Рішення

від 03.03.2020 по справі 906/891/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/891/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Підлісна Л.Л. - заступник директора;

від відповідача: Маляревський Ю.А. - голова ФГ;

Зозуля О.Б., адвокат, довіреність від 01.10.19;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (с.Попільня Попільнянського району Житомирської області)

до Фермерського господарства "Марися-07" (с.Квітневе Попільнянського району Житомирської області)

про стягнення 1798231,47грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Марися-07" 1798231,47грн заборгованості за договором поставки №50716 від 07.07.2016.

Ухвалою суду від 17.09.19 (суддя Прядко О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.10.2019 об 11:00.

Ухвалою суду від 07.10.2019 відкладено підготовче засідання на 06.11.19.

06.11.2019 до суду від ФГ "Марися-07" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та зазначає, що постачальником в порушення умов договору без окремого письмового погодження здійснювалось постачання не товарів, передбачених договором, а саме: мінерально-вітамінної добавки, комбікорму, а, як зазначено у видаткових накладних, "побічний продукт кукурудзи". Підтверджень погодження здійснення поставки товару непередбаченого умовами договору постачальник не надав. Вказує, що позивачем здійснювалась поставка неякісного товару, про що свідчать експертні висновки №№44.1-16.1/К-К від 22.01.19 та 44.1-16.1/К-МТ від 22.01.19. Крім того, наголошує, що позивач приховав факт підписання сторонами договору про розстрочення боргу №17-19/07/17 від 14.07.17 зі строком виконання своїх зобов`язань відповідно до п.6.2 договору до 31.12.19 та додаткової угоди №2 до договору, відповідно до якої замовник здійснив постачальникові сплату боргу на суму 1352000,00грн шляхом передачі 342 одиниці голів свиней. Також постачальник шляхом обману та зловживання довірою заволодів майном відповідача у вигляді 1504 одиниці свині на загальну суму 3926184,40грн, про що було подано 03.10.19 відповідну заяву до органів поліції (т.2, а.с.50-51).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що умовами договору передбачено передачу у власність не тільки мінерально-вітамінних добавок, комбікормів а й іншого товару за погодженням. Кожна видаткова накладна, що підписана відповідачем та позивачем на поставку побічного продукту кукурудзи є фіксацією факту господарської операції, про що також свідчать видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату та платіжні доручення на перерахування коштів. Відносно тверджень відповідача щодо поставки неякісного товару вказує, що поставка останньої партії товару відбулась 11.07.18, а додані експертні висновки ТОВ "Центр ветеринарної діагностики" датовані 11.01.19 та свідчать про дослідження комбікорму, власником якого є ФГ "Марися-07". До того ж договором поставки №50716 від 07.07.16 узгоджено, що у випадку виявлення неякісного товару, покупець зобов`язаний протягом 5 робочих днів від дати поставки товару викликати представників постачальника, включити їх у спеціальну комісію, здійснити відбір проб спірного товару і направити їх на дослідження в незалежну лабораторію або надати результати аналізів сертифіцированої лабораторії погодженої з постачальником. Також повідомляє, що ніяких господарських та фінансових операцій відповідно до договору про розстрочення боргу №1719/07/07 між сторонами не проводилось, а відповідач не надав суду жодного документу про підтвердження товарного характеру своїх тверджень (т.2, а.с.59-61).

В судовому засіданні 06.11.19 оголошено перерву до 18.11.19; в судовому 18.11.19 оголошено перерву до 05.12.19.

Ухвалою суду від 05.12.19 продовжено строк підготовчого провадження до 16.01.20 на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; оголошено в підготовчому засіданні перерву до 16.01.20.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 10.01.20 №13/2020, у зв`язку з перебуванням судді Прядко О.В. з 26.12.19 по 05.05.20 у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/891/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.20 справу №906/891/19 розподілено судді Соловей Л.А.

11.01.20 до суду від ФГ "Марися-07" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи документів, у якому відповідач звертає увагу, що видаткові накладні від 31.08.17 №ПКЗ3355 на суму 659694,24грн, від 31.01.17 №ПКЗ31 на суму 88920,00грн не відносяться до предмета цього позову, оскільки в накладних зазначено, що вони виставлялися на підставі договору поставки №01/01-2017ПКЗ від 03.01.17. Також вважає не доведеним факт наявності боргу у розмірі 534055,90грн, якій відображений відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків (т.2, а.с.96-98).

Ухвалою господарського суду від 14.01.20 справу №906/891/19 прийнято до свого провадження, підготовче засідання призначено на 11.02.20.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/891/19 до судового розгляд по суті на 03.03.20.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.16 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (Постачальник позивач) та Фермерським господарством "Марися-07" (покупець відповідач) укладено договір поставки №50716 (т.1, а.с.14-19), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням (складу, якісних показників та ціни) сторін, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника на товар.

Відповідно до п.2.2 договору сторони домовилися, що всі видаткові накладні, за якими постачальник поставив покупцеві товар протягом дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних.

Ціна товару, що поставляється відповідно до договору, вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються усі витрати постачальника згідно з базисом поставки ( п.4.1 договору).

Згідно п.5.1. договору, оплата товару покупцем в 2016 році здійснюється в такому порядку: липень-50000,00грн, серпень - 300000,00грн, вересень-350000,00грн, листопад - 300000,00грн, грудень-300000,00грн, але не менш 100% оплати вартості отриманого товар (відповідно до видаткових накладних) на 31 грудня ц.р. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.

У пункті 5.2 договору сторони встановили, що постачальник має право, без додаткового погодження з покупцем, грошові кошти, які сплачує покупець відповідно до умов цього договору, зараховувати в наступному порядку, незалежно від призначення платежу:

- в першу чергу - прострочені платежі (основного боргу);

- в другу чергу - прострочені платежі.

Відповідно до п.11.2 договору цей договір набуває чинності з 07.07.16 і діє до 31.12.16, року але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

Додатковою угодою №1 від 31.12.16 до договору поставки №50716 від 07.07.16 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.19, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т.1, а.с.111).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи в період з 07.07.16 по 11.07.18 поставив відповідачу товар на загальну суму 5646497,27грн, що підтверджується видатковими накладними №ПКЗ132 від 07.07.16, №ПКЗ221 від 13.09.16, №ПКЗ 258 від 30.09.16, №ПКЗ314 від 08.11.16, №ПКЗ359/1 від 16.12.16, №ПКЗ380 від 27.12.16, №ПКЗ31 від 31.01.17, №ПКЗ від 28.02.17, №ПКЗ113 від 31.03.17, №ПКЗ151 від 30.04.17, №ПКЗ202 від 31.05.17, №ПКЗ від 30.06.17, №ПКЗ355 від 31.08.17, №ПКЗ399 від 29.09.17, №ПКЗ471 від 31.10.17, №ПКЗ619 від 28.12.17, №ПКЗ47 від 31.01.18, №ПКЗ93 від 21.02.18, №ПКЗ156 від 31.03.18, №ПКЗ202 від 30.04.18, №ПКЗ від 31.05.18, №ПКЗ329 від 11.07.18 (т.1, а.с.119-140).

Відповідач в порушення умов договору поставки №50716 від 07.07.16 та додаткової угоди №1 від 31.12.16 здійснив лише частковий розрахунок за поставлений товар на суму 3848265,80грн, про що свідчать платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.163-215).

Позивач на адресу відповідача направив вимогу №99 від 30.07.19 про сплату заборгованості за отриманий товар на підставі договору поставки №50716 від 07.07.16 (т.1, а.с.112-115). Однак відповідач заборгованості у повному обсязі перед позивачем за поставлений товар не сплатив.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 1798231,47грн (5646497,27грн - 3848265,80грн).

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення 1798231,47грн заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 5646497,27грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Необхідно відмітити, що у пункті 5.1 договору поставки №50716 від 07.07.16 сторони погодили лише порядок оплати товару покупцем, який поставлений в 2016 році.

Умови оплати товару, поставленого у 2017-2018 роках сторонами у договорі поставки №50716 від 07.07.16 визначено не було.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплати продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Підписання покупцем та скріплення печаткою накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Приймаючи до уваги, що строк оплати отриманого товару в період з 31.01.17 по 11.07.18 сторонами визначено не було і накладні є первинними обліковими документами, які є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, тому, відповідно до частини 1 ст.692 Цивільного кодексу України, перебіг строку виконання грошового зобов`язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Слід зазначити, що позивач в підтвердження здійснених господарських операцій з поставки товару на загальну суму 5646497,27грн надав в матеріали справи податкові накладні за період з 07.07.16 по 11.07.18 (т.1, а.с.141-162).

Виходячи з того, що підставою для відображення у бухгалтерському обліку підприємства є сам факт вчинення господарської операції, згідно відповідного первинного документу, враховуючи наявність підтвердження поставки позивачем товару шляхом їх відображення у податковому обліку підприємства, суд вважає підтвердженим факт отримання відповідачем товару на загальну суму 5646497,27грн та їх оплати відповідачем частково у розмірі 3848265,80грн.

Сторонами до матеріалів справи долучено акти звірки взаєморозрахунків зокрема, за період 07.07.16 по 11.07.18, з яких вбачається, що станом на 31.12.19 за даними ФГ "Марися-07" наявна заборгованість перед ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" у розмірі 452792,77грн, натомість згідно бухгалтерського обліку позивача борг відповідача складає 1798231,47грн (т.2, а.с.118-119).

Дослідивши подані документи, суд встановив, що відповідач не відобразив у вищевказаних актах звірки взаєморозрахунків видаткові накладні №ПКЗ359/1 від 16.12.16, №ПКЗ380 від 27.12.16, №ПКЗ276 від 31.05.18 на загальну суму 657434,56грн, які містяться в матеріалах справи (підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками) та свідчать про отримання відповідачем товару на вказану суму, а також не зазначив, що станом на 01.01.17 за ФГ "Марися-07" вже існувала заборгованість у розмірі 525395,90грн за видатковими накладними, які також містяться в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов`язання з оплати товару виконав частково, за поставлений товар розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, сума заборгованості становить 1798231,47грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву посилається на приховання позивачем факту підписання між сторонами договору про розстрочення боргу №17-19/07/17 від 14.07.17 із визначеним строком виконання своїх зобов`язань - до 31.12.19, а також підписання додаткової угоди №2 до наведеного вище договору, відповідно до п.2 якої відповідач здійснив погашення боргу на суму 1352000,00грн шляхом передачі 342 одиниці голів свиней.

Дослідивши поданий відповідачем договір №17-19/07/17 від 14.07.17, додаткові угоди №1 від 14.07.17 та №2 від 13.07.18, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, 14.07.17 між ФГ "Марися-07" (боржник, відповідач) та ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" (кредитор, позивач) укладено договір №17-19/07/17 від 14.07.17 (т.1, а.с.241-242), відповідно до п.1.1 якого боржник визнає і підтверджує свій борг на користь кредитора станом на 01.07.17:

- 28500,00 доларів США станом на червень 2015 року;

- 826121,00грн за корма з серпня 2015 року по вересень 2016 року;

- 1498200,00грн за корма по поточному договору поставки на 2017 рік.

Пунктом 6.2 договору №17-19/07/17 від 14.07.17 сторони погодили строк виконання боржником своїх зобов`язань 31.12.19.

Водночас, в додатковій угоді №1 від 14.07.17 до договору №17-19/07/17 від 14.07.17 про надання розстрочки на погашення боргу сторони визначили графік погашення ФГ "Марися-07" заборгованості, відповідно до якого останній платіж відповідач зобов`язаний був здійснити у строк до 30.04.18 (т.1, а.с.243).

Тобто, підписавши додаткову угоду №1 від 14.07.17 позивач та відповідач визначили інший строк виконання боржником обов`язку щодо оплати наявного перед кредитором боргу, ніж передбачений п. 6.2 договору №17-19/07/17 від 14.07.17.

За вказаних обставин, вищенаведеним спростовуються доводи ФГ "Марися-07", що відповідач зобов`язаний був повернути кошти у строк до 31.12.19.

Додатковою угодою №2 від 13.07.18 до договору №17-19/07/17 від 14.07.17 (т.2, а.с.244) про надання розстрочки на погашення боргу сторони виклали пункт 1.1 договору в такій редакції:

"боржник визнає і підтверджує свій борг на користь кредитора станом на 12.07.18:

- 28500,00грн доларів США по курсу 26,25 гривень за 1 долар США;

- 2528531,47грн - заборгованість по договору поставки кормів №50716 від 07.07.16;

- 163511,00грн".

Пунктом 2 додаткової угоди №2 від 13.07.18 сторони визначили, що на погашення боргу, який виник станом на 12.07.18, відповідно до п.1.2 вказаного договору, боржник передає товар (свині кількістю 342 голів) на суму 1352000,00грн та передає в суборенду приміщення по вирощуванню свиней, терміном на 6 (шість) місяців, що знаходиться за адресою: село Сокільча, Попільнянський район, Житомирська область.

Станом на 13.07.18 борг боржника становить 2528531,47грн - поточна заборгованість по договору поставки кормів №50716 від 07.07.16.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідно до п.2 додаткової угоди №2 від 13.07.18 позивачу було передано товар на суму 1352000,00грн (свині кількістю 342 голови), а позивач заперечує факт такої передачі, то тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки позивачу товару покладається саме на відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Однак відповідачем не надано жодних первинних документів, які б підтверджували факт передачі позивачу в рахунок погашення боргу (який виник станом на 12.07.18) 342 одиниці свині на загальну суму 1352000,00грн на виконання умов додаткової угоди №2 від 13.07.2018.

За вказаних обставин, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази згідно з ст.86 ГПК України, суд вважає, що ФГ "Марися -07" не доведено факту поставки ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" товару на суму 1352000,00грн.

Щодо доводів відповідача про поставку товару неналежної якості, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

За змістом ч.1, 2 ст.678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Пунктом 2.4.2 договору поставки №50716 від 07.07.16 передбачено у випадку виявлення неякісного товару, покупець зобов`язаний протягом 5 робочих днів від дати поставки товару викликати представників постачальника, включити їх у спеціальну комісію, здійснити відбір проб спірного товару і направити їх на дослідження в незалежну лабораторію або надати результати аналізів сертифіцированої лабораторії погодженої з постачальником.

Однак як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, станом на дату прийняття товару відповідачем жодних претензій позивачу щодо якості товару не пред`являв, в подальшому, в порядку визначеному п.2.4.2 договору поставки №50716 від 07.07.16 покупець представників постачальника не викликав, комісію з метою здійснення відбору проб спірного товару не створював.

Долучені відповідачем в якості доказів експертні висновки №44.1-16.1/К/-К від 22.01.19 та №44.1-16.1/К-Мт від 22.01.19 здійснені ТОВ "Центр ветеринарної діагностики", суд вважає неналежними доказами, оскільки вказані документи не підписані експертом, а також не містять даних, з яких би вбачалось, що матеріал, який наданий на дослідження був поставлений ФГ "Марися-07 саме позивачем.

Також суд вважає безпідставними доводи ФГ "Марися-07" стосовно того, що видаткові накладні від 31.08.17 №ПКЗ3355 на суму 659694,24грн, від 31.01.17 №ПКЗ31 на суму 88920,00грн не відносяться до предмета цього позову, оскільки у даних накладних підставою для відпуску товару визначено інший договір поставки №01/01-2017ПКЗ від 03.01.17.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що у накладних, на які звертає увагу відповідач, бухгалтером ТОВ "Попільянський комбікормовий завод" помилково вказано підставою для поставки товару договір поставки №01/01-2017 ПКЗ від 03.01.17, при цьому відповідач не заперечує факт поставки товару згідно видаткових накладних 31.08.17 №ПКЗ3355 на суму 659694,24грн, від 31.01.17 №ПКЗ31 на суму 88920,00грн та його прийняття, відповідно і виникнення обов`язку з його оплати.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, заперечення відповідача проти позову спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 1798231,47грн основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" до Фермерського господарства "Марися-07" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Марися-07" (13532, Житомирська область, Попільнянський район, с.Квітневе, вул.Польова, 2Б, Код ЄДРПОУ 35100158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (13501, Житомирська область, Попільнянський район, с.Попільня, вул.Прикордонників, 65, Код ЄДРПОУ 00688195) 1798231,47грн основного боргу та 26973,47грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.03.20

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.:1- в справу; 2,3- сторонам (рек. з повід)