Рішення

від 12.03.2020 по справі 753/278/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/278/19

провадження № 2/753/1763/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рікінвестбуд про розірвання договору, стягнення сплачених грошових коштів за договором підряду й пені, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Рікінвестбуд про розірвання договору, стягнення сплачених грошових коштів за договором підряду й пені. Мотивуючи свої вимоги тим, що між нею - ОСОБА_1 та ТОВ Рікінвестбуд 26 жовтня 2018 року був укладений Договір підряду № 2601/- 03 від 26 жовтня 2018 року на виготовлення, поставку та встановлення виробу (металоконструкції/вікон). На виконання умов вказаного договору нею 27 жовтня 2018 року було внесено передоплату (аванс) у розмірі 15 000 грн. 00 коп., при цьому вартість виробу та виконання робіт уцілому склали 22 500 грн. 00 коп. За умовами цього договору відповідач взяв на себе зобов`язання виконати договір у 10 - ти денний строк з наступного дня внесення замовником передоплати, тобто до 06 листопада 2018 року. Проте у визначений договором строк й станом на даний час він свої зобов`язання по виготовленню, поставці та встановленню виробу не виконав, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з тих же підстав та просила їх задовольнити: розірвати Договір підряду № 2601/- 03 від 26 жовтня 2018 року на виготовлення, поставку та встановлення виробу (металоконструкції), укладений між нею - ОСОБА_1 та ТОВ Рікінвестбуд , а також стягнути з ТОВ Рікінвестбуд на її користь 15 000 грн. 00 коп. - сплачених нею грошових коштів за договором підряду у якості передоплати (авансу), й пені у розмірі 27 900 грн. 00 коп., нарахованих нею як фінасову санкцію за невиконання зобов`язання, посилаючись на обов`язок виконання договірних зобов`язань, гарантії прав споживачів.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на сайті судової влади (суду).

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено,між ОСОБА_1 та ТОВ Рікінвестбуд в особі Баглай О.М. 26 жовтня 2018 року був укладений Договір підряду № 2601/- 03 від 26 жовтня 2018 року на виготовлення, поставку та встановлення виробу (металоконструкції/вікон) (а.с. 6).

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 27 жовтня 2018 року було внесено ТОВ Рікінвестбуд передоплату (аванс) у розмірі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною квитанцією від 27 жовтня 2018 року про перерахування вказаних грошових коштів ТОВ Рікінвестбуд (а.с. 6).

При цьому вартість виробу та виконання робіт за умовами вказаного договору уцілому склала 22 500 грн. 00 коп. (а.с. 5).

Відповідач взяв на себе зобов`язання виконати договір у 10 - ти денний строк з наступного дня внесення замовником передоплати, тобто до 06 листопада 2018 року, проте у визначений договором строк й станом на даний час він свої зобов`язання по виготовленню, поставці та встановленню виробу не виконав.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другою сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відтак сторони обумовили умови договору: ціну та строк виконання робіт.

Робота, відповідно до ст. 857 ЦК України, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, якості, визначеній у договорі, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

У встановлений строк відповідач не виконав визначені договором роботи.

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи встановлена ст. 906 ЦК України.

У зв`язку з недобросовісним ставленням відповідача до даних зобов`язань, яке суд розцінює як підставу уникнення відповідальності, позивач не отримав замовлені послуги.

Права та обов`язки споживачів визначені статтею 4 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідач не надав позивачу розрахунковий документ, що посвідчує факт виконання ним роботи, чим порушив права останнього як споживача.

Таким чином, судом встановлено, що позивач як замовник згідно умов даного договору виконав свої зобов`язання й сплатив виконавцю - відповідачу кошти у сумі 15 000 грн. в якості передоплати, а відповідач не виконав роботу за завданням замовника, не надав належні послуги, відтак вимоги позивача в частині розірвання договору про надання послуг та стягнення коштів за наслідками неналежного виконання роботи є обгрунтованими.

Договір, відповідно до ч.1 ст.907 ЦК України, про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим Законом або за домовленністю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленністю сторін.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Ст. 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків, споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч.4 ст. 10 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, передбачені договором або законом.

Відтак, позов в частині розірвання договору та стягнення сплачених грошових коштів за договором підряду підлягає задоволенню.

Суд вирішуючи спір в частині стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання, зважаючи на заявлену позивачем вимогу про розірвання договору та стягнення сплачених грошових коштів за договором підряду, така вимога не підлягає задоволенню, зважаючи на наслідки розірвання договору.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Відтак, оскільки позивачем заявлена вимога про розірвання договору та стягнення сплачених грошових коштів за договором підряду, вимога про стягнення пені задоволеною бути не може.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зважаючи на надані докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, обставини, що спростовують уцілому позовні вимоги, судом не встановлені.

Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збір та Закону України Про захист прав споживачів , проте ним сплачено судовий збір в частині майнової вимоги в сумі 768 грн. 40 коп. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, позивачем при зверненні до суду в частині вимоги про розірвання договору судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. сплачений не був, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України.

За таких підстав, приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 6 ст.141 ЦПК України, й судові витрати (судовий збір) стягнути з відповідача на користь держави.

Так, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 23, 526, 837, 901, 906, 907 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 21, 22 Закону України Про захист прав споживачів , з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду цивільних справ за позоввами про захист прав споживачів № 5 від 12 квітня 1996 року (зі змінами та доповненнями), п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України , ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рікінвестбуд про розірвання договору, стягнення сплачених грошових коштів за договором підряду й пені, - задовольнити частково.

Договір підряду № 2601/- 03 від 26 жовтня 2018 року на виготовлення, поставку та встановлення виробу (металоконструкції), укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Рікінвестбуд , код ЄДПРОУ - 35336345, -розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рікінвестбуд , код ЄДРПОУ - 35336345, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 ,15 000 грн. 00 коп. - сплачених грошових коштів за договором підряду, 768 грн. 40 коп. - судового збору, а всього - 15 768 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рікінвестбуд , код ЄДРПОУ - 35336345, на користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. - судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: