Рішення

від 24.02.2020 по справі 915/1290/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Справа № 915/1290/19

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Ткаченко О.В., за участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проммайданчик, ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Артур» (ідентифікаційний код 23084212, юридична адреса: 56400, Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, поштова адреса: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проммайданчик, 8, а/с 85).

про : стягнення заборгованості по відшкодуванню плати за землю,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шень С.І., -

встановив:

02.05.2019 ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська атомна електрична станція» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/7449 від 26.04.2019, в якій просить на виконання умов договору № 34897 від 20.06.2014 стягнути з Селянського фермерського господарства «Артур» заборгованість по відшкодуванню плати за землю, у тому числі основного боргу у сумі 43650,38 грн, 903,19 грн штрафу, 3989,75 грн інфляційних втрат, 1375,80 грн - 3% річних, 7620,47 грн пені та 1921,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 15, 19, 526, , 530, 546, 611, 632, 651 Цивільного кодексу України, с. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» та мотивовано тим, що з 01.01.2016 у зв`язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок та затвердженням рішення Южноукраїнської міської ради від 25.06.2015 № 1550, за землі енергетики 3%, щомісячна вартість послуг в 2016 році становить 6086,23 грн., але всупереч умовам договору №34897 від 20.06.2014, додатку №1 від 25.02.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 у справі №915/1086/17 відповідач з листопада 2017 року не здійснює відшкодування плати за землю, чим порушує умови договору та права позивача.

Ухвалою суду від 07.05.2019 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні 04.06.2019 о 10:00, а також з-поміж іншого запропоновано відповідачу в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами.

Ухвалою суду від 04.06.2019 розгляд справи відкладено у судовому засіданні 04 липня 2019 року о 12:30.

Від відповідача у справі 03.07.2019 до суду надійшов відзив, за змістом якого вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та вказує на виконання ним своїх зобов`язань щодо відшкодування плати за землю за період з листопада по грудень 2017 року та з січня по травень 2018 року відповідно до договору № 34897 від 20.06.2014 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 по справі № 915/1086/17 в повному обсязі. В обґрунтування наведених доводів відповідач посилається на:

- договори про поступку права на вимоги від 03.06.2016 №01/2016 та від 17.08.2017 №08/2017, укладені між ТОВ «Компані «Євродор» та СФГ «АРТУР» , згідно з якими СФГ «АРТУР» набуло право вимоги зі стягнення заборгованості за виконані роботи, про що було повідомлено позивача по справі та позивач вище вказану переуступку визнав;

- відповідно до взаємозаліку зобов`язань позивач зарахував в рахунок відшкодування плати за землю кошти в загальному розмірі 143305,37 грн, проте відповідач визнає вказане зарахування лише на суму 68346,26 грн.

- зміни до договору на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1086/17 від 06.12 2017 (набрало законної сили 19.12.2017 року) почали діяти з 19.12.2017 року відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України.

Ухвалою суду від 04.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06 серпня 2019 року, на 10-00 годину.

У відповідності до наказу голови господарського суду Миколаївської області від 31.07.2019 № 25-в головуючий у справі - суддя Ткаченко О.В. у період з 04.08.2019 по 10.08.2019 знаходився у відрядженні.

У зв`язку з наведеним ухвалою суду від 01.08.2019 учасників справи повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться 12 серпня 2019 року о 11:30.

06.08.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив. За змістом поданої до суду відповіді на відзив від 05.08.2019 вих. № 32/62 позивач повністю не погоджується із запереченнями відповідача та вказує, що за даними бухгалтерського обліку станом на 01.07.2019:

- борг відповідача по виставленим рахункам з січня 2016 року по грудень 2018 складає 182708,56 грн;

- залік проведено на суму 143305,37 грн;

- сума боргу відповідача перед позивачем складає 43650,38 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 16 вересня 2019 року о 10 год. 30 хв.

Від позивача до судового засідання надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту звірки від 01.07.2019, доказів направлення на адресу відповідача відповіді на відзив та документів підтверджуючих проведення заліку відповідно до клопотання № 32/65 від 12.08.2019.

Ухвалами суду від 16.09.2019, 07.10.2019, 08.11.2019, 10.12.2019, 26.12.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні неодноразово відкладався та призначався з причин, у тому числі перебування головуючого у справі у відпустці, а також у зв`язку зі збільшенням позовних вимог позивачем.

26.12.2019 позивачем у справі до суду подано розрахунок суми заборгованості, довідку про взаєморозрахунки між позивачем та ТОВ Компанія Євродор , довідку про взаєморозрахунки між сторонами за період з 01.06.2016 по 31.10.2019, а також письмові пояснення та заяву про збільшення позовних вимог, за змістом якої просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню плати за землю у сумі 43650,38 грн, 3055,48 грн штрафу, 4847,37 грн інфляційних втрат, 2244,03 грн - 3% річних, 7620,48 грн пені та 1921,00 грн судового збору.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, за змістом якої просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню плати за землю у сумі 43650,38 грн, 3055,48 грн штрафу, 4847,37 грн інфляційних втрат, 2244,03 грн - 3% річних, 7620,48 грн пені та 1921,00 грн судового збору.

29.01.2020 від позивача у справі надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, які стосуються проведеного між сторонами заліку зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою суду від 29.01.2020 було закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 25 лютого 2020 року о 12:30.

Ухвала суду від 29.01.2020 була надіслана на адресу учасників справи та отримана ними, що підтверджується наявним у справі поштовими повідомленнями про вручення. (Т. 2 а.с. 238, 239)

Відповідач до судового засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

25.02.2020 за результатами розгляду справи, судом на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01 червня 2012 року між Регіональним відділенням державного майна у миколаївській області та Селянським (фермерським) господарством «Артур» було укладено договорі РОФ-1080 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, 8, що знаходиться на балансі ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Т. 1 а.с.17-23).

Земельна ділянка перебуває в постійному користуванні ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на підставі державного акту ІІ-МК-002166 від 19.04.1995 «На право постійного користування земельною ділянкою» (Т. 1 а.с.30-39).

20 червня 2014 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (надалі - позивач) та Селянським (фермерським) господарством «Артур» (надалі - відповідач) було укладено договір №34897 (реєстр. НАЕК №63-123-SD-14-00685 від 02.09.2014) про відшкодування плати за землю (надалі - договір) яким передбачено, що відповідач користується земельною ділянкою позивача, площею 8915,2 кв.м., яка розташована за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, 8, асфальтно-бетонний завод (далі - АБЗ, інв..№10101250/1) та відшкодовує позивачу плату за землю на умовах, передбачених цим договором. На ділянці розташовані: навіс з пандусом площею 815,6 кв.м., бетонне замощення площею 1398,0 кв.м., підпірна стінка №10, 11 довжиною 88,6 кв.м., шлагбаум довжиною 6,5 п.м. Земельна ділянка перебуває в постійному користуванні позивача у відповідності до державного акту ІІ-МК-002166 від 19.04.1995 «На право постійного користування земельною ділянкою» (розділ 1 договору, Т. 1 а.с.16-19).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що розмір відшкодування плати за землю в період з 01.01.2014 по 30.04.2015 року включно визначається на підставі «Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування СФГ «Артур» земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП ЮУАЕС» (додаток №1 до даного договору) та орієнтовно складає 15112,96 грн., ПДВ не нараховується.

У відповідності до умов п.2.2. договору відповідач здійснює відшкодування плати за землю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача з 01.07.2014 щомісячно на підставі акту на відшкодування плати за землю, підписаного двома сторонами, та підписаного позивачем рахунку на оплату протягом 14-ти календарних днів з моменту його отримання відповідачем. Позивач також взяв на себе зобов`язання щомісячно направляти відповідачу двосторонній акт та рахунок на відшкодування плати за землю цінним листом з повідомленням про вручення.

Згідно п.3.2 договору позивач бере на себе зобов`язання письмово повідомити відповідача про щорічний перегляд розміру відшкодування плати за землю. Розмір відшкодування плати за землю переглядається у випадку зміни розміру земельної ділянки, щорічних ставок земельного податку за користування цією ділянкою та її індексації, підтвердженими нормативно-правовими документами.

Сторонами неодноразово, а саме 26.11.2014 та 09.04.2015 додатковими угодами (а.с.28-31) було погоджено внести зміни в договір №34897 про відшкодування плати за землю від 20.06.2014 в частині розміру такої плати за землю. З урахуванням останніх погоджених змін, розмір відшкодування плати за землю становив 19264,68 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 3210,78 грн.

Розділом 4 договору визначено відповідальність сторін за договором, зокрема, передбачено можливість стягнення пені та збитків за неналежне виконання зобов`язань за договором.

Пунктом 5.1 сторони визначили, що цей договір складено на період дії договору оренди державного нерухомого майна від 01.06.2012 № РОФ-1080, укладеного між Регіональним відділенням ФДМ України по Миколаївській області (орендодавець) та селянським (фермерським) господарством Артур (орендар), і діє з 01.01.2014 до 30.04.2015 включно.

Зміни та доповнення в договір вносяться за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою (пункт 6.2 договору).

Відповідно до договору № РОФ-1080 від 01.06.2012 та акту приймання-передавання від 01.06.2012, Регіональне відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області, як орендодавець, передало, а селянське (фермерське) господарство Артур , як орендар, прийняло у строкове платне користування вищенаведене державне нерухоме майно загальною площею 2213,6 м 2 під використання за функціональним призначенням: зберігання сипучих матеріалів.

Термін дії цього договору визначений (з урахуванням договору № 1 від про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна) до 30 березня 2018 року, з правом його пролонгації.

Розділом 7 договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 встановлено порядок врегулювання розбіжностей.

Так, всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути по договору або у зв`язку з ним, вирішуються Сторонами в претензійному порядку, передбаченому чинним законодавством України. Претензія підлягає розгляду в місячний термін, який обчислюється з дня отримання претензії. У разі не задоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійного порядку, суперечка вирішується в судовому порядку.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

В подальшому Додатковими угодами від 26.11.2014 № 1/63-123-ЗД-14-00685 та 09.04.2015 № 2/63-123-ЗД-14-00685 сторонами погоджувалось внесення змін до договору № 34897 від 20.06.2014 в частині розміру плати за землю. У зв`язку зі збільшенням з 01.01.2015 року ставок земельного податку розмір відшкодування плати за землю становив 19264,68 грн, у тому числі ПДВ 3210,78 грн. (Т.2 а.с. 135-140)

Встановлені обставини визнаються обома сторонами та неодноразово були предметом розгляду у судових справах № 915/290/17, № 915/1086/17.

25 червня 2015 року Южноукраїнською міською радою Миколаївської області було прийнято рішення № 1550 «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження Положень про місцеві податки та збори» , відповідно до якого з 01.01.2016 внесено зміни в ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати за землю), зокрема землі енергетики в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель з 01.01.2016 - 1,433.

У зв`язку з ухиленням відповідача від підписання додаткової угоди від 18.04.2017 № 5 до договору від 20.06.2014 № 34897, якою передбачалось збільшити вартість розміру відшкодування плати за землю до суми 200396,28 грн. з ПДВ та застосувати зазначений розмір плати до відносин, що виникли між сторонами з 01.01.2016, а також відповідного додатку № 1 до вищевказаної додаткової угоди, в якому визначено з 01.01.2016 вартість відшкодування плати за землю за місяць у сумі 6086,23 грн. з ПДВ, а з 01.01.2017 - 6451,40 грн., позивач звернувся за захистом прав та законних інтересів до господарського суду.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 у справі №915/1086/17 було задоволено позовні вимоги та ухвалено внести зміни до договору №34897 (реєстр. НАЕК №63-123-SD-14-00685 від 02.09.2014) про відшкодування плати за землю від 20.06.2014 передбачені додатковою угодою №5 від 18.04.2017 з урахуванням додатку №1 до додаткової угоди №5 від 18.04.2017, а саме: 1.Пункт 2.1 договору викласти в наступній редакції: «Розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі «Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування СФГ «Артур» земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП ЮУАЕС для розміщення виробничої бази автогосподарства» (Додаток № 1) та орієнтовно становить 200 396,28 грн. (Двісті тисяч триста дев`яносто шість грн. 28 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 33 399,38 грн. (Тридцять три тисячі триста дев`яносто дев`ять грн. 38 коп.)» .

Зазначене рішення суду відповідачем не оскаржене та набрало законної сили.

Відповідно до п. 1 зазначеної додаткової угоди №5 від 18.04.2017 з Додатком №1, у зв`язку із збільшенням з 01.01.2017р. нормативної грошової оцінки земельних ділянок на коефіцієнт індексації 1,06 Сторони домовилися викласти Додаток №1 до Договору №34897 від 20.06.2014р. в новій редакції, яка додається до даної Додаткової угоди.

Відповідно до п.2. додаткової угоди №5 з додатком №1 до договору №34897 розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі «Розрахунку відшкодування плати за землю» під час користування СФГ «Артур» земельною ділянкою (додаток №1) та орієнтовно становить 200396,28 грн., в тому числі ПДВ 20% - 33399,38 грн. У зв`язку з тим, що за січень - березень 2017 року були нараховані відшкодування без урахування змін з 01 січня 2017 році, то різницю вартості в місяць визначити з розрахунку: 5376,17 грн. - 5071,86 грн. = 304,31 грн. (без ПДВ), крім того ПДВ 20% - 50,72 грн. Всього - 365,17 грн., з ПДВ 20%.

Згідно нової редакції Додатку №1 до Додаткової угоди № 5 до Договору №34897 від 20.06.2014р. з 01.01.2016 по 31.12.2016 вартість відшкодування плати за землю за місяць з урахуванням ПДВ становить 6086,23 грн., з 01.01.2017 по 31.03.2018 - 6451,40 грн.

На виконання п.2.2 Договору №34897 від 20.06.2014 на адресу відповідача супровідним листом були направлені акти про відшкодування плати за землю за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень - 2016 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень - 2017 року; січень 2018 року.

Зазначений лист відповідачем отримано 15.03.2018, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення (Т. 2 а.с. 121).

Також супровідними листами на адресу відповідача направлялись акти про відшкодування плати за землю за період з лютого по травень 2018 року, які були отримані відповідачем. (Т. 2 а.с. 122-133)

При цьому як свідчать матеріали справи, акти за січень, лютий, квітень, травень 2018 були підписані обома сторонами. (Т. 1 а.с. 76-80)

Будь-які заперечення щодо підписання інших актів з боку відповідача в матеріалах справи відсутні, що свідчить про мовчазну згоду з боку одержувача відповідної кореспонденції.

Позивачем надсилались відповідачу рахунки: №РС 17-2183 від 30.11.2017 року на суму 6451,40 грн., №РС,17-2397 від 31.12.2017 року на суму 6451,40 грн., №РС,18-23 від 31.01.2018 року на суму 6451,40 грн., №РС,18-328 від 28.02.2018 року на суму 6451,40 грн., №РС, 18-691 від 31.03.2018 року на суму 6451,40 грн., №РС,18-915 від 30.04.2018 року на суму 6451,40 грн., №РС,18-1125 від 31.05.2018 року на суму 6451,40 грн. в яких розмір відшкодування плати за землю було зазначено з урахуванням змін нормативної грошової оцінки. Відповідач такі рахунки одержував, про що свідчать рекомендовані повідомлення додані позивачем до позовної заяви, але не сплачував.

03.12.2018 позивачем направлено відповідачу претензію № 32/20343 від 03.12.2018 про сплату боргу та штрафних санкцій, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відшкодування плати за землю. Відповідач зазначену претензію отримав 06.12.2019, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення (Т.1 а.с. 81- 90), проте залишив її без реагування, що стало підставою для звернення підприємства до господарського суду з цим позовом.

Предметом даного спору є майнова вимога про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню плати за землю за період з листопада 2017 року по травень 2018 року на суму 43650,38 грн.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст.15 Закону України «Про оренду землі» та ст.284 ГК України однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст.632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як свідчить підписаний сторонами акт приймання-передавання від 31.05.2018, СФГ «Артур» та РВ Фонду державного майна України по Миколаївській області зафіксували, що відповідно до умов договору оренди від 01.06.2012 № РОФ-1080 орендар передає, а орендодавець за участю балансоутримувача приймає із строкового платного користування державне нерухоме майно - навіс для зберігання сипучих матеріалів з замощенням асфальто-бетонного заводу, до складу якого входять: навіс з пандусом площею 815,6 кв.м., бетонне замощення площею 1398,0 кв.м., підпірна стінка №10, 11 довжиною 88,6 кв.м., шлагбаум довжиною 6,5 п.м, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, 8, що знаходиться на балансі ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» . Майно, що повертається з орендного користування знаходиться у задовільному стані.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, умови договору №34897 від 20.06.2014 щодо визначених в додатку № 1 до договору розміру відшкодування плати за землю та умови п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №5 з додатком №1 до договору №34897, яку визнано укладеною рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 у справі №915/1086/17, виставлені відповідачеві рахунки та акти, позивачем правомірно визначено заборгованість з відшкодування плати за землю за загальний період з лютого 2016 року по травень 2018 року, яка згідно розрахунку доданого до матеріалів справи (Т.2 а.с. 93-95) та перевіреного судом становить 43650,38 грн. та фактично є боргом з відшкодування плати за землю за період з листопада 2017 року по травень 2018 року.

Стосовно заперечень відповідача про відсутність заборгованості по відшкодуванню плати за землю у зв`язку із припиненням зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи та підтверджує позивач, між позивачем та ТОВ «Компанія «Євродор» укладались договори на ремонт технологічних доріг №04/2016/10 від 15.04.2016 року на суму 99171,60 грн, №04/2017/2 від 24.04.2017 на суму 106062,00 грн, № 04/2018/1 від 11.05.2018 на суму 99134,57 грн.

В подальшому між ТОВ «Компанія «Євродор» та СФГ «АРТУР» було укладено угоди про поступку права на вимоги від 03.06.2016 р. №01/2016, від 17.08.2017 р. №08/2017, від 05.07.2018 № 01/2018/07 (Т. 2 а.с. 40), згідно з якими СФГ «АРТУР» набуло право вимоги щодо стягнення заборгованості за виконані роботи.

Оскільки, відповідач мав заборгованість по відшкодуванню плати за землю по договору №34897 від 20.06.2014 року перед позивачем, а позивач мав заборгованість перед ТОВ «Компанією «Євродор» , на підставі укладених в 2016, 2017 та 2018 роках договорів №04/2016/10 від 15.04.2016, №04/2017/2 від 24.04.2017, № 04/2018/1 від 11.05.2018 позивачем було проведено взаємозаліки зустрічних однорідних вимог на суму 99171,60 грн, 106062,00 грн та 40000,00 грн, по декількох договорах, укладених між позивачем та відповідачем, у тому числі по спірному договору №34897 від 20.06.2014 року.

Зазначене підтверджується доданими позивачем до матеріалів:

- довідкою позивача про взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем та період з 01.06.2016 року по 31.10.2019 року;

- заявою позивача №51/8898 від 25.06.2016 року про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог на загальну суму 99171,60 грн., у тому числі за договором №34897 від 20.06.2014 року на суму 34678,34 грн. (відшкодування плати за землю за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року Т. 2 а.с. 16);

- заявою позивача №51/4870 від 27.03.2018 року про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог на суму 73649,05 грн. за договором №34897 від 20.06.2014 (відшкодування плати за землю відшкодування плати за землю за період з червня 2016 року по січень 2018 року Т. 2 а.с. 21).

- заявою позивача № 51/12155 від 24.07.2018 року про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог на суму 40000,00 грн., у томі числі за договором №34897 від 20.06.2014 на суму 34977,98 грн (відшкодування плати за землю відшкодування плати за землю за період з травня 2017 року по січень 2018 року Т. 2 а.с. 43).

Таким чином, за договором №34897 від 20.06.2014 залік зустрічних однорідних вимог проведено на загальну суму 143305,37 грн.

Враховуючи, що загальний розмір визначеного відшкодування плати за землю за період з січня 2016 по травень 2018 становив 186955,75 грн. (з урахуванням боргу станом на 01.01.2016 у розмірі 4247,19 грн.) суд приходить до висновку, що фактична заборгованість відповідача перед позивачем за договором №34897 від 20.06.2014 в сумі 43650,38 грн, яка визначена з урахуванням проведеного заліку (186955,75 грн. - 143305,37 грн), підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання по сплаті відшкодування по платі за землю, позивачем по кожному з рахунків, виставлених за період з листопада 2017 по травень 2018, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 4847,37 грн та 3% річних в сумі 2244,03 грн.

Судом за допомогою комп`ютерної програми «Законодавство» встановлено правильність здійсненого позивачем розрахунку, отже позовні вимоги в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.

Положеннями статті 216, частини першої статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (частина перша статті 230 ГК).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частин 2, 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути викопано.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 34897 від 20.06.2014 за несвоєчасну оплату відшкодування плати за землю Сторона-2 сплачує Стороні-1 пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7%.

Позивач згідно розрахунку, що доданий до заяви про збільшення позовних вимог (Т. 2 а.с. 194), по кожному з рахунків, виставлених за період з листопада 2017 по травень 2018, та в межах шестимісячного терміну нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 7620,48 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд вважає його правильним та вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 7620,48 грн, нарахованої за несвоєчасне виконання умов договору.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 3055,48 грн суд вважає таким, що відповідають вимогам зазначених вище правових норм, п. 4.1. Договору №34897 від 20.06.2014, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Артур» (ідентифікаційний код 23084212, юридична адреса: 56400, Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, поштова адреса: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проммайданчик, 8, а/с 85) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проммайданчик, ідентифікаційний код 20915546) основну заборгованість по договору № 34897 від 20.06.2014 у розмірі 43650,38 грн, пеню в сумі 7620,48 грн, штраф в сумі 3055,48 грн, інфляційні втрати у сумі 4847,37 грн, 3% річних в розмірі 2244,03 грн та 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку з перебуванням головуючого у нарадчій кімнаті в період з 10.03.2020 о 15:18 до 11.03.2020 о 09:40 в судовому процесі щодо розгляду справи № 915/2487/19 та у нарадчій кімнаті в період з 11.03.2020 о 16:05 по 12.03.2020 о 09:50 в судовому процесі щодо розгляду справи № 915/2507/19 повний текст рішення складений та підписаний 12.03.2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко