Постанова

від 10.03.2020 по справі 731/367/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 березня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 731/367/19

Головуючий у першій інстанції - Семенченко О. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/264/20

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарями Зіньковець О.О., Шкарупою Ю.В.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Антонівська сільська рада Варвинського району Чернігівської області, Варвинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Варвинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

місце ухвалення судового рішення - смт Варва,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 15 листопада 2019 року.

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Антонівської сільської ради Варвинського району, Варвинської РДА, в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 4,45 га, що розташована на території Антонівської сільської ради, у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_2 .

Заявлені вимоги мотивував тим, що після смерті матері відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 3,7 га, на яку згодом йому було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Також до складу спадщини входить і право на земельну частку (пай) площею 4,45 га, право на яке на підставі сертифікату належало його батькові, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 , фактично прийнявши спадщину після смерті свого чоловіка, у встановленому законом порядку своїх спадкових прав за життя не оформила, у зв`язку з чим він позбавлений можливості оформити спадщину після померлої матері.

Ухвалою від 27 вересня 2019 року Варвинський районний суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с. 71-72).

Рішенням від 15 листопада 2019 року Варвинський районний суд позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради, що залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка в свою чергу успадкувала зазначену земельну ділянку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка - ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, вважаючи рішення незаконним та необґрунтованим і посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було встановлено наявність трьох умов, за якими особа набуває право на земельну частку (пай), а саме: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акту.

Представник управління зазначає, що державний акт на право колективної власності на землю було видано КСП Перше Травня за рішенням виконкому Антонівської сільради від 09 жовтня 1995 року. Батько позивача - ОСОБА_3 не був включений до списку громадян-членів, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю.

Указує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до початку здійснення розпаювання земель в Україні та до отримання КСП Перше Травня державного акту, у зв`язку з чим померлий не набув право на земельну частку (пай) у колективній власності підприємства. Оскільки право на земельну частку не могло бути успадковане матір`ю позивача ОСОБА_2 , відповідно законні підстави для визнання права на землю за позивачем у порядку спадкування відсутні.

Наголошує на тому, що ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області не є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 ЗК України управління ніколи не здійснювало розпорядження землями колективної власності. Крім того, органи Держгеокадастру ніколи не видавали документів, що посвідчують право на земельну частку (пай), це питання є компетенцією районної державної адміністрації. Також звертає увагу, що органи Держгеокадастру не належать й до тих органів, які здійснюють державну реєстрацію речових прав згідно з приписами ст. 6 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З 01 січня 2019 року землі КСП, які припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення позивача та представника ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду - скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, застосувавши нормативно-правові акти та норми ЦК УРСР, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, виходив з того, що матір позивача ОСОБА_2 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті свого чоловіка, в тому числі й мала право на земельну частку (пай) площею 4,45 умовних кадастрових гектар, яка належала ОСОБА_3 за його життя на підставі сертифікату. Через відсутність правовстановлюючого документу на указану земельну ділянку позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері.

Районний суд зазначив, що відповідно до ст.ст. 15-1, 122 ЗК України розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу) відноситься до повноважень центрального органу виконавчого органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, отже участь у справі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області в якості відповідача є обов`язковою, а включення у перелік відповідачів у справі КСП Перше травня не виявляється можливим з підстав припинення його діяльності.

З висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що батьком позивача є ОСОБА_3 , який перебував у шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 11, 12).

Відповідно до рішення виконкому Антонівської сільської ради від 09 жовтня 1995 року № 22 КСП Перше Травня був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000117, згідно з яким указаному підприємству було передано у колективну власність 2 911,5 га землі в межах згідно з планом (а.с. 133-134). Додатком 1 до вказаного акту є список громадян-членів КСП. В указаному списку прізвище ОСОБА_3 відсутнє.

