Ухвала

від 03.03.2020 по справі 757/2532/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 03 березня 2020 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року,

за участю: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІОСЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 40827519), а саме: єдиний майновий комплекс, складається з будівель: літ. А' пл.11,2 кв.м., літ. Б пл. 2 302,9 кв.м., літ. Б' пл. 3 331,7 кв.м., літ. В пл. 533,4 кв.м., літ. В' пл.2 564,4 кв.м., літ. Г пл. 3 398,2 кв.м., літ. Г' пл. 59,0 кв.м., літ. Д пл. 332,1 кв.м., літ. Д' пл. 13,9 кв.м., літ. Е пл. 149,1 кв.м., літ. Е' пл. 136,9 кв.м., літ. Є пл. 148,5 кв.м., літ. Є' пл. 4 085,6 кв.м., літ. Ж пл.1 168,1 кв.м., літ. Ж' пл. 29,3 кв.м., літ. З пл. 14,1 кв.м., літ. З' пл. 53,1 кв.м., літ. И пл. 484,4 кв.м., літ. И' пл. 244,7 кв.м., літ. І пл. 42,5 кв.м., літ. І' пл. 4 513,9 кв.м., літ. К пл. 76,1 кв.м., літ. К' пл. 9 842,1 кв.м., літ. Л пл. 1 705,5 кв.м., літ. Л' пл. 10 985,9 кв.м., літ. М пл. 6 795,6 кв.м., літ. М' пл. 19,4 кв.м., літ. Н пл. 20,7 кв.м., літ. Н' пл. 145,7 кв.м., літ. О пл. 46,3 кв.м., літ. О' пл. 1 396,7 кв.м., літ. П пл. 302,9 кв.м., літ. П' пл. 5,7 кв.м., літ. Р пл. 53,4 кв.м., літ. Р' пл. 9,7 кв.м., літ. С пл. 9,5 кв.м., літ. С' пл. 17 739,0 кв.м., літ. Т пл. 11,8 кв.м., літ. Т' пл. 15 406,8 кв.м., літ. У пл. 19,3 кв.м., літ. У' пл. 14 330,3 кв.м., літ. Ф пл. 26,1 кв.м., літ. Ф' пл. 13,4 кв.м., літ. Х пл. 1 540,4 кв.м., літ. X' пл. 148,7 кв.м., літ. Ц пл. 1 169,9 кв.м., літ. Ц' пл. 186,2 кв.м., літ. Ч пл. 40,8 кв.м., літ. Ч' пл. 39,6 кв.м., літ. Ш пл. 493,4 кв.м., літ. Ш' пл. 9 617,5 кв.м., літ. Щ пл. 1 765,7 кв.м., літ. Щ' пл. 142,8 кв.м., літ. Ю пл. 32,2 кв.м., літ. Ю' пл. 17,9 кв.м., літ. Я пл. 76,8 кв.м., літ. Я' пл. 1 293,1 кв.м., літ. 1А пл. 10,3 кв.м., літ. 1Б пл. 761,8 кв.м., літ. 1Г пл. 2 27,5 кв.м., літ. 1Д пл. 22,5 кв.м., літ. 1Е пл. 62,0 кв.м., літ. 1Є пл. 20,3 кв.м., літ. 1Ж пл. 6 138,7 кв.м., літ. 2Ж пл. 387,9 кв.м., літ. 3Ж пл. 525,1 кв.м., літ. 4Ж пл. 1 611,4 кв.м., літ. 5Ж пл. 5 855,8 кв.м., за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 83, реєстраційний номер об`єкта: 763854680000;

- громадський будинок (літера "Б"), загальною площею: 2 180,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 81, реєстраційний номер об`єкта: 763862180000;

- спорткомплекс, загальною площею 12176 кв.м., (опис: літера Й-651,1; Р-4299,7; К-5237,5; І-555,3; С-62,0; г-154,3; З-500,7; Н-419,3; О-298,0 кв.м.), розташований за адресою: м. Київ, вул. Чистяківського, 20, реєстраційний номер об`єкта: 846671680000.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто без виклику власника майна - ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ», про ухвалу слідчого судді від 21 січня 2020 року адвокатуОСОБА_5 стало відомо 10 лютого 2020 року з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, того ж дня, у приміщенні Печерського районного суду м. Києва вона ознайомилася з текстом оскаржуваної ухвали та матеріалами судового провадження по справі, апеляційну скаргу подано 11 лютого 2020 року, в межах строку визначеного законом.

Вважає, що наведені цілі накладення арешту стороною обвинувачення не доведені, саме клопотання не містить належного правового обґрунтування для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а слідчим суддею під час задоволення вказаного клопотання допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

Вказує, що ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» вказане майно набуло у законний спосіб та є добросовісним набувачем.

Зазначене нерухоме майно не є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містить слідів злочинів та не одержане внаслідок вчинення злочинів, у зв`язку з чим не підпадає під критерії речового доказу.

Звертає увагу апелянт на те, що до клопотання про арешт майна стороною обвинувачення долучено дві постанови про визнання вказаного майна речовими доказами. Однак, вони винесені в рамках розслідування кримінального провадження № 22016000000000336 від 07.09.2016, що до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014110130003693 від 12.10.2014 не має жодного відношення, у зв`язку з чим вказані постанови слідчим суддею не могли прийматися до уваги при ухваленні рішення.

Таким чином, в матеріалах клопотання про арешт майна внесеного на розгляд слідчого судді в межах розслідування кримінального провадження № 12014110130003693 від 12.10.2014 відсутні процесуальні рішення про визнання такого майна речовим доказом, а тому арешт з цих мотивів є необґрунтованим належним чином.

Звертає увагу апелянт на те, що на даний час жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які є предметом розслідування. Окрім цього взагалі відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на причетність засновників, керівників або працівників ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» до вчинення таких злочинів, оскільки стосовно вказаних осіб так і щодо самого товариствавідсутні відомості в Єдиному реєстрідосудових розслідувань в рамках кримінального провадження № 12014110130003693, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, долученим до клопотання, стороною обвинувачення.

Таким чином, звернення прокурора з клопотанням про арешт майна юридичної особи та подальше задоволення такого клопотання слідчим суддею є протиправним, оскільки щодо ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» відсутні відомості в Єдиному реєстрі досудових розслідувань в рамках кримінального провадження № 12014110130003693, що підтверджується витягом з реєстру, долученим до клопотання, стороною обвинувачення жодним чином не вказується, що будь якою уповноваженою особо ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» вчинено від імені та в інтересах підприємства будь-якого кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки клопотання слідчого розглянуто слідчим суддею без виклику власника майна та його представника, копію ухвали слідчого судді від 21 січня 2020 року адвокатом ОСОБА_5 отримано 10 лютого 2020 року, апеляційну скаргу подано 11 лютого 2020 року, з дотриманням строку, передбаченого КПК України.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Центральним апаратом Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 жовтня 2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014110130003693, за фактом блокування виробничих приміщень ТОВ «Інженерна група «Арей», викрадення обладнання та техніки вказаного підприємства невстановленими особами служби охорони ПрАТ «АТЕК», заволодіння майновими активами та корпоративними правами ПрАТ «АТЕК», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 206-2, ст. 231, ст. 356 КК України.

В ході розслідування встановлено, що організованою групою осіб у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших з метою заволодіння майном Приватного акціонерного товариства «АТЕК» (до зміни організаційно-правової форми - Закрите акціонерне товариство «АТЕК», код ЄДРПОУ: 00240112), отримавши контроль за роботою органів управління ПрАТ «АТЕК» шляхом реєстрації права власності на акції товариства, реалізовано в порушення законодавства нерухоме майно ПрАТ «АТЕК» на користь підконтрольної юридичної особи ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 41010235), яке в подальшому відчужено таке нерухоме майно на користь ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 40827519) і передано в іпотеку ТОВ «Фінансова компанія «ЮГ Капітал» (код ЄДРПОУ 38123932) з метою забезпечення грошового зобов`язання в розмірі 70 000 000 грн.на підставі Договору про надання фінансового кредиту № 001-01/2019ФК Ю/О від 21.01.2019.

Внаслідок незаконних дій з метою заволодіння майном ПрАТ «АТЕК» рядомосіб вказаної групи отримано повноваження щодо розпорядження майном товариства, його безвідплатного відчуження на користь підконтрольних юридичних осіб, а також подальшу реалізацію зазначеного майна від імені підконтрольних юридичних осіб третім особам та привласнення отриманих від реалізації грошових коштів.

21 січня 2020 року заступник начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІОСЕСТЕЙТ».

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року вказане клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12014110130003693 про накладення арешту на накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІОСЕСТЕЙТ», слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, зазначене майно у даному кримінальному провадженні 06 лютого та 09 березня 2017 року постановоми, відповідно, старших слідчих в ОВС 2 відділу управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано речовим доказом (а.п. 120-125 т. 1).

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ», з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до приховування та передачі майна.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на те, що на даний час жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які є предметом розслідування, не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених частиною 2статті 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» - ОСОБА_5 , надала копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року, якою скасовано арешти, накладений на зазначені об`єкти нерухомого майна, які належали на праві власності спочатку ПАТ «АТЕК», а в подальшому ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА».

З матеріалів провадження вбачається, що зазначене у клопотанні прокурора майно неодноразово відчужувалося, зокрема, одразу після скасування слідчим суддею арешту 17 січня 2019 року, ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА» 06 лютого 2019 року продало його ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ», що підтверджується договором купівлі-продажу частки в праві спільної часткової власності на майно.

Відтак, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» є добросовісним набувачем зазначених об`єктів нерухомого майна, оскільки правомірність набуття права власності вказаного майна ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ» на даний час є предметом перевірки органом досудового розслідування.

Необхідність арешту майна, яке є об`єктом вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12014110130003693 продовжує існувати, оскільки досудове розслідування тримає, встановлюються обставини вчинення злочину та особи, причетні до його скоєння.

Окрім того, прокурором в судовому засіданні апеляційної інстанції спростовано доводи апелянта про те, що постанови про визнання вказаного майна речовим доказом винесені в рамках іншого кримінального провадження. Як пояснив прокурор, всі кримінальні провадження, які стосуються даного арештованого майна об`єднані в одне кримінальне провадження під № 12014110130003693.

З огляду на викладене, доводи, на які посилається представник в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами судового провадження.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ», навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року, якою задоволено клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІОСЕСТЕЙТ», - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «ДІОСЕСТЕЙТ», - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/1485/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_1