Рішення

від 05.03.2020 по справі 908/277/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/26/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 Справа № 908/277/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/277/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАПАРТС» (шосе Донецьке, буд. 104, м. Дніпро, 49125, ідентифікаційний код 38706420)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гром Транс Експедиція» (вул. Феросплавна, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 41522119)

про стягнення 10885,66 грн.

за участю представників:

від позивача: Коган Р.В., довіреність від 10.02.2020

Побережнюк О.О., довіреність № 2 від 04.03.2020

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮАПАРТС» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гром Транс Експедиція» про стягнення основного боргу в сумі 7596,00 грн., пені в сумі 2553,75 грн., інфляційні витрати в сумі 449,91грн. та три процента річних в сумі 286,00 грн. за договором поставки № 54 від 05.07.2018.

Згідно із витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/277/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/26/20. Судове засідання призначено на 05.03.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 05.03.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні учасників процесу.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові, в обґрунтування яких посилається на договір поставки № 54, укладений між сторонами 05.07.2018, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 33091,38 грн. Однак, всупереч умовам договору відповідачем не було сплачено за поставлений товар у повному обсязі, а сплати за товар, які відбулися, були здійснені відповідачем із порушенням строків. Сума основного боргу за поставлений товар становить 7596,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 2553,75 грн пені, 286,00 грн. 3% річних та 449,91 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 05.03.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

05.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮАПАРТС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гром Транс Експедиція» (Покупець) укладений договір поставки № 54, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, визначений в п. 1.2 даного Договору, а Продавець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2. договору, Поставка Товару здійснюється партіями. Найменування Товару, одиниці виміру, вартість, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, узгоджується уповноваженими представниками Сторін у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, ціна за одиницю Товару та його загальна вартість визначається у рахунках-фактурах та узгоджуються у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Загальна вартість цього Договору визначається загальною вартістю Товару поставленого на умов цього Договору відповідно до накладних, підписаних уповноваженими представниками Сторін з відтиском печатей (штампів) (п. 3.3.).

Покупець сплачує вартість поставленого Товару, визначену в накладній на підставі рахунку, який виписується Постачальником. Покупець сплачує рахунок в строк не більше 7 (сім) календарних днів з дати поставки, але сума відстрочених платежів не може перевищувати 10000,00 (десять тисяч) грн. (п. 3.5.).

Оплата Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі. Датою оплати Товару вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця (п. 3.6.).

У пункті 4.5. договору сторони визначили, що право власності на кожну окрему партію Товару переходить до Покупця з дати отримання такої партії Товару від Постачальника за накладною.

Доказом передачі Постачальником та прийняття Покупцем кожної окремої партії Товару у власність є накладна, або довіреність на отримання, оформлена належним чином, підписана повноважними представниками Сторін з відтисками печатей (штампів) (п. 4.6.).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (п. 9.1.). Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується 31.12.2018 (п. 9.2.). Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 9.3.).

Договір поставки № 54 від 05.07.2018 підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками підприємств.

Сторони не надали суду доказів припинення дії договору. Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними:

№ 2454 від 13.04.2019 на суму 172, 38 грн. та № 2455 від 13.04.2019 на суму 1195,74 грн., всього на суму 1368,12 грн., яка була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення № 113 від 16.04.2019 на суму 1368,12 грн.;

№ 2514 від 16.04.2019 на суму 11 482,62 грн. та № 2515 від 16.04.2019 на суму 7290,00 грн., всього на суму 18772,62 грн., яка не була сплачена вчасно;

№ 2586 від 18.04.2019 на суму 737,04 грн., яка була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення № 121 від 18.04.2019 оку на суму 737,04 грн;

№ 2592 від 18.04.2019 на суму 3180,48 грн., яка не була сплачена вчасно;

№ 2607 від 19.04.2019 на суму 898,38 грн., яка була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення № 124 від 19.04.2019 на суму 900 грн.;

№ 2627 від 20.04.2019 на суму 44,64 грн. та № 2642 від 20.04.2019 на суму 725,76 грн., на загальну суму 770,40, яка була сплачена згідно платіжного доручення № 131 від 22.04.2019 на суму 770,40 грн.;

№ 2720 від 23.04.2019 на суму 580,02 грн. та № 2721 від 23.04.2019, всього на суму 1432,14 грн., яка була сплачена згідно платіжного доручення № 136 від 24.04.2019 на суму 1432,14 грн.;

№ 2740 від 24.04.2019 на суму 280,02 грн., яка була сплачена згідно платіжного доручення № 137 від 24.04.2019 на суму 280,02 грн.;

№ 2814 від 27.04.2019 на суму 837,12 грн. та № 2824 від 27.04.2019 на суму 810,00 грн., всього на суму 1647,12 грн., яка не була сплачена відповідачем вчасно;

№ 3160 від 14.05.2019 на суму 4005,06 грн., яка була сплачена згідно платіжного доручення № 157 від 14.05.2019 на суму 4005,00 грн.

Загальна вартість товару, що була поставлена відповідачу за Договором, становить 33 091,38 грн. , що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.

Поставлений товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить печатка відповідача на видаткових накладних. Зазначена в них дата є датою поставки.

Отже, позивачем умови договору виконані належним чином, жодних претензій відповідачем не заявлялось.

Проте, оплата товару у строк, визначений договором, у повному обсязі здійснена не була, внаслідок чого сума основного боргу за поставлений товар становить 7596,00 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з позовом, за яким було відкрито провадження по даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір основного боргу в сумі 7596,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором поставки № 54 від 05.07.2018, не спростував висновків суду та доводів позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення основного боргу за поставлений товар у розмірі 7596,00 грн.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 255375 грн. пені за загальний період з 24.04.2019 по 28.01.2020, яка нараховано по кожній накладній окремо.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов`язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.3 договору, у разі порушення Покупцем строку оплати вартості Товару, визначеного п. 3.5 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожний банківський день прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 2553,75 грн., оскільки це не суперечить п. 5.3. Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 286,00 грн. 3% річних та 449,91 грн. інфляції, розрахунок яких виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимоги в цій частині судом задовольняються.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гром Транс Експедиція» (вул. Феросплавна, буд. 1, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 41522119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАПАРТС» (шосе Донецьке, буд. 104, м. Дніпро, 49125, ідентифікаційний код 38706420) - 7596 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу, 2553 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три) грн. 75 коп. пені, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 3% річних, 449 (чотириста сорок дев`ять) грн. 91 коп. інфляції та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.03.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян