому суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 17941,65 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Суд перевірив розрахунок 3% річних за період 17.05.2019 по 11.12.2019 та вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги 3% річних у розмірі 1717,80 грн такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Однак, суд не погоджується з розрахунком позивача в частині інфляційних так як позивачем не враховано, що в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці.

Тому, за розрахунком суду, здійсненого за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", інфляційні нарахування за період з травня по листопад 2019 року на суму боргу 100000,00 грн складають 792,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" підлягають частковому задоволенню в розмірі 120451,69 грн, з яких 100 000,00 грн основного боргу, 17941,65 грн пені, 792,24 грн інфляційних витрат, 1717,80 грн 3% річних.

В решті позовні вимоги заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Стосовно доводів відповідача щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, то суд враховує позицію позивача, викладену в заяві від 05.03.2020 та зазначає, що відповідно до п.п. 10.1 - 10.3 договору, сторони домовились, що будь-які спори, які можуть вирішуватись між ними, вирішуються шляхом дружніх переговорів. Переговори вважаються розпочатими з моменту подачі однією із сторін письмового повідомлення іншій стороні про намір розпочати такі переговори. Сторони визнають, що всі претензії за договором повинні бути розглянуті сторонами в місячний строк з дня їх одержання. Спори, які виникають за договором або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів в місячний строк з дня отримання письмового повідомлення або претензії вирішуються в судовому порядку, згідно чинного законодавства України.

Матеріали справи містять претензію від 26.09.2019 № 26/09/19/1-1 та докази її направлення за юридичною адресою відповідача.

Також судом враховано, що відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України від 09.07.2002 по справі № 1-2/2002, обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.

Положення частини другої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сінтіавто Плюс" ( вул. Промислова, буд. 20, кімн. 5, м. Мала Виска, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26200, і.к. 34449072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт Лтд" (вул. Метрологічна, б.42, прим. 42/1, м. Київ, 03143, і.к. 35917124) - 120451,69 грн, з яких 100 000,00 грн основного боргу, 17941,65 грн пені, 792,24 грн інфляційних витрат, 1717,80 грн 3% річних, а також 1890,93 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.03.2020.

Суддя В.Г. Кабакова