Ухвала

від 12.03.2020 по справі 757/10085/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10085/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням у порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт земельної ділянки кадастровий №6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га за адресою: м. Харків, Третій Лазіківський в`їзд, яка на підставі рішення Харківської міської ради № 324/09 від 23.12.2009 передана у власність ОК «ЖБК «Престиж» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/62854/16-к від 20.12.2016 р.

В обґрунтування доводів клопотання зазначив, що арешт майна було накладено необґрунтовано, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га, на яку ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі № 757/62854/16-к накладено арешт, станом на час звернення слідчого із клопотанням про арешт майна вже не існувала як об`єкт цивільних правовідносин, оскільки 24.12.2012 року (за 4 роки до накладення арешту) зазнала поділу, Поземельна книга по земельній ділянці закрита, тому в розумінні ст. 98 КПК України не могла бути доказом. Крім того зазначив, що такі обставини свідчать про неможливість досягнення дієвості кримінального провадження, відтак вважає, що у подальшому арешті земельної ділянки відпала потреба.

В судове засідання ОСОБА_3 та його представник - адвокат не з`явилися, до суду подали заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, в якій просили клопотання задовольнити.

Представник органу досудового розслідування, за клопотання якого накладено арешт на вказане майно, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень на адресу суду не надав.

Слідчим суддею визнано можливим розглядати клопотання у відсутності заявника, його представника та представника органу досудового розслідування, у відповідності до положення ст. 174 КПК України

Дослідивши в нарадчій кімнаті клопотання та долучені до нього матеріали, прихожу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі №757/62854/16-к в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014 року було задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах п`ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га за адресою: м. Харків, Третій Лазіківський в`їзд, яка на підставі рішення Харківської міської ради № 324/09 від 23.12.2009 передана у власність ОК «ЖБК «Престиж» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Зміст ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі №757/62854/16-к свідчить, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га за адресою: м. Харків, Третій Лазіківський в`їзд накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.

У відповідності до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

В силу ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу (серія, номер 6214) посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:001:0142, площею: 0.1317 га, цільове призначення: для іншої житлової забудови, для будівництва кварталу малоповерхової забудови, розташованої за адресою: Харківська області, м. Харків, Лозівський 3-й в`їзд. Право власності на вказану вище земельну ділянку у передбаченому Законом порядку було зареєстроване за ним 07.11.2019 року.

З метою повноцінної реалізації свого права власності, з метою планування забудови земельної ділянки, задля отримання відомостей щодо обмежень у використанні власної земельної ділянки, ОСОБА_3 звернувся до відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із відповідним листом.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило, що у відділі обліковується Державний акт на право власності на земельну ділянку за ОК «ЖБК «Престиж» за адресою: м. Харків, Третій Лазьківський в`їзд, площею 0, 1317 га, кадастровий номер 6310136600:08:001:0142. В свою чергу, зазначена земельна ділянка була сформована внаслідок поділу земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га (Держакт на право власності на земельну ділянку від 09.11.2011 р.) З огляду на вищезазначене, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 зазнала поділу 24.12.2012 року, у зв`язку із чим, 24.12.2012 року Поземельна книга по такій ділянці закрита.

Таким чином, встановлено на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 газа адресою: м. Харків, Третій Лазіківський в`їзд, на яку ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі №757/62854/16-к накладено арешт, станом на час прийняття такої ухвали вже не існувала як об`єкт цивільних правовідносин, не могла мати властивості речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України, що свідчить про необґрунтованість накладеного арешту, у тому числі з огляду на неможливість досягнення мети арешту забезпечення збереження речових доказів.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спороннг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982 р.). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, що арешт земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га за адресою: м. Харків, Третій Лазіківський в`їзд, порушує права ОСОБА_3 як власника земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:001:0142 площею 0, 1317 га), яка утворилася внаслідок поділу арештованої земельної ділянки, з огляду на наявність на обліку у відділі Держгеокадастру у Харківській області Державного акту на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:001:0142 площею 0, 1317 га) за ОК «ЖБК «Престиж» та закриття Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га, позбавляють можливості останнього отримати відомості про обмеження у користуванні власною земельною ділянкою, як наслідок лишають законного права на планування її забудови.

Викладені обставини приводять до обґрунтованого переконання у тому, що у подальшому арешті земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га відпала потреба, як з огляду на неможливість досягнення дієвості кримінального провадження, так і на той факт, що такий арешт порушує право власності ОСОБА_3 , який відношення до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014220510002973 від 08.11.2014 року не має.

Протягом досудового розслідування не встановлено, а органом досудового розслідування при розгляді клопотання не надано доказів того, що земельна ділянка на яку накладено арешт є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 гав рамках кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.17, 309, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт земельної ділянки кадастровий № 6310136600:08:001:0055 площею 4,5444 га за адресою: м. Харків, Третій Лазіківський в`їзд, яка на підставі рішення Харківської міської ради № 324/09 від 23.12.2009 передана у власність ОК «ЖБК «Престиж» для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/62854/16-к від 20.12.2016 р. в межах кримінального провадження № 12014220510002973 від 08.11.2014 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1