Рішення

від 02.03.2020 по справі 711/9430/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9430/19

Провадження № 2/711/835/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчій А.Ю.,

за участю представника позивача

адвоката Соколишина О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Амброса 23 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Соколишина О.Б., звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Амброса 23 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Останнім місцем його проживання була квартира АДРЕСА_1 .

Також вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після її батька у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_2 разом з ним була зареєстрована і вона ( ОСОБА_1 ), що підтверджується довідкою № 21914-01-10, виданою Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради м. Черкаси від 09.10.2019. Таким чином, вона фактично прийняла спадщину. До того ж, інших спадкоємців окрім неї, немає.

У позовній заяві також зазначено, що за життя її батько склав заповіт від 17.06.1996 про те, що належну йому квартиру АДРЕСА_1 він заповів своїй дочці ОСОБА_1 . Між тим, повністю виплативши пайові внески за вказану вище кооперативну квартиру, батько не встиг зареєструвати право власності та виготовити правовстановлюючий документ на неї.

Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на вказану у заповіті квартиру, нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріус послався на п. 4.15 гл. 10 розділу II Порядку видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Разом з тим, відповідно до поквартирної картки, завіреної управлінням з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, наймачем квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , а відповідно до довідок ОСББ Амброса 23 ОСОБА_2 за рішенням міськвиконкому м. Черкаси № 539 від 08.07.1970 був членом ЖБК № 21 у м. Черкаси. Пайовий внесок за кооперативну квартиру батьком повністю виплачено, тому він набув право на неї. Указане підтверджується довідками голови ОСББ Амброса 23 .

Крім того, на даний час позивачем виготовлено технічний паспорт на зазначену квартиру та отримано довідку голови правління ОСББ Амброса 23 Левченко Б . М . від 22.08.2019 про те, що за даними бухгалтерського обліку кооперативу, станом на 22.08.2019, заборгованість по квартирі в„– 13 за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території складає нуль гривень. Пайовий внесок сплачено повністю. ОСББ Амброса 23 є правонаступником Житлово-будівельного кооперативу № 21 Дніпро з 25.08.2016, у якому її батько отримав квартиру та повністю сплатив пайовий внесок за нього.

Таким чином, посилаючись на ст.ст. 328, 1221, 1261, 1268 ЦК України, позивачка просить суд визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/9430/19 (а.с. 27).

Ухвалою суду від 13.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи (а.с. 29).

17.02.2020 до суду надійшла заява голови ОСББ Амброса 23 Левченко Б.М. № 27 від 13.02.2020 про визнання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 63).

Крім того, ухвалою суду від 20.02.2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті (а.с. 66).

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Соколишин О.Б. підтримав заявлені позовні вимоги на підставі обґрунтування, що наведене у позовній заяві та з урахуванням доказів, які додані до неї.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

У судове засідання представник відповідача ОСББ Амброса 23 не з`явився. 17.02.2020 до суду надійшла заява голови ОСББ Амброса 23 Левченко Б.М. про визнання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи без її участі.

Заслухавши думку представника позивачки, враховуючи думку представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 03.03.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 600 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, що посвідчений державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Дудка Г.І. 17.06.1996 (зареєстровано у реєстрі за № 1-2596), за яким він заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 та предмети домашнього вжитку і обстановки, своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 21).

Також встановлено, що позивачка по даній справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 від 04.09.1959 (актовий запис № 492) та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00023780315 від 28.08.2019 (а.с. 8, 9).

Відповідно до довідки № 26 від 26.11.2019, виданої головою правління ОСББ Амброса 23 , - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рішенням міськвиконкому м. Черкаси № 539 від 08.07.1970, був членом ЖБК № 21 у м. Черкаси за адресою: АДРЕСА_4 . Ссуда (пайові внески) виплачено повністю (а.с. 18).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Амброса 23 є правонаступником житлово-будівельного кооперативу № 21 Дніпро з 25.08.2016. Номер запису в ЄДП - 10261450000016841, що підтверджується даними довідки ОСББ Амброса 23 № 25 від 26.11.2019 (а.с. 19).

Крім того, за матеріалами, що надані до суду нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори № 521/01-16 від 25.02.2020, - після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа № 64946344 заведена 24.10.2019 за заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину від імені ОСОБА_5 . Під час розгляду заяви нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та видано Постанову про нотаріальну відмову. Інші заяви про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини - у спадковій справі відсутні. Свідоцтва про право на спадщину після померлого не видавались. Крім того, існує чинний заповіт, посвідчений Першою черкаською державною нотаріальною конторою м. Черкаси, 17.06.1996 за р. № 1-2596.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.10.2019, підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність реєстрації права власності на спадкове майно.

До того ж, на час розгляду справи встановлено, що свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які зазначені вище, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 321 ЦК України, - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником (ст. 384 ЦК України). За змістом ст. 15 Закону України Про власність у редакції від 11 квітня 1995 року член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Тобто сплата пайового внеску вважалася підставою виникнення права власності на нерухоме майно, державна реєстрація якого не вимагалася.

Крім того, відповідно до п. 5-1 постанови Пленуму ВСУ №9 від 18.09.1987р. Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи , яка чинна на час розгляду справи, - судам слід мати на увазі, що згідно із ст.15 Закону України "Про власність" (697-12) член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, - у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Тобто, статтею 15 Закону України Про власність визначено, що член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, з 01 липня 1990 року набуває право власності на цю квартиру, тому, у разі його смерті після зазначеної дати спадщина відкривається на квартиру. Такі висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду України у справі № 6-138цс13 від 18 грудня 2013 року.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.4 ст. 334 ЦК в редакції ЦК України, що діє з 01.01.2004 року).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ч.ч.1,2 ст. 182 ЦК).

Як передбачено статтею 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в результаті втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, не передбачено видачу дублікатів свідоцтв про право власності та реєстрація права власності за особою, що втратила правовстановлюючий документ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача.

Крім того, згідно з п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначалося вище, позивачці ОСОБА_1 відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутністю реєстрації права власності.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, судом встановлено, що єдиним спадкоємцем за чинним заповітом від 16.06.1996 є ОСОБА_1 . Інші заяви про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини - у спадковій справі № 64946344 відсутні. Крім того, судом встановлено, що за життя батько позивача - ОСОБА_2 , як член кооперативу, повністю виплатив пайові внески за нерухоме майно (квартиру № 13 ), а тому кооперативна квартира, яка спочатку була власністю кооперативу як юридичної особи, після повної виплати членом кооперативу пайового внеску перейшла в його приватну власність як фізичної особи і, відповідно, після смерті особи включена до складу спадщини. Дані обставини підтверджуються головою правління ОСББ Амброса 23 , який є правонаступником ЖБК № 21 Дніпро . Відповідачем позовні вимоги визнаються, відповідно до ст. 206 ЦПК України і таке визнання позову судом прийняте.

Також встановлено, що у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно і можливості отримати їх оригінали чи дублікати, немає. Беззаперечним є той факт, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя повністю сплатив пайові внески за квартиру, набув право власності на неї, але не оформив документи про право власності на це нерухоме майно.

Отже, доводи позивачки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження і підлягають захисту. При цьому, суд враховує норми ст. 5 ЦПК України, за якими визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Разом з тим, зазначені вище обставини підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи і визнаються відповідачем. У даному випадку судом прийнято визнання позову відповідачем, відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. На думку суду, позивачем вірно обрано спосіб захисту.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи факт визнання позову відповідачем, відповідно до ст. 206 ЦПК України, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 76-84, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 10.03.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька