Рішення

від 13.03.2020 по справі 904/225/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020р. Справа № 904/225/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Дакорт , м. Львів

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Оптторг , м. Дніпро

Про: стягнення 73 737, 11 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ Дакорт (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Алекс Оптторг (відповідач) про стягнення 73 737, 11 грн. (в т.ч.: 61 200, 00 грн. - основна заборгованість; 5 159, 16 грн. - пеня; 6 364, 80 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами; 490, 02 грн. - інфляційні втрати та 523, 13 грн. -3% річних) заборгованості за договором №000349 від 22.02.19р. (укладеним між сторонами). Позовні вимоги обґрунтовані посилання на порушення відповідачем умов договору в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою суду від 13.01.20р. відкрито провадження у справі № 904/225/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ Алекс Оптторг ( відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача , зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13.01.20 р. (а.с.17) та повернутим органами зв`язку з посиланням за місцем обслуговування ( а.с. 20-23).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою Судова повістка в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом ). Оскільки провадження у цій справі відкрите ухвалою суду від 13.01.20р., то ця справа повинна бути розглянута в строк до 13.03.20р.

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.18р. у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо; вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.19 р. між ТОВ Дакорт (постачальник) та ТОВ Алекс Оптторг ( покупець) укладено договір №000349, відповідно до умов якого постачальник 06.09.19р. здійснив поставку покупцю товару на загальну суму 61 200, 00 грн. (що підтверджується товарно-транспортною накладною №ПДП-160481 від 06.09.19р., а.с. 13); а покупець відповідно до пункту 4.1. договору зобов`язався здійснити розрахунки за придбаний товар шляхом сплати готівкою через касу продавця ( з оформленням прибутково-касових ордерів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений в розділі 9 договору , на протязі 14 днів з дня отримання товару покупцем.

Відповідно до п. 5.2.1. договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період нарахування пені, від його вартості за кожний прострочення платежу.

Згідно п. 5.2.2. договору у випадку затримання платежів за отриманий товар більше ніж 10 (десять) календарних днів, покупець додатково до суми заборгованості сплачує продавцю відсоток по невиконаним грошовим зобов`язанням у розмірі 0, 1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами продавця (а.с.12).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк не оплатив; у зв`язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку ) за відповідачем станом на 03.01.20р. рахується заборгованість в розмірі 61 200 , 00 грн. (а.с.2)

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків зі своєчасної оплати товару позивач відповідно до п.5.2.1., 5.2.2. договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 5 159, 16 грн. - пені; 6 364, 80 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами; 490, 02 грн. - інфляційних втрат та 523, 13 грн. -3% річних.

На час винесення рішення у справі відповідач доказів погашення заборгованості (з урахуванням пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат та 3% річних) перед позивачем не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 73 737, 11 грн.

Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно до ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). (ст.610 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України ).

Відповідно до приписів ст. 536 ЦК України , за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач не надав жодних доказів на спростування обставин , викладених у позовній заяві. За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Окрім того, судом встановлено, що позивачем під час звернення з цим позовом не було сплачено судовий збір в установленому законом розмірі. Так, відповідно до приписів п.2. ч.2. ст. 4 ЗУ Про судовий збір : за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 ЗУ Про державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 1 січня 2020 року у розмірі 2 102, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір лише на суму 2 027, 00 грн. (згідно платіжного доручення №1 від 03.01.20р.), в той же час необхідно було сплатити 2 102, 00 грн. Таким чином, позивачем недоплачений судовий збір за подання цієї позовної заяви в розмірі 75, 00 грн.

Відповідно до приписів п.2.23 Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.13р. №7, якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

зобов`язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК. Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України 75, 00 грн. недоплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Оптторг (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 1д, код ЄДРПОУ 42676675) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Дакорт ( 79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 313, корп.8, приміщення 242; код ЄДРПОУ 36394005): 61 200, 00 грн. - заборгованості за договором; 5 159, 16 грн. - пені; 6 364, 80 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами; 490, 02 грн. - інфляційних втрат; 523, 13 грн. -3% річних та 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дакорт (79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 313, корп.8, приміщення 242; код ЄДРПОУ 36394005) на користь Державного бюджету 75, 00 грн. ( сімдесят п`ять гривень 00 коп. ) - недоплаченого судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 13.03.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв