Ухвала від 04.03.2020 по справі 922/116/18

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" березня 2020 р. Справа № 922/116/18

вх. № 116/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розпорядника майна боржника - арбітражний керуючий Семенов Д.С. (свідоцтво № 1783 від 06.12.2016);

від боржника - Корольчук Ю.Ю. (ордер ВК 1001619 від 18.10.2019),

від Державної екологічної інспекції у Харківській області - Полухін А.В. (довіреність від 29.10.2018 № 4201/01-22/12-16,

розглянувши відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх. 2115/18 від 31.07.2018 з урахуванням уточненої заяви вх. 31011 від 19.12.2019) з вимогами до боржника у справі № 922/116/18

за заявою : Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод Салтівський", м. Харків (код ЄДРПОУ 39121098)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Хлібзавод Салтівський", в порядку ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (далі Закон про банкрутство) на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не задоволено безспірні вимоги кредитора, які становлять більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, що підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2017 по справі № 922/1931/17 та постановою Московського відділу ДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хлібозавод Салтівський", м. Харків, код ЄДРПОУ 39121098.

Визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора в сумі 1 335 633,44 грн основного зобов`язання, а також розмір штрафу та пені в сумі 231 338,96 грн.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ухвалено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Семенова Дмитра Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1783 від 06.12.2016, код іпн НОМЕР_1 , адреса: м. Харків, вул. Клочківська, 11А, офіс №7-5), та встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Хлібозавод Салтівський" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що вноситься на депозитний рахунок нотаріусу.

Ухвалено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про відкриття справи про банкрутство боржника - ТОВ "Хлібозавод Салтівський", м. Харків, код ЄДРПОУ 39121098, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 15.04.2018.

Встановлено дату складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду 15.04.2018.

Попереднє засідання господарського суду призначено на 26.04.2018.

Публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" здійснена на офіційному веб - сайті ВГСУ 15.02.2018 № 49399.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (попереднє засідання) від 27.04.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Харківська місцева прокуратура № 4 в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, 31.07.2018 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Хлібозавод Салтівський", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 39052,58грн.

Ухвалою суду від 06.08.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованого розрахунку суми, заявленої до стягнення, попереджено позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно частини четвертої статті 174 ГПК України, має наслідком визнання заяви не поданою і повернення її позивачеві.

13.08.2018 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.08.2018 передано справу № 922/2115/18 для спільного розгляду зі справою № 922/116/18 про банкрутство ТОВ "Хлібозавод Салтівський", яка не розглянута з причин направлення справи № 922/116/18 до судів вищих інстанцій.

Після повернення справи з касаційної інстанції, судом встановлено, що ухвалою суду від 15.02.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хлібозавод "Салтівський", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Семенова Д.С.

Ухвалою суду від 09.08.2019 об`єднано справу № 922/2115/18 за позовом Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до ТОВ "Хлібозавод Салтівський" зі справою № 922/116/18 про банкрутство ТОВ "Хлібозавод "Салтівський". Цією ж ухвалою суд призначив до розгляду заяву Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх. № 2115/18 від 31.07.2018) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на 25.09.2019.

23.09.2019 боржник надав відзив на заяву Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх.№22689 від 23.09.2019), в якому просить суд відмовити в заяві повністю, посилаючись на те, що прокурором зазначена заява подана із порушенням встановленого Законом тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, встановленого для звернення із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, в той час як заподіяні збитки у загальному розмірі 39052,58 грн виникли у 2016 році. Крім того, боржник зазначає, що прокурором, в порушення норм ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не надано доказів на підтвердження обґрунтованості представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області.

08.11.2019 прокурор надав відповідь на відзив (вх.№26892 від 08.11.2019), в якій зазначає, що вимоги Держекоінспекції у Харківській області не є конкурсними вимогами кредитора, оскільки на даний час відсутнє судове рішення про стягнення з боржника шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища. Також прокурор зазначає, що у 2016 році Держекоінспекцією у Харківській області було тільки встановлено факт протиправної поведінки відповідача, що стало підставою для розрахунку завданої шкоди. Стосовно обґрунтованості звернення із позовом в інтересах держави в особі Держекоінспекції у Харківській області прокурор вказує на те, що останньою до теперішнього часу не вживались заходи представницького характеру щодо стягнення з відповідача збитків, завданих навколишньому середовищу, що свідчить про її бездіяльність, та просить суд задовольнити вимоги прокурора в повному обсязі.

11.11.2019 розпорядник майна надав відзив на заяву Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх.№27181 від 11.11.2019 р.), в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви повністю, оскільки прокурором дана заява подана із порушенням встановленого Законом тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, встановленого для звернення із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, при тому, що прокурор звернувся до суду 31.07.2018, а заподіяні збитки у загальному розмірі 39 052,58 грн виникли у 2016 році.

21.10.2019 почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 відкладено розгляд заяви Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх. № 2115/18 від 31.07.2018) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Запропоновано Харківській місцевій прокуратурі № 4 привести свою заяву у відповідність до вимог ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі, надати докази сплати судового збору, в порядку та розмірі встановленому Законом, яку направити на адресу розпорядника майна та боржника, докази чого надати суду.

