Ухвала

від 13.03.2020 по справі 904/1383/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

13.03.2020м. Дніпро№ 904/1383/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Мілєва І.В., розглянувши заяву:

Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, ідентифікаційний код 09794409)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, офіс 217, ідентифікаційний код 36727056)

про стягнення грошової заборгованості за договором № 210-14 від 31.08.2014 у розмірі 96 360,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області 11.03.2020 надійшла заява Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" грошової заборгованості за договором № 210-14 від 31.08.2014 у розмірі 96 360,00 грн.

Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

Водночас, розглянувши заяву та подані Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

31.08.2014 між Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (cторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" (сторона 2) було укладено договір № 210-14 (далі - договір).

На підставі взаємної згоди сторона 1 надає стоянку на відкритому майданчику для розміщення списаного та частково утилізованого планера літака Ту-95МС, № 1000212733144, а сторона 2 зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

Стоянка списаного та частково утилізованого планера літака Ту-95МС, зав. № 1000212733144 (далі літак) розташовується на відкритому майданчику території підприємства за адресою: м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4 (п. 1.1.1. договору).

Надання послуг згідно п.п. 1.1.1. здійснюється протягом всього часу знаходження Літака на території сторони 1, та до моменту повідомлення стороною 2 стороні 1 про припирення надання цих послуг та повернення літака. Надання послуг підтверджується складанням Акту приймання наданих послуг, що підписується сторонами (п. 1.3. договору).

Сторона 1 зобов`язується щомісяця, до 5 числа поточного місяця надавати факсимільним зв`язком стороні 2 рахунок на оплату витрат за стоянку за минулий місяць. Відсутність письмових заперечень сторони 2, наданих на адресу сторони 1, є підтвердженням того, що послуги зі стоянки надані стороною 1 якісно і в повному обсязі та сторона 2 не має претензій (п. 2.1.3. договору).

Сторона 2 зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати щомісяця, до 10 числа поточного місяця оплату послуг зі стоянки за минулий місяць, розраховану виходячи з тарифу, встановленого п. 3.1 договору (п. 2.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість надання послуг згідно даного договору складає: стоянка списаного та частково утилізованого планера літака на території сторони 1, починаючи з 01.08.2014 - 264,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 добу (п. 3.1.1. договору).

Сторона 2 здійснює оплату вартості наданих послуг згідно п.п. 3.1.1., щомісячно до 10 числа наступного місяця згідно рахунку сторони 1 шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок сторони 1 (п. 3.2. договору).

Заявник зазначає, що надав боржнику послуги за договором за період з січня 2018 року по грудень 2018 року на загальну суму 96 360,00 грн., за які відповідач не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 7.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання двома сторонами. Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, і діє в строк до 31.12.2014 .

За заявою сторони 2 термін дії договору може бути продовженим (п. 7.2. договору).

Усі зміни, доповнення та додаткові угоди до договору повинні оформлюватися у письмовій формі і вступають в силу з дати їх підписання уповноваженими представниками обох сторін (п. 8.2. договору).

Господарський суд зазначає, що умовами договору № 210-14 від 31.08.2014 не передбачена можливість автоматичної пролонгації строку дії договору.

Доказів укладення сторонами додаткової угоди до договору щодо продовження строку дії договору або щодо внесення змін до договору в частині встановлення автоматичної пролонгації строку його дії заявником до суду не надано.

У зв`язку із чим господарський суд дійшов висновку, що договір № 210-14 від 31.08.2014, відповідно до п. 7.1., припинив свою дію 31.12.2014 .

Також господарський суд зазначає, що відповідно до п. 1.3. договору надання послуг підтверджується складанням Акту приймання наданих послуг, що підписується сторонами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

За своєю правовою природою Акти приймання наданих послуг є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Господарський суд наголошує, що будь-які первинні документи, підписані сторонами, які підтверджують здіснення господарської операції з надання послуг за договором у спірний період в матеріалах справи відсутні.

З поданих, наразі, доказів не вбачається безспірність заявлених Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" вимог.

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Частиною 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, судом встановлено, що заявником належними та достовірними доказами не доведено факт надання послуг за спірним договором у вказаний період, у зв`язку із чим господарський суд не вбачає безспірності вимог, заявлених Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП".

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, за яким звернувся заявник.

Згідно з ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" грошової заборгованості за договором № 210-14 від 31.08.2014 у розмірі 96 360,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.03.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя І.В. Мілєва