Постанова

від 26.02.2020 по справі 922/1134/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1134/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

боржник - Дочірнє підприємство "Енвіжн-Холдинг",

представник - адвокат Олійник Ю.М. (ордер серії КС №553723 від 30.01.2020)

кредитор - Компанія "SITRONICS IT LIMITED",

ліквідатор - арбітражний керуючий Звонарьова Юлія В`ячеславівна,

Литвин-Абрашкіна Яна Олександрівна,

Кирпа Павлина Володимирівна,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Фактор",

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія"

представник - адвокат Богушко О.В. (довіреність №001/02 від 16.12.2019),

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І.В.

розглянув касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії В`ячеславівни

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 10.12.2018

у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Лакіза В.В., Плахов О.В.

та ухвалу Господарського суду Харківської області

від 14.05.2018

у складі судді Швидкіна А.О.

у справі №922/1134/17

про банкрутство Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 04.01.2019 поштовим відправленням ліквідатор Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражний керуючий Звонарьова Юлія В`ячеславівна звернулась безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 04.01.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі №922/1134/17 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1134/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 у складі колегії суддів Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №922/1134/17 за касаційною скаргою ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії В`ячеславівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 та призначено її розгляд на 26.03.2019.

4. 25.03.2019 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. у відпустці, склад колегії змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

5. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г. справу №922/1134/17 за касаційною скаргою ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії В`ячеславівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 прийнято до провадження та ухвалено здійснити її розгляд у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 на 26.03.2019.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2019 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г. за клопотанням ПАТ "Українська інноваційна компанія" зупинено розгляд касаційної скарги ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії В`ячеславівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі №922/1134/17 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/698/16 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Інвест ресурс" до ПАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", ТОВ "Молочна компанія "Волошкове поле" та ПрАТ "Юрія" про стягнення 39 562 812, 14 грн.

7. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 поновлено касаційне провадження у справі №922/1134/17 за касаційною скаргою ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії В`ячеславівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 та продовжено розгляд касаційної скарги у справі №922/1134/17 в судовому засіданні 30.01.2020 о 10:30, в якому розгляд касаційної скарги ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Ю.В. було відкладено на 06.02.2020.

8. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 відкладено розгляд касаційної скарги ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії В`ячеславівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі №922/1134/17 на 20.02.2020 о 10:30; у судовому засіданні 20.02.2020 оголошено перерву з розгляду касаційної скарги до 27.02.2020 09:45.

9. 27.02.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Фактор" надійшов відзив на касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Ю.В.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

10. Провадження у справі №922/1134/17 про банкрутство Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" (далі - ДП "Енвіжн-Холдинг", боржник) порушено ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2017 за загальною процедурою відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Звонарьову Юлію В`ячеславівну.

10.1. 15.05.2017 розпорядник майна ДП "Енвіжн-Холдинг" Звонарьова Ю.В. звернулася до місцевого господарського суду із заявою про скасування реєстраційних дій №34046875 від 27.02.2017, №34051878 від 27.02.2017, №34440143 від 24.03.2017, №34440304 від 24.03.2017, №34442745 від 24.03.2017, №34442901 від 24.03.2017; про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передання у власність ДП "Енвіжн-Холдинг" нерухомого майна: нежитлових приміщень офісу-магазину, загальною площею 37054 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та приміщення квартири в„–12 , загальною площею 171,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та передання у власність ДП "Енвіжн-Холдинг" нерухомого майна: майнового комплексу (літ. Б, В), загальною площею 3310,0 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та нежитлових приміщень, нежилих приміщень (в літ. А) підвалу та I-го поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5.

10.2. В обґрунтування вимог розпорядник майна зазначила, що спірне іпотечне майно, яке станом на 22.12.2015 перебувало у власності ДП "Енвіжн-Холдинг", без згоди боржника було перереєстровано за ТОВ "Оптимум-Фактор", а в подальшому перереєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; зазначені реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на іпотечне майно за ТОВ "Оптимум-Фактор" є незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Зіславшись на частину 1 статті 387, частину 1 статті 388 ЦК України, частину 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявник стверджувала, що внаслідок неправомірних дій зі сторони ПАТ "Укрінбанк", ТОВ "Оптимум-Фактор" та реєстратора, ДП "Енвіжн-Холдинг" втратило усе нерухоме майно, за рахунок якого мало б відбутись задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі. Доводивши те, що нерухоме майно заявника вибуло з його володіння на підставі незаконних дій державного реєстратора, тобто неправомірно вибуло від добросовісного власника та перейшло до чужого незаконного володіння, розпорядник майна змінила предмет позову шляхом доповнення до раніше заявлених вимог про скасування реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна, витребування з чужого незаконного володіння спірного нерухомого майна та передачу у власність боржника, вимог про визнання права власності за боржником на спірні об`єкти нерухомості. У додаткових поясненнях розпорядник майна наводила обґрунтування заяви про зміну предмета позову, зокрема, посилалась на приписи статей 316, 321, 328, 346, 392 ЦК України, статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та зазначила про те, що угода про відступлення права вимоги між банком та ТОВ "Оптимум Фактор" є нікчемною в розумінні частини 1 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

10.3. 15.05.2017 до суду надійшла заява розпорядника майна Звонарьової Ю.В. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на наступне нерухоме майно: майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,0 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5; нежитлових приміщень офісу-магазину, загальною площею 37054 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення квартири № 12, загальною площею 171,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; нежитлове приміщення, нежилі приміщення (в літ. А) підвалу та I-го поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5.

10.4. Ухвалою суду першої інстанції від 15.05.2017 заяву розпорядника майна ДП "Енвіжн-Холдинг" про скасування реєстраційних дій і витребування майна з чужого незаконного володіння призначено до розгляду; залучено Публічне акціонерне товариство "Укрінбанк", ОСОБА_3, ОСОБА_2, ТОВ "Оптимум-Фактор" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. до участі у справі в межах розгляду заяви розпорядника майна про скасування реєстраційних дій та витребування майна з чужого незаконного володіння.

10.5. 18.09.2017 розпорядник майна Звонарьова Ю.В. звернулась до суду із заявою про зміну предмета позову, в якій розпорядник майна просила скасувати реєстраційні дії №34046875 від 27.02.2017, №34051878 від 27.02.2017, №34440143 від 24.03.2017, №34440304 від 24.03.2017, №34442745 від 24.03.2017, №34442901 від 24.03.2017; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передати у власність ДП "Енвіжн-Холдинг" нерухоме майно: нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та приміщення квартири № 12, загальною площею 171,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; визнати за ДП "Енвіжн-Холдинг" право власності на нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та приміщення квартири №12, загальною площею 171,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та передати у власність ДП "Енвіжн-Холдинг" наступне нерухоме майно: майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,0 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та нежитлові приміщення, нежилі приміщення (в літ. А), підвалу та I-го поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_5; визнати за ДП "Енвіжн-Холдинг" право власності на майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,0 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та нежитлові приміщення, нежилі приміщення (в літ. А), підвалу та I-го поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_5.

10.6. Ухвалою суду першої інстанції від 18.09.2017 заява про зміну предмета позову була прийнята до розгляду та продовжено розгляд заяви розпорядника майна Звонарьова Ю.В. про скасування реєстраційних дій та витребування майна з чужого незаконного володіння з урахуванням її уточнень.

10.7. 23.01.2018 суд залучив учасником провадження у справі в межах розгляду даної заяви Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який 19.02.2018 надав відзив на заяву, погодившись з позицією розпорядника майна про витребування спірного майна від незаконних набувачів та необхідність його продажу в ліквідаційній процедурі боржника, не заявляючи при цьому кредиторських вимог у справу про банкрутство (том 6, а.с. 1-15).

10.8. 14.05.2018 Господарський суд Харківської області розглянув по суті подану розпорядником майна Звонарьовою Ю.В. заяву про скасування реєстраційних дій та витребування майна з чужого незаконного володіння та ухвалою відмовив у її задоволенні.

10.9. Ухвала суду першої інстанції, з посиланням на приписи статей 20, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 388 ЦК України, статей 73, 74 ГПК України, мотивоване тим, що заявником не надано доказів того, що спірне майно вибуло з володіння ДП "Енвіжн-Холдинг" не з його волі, оскільки судом встановлено дотримання позасудового врегулювання спору щодо звернення стягнення на предмети іпотеки відповідно до умов укладених іпотечних договорів; не доведена наявність правових підстав для скасування реєстраційних дій державним реєстратором; не доведено правових підстав для визнання за ДП "Енвіжн-Холдинг" права власності на нерухоме майно та витребування його на підставі частини 1 статті 388 ЦК України; не доведено обставин недійсності первісного правочину з відступлення прав іпотекодержателя на спірне майно, що мало наслідком звернення стягнення на предмети іпотеки в добровільному порядку відповідно до умов укладеного іпотечного договору. Також, суд дійшов висновку, що первісний іпотекодержатель мав достатній об`єм цивільної дієздатності для укладення договору факторингу від 13.12.2016 та договорів відступлення прав вимоги 23.12.2016.

11. Місцевим судом встановлено, що 27.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (далі - ПАТ "Укрінбанк", іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством "Сітронікс інформаційні технології" (яке наразі є Дочірнім підприємством "Енвіжн-Холдинг"), що є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП "КМ Інвестиції Україна" (іпотекодавець), яке виступає майновим поручителем за зобов`язаннями Приватного акціонерного товариства "Сітронікс інформаційні технології" (правонаступником якого є АТ "Енвіжн-Україна"), укладено іпотечний договір (з урахуванням змін та доповнень), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №1022, згідно з умовами якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №4779 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 27.02.2012, додаткової угоди №1 від 26.02.2013, додаткової угоди №2 від 20.08.2013, додаткової угоди №3 від 26.02.2015, додаткової угоди №4 від 12.06.2015 та з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що будуть укладені протягом строку його дії, укладеного між іпотекодержателем та АТ "Енвіжн-Україна".

11.1. Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору 27.02.2012, іпотекодавець з метою забезпечення виконання передбачених кредитним договором зобов`язань передав в іпотеку наступне майно: нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення квартири №12, загальною площею 171,8 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_3; майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,10 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та належать іпотекодавцю на праві приватної власності.

11.2. Судом першої інстанції також встановлено, що 12.06.2015 між ПАТ "Укрінбанк" (іпотекодержатель) та ДП "Енвіжн-Холдинг", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП "КМ Інвестиції Україна", (іпотекодавець), яке виступає майновим поручителем за зобов`язаннями Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Україна" (що є правонаступником всіх прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства "Сітронікс інформаційні технології Україна") був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №735, згідно з яким іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №4779 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 27.02.2012, укладених додаткових угод до договору та з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що будуть укладені протягом строку його дії, укладеного між іпотекодержателем та АТ "Енвіжн-Україна".

Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору від 12.06.2015, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) підвалу та I-го поверху, загальною площею 1302,6 кв.м (згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 7698215 від 08.08.2013 та відповідно до довідки Київської міської державної адміністрації Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 24.03.2011 НЖ-2011 №4415) - 1295,1 кв.м. (згідно з даними витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 15.09.2010 №27326960), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5, які належать іпотекодавцю на праві приватної власності.

11.3. Місцевий суд встановив, що 13.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укрінком" (клієнт) та ТОВ "Оптимум-Фактор" (фактор) було укладено договір факторингу №13/12/16 , відповідно до якого фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнта за вимогою, грошові кошти в розмірі суми фінансування, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника; перехід права вимоги від клієнта до фактора по кредитному договору (№4779 від 27.02.2012 з додатковими угодами №1 від 26.02.2013, №2 від 20.08.2013, №3 від 26.02.2015, №4 від 12.06.2015, №5 від 25.06.2015) здійснюється за цим договором; перехід права вимоги по договорам забезпечення, зокрема, зазначеними вище іпотечними договорам від 27.02.2012 та 12.06.2015, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованих в реєстрі за №1022 та №735, здійснюється за додатковими договорами відступлення права вимоги за договорами забезпечення, укладеними між сторонами у визначеній законодавством (нотаріальній) формі; загальна сума заборгованості складає 3 923 707, 34 доларів США, що на офіційним курсом Національного банку України на день укладання цього договору еквівалентно 101 543 015, 17 грн. Договір відповідно до пункту 11.1 набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками.

Згідно з пунктом 2.6 договору факторингу, фактор має право подальшого відступлення права вимоги будь-якій третій особі, як за договором факторингу, так і за договором про відступлення права вимоги, або стягнення заборгованості повністю або частково, в тому числі і за рахунок заставного майна.

11.4. В подальшому, 23.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укрінком" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Оптимум-Фактор" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги (за іпотечним договором від 27.02.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованих за №1022), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Миргородською Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1538, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває (приймає) усе та будь-яке належне первісному іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором, включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором і за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному розмірі, у разі невиконання боржником та/або майновим поручителем, зобов`язань за кредитним договором. З моменту набуття чинності цим договором до нового іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання первісного іпотекодержателя як сторони, що іменується "іпотекодержатель" у зобов`язаннях, що виникли на підставі іпотечного договору, в обсязі та на умовах, що існують па момент набрання чинності цим договором. Відповідно до пункту 7.7 даного договору, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги 23.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Миргородською Н.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №1538, предметом іпотеки за іпотечним договором є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; квартира № 12, загальною площею 171,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,10 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

11.5. Також, 23.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укрінком" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Оптимум-Фактор" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги (за іпотечним договором від 12.06.2015, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим за №735), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Миргородською Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1537, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває (приймає) усе та будь-яке належне первісному іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором, включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором і за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному розмірі, у разі невиконання боржником та/або майновим поручителем, зобов`язань за кредитним договором. З моменту набуття чинності цим договором до нового іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання первісного іпотекодержателя як сторони, що іменується "іпотекодержатель" у зобов`язаннях, що виникли на підставі іпотечного договору, в обсязі та на умовах, що існують па момент набрання чинності цим договором. Відповідно до пункту 7.7 даного договору, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги 23.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Миргородською Н.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №1537, предметом іпотеки за іпотечним договором є нежилі приміщення (в літ. А) підвалу та I-го поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 .

11.6. Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2017 ТОВ "Оптимум-Фактор" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), з урахуванням вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку" та на підставі іпотечного договору, посвідченого Заєць І.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.02.2012 за реєстровим №1022, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрінком" та Дочірнім підприємством "Сітронікс інформаційні технології" (іпотекодавець) та договору про відступлення права вимоги за цим договором, посвідченим Миргородською Н.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.12.2016 за реєстровим №1538, уклали два договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. та зареєстровані в реєстрі за №558 та №559, згідно з якими продавець продає, а покупець приймає у власність нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 337 112 грн. (договір від 24.03.2017, зареєстрований в реєстрі за №558), та приміщення квартири в„–12, загальною площею 171,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за 913 185 грн. (договір від 24.03.2017, зареєстрований в реєстрі за №559).

Відповідно до пунктів 2 договорів купівлі-продажу від 24.03.2017, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. та зареєстрованих в реєстрі за №558, 559, відчужуване нерухоме майно належить іпотекодавцю (Дочірньому підприємству "Сітронікс інформаційні технології", яке наразі є ДП "Енвіжн-Холдинг").

11.7. 24.03.2017 між ТОВ "Оптимум-Фактор" (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. та зареєстрований в реєстрі за №563, відповідно до якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,10 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 8 415 684 грн.

Крім того, 24.03.2017 між ТОВ "Оптимум-Фактор" (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. та зареєстрований в реєстрі за №564, відповідно до якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) нежиле приміщення (в літ. А), підвалу та першого поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 2 781 888 грн.

Відповідно до пунктів 15 зазначених чотирьох договорів купівлі-продажу від 24.03.2017 право власності на нерухоме майно виникає у покупця згідно з частиною 4 статті 334 ЦК України з моменту реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом встановлено, що на підставі зазначених вище правочинів були вчинені реєстраційні дії №34046875 від 27.02.2017, №34051878 від 27.02.2017, №34440143 від 24.03.2017, №34440304 від 24.03.2017, №34442745 від 24.03.2017, №34442901 від 24.03.2017, які розпорядник майна ДП "Енвіжн-Холдинг" Звонарьова Ю.В. просила скасувати у своїй заяві, поданій в межах справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг".

11.8. Суд першої інстанції розглянув посилання розпорядника майна на відсутність письмового повідомлення від іпотекодержателя про усунення порушень за кредитним договором, направлених на адресу іпотекодавця (ДП "Енвіжн-Холдинг") та встановив, що зазначене спростовується матеріалами справи, а саме наявними листами-повідомленнями ТОВ "Оптимум-Фактор" від 29.12.2016, адресованими іпотекодавцю (ДП "Енвіжн-Холдинг") та боржнику за кредитним договором (АТ "Енвіжн-Україна"), з вимогою про виконання порушеного зобов`язання, у яких ТОВ "Оптимум-Фактор" просило у тридцятиденний строк достроково виконати порушене зобов`язання за кредитним договором №4779 від 27.02.2012, а саме погасити суму загальної заборгованості на користь ТОВ "Оптимум-Фактор" в розмірі 3 923 707, 34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2016 еквівалентно 101 534 015, 17 грн.; крім того, ТОВ "Оптимум-Фактор" доводило до відома ДП "Енвіжн-Холдинг" та ПрАТ "Енвіжн-Україна", що у випадку невиконання зобов`язань щодо сплати наявної заборгованості, буде звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме майновий комплекс (літ. Б, В), загальною площею 3310,10 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5; нежилі приміщення (в літ. А) підвалу та першого поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, розташовні за адресою: АДРЕСА_5; приміщення квартири №12, загальною площею 171,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зазначені повідомлення від 29.12.2016 про порушення основного зобов`язання були отримані ДП "Енвіжн-Холдинг" 06.01.2017 та АТ "Енвіжн-Україна" 09.01.2017 (особисто).

Крім того, зазначені повідомлення про порушення основного зобов`язання були направлені ТОВ "Оптимум-Фактор" на адреси ДП "Енвіжн-Холдинг" та ПрАТ "Енвіжн-Україна" засобами поштового зв`язку та отримані останніми 06.01.2017, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. При цьому, договори купівлі-продажу були укладені з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24.03.2017, тобто після спливу тридцяти днів, що відповідає вимогам пункту 3.2.17 іпотечного договору від 27.02.2012 (з урахуванням змін та доповнень) та пункту 3.2.16 іпотечного договору від 12.06.2015 (том 3, а.с. 175-177).

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що іпотекодавець - ДП "Енвіжн-Холдинг" був повідомлений про вимогу іпотекодержателя щодо погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до вимог пункту 3.2.17 іпотечного договору від 27.02.2012 (з урахуванням змін та доповнень) та пункту 3.2.16 іпотечного договору від 12.06.2015.

11.9. Також, місцевий суд встановив, що матеріалами справи спростовуються посилання розпорядника майна на відсутність оцінки перереєстрованих (спірних) об`єктів, оскільки оцінка спірних об`єктів нерухомого майна була проведена ТОВ "Науковий центр незалежних експертиз" на замовлення нового іпотекодержателя - ТОВ "Оптимум-Фактор", про що були складені звіти. Так, згідно зі звітами ТОВ "Науковий центр незалежних експертиз" про оцінку майна станом на 06.03.2017 ринкова вартість нежитлових приміщень офісу-магазину, загальною площею 328,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, становить 1 337 112 грн.; вартість приміщення квартири №12, загальною площею 171,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 06.03.2017 складає 913 185 грн.; вартість майнового комплексу (літ. Б, В), загальною площею 3310,10 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, станом на 06.03.2017 складає 8 415 684 грн.; вартість нежилих приміщень (в літ. А) підвалу та 1-го поверху, загальною площею 1302,6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , складає 2 781 888 грн. Чотири об`єкти спірного нерухомого майна були реалізовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Фактор" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 24.03.2017 саме за ціною, визначеною у звітах ТОВ "Науковий центр незалежних експертиз" (том 3, а.с. 180-181).

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

12. Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.12.2018 апеляційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдинг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії В`ячеславівни залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 залишив без змін.

12.1. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з повнотою встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, які мають значення для розгляду спору та висновками місцевого суду про те, що розпорядником майна не наведено обставин та не надано доказів в обґрунтування наявності підстав для віндикації спірного майна відповідно до статті 388 ЦК України, оскільки воно вибуло з володіння ДП "Енвіжн-Холдинг" при здійсненні реєстраційних дій про звернення стягнення на предмет іпотеки за особою, якій було відступлено майнові права, договір відступлення недійсним не визнавався, звернення стягнення на майно боржника в порядку, передбаченому умовами договору іпотеки також не визнавалось недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України у судовому порядку.

12.2. Обґрунтовуючи свою заяву, розпорядник майна зазначала, що угода про відступлення права вимоги між банком та ТОВ "Оптимум-Фактор" є нікчемною в розумінні частини 1 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, посилання заявника на частину 1 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставними, оскільки зазначеною статтею визначено заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку. Дана норма не визначає спеціальних підстав, за яких визнаються нікчемними угоди щодо розпорядження активами банку.

З огляду на те, що заявником не наведено правових підстав визнання угоди про відступлення права вимоги нікчемною в силу закону (Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Цивільного кодексу України), апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявником обрано неналежний спосіб захисту його майнових прав шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння.

12.3. Наслідки запровадження тимчасової адміністрації банку встановлені статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, частинами 1, 3 передбачено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються усі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Апеляційний суд дійшов висновку про недоведення заявником обставин укладення органом управління ПАТ "Укрінбанк" чи його керівником правочину, який можна вважати нікчемним відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

12.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на встановлення фактичних обставин укладення 23.12.2016 двох договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами між ПАТ "Укрінком" до ТОВ Оптимум-Фактор" та подальшого звернення стягнення 24.03.2017 за ініціативою ТОВ "Оптимум-Фактор", на предмети іпотеки із застосуванням позасудового способу звернення стягнення шляхом його продажу третім особам ( ОСОБА_2, ОСОБА_3) без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, що передбачено умовами іпотечного договору 27.02.2012 за реєстровим №1022, встановлення фактичних обставин, що зазначені договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, - у розпорядника майна боржника відсутні правові підстави для віндикації спірного майна в порядку статті 388 ЦК України.

12.5. Апеляційний суд встановив, що Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Укрінком" зареєстровано за ідентифікаційним кодом 05839888, за яким було зареєстровано ПАТ "Укрінбанк". Заміни сторони у порядку статті 514 ЦК України не відбувалось.

Статут ПАТ "Укрінком", в якому містяться відомості про зміну найменування з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком" та про те, що він є правонаступником банку, не визнаний недійсним у цій частині в судовому порядку, не скасовані також і відомості щодо ПАТ "Укрінком", внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як такі, що є незаконними.

Апеляційним судом встановлено згідно з інформацією ЄДРСР що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №826/14033/17 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду 20.02.2018, що за висновками апеляційного суду підтверджує відсутність обмежень на укладення правочинів у ПАТ "Укрінком".

12.6. За висновками апеляційного суду укладені договори у цій справі приймаються судом як юридичний факт, оскільки їх ніхто не оспорював, а доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про укладення правочинів з перевищенням повноважень не є предметом спірної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у зв`язку з незаконністю реєстраційних дій щодо нього, оскільки вимоги про визнання недійсними правочинів, укладених від імені боржника, до суду не заявлялися.

12.7. Судом апеляційної інстанції зазначено, що розпорядник майна у своїй заяві, посилаючись на статтю 20 Закону про банкрутство, не порушувала питання про недійсність правочинів у даній справі із спеціальних підстав згідно даної норми.

12.8. Аналізуючи вимоги розпорядника майном, апеляційний суд зазначив, що мотивуючи заяву вибуттям спірного майна поза волею боржника, він не обґрунтовував її неправомірністю переходу до ПАТ "Укрінком" прав та обов`язків банківської установи.

12.9. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 3 статті 3 цього Закону).

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що розпорядником майна боржника не доведено наявності правових підстав для скасування реєстраційних дій, проведених за наслідками правочинів, оскільки не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами визнання за ДП "Енвіжн-Холдинг" права власності на нерухоме майно та витребування спірного майна на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ліквідатора Звонарьової Ю.В.)

13. Скаржниця аргументувала, що апеляційним судом не було надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам про те, що до ПАТ "Укрінком" не перейшли в повному обсязі права ПАТ "УкрІнБанк", внаслідок чого порушено вимоги статей 2, 16, 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а тому ПАТ "Укрінком" не мало належних повноважень щодо розпорядження предметами іпотеки ПАТ "УкрІнБанк".

За таких обставин договір Факторингу 13.12.2016 укладений між ПАТ "Укінком" та ТОВ "Оптимум-Фактор"; два договори відступлення права вимоги від 23.12.2016 (за іпотечними договорами 27.02.2012 та 12.06.2015), укладені між ПАТ "Укрінком" та ТОВ "Оптимум-Фактор", за відсутності набутого права вимоги.

14. Скаржниця доводила, що судами неправильно застосовано положення статей 215, 216, 388 ЦК України про неможливість витребування спірного заставного майна від осіб, до яких воно перейшло за наслідком укладення внаслідок подвійної переуступки, оскільки саме такий спосіб захисту є належним відповідно до статті 388 ЦК України, внаслідок вибуття майна від законного власника без його волі. Однак, судами не в повному обсязі було досліджено обставини вибуття заставного майна від боржника з дефектом волі, оскільки ДП "Енвіжн-Холдінг" не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо відчуження спірного майна.

15. Скаржниця наполягала, що її представниця адвокат Рішка Д.С. була незаконно недопущена до участі у справі в суді апеляційної інстанції 20.11.2018, що є порушенням вимог статей 13, 16, 56 ГПК України та пункту 4 частини 1 статті 98 Закону про банкрутство.

Доводи та заперечення інших учасників справи

16. У відзиві ТОВ "Оптимум-Фактор" просило залишити без задоволення касаційну скаргу а судові рішення - без змін, а також зазначило, що на час укладення договорів відступлення прав вимоги ПАТ "Укрінком", перейменований з ПАТ "Укрінбанк", а в даний час ПАТ "Українська інноваційна компанія" було юридичною особою та могло як клієнт відступити права вимоги фінансовій компанії ТОВ "Оптимум-Фактор" і виходячи з презумпції дійсності правочину такий договір є дійсним, оскільки ніхто його не визнав недійсним. Також, у відзиві спростовано обставини відсутності волевиявлення боржника у спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на майно, з посиланням на укладення договорів іпотеки 27.02.2012 та 12.06.2015, з урахуванням відповідних додаткових угод, якими було передбачено таке волевиявлення щодо передачі предметів іпотеки та дотримано процедури відповідного попереднього повідомлення, що встановлено судами. Також, ТОВ "Оптимум-Фактор" заперечувало наявність у розпорядника майном повноважень щодо витребування майна боржника на стадії розпорядження майном відповідно до статті 20 Закону про банкрутство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу в межах предмета касаційного оскарження про неправильне застосування судами статей 215, 216, 388 ЦК України, статей 2, 16, 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність", пункту 4 частини 1 статті 98 Закону про банкрутство та статей 13, 16, 56 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

18. Як підтверджується матеріалами справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдінг" звернувся його президент в порядку статті 11 Закону про банкрутство. Ухвалою місцевого суду 20.04.2017 було порушено справу про банкрутство з введенням процедури розпорядження майном та призначенням арбітражної керуючої Звонарьової Ю.В. розпорядником майна боржника (том 1, а.с. 83-86).

Ухвалою суду 10.10.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника у складі єдиного кредитора - компанії "Sitronics It Limited" в розмірі 116 746 738, 84 грн. вимог 4 черги. Забезпечені заставою майна боржника вимоги до реєстру не включалися (том 3, а.с. 23-25).

15.05.2017 з вимогами про скасування записів про реєстрацію права власності на певні об`єкти нерухомого майна, витребування з чужого незаконного володіння фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрованого за ними нерухомого майна звернулася розпорядник майна Звонарьова Ю.В., яка просила передати це майно у власність ДП "Енвіжн-Холдінг", скасувати записи про реєстрацію права власності на нього за фізичними особами, з підстав вибуття спірного майна у даної юридичної особи за нікчемним правочином, та з посиланням на наявність у неї таких повноважень згідно статті 20 Закону про банкрутство та статей 387, 388 ЦК України (том 1, а.с. 159-166). Заявою 18.09.2017 позовні вимоги розпорядника майном доповнено вимогою про визнання за ДП "Енвіжн-Холдінг" права власності на спірне нерухоме майно (том 2, а.с. 227-229).

Отже, предметом спору у даній справі були вимоги розпорядника майном про визнання права власності та віндикацію майна на користь юридичної особи, щодо якої вона виконувала певні повноваження (розпорядника майном). Судами не встановлено, щоб на неї не покладалися обов`язки керівника боржника у справі про банкрутство.

19. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення із заявою та на час розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій) щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Частиною 14 статті 16 цього Закону передбачено, що процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 22 цього Закону, одночасно з винесенням ухвали про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 22 Закону визначено поняття процедури розпорядження майном як системи заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. А також передбачено, що розпорядник майна - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Частиною 3 статті 22 Закону передбачено обов`язки розпорядника майном, серед яких є обов`язок вжиття заходів для захисту майна боржника. Разом з тим, частинами 5, 6, 8 статті 22 Закону передбачено існування на стадії розпорядження майном органів управління боржника, які за певних обставин діють під наглядом розпорядника майном та заборонено розпоряднику майна втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. Також, законодавець передбачив можливість припинення повноважень керівника боржника та виконавчих органів його управління за певних обставин (частина 12 статті 22 Закону про банкрутство).

Відповідно до частини 9 статті 22 Закону про банкрутство, розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.

Отже, на стадії розпорядження майном законодавець чітко визначив повноваження розпорядника майна щодо звернення з вимогою про визнання недійсними угод (правочинів) укладених боржником, однак не наділив його повноваженнями щодо заявлення вимог віндикаційного характеру, оскільки на стадії розпорядження майном існують органи управління боржником, утворені відповідно до його установчих документів, до повноваження яких віднесено здійснення оперативно-господарської діяльності боржника, частиною якої є звернення до суду з вимогами про повернення боржнику його майна (майнових прав). Також, розпорядник майна не наділений повноваженнями вжиття заходів з визнання права власності на майно боржника за наявності таких повноважень в органу управління боржником на стадії розпорядження майном.

Відповідно до статті 20 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий наділений повноваженнями звернення до суду про визнання недійсними правочинів боржника із спеціальних підстав, визначених цією статтею, однак, ця норма не надає розпоряднику майна повноважень на звернення до суду в інтересах боржника з вимогами про повернення майна на користь боржника. Відтак, вимогу про повернення майна та про визнання за ним права власності на спірне майно може заявити тільки його власник згідно статей 387, 392 ЦК України. Щодо юридичної особи належним суб`єктом такого звернення є її орган управління, визначений установчими документами.

20. Приймаючи до уваги зазначені правові висновки, відсутність обставин припинення на стадії розпорядження майном повноважень керівника боржника (його органу управління) та визначений розпорядником майна боржника предмет спору у даній справі як вимогу про повернення спірного майна боржнику, яке вибуло до третіх осіб за наслідком укладення правочинів (угод), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що така вимога, як і подальші вимоги про визнання за боржником права власності на спірне нерухоме майно та скасування державної реєстрації прав власності на таке майно за третіми особами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) заявлена особою (розпорядником майна Звонарьовою Ю.В.), яка не наділена у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном такими повноваженнями. А тому у задоволенні вимог розпорядника майном Звонарьової Ю.В. слід було відмовити за відсутності у неї повноважень на звернення до суду з такими вимогами.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду погоджується з резолютивною частиною рішень судів першої та апеляційної інстанцій про відмову розпоряднику майна Звонарьовій Ю.В. у задоволенні її вимог, заявлених на користь боржника, однак з підстав, зазначених в пунктах 19-20 мотивувальної частини даної постанови касаційного суду.

21. Також, касаційний суд приймає до уваги, що постановою про визнання боржника банкрутом 14.05.2018 ДП "Енвіжн-Холдінг" визнано банкрутом з призначенням ліквідатором Звонарьовій Ю.В. після прийняття ухвали місцевого суду про відмову у задоволенні її вимог про повернення майна на користь боржника, що не змінило її правового статусу у справі на час розгляду спору місцевим судом (том 6, а.с. 149, 166-167). Отже, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд правильно виходив з правового статусу Звонарьової Ю.В. , як розпорядника майном, на час подання нею заяви та на час розгляду спору в місцевому суді.

22. Колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові 10.12.2019 у справі №925/698/16 відповідно до пунктів 190, 229, 231, 234-236 мотивувальної частини постанови про нікчемність укладеного самим банком правочину відступлення прав вимоги в іншій справі, наявність у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноважень щодо управління банком після введення тимчасової адміністрації банку незалежно від скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації зроблено за встановлення частково відмінних обставин справи.

У справі, яка переглядається касаційним судом в даному випадку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не заявляв як орган управління банком жодних вимог до боржника у справу про банкрутство та не був включений до реєстру вимог кредиторів, на відміну від того, що у справі №925/698/16 він виступив позивачем у справі.

Також, у даній справі первісний правочин з відчуження права вимоги було укладено не органом управління ПАТ "Укрінбанк", а особою, яка вважала себе його правонаступником за кредитними договорами - ПАТ "Укрінком", що може свідчити про відсутність у такої особи необхідного обсягу цивільної дієздатності та бути підставою для визнання недійсним такого правочину відповідно до статей 215, 203 ЦК України, однак зазначені обставини судами не перевірялися, оскільки не були предметом заявлених розпорядником Звонарьовою Ю.В. вимог у даній справі.

23. З огляду на таке, правові висновки касаційного суду у справі №925/698/16 (пункт 229) про нікчемність правочину, укладеного органом управління ПАТ "Укрінбанк" з посиланням на приписи частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не можуть прийматися до уваги як такі, що зроблені за встановлення інших обставин справи.

У даному випадку первісний правочин з відчуження майнових прав до фінансової компанії було вчинено ПАТ "Укрінком", що виключає можливість ототожнення повноважень її органів управління з належним органом управління банком після запровадження щодо нього тимчасової адміністрації, яким є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (пункти 234-236 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду 10.12.2019 у справі №925/698/16) та вимагає судового дослідження наявності у такої особи необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення правочину від імені банку ПАТ "Укрінком".

24. З огляду на висновки касаційного суду про звернення із заявою особи, яка не наділена повноваженнями щодо витребування до боржника майна та визнання за боржником права власності на майно, вимоги при скасування державної реєстрації прав власності за третіми особами є також необґрунтованими, як похідні від основної вимоги про повернення майна боржнику.

Зазначене дозволяє в цілому дійти висновку про недоведення скаржником неправильного застосування статей 215, 216, 388 ЦК України та статей 2, 16, 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" судами першої та апеляційної інстанцій у даному випадку, за відсутності у розпорядника майном повноважень на витребування майна та визнання права власності на спірне нерухоме майно на користь боржника.

25. Доводи скаржника про порушення статей 13, 16, 56 ГПК України та пункту 4 частини 1 статті 98 Закону про банкрутство внаслідок недопуску до участі в судовому засіданні 20.11.2018 її представника адвокати Рішки Д.С. спростовуються ухвалою апеляційного суду від 20.11.2018 з якої вбачається, що представник скаржника надала ордер КС №081974 на представництво арбітражної керуючої Звонарьової Юлії В`ячеславівни, в якому були відсутні повноваження на її участь у справі №922/1134/17, та Договір про надання юридичної допомоги без посилань на участь представника у справі про банкрутство №922/1134/17 та саме як представника учасника такої справи про банкрутство - Звонарьової Ю.В. , внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність належних повноважень в адвоката в судовому засіданні 20.11.2018, не допустивши її до участі у даному судовому засіданні, та відклав розгляд справи на іншу дату за клопотанням іншого учасника справи (том 8, а.с. 28-31).

Отже, недопуск представника скаржника в судове засідання 20.11.2018, за наслідком проведення якого розгляду справи по суті не було, а мало місце відкладення розгляду на іншу дату, за будь-яких обставин не можна вважати процесуальним порушенням, яке перешкодило участі представника в подальшому розгляді справи. У даному випадку у представника скаржника адвоката Рішки Д.С. була процесуальна можливість усунути недоліки поданих нею документів в обґрунтування представництва та прийняти участь в розгляді справи у судовому засіданні 10.12.2018, чого нею не було зроблено за власним волевиявленням.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на зазначене колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдінг" Звонарьової Ю.В., залишення без змін постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвали Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі №922/1134/17 з підстав, зазначених у мотивувальній частині даної постанови Верховного Суду.

В. Судові витрати

27. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства "Енвіжн-Холдінг" арбітражного керуючого Звонарьової Юлії Вячеславівни залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі №922/1134/17 залишити без змін з підстав, зазначених у мотивувальній частині даної постанови Верховного Суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков