Рішення

від 10.03.2020 по справі 916/3503/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

10 березня 2020 року Справа № 916/3503/19

м. Харків Провадження № 3/913/41/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Медуниці Р.І. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса

до Малого приватного підприємства "Меркурій", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 65 657 грн. 02 коп.

в присутності представників учасників справи:

від позивача - Коваль І.В. - головний спеціаліст відділу судової роботи юридичного управління Департаменту, наказ від 31.01.2020 № 151 (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Меркурій" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 41 240 грн. 73 коп., пені в сумі 6 712 грн. 75 коп. та неустойки в сумі 17 703 грн. 63 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення від 27.03.2017 № ТМО-251/17 стосовно оплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2019 відкрито провадження у справі № 916/3503/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 17.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2019 справу № 916/3503/19 передано на розгляд до Господарського суду Луганської області за територіальною підсудністю.

14.01.2020 матеріали справи № 916/3503/19 надійшли до Господарського суду Луганської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 справу № 916/3503/19 передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.01.2020 справу № 916/3503/19 прийнято до свого провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 04.02.2020.

29.01.2020 на адресу суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання від 24.01.2020 № 01-13/275 про проведення судового засідання, призначеного на 04.02.2020 о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Одеської області або Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 29.01.2020 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання, призначеного на 04.02.2020, в режимі відеоконференції та доручено Господарському суду Одеської області забезпечити проведення відеоконференцзв`язку.

Позивач у приміщення Господарського суду Одеської області 04.02.2020 для прийняття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не прибув, тому судове засідання у справі № 916/3503/19 в режимі відеоконференції не проводилось.

Відповідач відзив не надав, правом на участь у судовому засіданні 04.02.2020 не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 22.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 04.02.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 18.02.2020.

Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Ухвала суду від 04.02.2020 надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1, проте на час розгляду справи інформація щодо одержання чи неодержання вказаної ухвали позивачем відсутня.

Відповідач відзив не надав, правом на участь у судовому засіданні 18.02.2020 не скористався. Ухвала суду від 04.02.2020 надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, будинок 5 , кімната 206 , проте повернулась 14.02.2020 до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Ухвалою суду від 18.02.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 10.03.2020.

25.02.2020 на адресу суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання від 19.02.2020 № 01-13/612 про проведення судового засідання, призначеного на 10.03.2020 об 11 год. 00 хв., в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Одеської області або Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 25.02.2020 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання, призначеного на 10.03.2020, в режимі відеоконференції та доручено Південно-західному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференцзв`язку.

Також 25.02.2020 від позивача за супровідним листом від 19.02.2020 № 01-13/608 надійшов розрахунок заборгованості за період з 01.04.2018 по 30.11.2018, яка була стягнута за рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2019 у справі № 916/263/19. Зазначений розрахунок приймається судом до розгляду та долучається до матеріалів справи.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні 10.03.2020 в режимі відеоконференції в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідач відзив на позов не надав, правом на участь у судовому засіданні 10.03.2020 не скористався. Ухвала від 18.02.2020 надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, будинок 5, кімната 206, проте повернулась 27.02.2020 до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши надані докази і доводи представника позивача, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27.03.2017 між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Малим приватним підприємством "Меркурій" укладено договір оренди нежилого приміщення № ТМО-251/17 (аркуші справи 10-13).

Відповідно до п. 1.1 договору Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" - орендодавець за договором, передає, а Мале приватне підприємство "Меркурій" - відповідач у справі, орендар за договором, приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху у вигляді котельні, загальною площею 69,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 32 (далі за текстом - об`єкт оренди). Характеристика об`єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП "ОМБТІ та РОН" 30.07.2010. Експертна вартість приміщення станом на 14.12.2016 становить 293 000 грн. 00 коп. (без урахування податку на додану вартість). Висновки ринкової вартості складені ТОВ "ОФ "Абакус".

Термін дії договору оренди: з 27.03.2017 по 20.03.2020 (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.2 договору за орендовані приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання цього договору місяць (що є базовим) 3 841 грн. 96 коп. (без урахування податку на додану вартість). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендні платежі починають нараховуватися з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі орендованих приміщень.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями (п. 2.3 договору).

Сторони в п. 2.4 договору визначили, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду об`єкт оренди згідно з п. 1.1 договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

У випадку припинення дії договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції з дати припинення (розірвання) договору по день підписання акта приймання-передачі приміщення (п. 4.10 договору).

У відповідності до п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення об`єкта оренди. Також, орендодавець має право відмовитись від договору у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконання поточного та капітального ремонтів, в порядку, передбаченому договором та законодавством України. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору (п. 5.3 договору).

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди (п. 7.6 договору).

Дія цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу об`єкта оренди за участю орендаря; загибелі об`єкта оренди; дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства або ліквідації орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 7.11 договору).

27.04.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Малим приватним підприємством "Меркурій" укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди від 27.03.2017 № ТМО-251/17 (аркуш справи 15).

Відповідно до п. 1.1 додаткового договору № 1 керуючись рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 № 1962-VII "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 № 56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси", рішенням Одеської міської ради від 26.07.2017 № 2284-VII "Про визначення органу, уповноваженого управляти майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси" та на підставі акту приймання-передачі від 27.04.2018 у преамбулі та розділі "Місцезнаходження сторін" договору назву орендодавця змінено на "Департамент комунальної власності Одеської міської ради".

27.04.2018 між сторонами складено акт прийому-передачі нежилого приміщення (аркуш справи 13).

У подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2019 у справі № 916/263/19 позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Малого приватного підприємства "Меркурій" задоволено повністю та розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 27.03.2017 № ТМО-251/17, виселено Мале приватне підприємство "Меркурій" з нежитлового приміщення першого поверху та стягнуто заборгованості з орендної плати в сумі 37 669 грн. 57 коп., пеню в сумі 3 868 грн. 58 коп., судовий збір в сумі 5 763 грн. 00 коп. (аркуші справи 16-17).

Вказане рішення набрало законної сили 11.07.2019.

У зв`язку з несплатою відповідачем орендних платежів на момент розгляду справи в суді та до вступу рішення в законну силу позивачем нарахована Малому приватному підприємству "Меркурій" заборгованість з орендних платежів за період з 01.12.2019 по 10.07.2019 в сумі 41 240 грн. 73 коп.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по сплаті орендних платежів позивачем на підставі п. 5.2 договору нараховано пеню за період з 16.12.2018 по 31.10.2019 в сумі 6 712 грн. 65 коп.

Крім того, 27.08.2019 державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у примусовому порядку виселено Мале приватне підприємство "Меркурій" з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 69,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 32, про що складено відповідний акт (аркуш справи 18).

На підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України позивачем у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди нарахована неустойка за період з 11.07.2019 по 27.08.2019 в сумі 17 706 грн. 63 коп.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір від 27.03.2017 № ТМО-251/17, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором оренди, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об`єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.4 договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Мале приватне підприємство "Меркурій" в обумовлений договором від 27.03.2017 № ТМО-251/17 строк оплату не здійснило, внаслідок чого має місце неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за зазначеним договором.

Суд враховує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2019 у справі № 916/263/19 стягнуто з Малого приватного підприємства "Меркурій" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2018 по 30.11.2018 в сумі 37 669 грн. 57 коп.

У відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зазначене рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2019 у справі № 916/263/19 набрало законної сили 11.07.2019, з огляду на що договір від 27.03.2017 № ТМО-251/17 вважається розірваним з 11.07.2019.

Таким чином, обов`язок сплачувати орендну плату за договором від 27.03.2017 № ТМО-251/17 у Малого приватного підприємства "Меркурій" був до 10.07.2019.

Перевіривши розрахунок заборгованості (аркуш справи 20), наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованим, зробленим у відповідності до умов договору та з урахуванням рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2019 у справі № 916/263/19.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.12.2018 по 10.07.2019 в сумі 41 240 грн. 73 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 16.12.2018 по 31.10.2019 в сумі 6 712 грн. 65 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

У відповідності до п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного внесення орендних платежів є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків внесення платежів, встановлених у договорі, та враховуючи те, що у договорі передбачено право позивача на нарахування штрафних санкцій як захід відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими.

Водночас, перевіривши розрахунок пені (аркуш справи 20 на звороті), наданий позивачем, за період 16.12.2018 по 31.10.2019, суд вважає його необґрунтованим, оскільки Департаментом комунальної власності Одеської міської ради не враховано, що з урахуванням приписів ст. 653 ЦК України договір оренди нежилого приміщення від 27.03.2017 № ТМО-251/17 є розірваним з 11.07.2019, тобто з моменту набрання рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2019 у справі № 916/263/19 законної сили.

Таким чином, граничним строком для нарахування пені є 10.07.2019.

Судом здійснено власний перерахунок заявленої до стягнення пені, з урахуванням якого задоволенню підлягає пеня за період з 16.12.2018 по 10.07.2019 в сумі 4 265 грн. 84 коп.:

- за зобов`язаннями грудня 2018 року за період з 16.12.2018 по 15.06.2019 в заявленій позивачем сумі 977 грн. 71 коп.;

- за зобов`язаннями січня 2019 року за період з 16.01.2019 по 10.07.2019 в сумі 949 грн. 18 коп.;

- за зобов`язаннями лютого 2019 року за період з 16.02.2019 по 10.07.2019 в сумі 787 грн. 77 коп.;

- за зобов`язаннями березня 2019 року за період з 16.03.2019 по 10.07.2019 в сумі 636 грн. 57 коп.;

- за зобов`язаннями квітня 2019 року за період з 16.04.2019 по 10.07.2019 в сумі 468 грн. 99 коп.;

- за зобов`язаннями травня 2019 року за період з 16.05.2019 по 10.07.2019 в сумі 307 грн. 42 коп.;

- за зобов`язаннями червня 2019 року за період з 16.06.2019 по 10.07.2019 в сумі 138 грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за період з 11.07.2019 по 27.08.2019 в сумі 17 703 грн. 63 коп. суд зазначає наступне.

У випадку припинення дії договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції з дати припинення (розірвання) договору по день підписання акта приймання-передачі приміщення (п. 4.10 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 2 зазначеної норми, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Перевіривши розрахунок неустойки (аркуш справи 20), наданий позивачем, за період з 11.07.2019 по 27.08.2019 суд зазначає, що за розрахунком позивача розмір орендної плати за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 складає 3 885 грн. 78 коп., за період з 01.08.2019 по 27.08.2019 - 4 966 грн. 03 коп. Тобто розмір подвійної плати за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 повинен складати 7 771 грн. 56 коп., а не 7 771 грн. 57 коп., за період з 01.08.2019 по 27.08.2019 - 9 932 грн. 06 коп., а не 9 932 грн. 07 коп.

Враховуючи, що позивачем при здійсненні розрахунку допущені арифметичні помилки, тому задоволенню підлягає неустойка в сумі 17 703 грн. 62 коп. за період з 11.07.2019 по 27.08.2019. У задоволенні решти вимог про стягнення неустойки слід відмовити.

Всього підлягає стягненню 63 210 грн. 19 коп., у тому числі: заборгованість з орендної плати в сумі 41 240 грн. 73 коп., пеня в сумі 4 265 грн. 84 коп., неустойка в сумі 17 703 грн. 62 коп.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 849 грн. 41 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Малого приватного підприємства "Меркурій" про стягнення 65 657 грн. 02 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства "Меркурій", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, будинок 5, кімната 206, ідентифікаційний код 30092436 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1, ідентифікаційний код 26302595 заборгованість з орендної плати в сумі 41 240 грн. 73 коп., пеню в сумі 4 265 грн. 84 коп., неустойку в сумі 17 703 грн. 62 коп., судовий збір в 1 849 грн. 41 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

5.Повний текст рішення складено і підписано - 12.03.2020 .

Суддя А.В. Секірський