З листа заступника начальника міжрайонного управління у Варвинському та Срібнянському районах ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області вбачається, що згідно з книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Варвинською РДА, громадянину ОСОБА_3 був виписаний сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0241117 (а.с. 16). Даний сертифікат зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів 12 вересня 1996 року за № 563. Розмір земельної частки (паю) 4,45 умовних кадастрових гектарів (а.с. 17).

Згідно з даними Державного реєстру земель станом на 31 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку не реєструвався, про що зазначено у листі начальника міжрайонного управління у Варвинському та Срібнянському районах ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 07 лютого 2019 року (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (а.с. 9). Після його смерті спадкова справа Варвинською районною державною нотаріальною конторою не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (а.с. 33, 38).

З довідки Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області від 16 липня 2018 року № 234 вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживала та була зареєстрована його дружина, ОСОБА_2 . Інші особи разом з ними не проживали та зареєстровані не були (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтва про смерть та свідоцтва про народження (а.с. 10, 11).

За свого життя, а саме 27 листопада 1995 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, ОСОБА_1 (а.с. 20).

Після її смерті приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу була заведена спадкова справа № 47/2010 (а.с. 57). З матеріалів даної спадкової справи вбачається, що 30 вересня 2010 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері звернувся ОСОБА_1 (а.с. 58). 08 жовтня 2010 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом були видані два свідоцтва про право на спадщину за заповітом, до складу якої входять земельна ділянка площею 3,70 га, яка розташована на території Антонівської сільської ради Варвинського району, та грошовий вклад, що знаходиться в філії - Козелецьке відділення № 3267/028 ВАТ Державний ощадний банк України (а.с. 64 зворот).

27 грудня 2018 року державним нотаріусом Козелецької районної державної нотаріальної контори, з посиланням на ст. 49 ЗУ Про нотаріат та п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка розташована на території Антонівської сільської ради Варвинського району, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , з тих підстав, що правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай) відсутній (а.с. 18).

На запит апеляційного суду архівний відділ Варвинської РДА надав архівні копії протоколу (частково) 14 сесії першого (двадцять першого) скликання Антонівської сільської Ради народних депутатів від 17 березня 1993 року, згідно з яким на сесії затверджувався список громадян членів колективного с/г підприємства 1 Травня та рішення від 17 березня 1993 року Про затвердження списків громадян колективного с/г підприємства 1 Травня . Проте, архівний відділ зазначив, що самого затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування списку осіб в протоколі не виявлено (а.с. 187-190).

Довідкою за підписом голови КСП ОСОБА_4 від 5 жовтня 2000 року засвідчено те, що в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) громадянину України члену колективного сільськогосподарського підприємства І Травня ОСОБА_3 на підставі рішення Варвинської районної державної адміністрації від 16 серпня 1996 року № 278 належить право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває в колективній власності КСП 1 Травня розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї ділянки в натурі на місцевості (а.с. 181).

Рішення (розпорядження) Варвинської районної державної адміністрації від 16 серпня 1996 року № 278 в матеріалах цивільної справи відсутнє.

Звернувшись з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, ОСОБА_1 зазначав, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай), який належав його батькові ОСОБА_3 , він позбавлений можливості прийняти спадщину після смерті матері, яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після померлого чоловіка.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року встановлено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже спірні відносини, що виникли між учасниками справи, регулюються нормами ЦК УРСР та ЦК України.

Правовідносини щодо здійснення паювання землі регулюються Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95, згідно з п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що надається до державного акту на право колективної власності на землю.

Таким чином, особа набуває право на земельну частку (пай) за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акту.

Статтею 1 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч. 1 ст. 2 указаного Закону).

Відповідно до ст. 9 ЦК УРСР здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Украхнської РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Стаття 524 ЦК УРСР визначає можливість спадкоємства за законом і за заповітом.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за наявністю для цього законних підстав не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

Так, за матеріалами справи встановлено, що батько позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Указ Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям за № 720/95 був виданий 08 серпня 1995 року.

На підтвердження того факту, що ОСОБА_3 був членом КСП Перше Травня стороною позивача в ході розгляду справи апеляційним судом були надані копія рішення Антонівської сільської ради від 17 березня 1993 року № 3, яким був затверджений список громадян-членів КСП Перше Травня , та список громадян Антонівської сільської ради, які побажали замінити сертифікати на право на земельну частку (пай) на державні акти на право приватної власності на землю, серед яких зазначений і ОСОБА_3 (а.с. 177, 178).

Проте, предметом доказування у даній справі є не лише належність батька позивача до членів КСП, а і реалізація ним свого права на отримання сертифікату на земельну частку (пай). Наданий позивачем список свідчить лише про наміри з огляду на його назву - список громадян, які побажали замінити сертифікати на право на земельну частку (пай) на державні акти на право власності на землю , а також чисельні виправлення та дописки у ньому. При цьому в указаному списку під № 528 навпроти прізвища ОСОБА_3 у графі № паю на схемі поділу земель спільної власності згідно поданої заяви не зазначено нічого, що дозволяє зробити висновок про те, що ОСОБА_3 у жеребкуванні участі не брав.

Начальник архівного відділу Варвинської РДА у листі від 25 лютого 2020 року на адресу апеляційного суду повідомив про те, що у наявному в архіві протоколі 14 сесії 21 скликання Антонівської сільської ради від 17 березня 1993 року та в рішенні від 17 березня 1993 року Про затвердження списків громадян-членів КСП Перше Травня списку осіб не виявлено (а.с. 187-190).

Виходячи з наведеного вище, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , навіть за умови його включення до розпорядження (рішення) Варвинської районної адміністрації від 16 серпня 1996 року № 278, яке в матеріалах справи відсутнє та на підставі якого, як свідчить книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), останні видавались, не набув права на земельну частку (пай), оскільки його правоздатність припинилась у зв`язку зі смертю.

З оглянутої в судовому засіданні книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Варвинського району вбачається, що всі сертифікати були видані громадянам однією датою - 12 вересня 1996 року. Таким чином, є очевидним з огляду на хронологію подій, що отримати сертифікат (навіть за умови виготовлення) ОСОБА_3 за свого життя не міг. За змістом п. 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України лише отримані громадянами сертифікати на право на земельну частку (пай) вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відтак права на земельну частку (пай), що посвідчено сертифікатом, ОСОБА_3 не набув у зв`язку зі смертю, а отже і успадкувати таке право позивач не може. Сам по собі запис у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) про виготовлення на ім`я ОСОБА_3 сертифікату на земельну частку (пай) правового значення для правильного вирішення спору не має з підстав, наведених вище.

На підставі рішення виконкому Антонівської сільської ради від 09 жовтня 1995 року № 22 КСП Перше Травня був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000117, згідно з яким указаному підприємству було передано у колективну власність 2 911,5 га землі в межах згідно з планом.

З наданого ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області на запит апеляційного суду списку громадян-членів КСП, який є додатком № 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000117, вбачається, що ОСОБА_3 до списку громадян-членів КСП Перше Травня включений не був (а.с. 193-218).

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що ОСОБА_3 помер ще до початку здійснення розпаювання земель в Україні відповідно до Указу Президента України, а також до отримання КСП Перше Травня державного акту на право колективної власності на землю, що знайшло своє відображення у правовстановлюючих документах.

Таким чином суд першої інстанції не перевірив у повному обсязі обставин, що мають значення для вирішення справи, та дійшов помилкового висновку про набуття ОСОБА_3 за життя права на земельну частку (пай), що посвідчено відповідним сертифікатом, у зв`язку з чим безпідставно визнав за позивачем право на землю в умовних кадастрових гектарах у порядку спадкування.

Ураховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог знайшли свої підтвердження. Відтак, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції належить скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і відмовляє у задоволенні позову, відповідно до вищенаведених правил належить провести розподіл судових витрат, понесених скаржником, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області 1805,46 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області задовольнити.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Варвинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області (просп. Миру, 14, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 39764881) 1805,46 грн судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 березня 2020 року.

Головуюча: Судді: