Рішення

від 27.02.2020 по справі 923/1041/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Справа № 923/1041/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбуд", м. Херсон

про стягнення 289226,74 грн.

представники сторін не з`явились

в с т а н о в и в:

Процесуальні дії у справі

02.12.2019 за вх. № 2186/19 Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонбуд (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 25, кім. 303-б, код ЄДРПОУ 39308683) про стягнення суми у розмірі 289226 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті двадцять шість) грн. 74 коп., яка складається: з боргу за договором № 201 від 12.09.2017 в розмірі 100000,00 (сто тисяч гривень) грн. 00 коп., пені 68200 (шістдесят вісім тисяч двісті гривень) грн. 00 коп., індексу інфляції 14341 (чотирнадцять тисяч триста сорок одно гривня) грн. 74 коп., 3% річних 5605 (п`ять тисяч шістсот п`ять гривень) грн. 48 коп.; за договором № 208 від 08.11.2016 в розмірі 38419 (тридцять вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень) грн. 31 коп., індексу інфляції 11963 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні) грн. 99 коп., 3% річних 3400 (три тисячі чотириста гривень) грн. 64 коп.; за договором № 46 від 26.01.2016 в розмірі 33774 (тридцять три сімсот сімдесят чотири гривні) грн. 40 коп., індексу інфляції 10122 (десять тисяч сто двадцять два гривні) грн. 46 коп., 3% річних 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість гривень) грн. 45 коп.; за договором № 262 від 18.11.2015 у розмірі 355 (триста п`ятдесят п`ять гривень) грн. 23 коп., індексі інфляції 106 (сто шість гривень) грн.47 коп., 3% річних 30 (тридцять гривень) грн. 57 коп.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 06.12.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" залишено без руху.

19.12.2019 за вх. № 12057/19 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 21 січня 2020 року о 12:00.

Ухвалою суду від 21.01.2020 підготовче засідання відкладено до 11.02.2020.

Ухвалою суду від 11.02.2020 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 27 лютого 2020 року об 11:00.

Представник відповідача у судові засідання 21.01.2020, 11.02.2020, 27.02.2020 не з`явився.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.12.2019, що надсилалась на адресу відповідача, повернута до суду Укрпоштою з відміткою "організація вибула". Ухвала суду від 21.01.2020, що надсилалась на адресу відповідача, повернута до суду Укрпоштою з відміткою "за місцем обслуговування вибула". 26.02.2020 до суду повернулась копія ухвали від 11.02.2020, яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "організація вибула".

Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який виконано судом 20.01.2020, юридична адреса відповідача, а саме м. Херсон, проспект Ушакова, б.25, кімната 303-Б, відповідає зазначеній у позовній заяві.

Крім того суд наголошує на тому, що копії ухвал суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

З огляду на наведене, Відповідач вважаються такими, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Відповідачем відзиву на позовну заву не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

27.02.2020 до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

В судовому засіданні 27.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування своєї позиції, Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" посилається на те, що відповідач по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонбуд , не виконав в добровільному порядку своїх зобов`язань за договорами № 201 від 12.09.2017, № 208 від 08.11.2016 , № 46 від 26.01.2016 , № 262 від 18.11.2015, у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення боргу та неустойки.

Правовими підставами позову, позивач зазначає положення ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526,536, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та додано до неї:

1. Копія договору № 201 від 12.09.2017

2. Копія банківської виписки про перерахування грошових коштів відповідачу за договором № 201 від 12.09.2017

3. Розрахунок 3% річних та індексу інфляції за договором № 201 від 12.09.2017

4. Копія договору № 208 від 05.11.2016

5. Копії банківських виписок про перерахування грошових коштів відповідачу на загальну суму 1350000,00 грн. за договором № 208 від 05.11.2016

6. Копія актів виконаних робіт № 2 та № 3 з підсумковою відомістю

7. Розрахунок 3% річних та індексу інфляції за договором № 208 від 05.11.2016

8. Копія договору № 46 від 26.01.2016

9. Копія банківських виписок про перерахування грошових коштів відповідачу на загальну суму 1656666,40 грн за договором № 46 від 26.01.2016

10. Копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2016 р.

11. Копії актів приймання виконаних будівельних робіт № 1-4 разом з підсумковими відомостями за договором № 46 від 26.01.2016

12. Розрахунок 3% річних та індексу інфляції за договором № 46 від 26.01.2016

13. Копія договору № 262 від 18.11.2015

14. Копія додаткового угоди № 1 від 21.12.2015 до договору № 262 від 18.11.2015

15. Копія додаткової угоди № 2 від 29.12.2015 до договору № 262 від 18.11.2015

16. Копія банківських виписок про оплату відповідачу на загальну суму 3088111,20 грн.

17. Копії актів виконаних робіт за договором № 262 від 18.11.2015 на загальну суму 3087755,97 грн.

18. Розрахунок 3% річних та індексу інфляції за договором № 262 від 18.11.2015

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

В матеріалах справи відсутні заяви, клопотання, заперечення від відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних взаємовідносин

Між АТ Херсонська ТЕЦ (далі за текстом рішення - позивач, замовник) та ТОВ Херсонбуд (далі за текстом рішення - відповідач, підрядник) було укладено договір № 201 від 12.09.2017 (далі - договір № 201), договір № 208 від 08.11.2016 (далі - договір № 208), договір № 46 від 26.01.2016 (договір № 46) та договір № 262 від 18.11.2015 (договір № 262).

- Щодо договору № 201 від 12.09.2017

Відповідно до 1.1. договору № 201 від 12.09.2017, замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами та засобами виконати наступні роботи: - теплоізоляцію трубопроводу ДУ 500 від ТК-201 до ТК- 202, теплових мереж ПрАТ Херсонська ТЕЦ , по Бериславському шосе.

Відповідно до п. 1.2. договору № 201, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору, договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору, є динамічною і складає 138 922 грн. 80 коп., в т. ч. ПДВ 23 153 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 3.1. Договору, підрядник повинен розпочати виконання робіт протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання акту прийому-передачі об`єкту.

Згідно п. 3.2. договору № 201 термін закінчення робіт становить: 15 жовтня 2017 р.

Відповідно до п. 6.2. Договору, замовник, до початку виконання робіт, може здійснити на розрахунковий рахунок Підрядника передоплату у розмірі, що не перевищує вартість матеріалів, визначену кошторисом.

Згідно п. 6.3. Договору, після повного виконання робіт, на основі акту здачі-приймання виконаних робіт, не пізніше 3 робочих днів Сторони здійснюють звіряння взаємних розрахунків.

Відповідно до п. 6.4. Договору, у разі, якщо перерахований Замовником аванс є меншим за вартість фактично виконаних робіт та використаних матеріалів згідно цього Договору, Замовник сплачує залишок шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 банківських днів з дня підписання Замовником акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.5. Договору, у разі, якщо перерахований Замовником аванс є більшим за вартість фактично виконаних робіт згідно цього договору, Підрядник повертає різницю шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника протягом 10 банківських днів з дня підписання Замовником акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.1. Договору, виконані Підрядником роботи, згідно з цим Договором, оформлюються Підрядником актами здачі-приймання виконаних робіт та мають бути підписані Замовником в строк до 10 робочих днів після отримання кожного акту Замовником, за умови відсутності зауважень щодо недоліків у виконаних роботах.

Відповідно до п. 11.1 договору № 201, даний договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2017 р., а в частині проведення розрахунків та гарантій - до їх повного виконання.

На виконання умов договору № 201, а саме п. 6.2., позивач 14.09.2017 перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача від 14.09.2017 (а.с. 21).

Позивач стверджує, що у встановлений договором строк, а саме до 15.10.2017 відповідачем роботи не виконанні, у зв`язку з цим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 100000,00 грн. за договором № 201.

Відповідно до п. 10.1. договору № 201, у випадку порушення своїх зобов`язань за даним договором, сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України.

Пунктом 10.4. договору № 201, підрядник несе відповідальність за несвоєчасне закінчення виконаних робіт з його вини, та сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості незакінчених робіт за кожен день затримки.

За неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 201, позивач нарахував пеню в розмірі 68200 (шістдесят вісім тисяч двісті гривень) грн. 00 коп., інфляційні витрати у розмірі 14341 (чотирнадцять тисяч триста сорок одно гривня) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 5605 (п`ять тисяч шістсот п`ять гривень) грн. 48 коп.

- Щодо договору № 208 від 08.11.2016

Пунктом 1.1. договору № 208 передбачено, що відповідач зобов`язується власними силами та засобами на власний ризик виконати наступні роботи: - заміна трубопроводу теплової мережі на вул. Миру від ТК-204/1 до ТК-205/1А.

Відповідно до п. 1.2. договору № 208, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість та обсяг робіт по даному Договору визначається на підставі договірної ціни визначеної кошторисною документацією.

Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна вартість робіт згідно договору складає 3 025 262 грн. 40 коп.

Відповідно до п.4.2 Договору, замовник виконує оплату за фактично виконані етапи робіт чи повністю виконані роботи згідно пп. 1.1 договору, на основі актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПІДРЯДНИКА протягом 10-ти банківських днів із дня підписання ЗАМОВНИКОМ акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2. договору № 208, термін закінчення робіт згідно п.1.1. договору - 01 грудня 2016 року.

Згідно п. 9.4. Договору встановлено, що підрядник несе відповідальність за несвоєчасні, з його вини, початок або закінчення виконання робіт та сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 1 350 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про перерахування грошових коштів відповідачу (а.с. 27-31).

Суд встановив, що відповідно до актів виконаних робіт, наданих позивачем, роботи відповідачем було виконано на загальну 1311580,69 грн.

Позивач стверджує, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором № 208 у розмірі 38419,31 грн.

За неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 208, позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 11963 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 3400 (три тисячі чотириста гривень) грн. 64 коп.

- Щодо договору № 46 від 26.01.2016

Пунктом 1.1. договору № 46 передбачено, що відповідач зобов`язується власними силами та засобами на власний ризик виконати на умовах, що зазначені у цьому договорі, наступні роботи: - капітальний ремонт теплової мережі на вул. Миру від ТК-205 до ТК Смотровая.

Відповідно до п. 2.2 Договору, загальна вартість робіт згідно даного договору складає 2 438 511,60 грн., в т.ч. ПДВ 406 418 грн.60 коп.

Відповідно до п.4.2 Договору, замовник виконує оплату за фактично виконані етапи робіт чи повністю виконані роботи згідно пп. 1.1 договору, на основі актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10-ти банківських днів із дня підписання замовником акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.4. Договору, датою оплати вважається дата списання кошті з розрахункового рахунку замовника.

Відповідно до п. 5.2. договору № 46, термін закінчення робіт згідно п.1.1. договору -15 жовтня 2016 року.

Згідно п. 10.1 договору № 46 даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків і гарантій - по повного його виконання.

На виконання умов договору № 46 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 1 656 666,40 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 59-69).

Суд встановив, що відповідно до актів виконаних робіт, наданих позивачем, роботи було виконано на загальну суму в розмірі 1 622 892,00 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором № 46 у розмірі 33774,40 грн.

За неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 46, позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 10 122 (десять тисяч сто двадцять два гривні) грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість гривень) грн. 45 коп.

- Щодо договору № 262 від 18.11.2015

Пунктом 1.1. договору № 262 передбачено, що відповідач зобов`язується власними силами та засобами на власний ризик виконати роботи з капітального ремонту теплових мереж на умовах, що значені в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 262, вартість та обсяг робіт по даному Договору визначається на підставі Договірної ціни, що розраховується по кожній окремій роботі, чи групі робіт та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4.2. Договору № 262, замовник виконує оплату за фактично виконані окремі роботи чи групи робіт згідно цього договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10-ти банківських днів із дня підписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 9.1 договору № 262 даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків і гарантій - до їхнього повного виконання.

Додатковою угодою № 1 від 21.12.2015 до договору № 262 пункт 9.1. викладено у новій редакції, а саме даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і дії до 31.12.2016, а в частині розрахунків і гарантій - до їх повного виконання.

На виконання умов договору № 262 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 3 088 111,20 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 115-120).

Суд встановив, що відповідно до актів виконаних робіт, наданих позивачем, роботи було виконано на загальну суму в розмірі 3 087 755,97 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором № 262 у розмірі 355,23 грн.

За неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 262, позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 106 (сто шість гривень) грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 30 (тридцять гривень) грн. 57 коп.

Норми права, застосовані судом

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори (договір № 201 від 12.09.2017, договір № 208 від 08.11.2016, договір № 46 від 26.01.2016 та договір № 262 від 18.11.2015) є договорами підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

За ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, висновки суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Наявність укладених між сторонами справи договорів № 201 від 12.09.2017, № 208 від 08.11.2016, № 46 від 26.01.2016, № 262 від 18.11.2015 свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Позивач, як замовник робіт, на виконання своїх зобов`язань за даним договором та приписів закону, здійснив на користь відповідача попередню оплату за роботи за договорами № 201 від 12.09.2017, № 208 від 08.11.2016, № 46 від 26.01.2016, № 262 від 18.11.2015, проте, відповідач, як підрядник, всупереч положень даних договорів та приписів закону, не виконав свої зобов`язання щодо завершення у встановлений договором строк повного обсягу передбачених договором робіт за договором № 201 від 12.09.2017, а також щодо повернення відповідно до договорів № 208 від 08.11.2016, № 46 від 26.01.2016, № 262 від 18.11.2015 невикористаних коштів попередньої оплати (авансового платежу) за виконання робіт.

Відповідач доказів, які б підтверджували повернення сплачених сум невикористаних коштів попередньої оплати (авансового платежу) не надав та доводів позивача не спростував.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання його договірних зобов`язань щодо виконання у встановлений договором строк повного обсягу передбачених договором робіт за Договором № 201 від 12.09.2017 та щодо повернення невикористаних коштів авансового платежу за виконання робіт за договорами № 208 від 08.11.2016, № 46 від 26.01.2016, № 262 від 18.11.2015 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми боргу за договором № 201 від 12.09.2017 в розмірі 100000,00 (сто тисяч гривень) грн. 00 коп., суми боргу за договором № 208 від 08.11.2016 в розмірі 38419 (тридцять вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень) грн. 31 коп., суми боргу за договором № 46 від 26.01.2016 в розмірі 33774 (тридцять три сімсот сімдесят чотири гривні) грн. 40 коп., суми боргу за договором № 262 від 18.11.2015 у розмірі 355 (триста п`ятдесят п`ять гривень) грн. 23 коп.

Щодо нарахування річних, інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію містить у собі п.3.1. та п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань". Порядок розрахунку (нарахування) інфляційних втрат детально роз`яснено листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Розрахунок заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат та річних (3%) за договорами № 201 від 12.09.2017, № 208 від 08.11.2016, № 46 від 26.01.2016, № 262 від 18.11.2015 судом перевірено, ці розрахунки не містять арифметичних помилок, відповідають матеріалам справи та приписам ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а розрахунок інфляційних втрат - ще й, додатково, положенням листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 14341 (чотирнадцять тисяч триста сорок одно гривня) грн. 74 коп. та 3% річних у розмірі 5605 (п`ять тисяч шістсот п`ять гривень) грн. 48 коп. за договором № 201 від 12.09.2017, інфляційних втрат у розмірі 11963 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні) грн. 99 коп. та 3% річних у розмірі 3400 (три тисячі чотириста гривень) грн. 64 коп. за договором № 208 від 08.11.2016, інфляційних втрат у розмірі 10122 (десять тисяч сто двадцять два гривні) грн. 46 коп. та 3% річних у розмірі 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість гривень) грн. 45 коп. за договором № 46 від 26.01.2016, інфляційних втрат у розмірі 106 (сто шість гривень) грн.47 коп. та 3% річних у розмірі 30 (тридцять гривень) грн. 57 коп. за договором № 262 від 18.11.2015.

Щодо нарахування пені за Договором № 201 від 12.09.2017 суд зазначає наступне.

Пунктом 10.4. договору № 201 передбачено, що підрядник несе відповідальність за несвоєчасне закінчення виконаних робіт з його вини, та сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості незакінчених робіт за кожен день затримки.

За неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 201, позивач нарахував пеню за період з 01.01.2018 по 13.11.2019 в розмірі 68 200 (шістдесят вісім тисяч двісті гривень) грн. 00 коп.

Такий розрахунок є методологічно та арифметично виконаний не вірно та не приймається судом.

Неустойка (штраф, пеня) має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач та відповідач не узгоджували між собою за умовами укладеного між ними договору більшої тривалості часового періоду нарахування пені, ніж шість місяців від дня, коли відповідач мав завершити виконання повного обсягу передбачених договором робіт.

Відповідні положення договору, що передбачають нарахування пені за кожен день затримки виконання робіт не є доказом того, що сторони узгодили нарахування пені до моменту завершення усіх робіт згідно з договором.

Поряд з цим, позивач не надав й доказів встановлення нормою закону часового періоду нарахування пені більшого за тривалістю ніж шість місяців від дня, коли зобов`язання по виконанню робіт за договором підряду мало б бути виконано.

Відповідно до п.3.2 Договору № 201, відповідач був зобов`язаний завершити виконання повного обсягу передбачених договором робіт не пізніше 15.10.2017.

Таким чином період прострочення грошового зобов`язання для нарахування пені за договором № 201 є період з 16.10.2017 по 16.04.2018.

Судом вчинений власний розрахунок пені, згідно положень укладеного між сторонами договору підряду та норм чинного законодавства, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання з завершення повного обсягу передбачених договором робіт.

Цим розрахунком встановлено, що розмір відповідної пені, що нарахована з 16.10.2017 по 16.04.2018 становить 18200,00 грн. (100000,00грн. (обумовлена договором вартість невиконаних в строк робіт) х 0,1% (розмір пені згідно договору) х 182 днів /100 % = 18200,00 грн.).

Таким чином, загальна сума пені за договором № 201 складає 18 200,00 грн. яка підлягає задоволенню. У стягненні 50 000,00 грн. пені має бути відмовлено.

Відповідно ж до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу позовна давність в один рік застосовується до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судового рішення, й сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поряд з цим, суд констатує про відсутність у матеріалах справи заяв про застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених позовних вимог про стягнення пені, зокрема, щодо пені, що нарахована за період з 16.10.2017 по 16.04.2018.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на позивача та на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонбуд (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 25, кім. 303-6, код ЄДР 39308683, р/р НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк МФО 320478) на користь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль (код ЄДРПОУ 00131771) 239226 (двісті тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять шість) грн. 74 коп., яка складається: з боргу за договором № 201 від 12.09.2017 в розмірі 100000,00 (сто тисяч гривень) грн. 00 коп., пені 18200 (вісімнадцять тисяч двісті гривень) грн. 00 коп., індексу інфляції у розмірі 14341 (чотирнадцять тисяч триста сорок одно гривня) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 5605 (п`ять тисяч шістсот п`ять гривень) грн. 48 коп.; боргу за договором № 208 від 08.11.2016 в розмірі 38419 (тридцять вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень) грн. 31 коп., індексу інфляції у розмірі 11963 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 3400 (три тисячі чотириста гривень) грн., 64 коп.; боргу за договором № 46 від 26.01.2016 в розмірі 33774 (тридцять три сімсот сімдесят чотири гривні) грн. 40 коп., індексу інфляції в розмірі 10122 (десять тисяч сто двадцять два гривні) грн., 46 коп., 3% річних в розмірі 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість гривень) грн. 45 коп.; боргу за договором № 262 від 18.11.2015 у розмірі 355 (триста п`ятдесят п`ять гривень) грн. 23 коп., індексі інфляції в розмірі 106 (сто шість гривень) грн., 47 коп., 3% річних в розмірі 30 (тридцять гривень) грн., 57 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3588 (три тисячи п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 в ПАТ МТБ БАНК , МФО 328168.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення - 12.03.2020.

Суддя В.П.Ярошенко