Зобов`язано розпорядника майна та керівника боржника розглянути заяву, приведену у відповідність до вимог ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та результат розгляду заявлених грошових вимог надати суду.

19.12.2019 до суду надійшла уточнена заява Харківської місцевої прокуратури № 4 (вх.31011), в якій просить суд позовні вимоги прокурора вважати грошовими вимогами до боржника та розглядати їх в порядку передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства та задовольнити їх в порядку черговості, передбаченому цим Кодексом.

До суду надійшло клопотання (вх. 1413) від розпорядника майна боржника, в якому просить суд долучити до матеріалів справи повідомлення про розгляд заяви з кредиторськими вимогами Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області. У повідомленні зазначає про те, що визнає грошові вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області до боржника в повному обсязі та дійшов висновку, що вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- збитки внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища - 39 052,58 грн 4 черга задоволення (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів);

витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника 2 080 грн 1 черга задоволення вимог кредиторів.

Розгляд заяви неодноразово відкладався та оголошувалось про перерви в розгляді заяви.

В судове засідання 04.03.2020 Прокуратура не направила уповноваженого представника про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, представник Державної екологічної інспекції у Харківській області підтримав заяву з грошовими вимогами у повному обсязі та просив визнати вимоги в заявленому розмірі, розпорядник майна боржника та представник боржника пояснили, що визнають заявлені вимоги, однак, з урахуванням звернення в інтересах кредитора з відповідною заявою, вважають, що вимоги підлягають визнанню без права вирішального голосу та включенню до четвертої черги, а вимоги щодо сплати судового збору до першої черги.

Зважаючи на неодноразове відкладення розгляду заяви, належне повідомлення сторін та інших учасників справи про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд за відсутності представника Прокуратури, явка якого не визнавалась судом обов`язковою.

Заслухавши пояснення представників Державної екологічної інспекції у Харківській області, боржника та розпорядника майна боржника, розглянувши матеріали заяви та справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу № 170/01-04 від 30.03.2016 "Про здійснення планового заходу (перевірки) ТОВ "Хлібозавод Салтівський" Держекоінспекцією у Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ "Хлібозавод "Салтівський". За наслідками перевірки Держекоінспекцією у Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 170/01-03/03-09 від 25.04.2016.

У вищевказаному акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" допущено факти наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів № 2 (Піч "АЦХ90" №№ 1,2,3 котли ДКВР-2,5/13 - 2 шт та котел Шухова); № 9 (Піч ФТЛ 2 № 1) за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55 (цех №3).

В ході перевірки сектором інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Харківській області здійснений відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел (цех № 3). За результатами вимірювань вміст забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел (протокол від 25.04.2016 № 170/01-04) встановлено перевищення значень затверджених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин (г/с) встановлених дозволом на викиди від 13.05.2015 № 6310136900-1898.

Листом від 06.07.2016 № 147 ТОВ "Хлібозавод Салтівський" повідомило про факт усунення порушення з наданням даних інструментально-лабораторних вимірювань, виконаних ТОВ НВП "Екопром".

Отже, з урахуванням викладеного з 21.04.2016 по 22.04.2016 ТОВ "Хлібозавод Салтівський" здійснив наднормові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелах викидів №№ 2,9 за адресою м. Харків, вул. Польова, 55 (цех №3).

Зважаючи на те, що процес виробництва хлібобулочних виробів є цілодобовим, а, отже, печі для їх випікання працюють цілодобово, час роботи джерела викидів складає 24 години.

Крім того, перевіркою встановлено факт наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел № 4 (Піч "ППЦ-1250); № 21 (Піч "ППП-3"), № 23 (Піч "ППП-3") за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1 (цех № 11).

Листом від 06.07.2016 № 147 ТОВ "Хлібозавод Салтівський" повідомило про факт усунення порушення з наданням даних інструментально-лабораторних вимірювань, виконаних ТОВ НВП "Екопром". Отже, з урахуванням листа боржника з 14.04.2016 по 15.04.2016 здійснив наднормові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелах викидів №№ 4, 21 ,23 за адресою: АДРЕСА_1 Харків АДРЕСА_2 . Гвардійців АДРЕСА_3 цех АДРЕСА_4 11). Зазначені джерела викидів працюють 24 години.

У зв`язку із виявленням порушень Держекоінспекцією складено припис № 23/03-09 від 29.04.2016, яким зобов`язано ТОВ "Хлібозавод Салтівський" усунути зазначені порушення.

З метою перевірки виконання боржником зазначеного припису Держекоінспекцією в період з 14 по 30 червня 2016 проведено позапланову перевірку ТОВ "Хлібозавод Салтівський".

За наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 338/01-04/03/09 від 30.06.2016.

У зазначеному акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "Хлібозавод Салтівський" допущено факти наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів № 2 (Піч "АЦХ90" №№ 1,2,3 котли ДКВР-2,5/13 - 2 шт та котел Шухова); № 9 (Піч ФТЛ 2 № 1) за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55 (цех №3).

ТОВ "Хлібозавод Салтівський" припинено наднормативні викиди, що підтверджується актами відбору проб викидів стаціонарних джерел від 30.06.2016, виконаних ТОВ НВП "Екопром". Таким чином з 29.06.2016 по 30.06.2016 ТОВ "Хлібозавод Салтівський" здійснив наднормові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелах викидів № 2; № 9 за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55 (цех №3). Час роботи джерел 24 години.

Зазначені порушення є доведеними та не заперечуються боржником.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

З урахуванням наведеного ТОВ "Хлібозавод Салтівський" має обов`язок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виключно на підставі відповідного дозволу.

Порушення законодавства про охорону атмосферного повітря тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України (стаття 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено , що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Харківській області, проведеному на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 21.01.2019 за № 639 від 10.12.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за №48/16064 за період :

з 21.04.2016 по 22.04.2016 державі заподіяно збиток на суму 35 836,58 грн (цех № 3);

з 14.04.2016 по 15.04.2016 державі заподіяно збиток на суму 1 930,81 грн (цех № 11);

з 29.06.2016 по 30.06.2016 державі заподіяно збиток на суму 1 285,19 грн (цех № 3).

Таким чином загальний розмір збитків державі, спричинених ТОВ "Хлібозавод Салтівський" за вказані періоди, складає 39 052,58 грн. Розмір та періоди виникнення заборгованості визнаються боржником та розпорядником майна боржника.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на те, що на адресу ТОВ "Хлібозавод Салтівський" направлялись претензії, які залишені ним без відповіді, Прокуратура звернулась до суду з відповідною заявою з метою захисту інтересів Держави.

Дослідивши наявність підстав для представництва, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відтак, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Отже, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно .

Так, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічні висновки щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі уповноважених органів містяться у постановах Верховного суду, зокрема від 05.11.2018 року №910/4345/18, від 17.10.2018 року №910/11919/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц та постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 року №911/1107/18.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Прокуратура, звертаючись з відповідною заявою з метою захистів інтересів Держави зазначила, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області з часу встановлення порушень ТОВ "Хлібозавод Салтівський" природоохоронного законодавства з 2016 року до моменту звернення прокуратури не здійснювались заходи щодо стягнення з боржника зазначеної суми шкоди державі та заяви з кредиторськими вимогами не подавались. Зазначені обставини, на думку Прокуратури, свідчать про бездіяльність органів Державної екологічної інспекції та наявності підстав для представництва інтересів держави, які потребують захисту, прокуратурою.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Прокуратурою виконані вимоги Закону України "Про прокуратуру" щодо здійснення попереднього повідомлення Державної екологічної інспекції про намір Прокуратури звернутись до суду в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (повідомлення від 26.07.2018 № 04-09-50-18 а.с. 23-24 т. 43).

Суд звертає увагу, що Верховний Суд в п.5.6. постанови від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18 вказав наступне: "Разом із тим із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів".

З огляду на викладене, суд вважає, що Прокуратурою доведено належним чином, що Державна екологічна інспекція у Харківській області неналежним чином здійснює захист законних інтересів.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється на підставі Кодексу України з Процедур банкрутства, однак враховуються також і положення норм ГПК України та цивільного права.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе звернення Прокуратурою в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області із заявою з кредиторськими вимогами до боржника.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Зважаючи на те, що вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області до боржника виникли до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хлібозавод "Салтівський", однак заявлені після спливу строку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, суд визнає зазначені вимоги як конкурсні з включенням у відповідній черговості, встановленій Кодексом до реєстру вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах комітету кредиторів.

Стосовно сплаченого судового збору.

Судом встановлено, що Прокуратурою Харківської області сплачено за звернення із заявою судовий збір в загальному розмірі 3842 грн (за платіжним дорученням № 1538 від 18.07.2018 у розмірі 1762,00 грн та 2080 грн за платіжним дорученням № 3232 від 17.12.2019).

Однак, судом враховано те, що Прокуратура звертається з відповідною заявою в порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства з кредиторськими вимогами в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області. Отже, прокуратура звертається в порядку представництва та не набуває статусу кредитора у розумінні положень Кодексу України з процедур банкрутства. Натомість, право кредитора набуває, у разі визнання заявлених вимог законними та обґрунтованими Державна екологічна інспекція. Про можливість сплати судового збору представником за заявника неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах з посиланням на те, що суди повинні уникати зайвого формалізму при прийнятті заяв та забезпеченні учасникам доступу до правосуддя.

Зважаючи на викладене, суд визнає вимоги в частині сплати судового збору, як такі, що сплачені в порядку представництва за звернення із заявою з кредиторськими вимогами Державної екологічної інспекції та вважає за необхідне включити їх до реєстру вимог кредиторів у першу чергу, відповідно до положень статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області до боржника в сумі 39052,58 грн як конкурсні без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та 3842 грн судового збору.

Розпоряднику майна включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів, в порядку черговості, визначеній Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвалу направити Прокуратурі Харківської області, Харківській місцевій прокуратурі № 4, кредиторам, розпоряднику майна та боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-258 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2020.

Суддя Усатий В.О.