Ухвала

від 28.02.2020 по справі 753/3325/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3325/20

провадження № 1-кс/753/979/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юбі Форм» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014100020007356,

В С Т А Н О В И В:

21.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юбі Форм» (код юридичної особи: 41474851, далі ТОВ «Юбі Форм», заявник) в особі представника ОСОБА_3 звернулося до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту нежитлових приміщень підвального та першого поверху загальною площею 2862,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ. А), накладеного ухвалою слідчого судді від 26.05.2015 в рамках кримінального провадження № 12014100020007356.

Клопотання мотивованетим,що ТОВ«Юбі Форм»є власникомвищевказаного нерухомогомайна, набутогоправомірно, на підставі іпотечного договору та договору про відступлення права вимоги, і зареєстрованого у встановленому законом порядку, а відтак накладений на нього арешт обмежує гарантоване Конституцією України право заявника користуватися та розпоряджатися ним.

Представник ТОВ «Юбі Форм» ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися без повідомлення причин неявки, письмових пояснень чи заперечень на клопотання про скасування арешту майна не подали.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідувалось кримінальне провадження № 12014100020007356,внесене доЄРДР 28.08.2014 за заявою представника компанії «THELINTAKO Ltd» (Кіпр) в Україні про незаконне заволодіння акціями та майном товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (далі ТОВ «ТД «Дарниця») за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 26.03.2015 слідчий суддя ОСОБА_4 постановив ухвалу про накладення арешту на належне ТОВ «Буд-ВВВ» нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвального та першого поверху, розташованіза адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (в літ. А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13315680000.

З викладених в ухвалі про арешт майна обставин кримінального провадження вбачається, що єдиним засновником ТОВ «ТД «Дарниця» є компанія «THELINTAKO Ltd» (Кіпр), а 100% корпоративних прав вказаної компанії належить громадянці ОСОБА_5 . Представник компанії «THELINTAKO Ltd» в Україні виявив, що невстановлені особи незаконно заволодіння акціями та майном ТОВ «ТД «Дарниця», зокрема, нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літера А). Під час досудового розслідування виникла підозра, що

генеральний директор ТОВ «ТД «Дарниця» ОСОБА_6 , у якого зберігалися всі статутні документи та печатки вказаного товариства та статутні документи і сертифікати компанії «THELINTAKO Ltd», підробив протокол рішення загальних зборів компанії «THELINTAKO Ltd» щодо відчуження корпоративних прав ТОВ «ТД «Дарниця» та здійснив їх продаж ТОВ «Юридична фірма «Тріумф». На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя нежитлове приміщення було передано у власність ТОВ «Юридична фірма «Тріумф», яке, в свою чергу, відчужило його на користь ТОВ «Буд-ВВВ».

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя послався на існування реальної загрози подальшої незаконної реєстрації (перереєстрації) нежитлових приміщень за іншими особами, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для їх арешту.

Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до положень якого зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (статті 1, 7 КПК України).

Однією з таких засад є принцип законності, в основі якого є вимога нормативного характеру, що зобов`язує усіх осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, у своїй процесуальній діяльності неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (стаття 9 КПК України).

За загальним правилом, встановленим ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Підстави, умови та порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні визначені нормами глави 17 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 даної норми у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України дає визначення речових доказів як матеріальних об`єктів, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписом ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Питання скасування арешту майна врегульовані ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК)..

Аналіз наведених норм кримінального процесуального закону в їх сукупності дає підстави для висновку, що розгляд клопотання про скасування арешту майна, поданого особою, яка не була присутня при розгляді клопотання про арешт майна, фактично є поновленням розгляду даного клопотання, а відтак тягар доведення залишається на особі, яка подала клопотання про арешт майна.

Даючи оцінку обставинам, наведеним в ухвалі слідчого судді про арешт майна, та беручи до уваги, що при арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів перевіряється лише доказове значення майна, на яке накладається арешт, при цьому добросовісність набувача такого майна не є перешкодою для його арешту на цій підставі (ч. 10 ст. 170 КПК України), суд дійшов висновку, що арешт на майно було накладено обґрунтовано, оскільки на той час існували достатні підстави вважати, що нежитлове приміщення було об`єктом кримінально протиправних дій.

Водночас з наведених у клопотанні обставин та наданих заявником доказів вбачається наявність підстав для перегляду цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, судом встановлено, що арештоване майно було предметом іпотеки згідно з укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ТОВ «ТД «Дарниця» договором іпотеки № 12/КВ-0630.03.2006 та забезпечувало вимоги банку за договором про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Згідно договору про передачу активів ТОВ «Український промисловий банк» від 12.03.2011 права кредитора за вищевказаними договорами перейшли до ПАТ «Дельта Банк».

У подальшому ПАТ «Дельта Банк» відступило право вимоги до ТОВ «ТД «Дарниця» на користь ТОВ «ФК «Надбання», а останнє на користь ТОВ «Буд-ВВВ».

19.03.2013 між ТОВ «Буд-ВВВ» та ТОВ «ТД «Дарниця» було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, проте рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 вказаний договір визнаний недійсним.

11.07.2018 ТОВ «Буд-ВВВ» та ТОВ «Юбі Форм» уклали договір про відступлення права вимоги, на підставі якого ТОВ «Юбі Форм» набуло прав кредитора у зобов`язаннях, що виникли з укладених між банком та ТОВ «ТД «Дарниця» кредитного та іпотечного договорів.

Цього ж числа була здійснена реєстрація права власності ТОВ «Юбі Форм» на нежитлові приміщення підвального та першого поверху загальною площею 2862,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ. А).

З огляду на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває вже майже 6 років, сторона обвинувачення повинна надати переконливі докази існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та необхідності

продовження арешту майна, проте жодних заперечень на дане клопотання та доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Отже з урахуванням тривалості строків досудового розслідування та відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, суд не встановив підстав для продовження арешту майна та дійшов до переконання, що обмеження прав власника арештованого майна не є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Керуючись статтею 174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юбі Форм» (код юридичної особи: 41474851) задовольнити.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12014100020007356, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 26 березня 2015 року, а саме: нежитлових приміщень підвального та першого поверху загальною площею 2862,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ. А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13315680000.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: