Рішення

від 20.02.2020 по справі 205/10234/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

20.02.2020 Єдиний унікальний номер 205/10234/19

Провадження № 2/205/1000/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Шавули В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Адріа Хіт , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2019 року позивачі звернулись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Адріа Хіт , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди (а.с.1-10).

В обґрунтування позову вказують, що 30.03.2019 року між ним - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та агентом ФОП ОСОБА_3 , яка діяла від імені, під контролем та за дорученням туроператора ТОВ Адрія Хіт на підставі агентського договору №250515-1 від 25 травня 2015р., укладено договір №М090623003 від ЗО березня 2019р про надання туристичних послуг, згідно умов якого, туроператор зобов`язався організувати для позивачів тур на двох осіб у напрямку Чорногорія, в період з 23.06.19р. по 07.07.2019р., який включав в себе бронювання авіаквитків на літак, розміщення в готелі, харчування, трансфер, та медичне страхування. Відповідач, не виконав свої зобов`язання в частині бронювання з метою розміщення в готелі згідно істотних умов споживача для надання номеру в готелі обраної і обіцяної категорії,з урахуванням індивідуальних потреб Туриста.

В свою чергу, зобов`язання за умовами цього договору з оплати туристичних послуг ОСОБА_1 були виконані у повному обсязі та вчасно. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, обумовлену та замовлену договором послугу надав, але зі заниженням у класі обслуговування, всупереч умов обраної та заброньованої категорії номера у готелі. Нас з дружиною ,як туристів про зміну таких істотних обставин, які залежали від Туроператора не повідомили належним чином, компенсації не повернув, альтернативи не надав,у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю Адрія Хіт , переді мною виникла заборгованість в розмірі оплаченого туру,пені,та моральної шкоди, яка до цього часу непогашена. Крім того, мені завдано моральну шкоду, яка полягала в суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних з невиконанням договору про надання туристичних послуг, поглиблених відсутністю будь-якої інформації про причини невиконання своїх зобов`язань за договором.

Посилаючись на викладені обставини, позивачі просять суд стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю АДРІА ХІТ (ЄДРПОУ 39269770, 03035, м. Київ, вул. В.Липківського,буд.43) на свою користь вартість сплачених та ненаданих послуг в розмірі 38850 (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.); стягнути пеню за період з 23 червня 2019 року по 07 липня 2019 року,з розрахунку 3% від 38 850 гривень становлять 1165,5 гривень за кожен день прострочення; відшкодувати моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень, кожному. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2019 року відкрито провадження у вказаній справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.47).

Відповідач ТОВ Адрія Хіт 27.01.2020 року надав суду відзив на позов, в якому посилаючись на викладені обставини проти вимог позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні (а.с.74-77).

Третя особа - ФОП ОСОБА_3 22.01.2020 року надала до суду свої письмові пояснення, в яких посилаючись на викладені обставини не підтримує вимог позивачів та вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі (а.с.60-61).

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 30 березня 2019 року між туроператором ТОВ Адрія Хіт від імені якого за дорученням на підставі агентського договору №250515-1 від 25.05.2015 року (а.с.62-67) діяв ФОП ОСОБА_3 , та туристом ОСОБА_4 укладено договір на туристичні послуги № МО90623003 , відповідно до умов якого туроператор, діючи у тому числі через агента ФОП ОСОБА_3 , за встановлену договором плату, зобов`язався надати за замовленням туриста туристичні послуги, а саме: тур до Чорногорії в період з 23.06.2019 року по 07.07.2019 року, до готелю HUNGEST HOTELS SUN RESORT 4* , номер - DBL, Classic Room, 2 дорослих. Оформлено ваучера та медичну страховку. Загальну вартість послуг сторони погодили в сумі 1800 євро (57 186,00 грн. п`ятдесят сім тисяч сто вісімдесят шість грн.. 00 коп.) (а.с.12-15).

ОСОБА_1 здійснено оплату турпродукту, що не заперечувалось сторонами та вбачається із матеріалів справи (позову, пояснень, відзиву).

У своїх обґрунтуваннях позивачі зазначають, що їм було надано турпродукт, який не відповідав вимогам викладеним та погодженим договором на туристичні послуги №МО90623003 від 30.03.2019 року, а саме: номер в готелі наданий в іншому корпусі, ніж вони очікували.

Відповідно до п.4.1.1. договору на туристичні послуги, - туроператор зобов`язаний до укладення договору надає туристу, а з моменту підписання договору турист погоджується, що отримав інформацію, згідно ст.. 19-1 ЗУ Про туризм відносно: 1) основних вимог пропонованих до оформлення виїзних/в`їзних документів; 2) медичні застереження стосовно здійснення туристичної поїздки; 3) туроператора, його місцезнаходження і поштові реквізити, наявність ліцензії та іншу інформацію відповідно до законодавства про захист прав споживачів; 4) розмір фінансового забезпечення туроператора.

Згідно п. 17 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України ).

У відповідності з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК України , виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 6 п.6.3. договору на туристичні послуги визначено відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, зокрема, для туроператора: відмова надати підтверджений туроператором та оплачений туристом туристичної послуги; неправильне оформлення документів (формування пакету/переліку документів), необхідних для здійснення подорожі, якщо зобов`язання по оформленню таких документів взяв на себе туроператор за виключенням відповідальності за наслідки/результати розгляду пакету документів компетентними органами; несвоєчасна передача туристу документів, необхідних для використання туристичної послуги.

Згідно положень статті 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України ).

Частиною 1 статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

У відповідності з ч. 1-3, 7-10 ст. 20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін.

Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

В свою чергу ч. 12 цієї статті визначено, що Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста;

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачі просять стягнути на свою користь з відповідача, понесені на подорож витрати у розмірі 38 850,00 грн. та 3% річних за період з 23.06.2019 року по 07.07.2019 року в сумі 1 165,50 грн.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд зауважує, що протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що мало місце порушення інтересів позивачів саме внаслідок дій/бездіяльності сторони відповідача, а надані роздруківки переписки суд не приймає як належний та допустимий доказ, так як вони не відповідають вимогам положень ст..ст.76-80 ЦПК України.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить із наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до п.3 Постанови від 31.02.1995 р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Цивільна - правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.

Як зазначено в п. 9 Постанови від 31.03.1995 р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат(їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Отже, зважаючи на викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки саме по собі посилання позивачів на те, що їм завдано таку шкоду внаслідок незручностей та хвилювання, не може бути достатньою підставою для стягнення моральної шкоди.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім вимог встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на зазначене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях відповідачів були відсутні порушення зобов`язань за укладеним договором, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України , враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а у задоволенні позову відмовлено, учасниками справи не понесені судові витрати, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про туризм , постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями), ст..22, 526, 530, 610, 611, 901, 902, 1167 ЦК України, ст. ст. 4,6,10,12,13, 81-83, 141, 263-264, 268, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Адріа Хіт , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. С. Шавула