Рішення

від 12.03.2020 по справі 454/2750/19

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2750/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 березня 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Мандрик І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіс Гарант" про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до відповідача та просить суд стягнути з ТзОВ "Мавіс Гарант" в його користь грошові кошти в розмірі 9 014,25грн. та неустойку в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення грошей.

Свої вимоги мотивує наступним.

ОСОБА_1 , відповідно до рахунку № НОМЕР_1 від 17.08.2019р. було сплачено аванс в розмірі 8 925 грн. на розрахунковий рахунок відповідача. Призначення платежу - оплата 50% вартості автозапчастин відповідно до рахунку наданого відповідачем. Останній зобов`язався після отримання авансу направити автозапчастини перевізником Нова-пошта і при отриманні та перевірці товару позивач зобов`язався доплатити ще 50% за даний товар.

Позивач замовляв автозапчастини через веб-ресурс, який належить ТзОВ "Мавіс Гарант".

25.09.2019р. позивач направив відповідачу претензію, про виконання ним своїх зобов`язань або повернення коштів. Відповіді на претензію позивач не отримав.

Станом на 14.10.2019р. позивач автозапчастин не отримав.

Позивач надав суду заяву в якій вказує, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, не повідомив суд про причину неявки, не надав відзив на позов, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позивач у поданій заяві не заперечив проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З дослідженого рахунку НОМЕР_2 від 17.08.2019р. встановлено, що ОСОБА_1 мав сплатити постачальнику ТОВ "Мавіс Гарант" 17 850грн. за автозапчастини.

З наданих квитанцій №186 та 106 від 19.08.2019р. встановлено, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ "Мавіс Гарант" 8925 грн. за автозапчастини згідно рахунку НОМЕР_2 та 89,25грн. за послуги Банку.

Також, 25.09.2019р. ОСОБА_1 надіслав на адресу ТОВ "Мавіс Гарант" претензію з вимогою виконати свої зобов`язання та надіслати йому запчастини відповідно до рахунку № НОМЕР_2 . У разі невиконання зобов`язань просив повернути йому сплачені кошти у розмірі 8925грн.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У відповідності до ст.665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.704 ЦК України якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов`язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 4 та 6 статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

Також, частинами 5, 6 статті 12 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена.

У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції.

Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Крім цього, спеціальним підзаконним актом - п.1.7. Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007р. № 103, встановлено, що споживач має право розірвати договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, за умови повідомлення про це продавця протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття товару або першої поставки такого товару, за умови, що такий товар є річчю, а прийняття чи поставка товару відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

Продавець повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати товар до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТзОВ "Мавіс Гарант" фактично був укладений договір купівлі-продажу автозапчастин та згода позивача на укладення договору стверджується копією квитанції №106 від 18.08.2019р. та електроннимлистом відповідача із номером замовлення та висталеним розрахунком-фактурою. ОСОБА_1 сплатив аванс у розмірі 50% вартості автозапчастин, проте ТзОВ "Мавіс Гарант" не надіслав товар, не повідомив про його відсутність, не пропонував заміни іншим.

Таким чином, з ТзОВ "Мавіс Гарант" слід стягнути користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9 014,25грн.

Разом з цим, ОСОБА_1 просить стягнути з ТзОВ "Мавіс Гарант" неустойку в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення грошей.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Неустойка може бути у формі: штрафу (обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання), пені (обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання).

Водночас відповідно до ст. 552 ЦK України сплата неустойки не позбавляє кредитора можливості вимагати також і відшкодування збитків.

Проте, як роз`яснено в постанові Пленуму вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" пеня та інші нарахування у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього, з якої сплачується судовий збір у встановленому законом розмірі. Розрахунок відповідної суми може бути викладений у позовній заяві або доданий до неї; в останньому випадку він підписується особою, яка його склала, або особою, яка підписала позовну заяву.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав розрахунку пені ні у позовній заяві, ні у окремому додатку до неї.

В зв`язку з цим, суд не може самостійно здійснити нарахування пені та з`ясовувати обставини, пов`язані з здійсненням такого розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ТзОВ "МавісГарант" неустойку в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення грошей слід відмовити.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Отже, з відповідача слід стягнути в дохід держави 768 грн. 40коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіс Гарант" в користь ОСОБА_1 9014 (дев`ять тисяч чотирнадцять) грн. 25коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіс Гарант" в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40коп. судового збору.

Заява про перегляд даного заочного рішення може бути подана відповідачем в суд протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мавіс Гарант", ЄДРПОУ 41241320, місце знаходження: вул.Медова, 12 м.Тернопіль.

Головуючий: М. Я. Адамович