Постанова

від 25.02.2020 по справі 821/1907/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2020 року

Київ

справа №821/1907/14

адміністративне провадження №К/9901/26782/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 (головуючий суддя - Домусчі С.Д., судді: Коваль М.П., Кравець О.О.) у справі № 821/1907/14 за позовом Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне управління № 77 про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

встановив:

Дніпродзержинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне управління №77 (далі - ТОВ Будівельне управління №77 ), в якому просила суд надати дозвіл на погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 111294,18 грн. за рахунок майна платника податків.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 111294,18 грн., однак внаслідок вчинених передбачених законодавством заходів щодо стягнення вказаної суми боргу, погашення даної суми не відбулось, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заходи стягнення заборгованості в судовому порядку не призвели до погашення відповідачем податкової заборгованості, то вимога про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованою.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення спірної суми податкової заборгованості шляхом надання дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки податковим органом не дотримано послідовності виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України щодо порядку застосування заходів контролюючим органом до платника податків, якій має податковий борг, по його погашенню.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Дніпродзержинська ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування своїх вимог Дніпродзержинська ОДПІ посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: пункту 87.2 статті 87, пункту 89.1 статті 89, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України та зазначає, що податковим органом було вжито всі необхідні заходи для погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб за рахунок грошових коштів платника податків, проте сума боргу в розмірі 111294,18 грн. не сплачена.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, згідно довідки про суму податкового боргу, станом на 27.05.2014 за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 111294,18 грн., в тому числі згідно податкових декларацій з плати за землю, поданих до Дніпродзержинської ОДПІ за 2012 рік №3296 у сумі 55326,67 грн., за 2013 рік №9006401677 у сумі 55797,51 грн., податкового повідомлення - рішення від 24.02.2012 року №0000991503 на суму 170,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 по справі №821/782/13-а стягнуто з ТОВ Будівельне управління №77 податковий борг по орендній платі у сумі 50846,85 грн.; постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 по справі №804/15780/13-а стягнуто з ТОВ Будівельне управління №77 податковий борг по орендній платі у сумі 41848,14 грн.

На виконання вказаних судових рішень та з метою погашення податкового боргу, податковим органом до банків, обслуговуючих відповідача, скеровані інкасові доручення від 04.07.2013 №1068, 1069, від 14.03.2013 №238, 241-254, які повернулись до податкового органу без виконання.

З метою здійснення заходів щодо погашення суми податкового боргу, відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, ДПІ прийнято рішення №34 від 20.04.2012 про опис майна у податкову заставу, 14.03.2013 податковим керуючим Дніпродзержинської ОДПІ складено акт опису майна №14 та внесено реєстраційний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №498291 від 28.03.2013 про публічне обтяження - податкову заставу на активи платника податків ТОВ Будівельне управління №77 .

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями абзацу 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, сума боргу ТОВ Будівельне управління №77 з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 111 294,18 грн. складається з:

- заборгованості згідно постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 по справі №821/782/13-а в сумі 50846,85 грн.;

- заборгованості згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 по справі №804/15780/13-а в сумі 41848,14 грн.;

- заборгованість згідно податкового розрахунку земельного податку №9006401677 від 14.02.2013 в сумі 18599,19 грн.

Проте, відносно суми боргу 18599,19 грн. відсутнє судове рішення про його стягнення, у зв`язку з чим Дніпродзержинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не може бути реалізовано право на звернення до суду про надання дозволу на погашення цієї суми заборгованості за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі, передбачене статтею 95 Податкового кодексу України.

Надані позивачем окремі інкасові доручення на суми 41848,14 грн. та 50846,85 грн., які повернуто без виконання через відсутність коштів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не визнав належним підтвердженням виконання Дніпродзержинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимог пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, оскільки при зверненні з позовом до суду позивач зазначав про наявність у ТОВ Будівельне управління №77 21 відкритих розрахункових рахунків, тоді як доказів про надіслання інкасових доручень на всі відкритті розрахункові рахунки підприємства податковим органом не надано.

Враховуючи те, що, позивачем не подано доказів на підтвердження отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна ТОВ Будівельне управління №77 або відсутності в нього майна, яке може бути внесене в податкову заставу та відчужене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача слід визнати правильним.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду