Рішення

від 03.03.2020 по справі 911/933/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/933/14

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Стаднік О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль , м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Експорт , Чернівецька область, Вижницький район м. Берегомет

про зобов`язання виконати умови договору

за участю представників:

від позивача: О.М.Симончук

від відповідача: С.В.Приходько

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль (змінено назву на Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль ) (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом №01-4/679 від 20.03.2014 року (вх. №1011/14 від 24.03.2014 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Експорт (далі - відповідач) про зобов`язання виконати умови договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №138 від 15.11.2013 року щодо оплати вартості поставленого товару та неповернення поставленого та неоплаченого товару.

Ухвалою суду від 04.06.2014 року зупинено провадження у справі №911/933/14 на час проведення прокуратурою перевірки щодо встановлення факту наявності/відсутності протиправних діянь з боку посадових осіб позивача та/чи відповідача щодо підробки тексту договору №138 від 15 листопада 2013 року та притягнення винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 18.07.2014 року до прокуратури Херсонської області надіслано матеріали справи №911/933/14 в копіях для проведення досудового розслідування щодо протиправних діянь з боку посадових осіб позивача - Публічного акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль та/чи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Експорт щодо підробки та використання тексту договору №138 від 15.11.2013 року та притягнення винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства України. Ухвалою суду від 11.10.2019 року поновлено провадження у справі №911/933/14, вирішено розглядати справу №911/933/14 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.11.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.11.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року відкладено підготовче засідання на 10.12.2019 року.

До суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 05.12.2019 року (вх. №24373/19 від 09.12.2019 року) про відкладення підготовчого засідання.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 10.12.2019 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року відкладено підготовче засідання на 28.01.2020 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 17.01.2020 року (вх. №1240/20 від 20.01.2020 року) про участь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль у судовому засіданні, яке відбудеться 28.01.2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24.01.2020 року відмовлено позивачу в задоволенні заяви б/н від 17.01.2020 року (вх. №1240/20 від 20.01.2020 року) про участь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль у судовому засіданні 28.01.2020 року в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

До суду від позивача надійшла уточнена позовна заява б/н від 24.01.2020 року (вх. №1790/20 від 27.01.2020 року), яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову та клопотання б/н від 28.01.2020 року (вх. №1965/20 від 28.01.2020 року) про відкладення розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.01.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/933/14 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2020 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 07.02.2020 року (вх. №3174/20 від 10.02.2020 року) про участь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль у судовому засіданні, яке відбудеться 18.02.2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року відмовлено позивачу в задоволенні заяви б/н від 07.02.2020 року (вх. №3174/20 від 10.02.2020 року) про участь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль у судовому засіданні 18.02.2020 року в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 18.02.2020 року не з`явились.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 03.03.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 03.03.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2020 року позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову, підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що в процесі розгляду справи відбулась зміна місцезнаходження відповідача у зв`язку із чим, ухвали суду направлялись відповідачу на юридичну адресу: 59233, Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Перемоги, буд. 3, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006072173 та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 03.03.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Херсонська теплоелектроцентраль (змінено назву на Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль ) (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпостач Експорт (за договором - покупець) 15.11.2013 року укладено Договір №138 (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого, постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти товар, який буде поставлятись партіями. Найменування товару: мазут марки М-100. Загальний обсяг поставки складає 1483.561 тон та може бути зменшеним за додатковою домовленістю, яка має бути відображена у Додатковій угоді до цього Договору (п.п 1.2., 1.3. Договору).

Згідно пп. 1.4.1., 1.4.4. п. 1.4. Договору, вартість однієї тони мазуту складає 2623,01 грн. ( в т.ч. ПДВ 437,17 грн.) без врахування доставки. Загальна вартість Договору складає 3891395,16 (в. т.ч. ПДВ 648565,86 грн.) і являє собою суму вартості відвантаженого, згідно всіх заявок за даним Договором, товару.

Відповідно до п. 2.2 Договору, датою поставки вважається дата вказана у документах на відвантаження.

Згідно п. 2.4. Договору, враховуючи ритмічний характер поставки товару, покупцю в кінці місяця, в якому здійснювалось відвантаження, виписуються зведена податкова накладна та видаткова накладна.

Розрахунок за даним Договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки йому останньої партії товару у місяці, в якому здійснювалась поставка (п. 2.5. Договору).

У пункті 8.1. Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014 року з правом пролонгації на один рік у разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору.

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором за період грудень 2013 року та лютий 2014 року останній здійснив поставку, а відповідач прийняв товар у кількості 710,800 тон на загальну суму 1864434,08 грн. з ПДВ та товар у кількості 72,761 тон на загальну суму 190852,68 грн. з ПДВ, що підтверджується складеними між сторонами Актом №1 від 27.12.2013 року здачі-приймання нафтопродуктів згідно Договору постачання нафтопродуктів №138 від 15.11.2013 року згідно якого ТОВ Укрпостач Експорт прийняло, а ВАТ Херсонська ТЕЦ відвантажило згідно умов Договору товар - мазут топковий М-100 ДСТУ 4058-2001 у кількості 710,800 тон загальною вартістю 1864434,08 грн. (з ПДВ.) та Актом №1 від 24.02.2014 року здачі-приймання нафтопродуктів згідно Договору постачання нафтопродуктів №138 від 15.11.2013 року згідно якого ТОВ Укрпостач Експорт прийняло, а ВАТ Херсонська ТЕЦ відвантажило згідно умов Договору товар - мазут топковий 100-зольний високосірчаний ДСТУ 4058-2001 у кількості 72,761 тон загальною вартістю 190852,68 грн. (з ПДВ.). Зазначені Акти підписано представниками сторін без зауважень, про що зазначено в п. 3 цих Актів та скріплено їх печатками. Поставка товару також підтверджується складеними товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №337501 від 01.12.2013 року, №337730 від 02.12.2013 року, №337731 від 03.12.2013 року, №337732 від 04.12.2013 року, №337733 від 05.12.2013 року, №337734 від 06.12.2013 року, №337735 від 09.12.2013 року, №337711 від 12.12.2013 року, №337713 від 14.12.2013 року, №337737 від 15.12.2013 року, №337738 від 16.12.2013 року, №337736 від 18.12.2013 року, №337739 від 19.12.2013 року, №337740 від 20.12.2013 року, №337741 від 20.12.2013 року, №337742 від 20.12.2013 року, №337743 від 21.12.2013 року, №337744 від 21.12.2013 року, №337745 від 21.12.2013 року, №337746 від 23.12.2013 року, №337747 від 23.12.2013 року, №337748 від 23.12.2013 року, №337749 від 23.12.2013 року, №337750 від 23.12.2013 року, №340651 від 22.02.2014 року, №340652 від 22.02.2014 року, №340653 від 22.02.2014 року, №340654 від 22.02.2014 року, №340655 від 22.02.2014 року.

Матеріалами справи підтверджується, що відвантаження товару здійснювалось окремими партіями, остання з яких здійснена 23.12.2013 року та 22.02.2014 року. Згідно умов Договору, оплата товару покупцем здійснюється протягом п`яти днів з моменту відвантаження останньої партії товару. Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав та не здійснив оплату за отриманий товар у встановлені Договором строки.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання позивач звернувся до відповідача з претензією №01-4/374 від 11.02.2014 року, в якій просив відповідача виконати свої договірні зобов`язання, а саме, здійснити оплату поставленого товару на суму 1864434,08 грн. або згідно п. 4.3. Договору повернути 710,800 тон мазуту (докази надіслання якої наявні в матеріалах справи), однак, зі слів позивача, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Натомість, відповідачем до відзиву додано заперечення на претензію за вих. №3802 від 18.02.2014 року, в якій відповідач повідомив позивача про відмінність пунктів Договору на які посилається позивач та просить позивача здійснити поставку за Договором за загальним об`ємом 1483,561 тон та гарантує повну оплату відвантаженого товару (доказів надіслання вказаного заперечення до відзиву не додано). Крім того, відповідачем до відзиву додано вимогу №3895 від 17.03.2014 року (отримана позивачем згідно штампу за вих.№516 від 18.03.2014 року) з проханням до позивача в негайному порядку виконати вимоги Договору та відвантажити товар в кількості 773,561 тон. У вимозі відповідач також підтверджує отримання 710 тон мазуту та повідомляє, що він не відмовляться від своїх зобов`язань за Договором і гарантує повну та своєчасну оплату загального обсягу товару за Договором (1483,561 тон).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 4.3 Договору (примірника наданого позивачем) передбачено, що при порушенні покупцем строків оплати, продавець має право вимагати повернення відвантаженого товару.

У зв`язку із чим таку вимогу було викладено позивачем у листі від 11.02.2014 року, однак не було виконано відповідачем.

Оскільки товар не було повернуто, позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання відповідача виконати п. 4.3. Договору шляхом повернення на склад позивача поставленого товару.

Однак, в процесі розгляду спору, позивачем подано уточнену позовну заяву б/н від 24.01.2020 року (вх. №1790/20 від 27.01.2020 року), яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У заяві про зміну предмета позову позивач просить стягнути з відповідача вартість отриманого згідно Договору №138 від 15.11.2013 року мазуту марки М-100 в розмірі 2055286,77 грн. та пеню у розмірі 55215,12 грн. Враховуючи, що відповідачем оплату відвантаженого товару здійснено не було, позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд стягнути з відповідача 2055286,77 грн. заборгованості за поставлений але не оплачений товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд також зазначає, що ухвалою від 18.07.2014 року до прокуратури Херсонської області надіслано матеріали справи №911/933/14 в копіях для проведення досудового розслідування щодо протиправних діянь з боку посадових осіб позивача - Публічного акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль та/чи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Експорт щодо підробки та використання тексту договору №138 від 15.11.2013 року та притягнення винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства України.

22.04.2015 року на запит господарського суду від прокуратури Херсонської області надійшов лист №05/2-330вих-15 від 20.04.2015 року, в якому повідомляється, що 05.08.2014 року прокуратурою Дніпровського району м. Херсона внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014230010000065 про вчинення кримінального правопорушення за фактом внесення неправдивих відомостей до Договору №138 від 15.11.2013 року, укладеного між ПАТ Херсонська теплоелектроцентраль та ТОВ Укрпостач Експорт , що виявлено господарським судом Київської області при розгляді справи №911/933/14. На запит господарського суду від 01.03.2018 року від прокуратури Херсонської області надійшла відповідь №04/5-128вих-18 від 26.03.2018 року, в якій повідомляється, що 26.02.2018 року слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області кримінальне провадження №42014230010000065 за фактом внесення недостовірних відомостей у договір від 15.11.2013 року №138, укладений між ПАТ Херсонська ТЕЦ та ТОВ Укрпостач Експорт за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. Однак, зазначену постанову слідчого від 26.02.2018 року про закриття кримінального провадження за №42014230010000065 суду не надано.

Судом надіслано запит до Херсонського міського суду Херсонської області з проханням надіслати на адресу суду належним чином засвідчені копії матеріалів кримінального провадження №42014230010000065, а також, повернути на адресу суду оригінали договорів №138 від 15.11.2013 року в редакції позивача та відповідача, які вилучені старшим оперуповноваженим ХМУ УМВС України в Херсонській області Луговим В.С. згідно протоколу тимчасового доступу до речей від 26.12.2014 року на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.11.2014 року у справі №666/7769/14-к для поновлення провадження та долучення до матеріалів господарської справи №911/933/14.

На адресу суду від Херсонського міського суду Херсонської області на запит надійшли оригінали матеріалів кримінального провадження №42014230010000065, які об`єднано з матеріалами кримінального провадження №42014330010000033 (у 2-х томах).

Так згідно постанови Головного управління ДФС у Херсонській області ДФС України від 26.02.2018 року про закриття кримінального провадження №42014330010000033 встановлено, що між ПАТ Херсонська ТЕЦ та ТОВ Укрпостач Експорт 15.11.2013 року укладено Договір №138 про поставку мазуту марки М-100 в кількості 1483,561 загальною вартістю 3,9 млн. грн. та в подальшому згідно актів приймання передачі від 27.12.2013 року та від 22.02.2014 року та товарно-транспортних накладних реалізовано ТОВ Укрпостач Експорт 783,561 тон. мазуту марки М-100. Зазначений факт також встановлено в ході позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ Херсонська теплоцентраль за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 р., що відображено в Акті Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №07/14 від 16.05.2014 року.

Також, в межах кримінального провадження №42014230010000065 згідно постанови прокуратури Дніпровського району м. Херсона від 17.12.2014 року було призначено судову почеркознавчу експертизу, зокрема, дослідження почерку та підписів на примірниках Договору №138 від 15.11.2013 року. Однак, в повідомленні Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області МВС України №3983 від 21.01.2015 року зазначено про неможливість проведення вказаної експертизи у зв`язку із недостатністю наданих для проведення експертизи матеріалів.

Вищевикладене підтверджує факт укладення між сторонами Договору №138 від 15.11.2013 року, а також те, що на виконання вказаного Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар - мазут марки М-100 у загальній кількості 783,561 т. на суму 2055286,77 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки, відповідач на письмову вимогу позивача не повернув товар в обумовлений Договором строк, його обов`язок щодо оплати товару не виконано в повному обсязі, а тому вимога позивача про стягнення вартості поставленого але не оплаченого товару є обґрунтованою та правомірною.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано, отримання товару за зазначеними видатковими накладеними не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2055286,77 грн. є правомірною, оскільки, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, а тому, позовні вимоги про стягнення 2055286,77 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку із невиконанням умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача 55215,15 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 1864434,08 грн. за Актом №1 від 27.12.2013 року за період з 30.12.2013 р. по 20.03.2014 р. у розмірі 53787,65 грн.; нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 190852,68 грн. за Актом №1 від 22.02.2014 року за період з 28.02.2014 р. по 20.03.2014 р. у розмірі 1427,47 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно п. 4.1. Договору, у випадку порушення умов оплати покупцем або строків відвантаження продавцем винна сторона сплачує на користь постраждалої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення невиконаних зобов`язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 55215,15 грн., є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 1200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості доказу надання юридичних послуг, позивачем до матеріалів справи долучено копію Договору про надання правничої допомоги №35 від 30.09.2019 року та ордер серія ВТ №1001002 від 11.11.2019 року, виданий на підставі Договору №35 від 30.09.2019 року.

Однак, позивачем не подано доказів понесення витрат на правову допомогу у сумі 1200,00 грн., детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому, у суду відсутні підстави для їх розподілу між сторонами.

За таких обставин, суд позбавлений можливості дослідити обсяг наданих послуг, який визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості та визначити співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи наведене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних доказів надання правової допомоги адвокатом та доказів понесення позивачем заявлених витрат, у суду відсутні підстави для їх розподілу між сторонами.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Експорт про стягнення 2110501,88 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Експорт (59233, Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 37865885) на користь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 00131771) 2055286 (два мільйони п`ятдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 77 коп. основного боргу, 55215 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 12 коп. пені та 31657 (тридцять одну тисячу шістсот п`ятдесят сім) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.03.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць