Рішення від 28.02.2020 по справі 754/14491/19

Номер провадження 2/754/2452/20

Справа №754/14491/19

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2020 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю відповідача ОСОБА_2

за участю третьої особи ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення суми авансу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення суми авансу.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07.10.2019 відкрито провадження у цивільній справі.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 19 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки (кадастровий №3210500000:11:051:0018), вказаний договір був складений, заповнений і посвідчений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , який рекламував і показував об`єкт продажу покупцю. У зв`язку з тим, що робота комунікацій не була продемонстрована до укладення попереднього договору, за погодженням між продавцем та покупцем, ріелтором було внесено також обов`язок продавця розпломбувати всі лічильники, та продемонструвати, що все працює. Після підписання попереднього договору позивач сплатила відповідачу аванс в розмірі 13000грн. Також, було погоджено, що у зв`язку з від`їздом продавця закордон, останнього в усіх питаннях, пов`язаних з продажем майна, буде представляти його дружина - ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 19.07.2019, посвідченої приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської Хміль Т.М. Одночасно з попереднім договором було підписано договір між покупцем та ріелтором про інформаційно-консультаційне обслуговування покупця. 27.07.2019 було організовано повторний огляд майна в присутності представника продавця. При огляді комунікацій з`ясувалося наступне: роботу опалення продемонструвати неможливо, оскільки труби вже давно несправні, світла немає, лічильника на воді немає і не було, оскільки централізована вода в будинку взагалі відсутня. Тобто, покупець побачив багато істотних недоліків, які були приховані продавцем при первинному огляді майна. Позивач в телефонному режимі поставила до відома ріелтора про те, що інформація, подана в оголошенні стосовно характеристик житлового будинку, що продається продавцем, не відповідає дійсності. В свою чергу, представника продавця було повідомлено про розірвання попереднього договору, запропоновано повернути аванс в повному обсязі, оскільки продавець обманув покупця, коли запевняв, що роботу комунікацій перевірити неможливо саме через те, що всі лічильники запломбовані. Представник продавця відмовилася повертати аванс. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аванс в розмірі 13000,00грн.

26.11.2019 до суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 відповідно до якого зазначив, що 19.07.2019 дійсно було укладено попередній договір купівлі-продажу на 2/3 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки на якій даний будинок (кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:11:051:0018). Огляд об`єкта позивачем було здійснено декілька разів, що дає змогу зрозуміти, що стан нерухомості для позивача був задовільний, а також про домовленість по комунікаціям та їх стану в цілому. Під час чергового огляду будинку, який відбувався 27.08.2019, огляд здійснювався в присутності батька позивача, яким було сказано, що будинок потребує капітального ремонту, однак відповідач повідомляв позивачу про стан будинку. Оскільки, після чергового огляду об`єкту нерухомості, позивачу її рідні пояснили, що не варто купувати даний будинок, оскільки він потребує капітального ремонту, про що і відповідачем та третіми особами було неодноразово наголошено позивачу до укладання попереднього Договору купівлі-продажу. Відповідач вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню, так як згідно пункту 3.1.5. договору відповідач виконав свої обов`язки, а позивач порушила умови договору. У зв`язку з викладеним відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивача ОСОБА_1 в судових засіданнях підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог, посилаючись на докази які містяться у відзиві, просив суд відмовити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в судових засіданнях заперечувала проти позовних вимог, вважає їх не обґрунтованими та такими які не підлягають задоволенню.

Третя особа ОСОБА_4 в судові засідання на з`явився, хоча відповідно до ст.128 ЦПК України повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, однак судова повістка від третьої особи повернулася до суду з відміткою - за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

19 липня 2019 року між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , що діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2013, було укладено договір про інформаційно-консультаційне обслуговування покупця.

Предметом даного договору є послуги пов`язані з придбанням об`єкта нерухомості, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий № 3210500000:11:051:0018.

Відповідно до пункту 2.1. договору про інформаційно-консультаційне обслуговування покупця, зазначено що ОСОБА_4 повинен надати замовнику вичерпну інформацію, пов`язану з технічними характеристиками об`єкта нерухомості.

Згідно із п.2.3 договору, сприяти замовнику в укладанні цивільно-правових угод відповідно об`єкта нерухомості між ним та продавцем, (… тощо).

19 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий № 3210500000:11:051:0018, договір був складений, заповнений і посвідчений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , що діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2013.

Відповідно до пункту 1.1. попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2019, сторони зобов`язуються в майбутньому, в обумовлений п. 6.1 цього договору строк, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Згідно із пункту 1.2. попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2019, нерухомим майном є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий № 3210500000:11:051:001.

Відповідно до пункту 5.1. попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2019, до підписання цього договору, в рахунок належних за основним договором платежів на підтвердження зобов`язання його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі - продажу майна та своєї платіжної спроможності. Покупець передав, а продавець отримав суму завдатку у розмірі 13000грн.

Пункт 6.1. попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2019, передбачає, що за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься до 31 серпня 2019 року.

Крім того судом установлено, та не заперечувалося учасниками справи, що до попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2019 рукописно було занесено, що продавець зобов`язується розпломбувати всі лічильники та продемонструвати роботу комунікацій.

Також судом установлено, що за домовленістю з представником продавця - ОСОБА_3 , 27.07.2019 було організовано повторний огляд об`єкта нерухомості, однак при огляді з`ясувалося, що продемонструвати роботу комунікацій не виявляється можливим.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.07.2019 позивачка ОСОБА_1 повідомила ріелтора Безменова А.І. про невідповідність як оголошення так і вимог попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2019 про стан об`єкта нерухомості, а тому наголосила на повернені суми авансу. Однак відповіді та коштів не отримала.

Також судом установлено, що представник продавця - ОСОБА_3 була повідомлена про бажання покупця повернути сплачену суму авансу в розмірі 13000грн, однак проігнорувавши, виконувала всі необхідні дії щодо можливості продемонструвати роботу комунікацій, а саме перенесення лічильника світла на вулицю, лагодження свердловини та покупку нової станції, отримання довідок про підтвердження роботи всіх комунікацій та відсутності заборгованості за комунальні послуги, що в свою чергу потягло порушення умов п.1.3 та п.3.1.3 попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2019.

Відповідно до частини першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частинами першої, третьою статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Судов установлено, що жодна із сторін не направиляла другій стороні пропозицію про укладення основного договору. Основний договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором.

Оскільки договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, який за своєю формою та змістом відповідав би вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, передана позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 грошова сума в розмірі еквівалентному 500дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на день укладання договору становила 13 000грн, є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Крім того, судом установлено, що об`єкти нерухомого майна, а саме: 2/3частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий № 3210500000:11:051:001 на час подання позовної заяви до суду вже були продані.

З урахуванням встановленого, доводи відповідача та третьої особи про відсутність підстав для повернення грошових коштів є безпідставними.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40грн.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 526, 546, 570, 629, 635 ЦК України, статтями 2-7, 10-13, 76-83, 141, 263-268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення суми авансу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу в розмірі 13000грн (тринадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги:

ОСОБА_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ; місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ; місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2020.

Суддя В.В. Бабко