Справа № 755/11475/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, кооператива власників приміщень Слово про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Гиря М.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на об`єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком позивача, у місті Санкт-Петербург, Росія, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 15.06.2017 року Відділом реєстрації актів цивільного стану про смерть 1 Комітету у справах РАЦС Уряду Санкт-Петербурга, Калінінський район. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , успадкована померлим після смерті ОСОБА_3 , а також на квартиру АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.03.1993 року, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Ватутінської районної держадміністрації згідно з розпорядженням (наказом) №597 від 20.03.1993 року. 12.01.2018 року позивач прийняв спадщину після смерті батька шляхом подання заяви до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ченцової Н.А., підтвердженням чого є Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №50538514, номер спадкової справи: 61852444. Іншим спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є рідний брат позивача і син померлого ОСОБА_4 , який на момент його смерті не проживав з померлим і не був зареєстрованим за однією адресою. В передбачений законом 6-тимясічний строк для прийняття спадщини він не подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини, оскільки за домовленістю з позивачем він не претендував на зазначену квартиру. У зв`язку з цим ОСОБА_4 не прийняв спадщину після смерті батька. Відтак, позивач як єдиний спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, спадкує квартиру АДРЕСА_1 в цілій частці, а також 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 . Брат позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Челябінську Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим 14.11.2018 року Спеціалізованим відділом ЗАЦС Адміністрації міста Челябінська. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , успадкована ним за заповітом після смерті діда ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач склав заяву про прийняття спадщини. Заява посвідчена нотаріусом нотаріального округу Челябінської області Новіковою Ю.А. за реєстровим №74/153-н/74-2019-4-136. Разом з тим, в процесі оформлення спадкових прав з`ясувалось, що у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на обидві квартири. Постановою від 06.11.2018 року нотаріус Ченцова Н.А. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька у зв`язку з тим, що спадкоємцями не було подано оригінали правовстановлюючих документів на квартири; роз`яснене право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Іншою постановою від 12.07.2019 року тим же нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_4 з тих самих підстав.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала заяву про слухання справи у її відсутність. На позовних вимогах наполягає в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
З урахуванням вищевикладеного Дніпровським районним судом м. Києва 17 січня 2020, постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
08 серпня 2018 року представником позивача ОСОБА_6 подано позовну заяву (в порядку усунення недоліків).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено її до підготовчого судового засідання та учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про витребування доказів, а саме: у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ченцової Н.А. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_2 .
До суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ченцової Н.А. надійшла належним чином засвідчена копія матеріалів спадкової справи № 1/2018 заведеної після смерті ОСОБА_2 та № 1/2019 заведеної після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року закінчено підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, кооперативу власників приміщень СЛОВО про визнання права власності на майно в порядку спадкування та призначено її до судового розгляду по суті.
Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого 13 січня 2003 року.
Після смерті, ОСОБА_3 залишив заповіт, складений 16 листопада 1995 року, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну заповідачу на праві власності квартиру АДРЕСА_2 заповів ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , який є сином померлого, що підтверджуєтеся копією посвідкою про народження № НОМЕР_4 подав заяву до Сьомої КДНК про прийняття спадщини, а саме квартири АДРЕСА_2 та надав справку МСЕК004 №351134 згідно якої у ОСОБА_2 друга група інвалідності з 29 березня 1999 року.
08 липня 2003 року ОСОБА_4 подав заяву до виконуючого обов`язків нотаріуса м. Москва Козлової О.М. - ОСОБА_10, якою прийняв спадщину після смерті його діда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак свідоцтва про право на спадщину не було отримано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у м. Санкт - Петербург, Російської Федерації, про що 15 липня 2017 року було видано Відділом реєстрації актів громадянського стану про смерть 1 Комітету по справам ЗАГС влади Санкт-Петербургу Калініського району свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .
ОСОБА_1 подав заяву до нотаріуса нотаріального округу Челябінського міського округу Челябінської області Сафронової О.А. про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою Н.А. було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме у оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до складу якої входить нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 . Підставою для відмови є те, що спадкоємцями не було подано оригіналів правовстановлюючих документів на вище вказані квартири, які в підтвердили право власності спадкодавця на майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача - ОСОБА_4 , про що 14 листопада 2018 року Спеціалізованим відділом ЗАГС адміністрації м. Челябінськ було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 .
06 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса нотаріального округу Челябінського міського округу Челябінської області Новікової Ю.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті його брата ОСОБА_1 .
В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою Н.А. було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме у оформленні спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями якого є ОСОБА_1 до складу спадщини входить нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 . Підставою для відмови є те, що спадкоємцями не було подано оригіналів правовстановлюючих документів на вище вказані квартири, які в підтвердили право власності спадкодавця на майно.
З інформаційної довідки КВ-2018 №14379 від 19 квітня 2018 року вбачається, що згідно з даними реєстрових книг Бюро , кв. АДРЕСА_2 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі довідки виданої ЖБК Слово №92 від 08 червня 1994 року.
Також, 24 березня 1993 року ОСОБА_2 відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної держадміністрації було видано свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_4 . Зі свідоцтва вбачається, що дана квартира належала йому на праві приватної власності, що також підтверджується інформаційною довідкою КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації .
14 лютого 2018 року адвокат Гиря М.М. звернулась до Деснянського УП ГУПН в м. Києві із заявою про втрату правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 .
За наслідками проведеної перевірки був складений висновок від 18 лютого 2018 року дільничного офіцера поліції ОСОБА_7 про те, що встановити місцезнаходження правовстановлюючих документів на квартиру не виявилося можливим.
В подальшому, заявник ОСОБА_8 звернулась до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві із заявою, про те, що по АДРЕСА_5 остання виявила відсутність правовстановлюючих документів на вище вказані об`єкти нерухомого майна.
За результатами перевірки був складений висновок від 26 квітня 2018 року дільничного офіцера поліції ОСОБА_9 про те. що встановити місцезнаходження правовстановлюючих документів на квартиру не виявилося можливим.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
За приписами ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
За нормою ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 34 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріуси наділені повноваженнями щодо вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно із ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
За ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право власності на спадщину на нерухоме майно, тобто заміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язком, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).
За ч. ч. 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Пунктом 1.4 наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995 року Про затвердження Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб визначалося, що державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.
Таким чином, з викладеного вбачається, що до позивача ОСОБА_1 після смерті його рідного брата ОСОБА_4 перейшли права на квартиру АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 , які він не має змоги оформити відповідно до вимог законодавства, у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи було втрачено та виявити їх не вдалося можливим, що позбавляє позивача можливості набуття права власності на вказані об`єкт нерухомості у позасудовому порядку. В той же час право власності на вище вказані квартири, підтверджується матеріалами справи.
Зазначене узгоджується із правовою позицією, яку висловив Пленум Верховного Суду України у п. 23 вказаної вище, де роз`яснюється, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, кооператива власників приміщень Слово про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 15, 328, 331, 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1261, 1267-1269, 1297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 67 Закону України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджено наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_7 ) до Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044), кооператив власників приміщень СЛОВО (ЄДРПОУ 22862073, 02154, м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12) про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_7 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_7 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 22 січня 2020 року.
Суддя Н.О. Яровенко
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2020 |
Оприлюднено | 13.03.2020 |
Номер документу | 88154769 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Яровенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні