Рішення

від 26.02.2020 по справі 909/128/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/128/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Конашенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ"

до відповідача: Івано-Франківської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 від 28.01.2016 року в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1 ,

за участю представників:

від позивача - Міськів О.Т.;

від позивача - Трофімова В.М.;

від відповідача: Мигович І.В.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради:

Тріщ Р.З.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 : ОСОБА_2 .

Встановив: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 від 28.01.2016 року в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1 -Франківська нежитловими АДРЕСА_2 будинку по АДРЕСА_1 .

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.18 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" від 20.02.18 залишено без руху.

05.03.18 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. 15.11.2019, суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 03.04.2018.

30.03.2018, відповідач подав відзив на позовну заяву вх.№5171/18, який суд прийняв до розгляду.

03.04.2018, відповідач подав клопотання вх. №4582/18 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_1 .

16.04.2018, суд задоволив клопотання відповідача та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_1 (ухвала від 16.04.2018).

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2018 подав клопотання вих. № б/н від 16.04.2018 (вх. № 5352/18 від 16.04.2018) про призначення судової будівельно-технічної експертизи та відповідь на відзив вих. № б/н від 16.04.2018 (вх. № 5910/18 від 16.04.2018), який суд прийняв до розгляду.

Ухвалою Господарського суду від 16.04.2018 призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Максимчину Андрію Дмитровичу та зупинено провадження у справі.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлені наступні питання: чи є приміщення за адресою: вул. Вовчинецька, АДРЕСА_1 , площею 38,6 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі - допоміжним; чи знаходиться у ньому технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; чи призначене воно чи якась його частина для обслуговування будинку?;

яке функціональне призначення приміщення загальною площею 38,6 кв.м. (допоміжне, складське, підсобне та інше), що розміщено на першому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 і чи є дане приміщення невід`ємною частиною для обслуговування верхньої частини приміщення?

31.05.2018 на адресу суду повернулись матеріали справи №909/128/18 з довідкою вих. №051/18 від 31.05.2018 (вх. №7939/18 від 31.05.2018) про повернення матеріалів справи з експертизи без виконання ухвали суду у зв`язку з несплатою відповідачем за проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду від 07.06.2018 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 26.06.2018.

Ухвалою Господарського суду від 26.06.2018 повторно направлено матеріали справи для проведення судової будівельно-технічної експертизи судовому експерту Максимчину Андрію Дмитровичу; провадження у справі зупинено. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлені питання відповідно до ухвали про призначення експертизи від 16.04.2018.

13.11.2019 до суду надійшов висновок будівельно-технічної експертизи, складений експертом 11.11.2019 № 054/11-2019, (вх. №19788/19 від 13.11.2019).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 провадження у справі №909/128/18 поновлено; підготовче судове засідання призначене на 03.12.2019. 02.12.2019, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради подала пояснення з приводу позовної заяви ОСББ "Локомотив ІФ" вх.№21097/19, які суд прийняв до розгляду.

03.12.2019 підготовче засідання відкладено на 17.12.2019.

17.12.2019, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 подав заперечення на позовну заяву вх.№22220/19, яке суд прийняв до розгляду.

17.12.2019 представником позивача подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі (вх.№ 249518/19).

17.12.2019 судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 03.01.2020. 03.01.2020, через канцелярію суду, позивачем подано клопотання про призначення додаткової експертизи (вх.№ 140/20).

Ухвалою Господарського суду від 03.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів та про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи. Підготовче провадження у справі закрито. Розгляд справи по суті призначено на 22.01.2020.

Хід розгляду справи по суті викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено в протоколах судових засідань.

27.02.2020, представником позивача подано клопотання (вх.№ 3188/20) про долучення до матеріалів справи завіреної копії Ухвали Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 року із додатками на 17 аркушах; представник позивача зазначає, що на час подання позовної заяви у позивача не було додатків до Ухвали (Перелік). Суд задоволив клопотання позивача, з огляду на те, що ухвала Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 року разом з переліком досліджувалася судом під час розгляду справи по суті, оскільки відповідач вважає зазначений документ правовстановлюючим. Також судом враховано, що при поданні позову позивачем до позовної заяви долучено Ухвалу Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 року "Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської ради народних депутатів" (том 1, а.с. 29), але без Переліку Державного майна, що на підставі Закону УРСР "Про власність" і рішення Х сесії обласної Ради народних депутатів від 24.08.92 року належить до комунальної власності Івано-Франківської міської Ради народних депутатів.

27.02.2020, розгляд справи по суті завершено; суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд позов задоволити. Рішення Івано-Франківської міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 від 28.01.2016 року в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська нежитловими приміщеннями в будинку по вул. Вовчинецькій, 170 вважає незаконним, прийнятим з грубим порушенням норм чинного законодавства.

Позивач стверджує, що нежитлове приміщення, позначене на поверховому плані будівлі як сміттєсховище, не є нежитловим, а є допоміжним приміщенням, яке перебуває у спільній власності співвласників житлового будинку по вул. Вовчинецька, 170 у м. Івано-Франківську.

При цьому звертає увагу суду, що через спірне приміщення, проходять комунікації будинку, наголошує на необхідності сортування побутових відходів, чого позбавлені мешканці будинку.

Позивач наголошує, що на момент прийняття рішення Івано-Франківської міської ради №31-3 від 28.01.2016 року квартири багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 170 вже були приватизованими і допоміжні приміщення також належали на праві власності власникам квартир.

На думку позивача, визнання права власності на вищевказане приміщення унеможливлює належне технічне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку ОСББ, порушує право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку, їх законні інтереси та є незаконним з боку суб`єкта владних повноважень.

Позивач переконаний, що прийняттям оскаржуваного рішення порушено права та законні інтереси учасників ОСББ "Локомотив ІФ", оскільки їх позбавлено власності, а також можливості здійснювати ремонт комунікацій будинку; при цьому стверджує, що спірне приміщення необхідне для обслуговування будинку.

Крім того, позивач наголошує, що допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. При цьому звертає увагу суду, що такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.11.2018 року (справа № 904/1040/18).

Висновок експерта позивач вважає неповним та таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Матеріально-правовою підставою позову визначені ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 1, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирного будинку", статті 269, 382 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача.

Представник відповідача проти позову категорично заперечує, вважає його безпідставним та необгрунтованим; просить суд в позові відмовити.

Заперечення відповідача викладені письмово у відзиві на позов (вх.№ 517/18; том 1, а.с.40-41).

Заперечуючи позов відповідач стверджує, що приналежність спірного приміщення до нежитлового підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які в свою чергу спростовують непідтверджені жодними допустимими та належними доказами доводи позивача про приналежність спірного приміщення до допоміжного.

Відповідач наголошує, що спірне приміщення не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців та є таким, що не входить до житлового комплексу і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Відповідач звертає увагу суду, що на даний час спірне нежитлове приміщення не перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська, а є приватною власністю ОСОБА_1 .

На думку відповідача, оскаржуване рішення жодним чином не порушує права та інтереси позивача, є актом індивідуальної дії органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою юридичну силу після його реалізації.

Також відповідач вважає, що позовна заява підписана особою, яка не надала підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСББ "Локомотив ІФ" в суді.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради.

Представник Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні категорично заперечує проти позову; просить суд в позові відмовити.

Заперечення третьої особи викладені письмово у поясненнях з приводу позовної заяви ОСББ "Локомотив ІФ" (вх.№ 21097/19; том 1, а.с.146-149).

Представник Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради стверджує, що спірне приміщення не відноситься до категорії допоміжних і не є об`єктом права спільної власності співвласників будинку; приймаючи оскаржуване рішення Івано-Франківська міська рада діяла у межах повноважень, жодних майнових прав позивача не порушила, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

На думку третьої особи, оскаржуване рішення вичерпало свою дію виконанням, не створює для позивача негативних наслідків, не порушує його прав та інтересів.

Також третя особа вважає, що голова ОСББ Трофімова В.М. не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів усіх співвласників, оскільки до позовної заяви не долучено рішення правління ОСББ "Локомотив ІФ", яким уповноважено голову ОСББ звертатися до суду з даною позовною заявою.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав викладених у запереченні на позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради (вх.№ 22220/19, том 1, а.с. 184-191); вважає твердження позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд в позові відмовити.

Заперечуючи проти позову третя особа стверджує, що спірне приміщення є нежитловим, не входить до житлового фонду та не може бути у спільній власності мешканців будинку, тому в результаті приватизації квартир такого будинку їх жителями право власності у них на це приміщення не виникає.

Звертає увагу суду, що наявними у матеріалах справи доказами та поясненнями сторін і учасників справи підтверджено, що спірне приміщення не передавалось на баланс ОСББ, право власності на спірне приміщення у ОСББ "Локомотив ІФ" не виникало. В матеріалах справи не міститься належним чином оформлених рішень співвласників багатоквартирного будинку щодо здійснення захисту їхніх імовірно порушених прав щодо спірного приміщення. Таким чином, позивач - ОСББ "Локомотив-ІФ" не є ані користувачем, ані балансоутримувачем, ані власником спірного приміщення, тому не має охоронюваного законом інтересу по даній справі. Окрім цього, третя особа наголошує, що оскаржуване рішення міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 є актом індивідуальної дії органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою юридичну силу після його реалізації.

Скасування рішення міської ради не породжує наслідків для теперішнього власника приміщення, оскільки в нього виникло право власності, яке ґрунтується на правовстановлюючих документах (Договорі купівлі-продажу). Відтак, обраний Позивачем спосіб захисту (оскарження рішення міської ради) не забезпечує його реального захисту.

Третя особа звертає увагу суду, що право власності територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради та похідне від нього право власності ОСОБА_3 Михайла ОСОБА_4 на спірне нежитлове приміщення не скасовано в судовому порядку та є чинним на сьогоднішній день.

Обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 від 28.01.2016 року в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська нежитловими приміщеннями в будинку по вул. Вовчинецькій, 170. 28 січня 2016 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3, яким доповнено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, затверджений ухвалою Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 р. "Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської Ради народних депутатів", нежитловими приміщеннями в будівлях включно і за адресою вул. Вовчинецька, 170. Будинок по вул. Вовчинецькій, 170 в м. Івано-Франківську побудований в 1981 році. Вищезазначений будинок належав до житлового фонду, який обслуговувався житлово-експлуатаційною організацією №8.

У межах виконання Комплексної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Івано-Франківська на 2011 - 2015 роки "Реформи, порядок, розвиток", затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради від 24.02.2011 № 71-VII (з останніми змінами від 31.01.2012 № 580-20), КП "ЄРЦ" поетапно було передано в управління (на баланс) житловий фонд, який перебував на балансі житловоексплуатаційних організацій (далі - ЖЕО) №№ 1 - 9. Житловий фонд, який обслуговувався ЖЕО № 2, ЖЕО № 8 та ЖЕО № 9 (202 будинки, 188 будинків та 225 будинків відповідно) передано з 01.04.2012.

Комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" згідно з рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.12.2015 № 66-2 "Про внесення змін до статуту комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" перейменовано на комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія".

08 серпня 2016 року, зареєстроване як юридична особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" (позивач); даний факт підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 30).

30 вересня 2016 року житловий будинок №170 по вул. Вовчинецькій знятий з управління Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", вся документація передана ОСББ "Локомотив ІФ". Обгрунтовуючи позов, позивач стверджує, що приміщення загальною площею 38,6 кв.м., яке розміщено на першому поверсі будинку по АДРЕСА_1 в м АДРЕСА_1 -Франківську є власністю мешканців будинку, останнє є допоміжним і визнання права власності на спірне приміщення унеможливлює належне технічне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку.

На підтвердження позовних вимог подані такі докази:

копію Акту аварійної служби Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасічна-ІФ" від 03.05.2017 року в якому зафіксовано неможливість здійснення ремонтних робіт по ремонту каналізації (лівньовки) внаслідок неможливості доступу до сміттєсховища на першому поверсі першого під`їзду (том 1, а.с.31);

копію Акту від 17.10.2017 року про неможливість технологічно вірно виконати заміну каналізаційної труби дощової води з приміщення сміттєсховища, розташованого на першому поверсі, так як громадянин ОСОБА_5 не надав дозволу на проведення ремонту комунікацій (том 1, а.с. 32);

копію листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/9-1836-17 від 22.06.2017 року (том 1, а.с. 33-34);

копію протоколу №7 від 04.05.2017 року загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" "Про передачу у розпорядження ОСББ "Локомотив ІФ" приміщень, які збудовані під сміттєсховища для використання в потребах об`єднання" з додатком (том 1, а.с. 35).

Щодо належного представництва інтересів позивача головою ОСББ "Локомотив ІФ" Трофімовою В.М., позивач посилається на Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.08.2016 (том 1, а.с.30) та п.16 Статуту ОСББ "Локомотив ІФ", який затверджений Установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вулиця Вовчинецька, будинок №170 у місті Івано-Франківську Протокол №1 від 26.07.2016 року в якому зазначено, що голова правління діє без доручення від імені об`єднання.

Як стверджує відповідач, спірне приміщення є нежитловим, не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, ізольованим від основної будівлі багатоквартирного будинку та має окремий вхід з зовнішнього боку будинку; не входить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Крім того, на даний час спірне нежитлове приміщення не перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська, а є приватною власністю ОСОБА_1 .

На підтвердження заперечень відповідач подав суду такі докази:

копію довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.02.2016 року, згідно якої 16 лютого 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право власності на нежитлові приміщення (вбудовані) А загальною площею 38,6 м 2 за територіальною громадою міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852263426101, номер запису про право власності 13311038 (том 1, а.с. 45);

копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.03.2018 року, згідно якої 24 листопада 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право власності на нежитлові приміщення (вбудовані) адреса: АДРЕСА_1 , номер, літера: А, загальна площа: 38,6 кв.м. за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852263426101, номер запису про право власності 17629174 (том 1, а.с. 46-48);

копію технічного паспорту на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 170 від 10.08.2015 (том 1, а.с. 49-51);

копію висновку про вартість нерухомого майна: нежитлові приміщення I поверху загальною площею 38,6 м 2 в АДРЕСА_1 , станом на 31 липня 2016 року, затвердженого рішенням сесії Івано-Франківської міської ради "Про затвердження висновків оцінювачів про вартість об`єктів комунальної власності міста від 21.10.2016 (том 1, а.с. 52);

копію паспорта-сертифіката (том 1, а.с. 53);

копію договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 38,6 м 2 в будинку по АДРЕСА_1 від 22.11.2016; продавець: Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, покупець: Татарчук Михайло Степанович (том 1, а.с. 54-55);

копію акту прийому-передачі нежитлового приміщення площею 38,6 м 2 в будинку по АДРЕСА_1 від 24.11.2016; майно передали: продавець: Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, майно прийняв покупець: ОСОБА_1 (том 1, а.с. 56);

копію акта КП "Єдиний розрахунковий центр" №799 від 18.09.2012, згідно якого комісією у складі: начальника відділу експлуатації - Коман І.В., інженера-інспектора відділу експлуатації - ОСОБА_6 , інженера-інспектора відділу експлуатації - ОСОБА_7 встановлено, що приміщення, яке ОСОБА_1 просить надати в оренду, нежитлове, знаходиться на першому поверсі даного будинку. Мешканці будинку заперечень не мають, підписи, які надаються в додатку до заяви завірено (том 1, а.с. 57);

копію листа Департаменту комунальних ресурсів вн № 96/34.3-02 від 30.03.2018 в якому останній повідомляє директора Департаменту правової політики Івано-Франківської міської ради, що нежитлові приміщення площею 38,6 м 2 , які розташовані в будинку на АДРЕСА_1 та були продані ОСОБА_1 є нежитловими приміщеннями та на момент їх відчуження належали до комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська (том 1, а.с. 58).

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради на підтвердження своїх заперечень, окрім зазначених вище, подано такі докази:

копію листа КП "Єдиний розрахунковий центр" № 01-02/1527 від 18.09.2012 Голові Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська щодо заяви мешканця будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 з проханням надання йому в оренду нежитлового приміщення площею 38,6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі в цьому будинку, для використання під господарські потреби. В якому повідомляється, що представниками КП "Єдиний розрахунковий центр" здійснено вихід на місце та встановлено, що приміщення, яке гр. ОСОБА_1 просить надати в оренду є нежитловим, знаходиться на першому поверсі буд. АДРЕСА_1 будинку заперечень щодо передачі в оренду вказаного приміщення не мають; підписи, надані в додатку до заяви, перевірено. КП "Єдиний розрахунковий центр" заперечень щодо надання нежитлового приміщення в оренду немає (том1, а.с.158);

копію акта перевірки інвестиційного локального кошторису на виконання робіт з покращення експлуатаційних характеристик орендованого фізичною особою ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 19.03.2013 в якому зазначено висновок комісії про те, що кошторисна вартість інвестиційного локального кошторису на проведення ремонтно-будівельних робіт з невід`ємного покращення експлуатаційних характеристик орендованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 станом на лютий 2013 р. становить: 27936,32 грн. (том1, а.с.160).

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 на підтвердження своїх заперечень , окрім зазначених вище, подано такі докази:

копію довідки КП "МІУК" № 01-02/637 від 26.03.2018 в якій КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" у відповідь на адвокатський запит повідомляє, що з 30.09.2016 житловий будинок АДРЕСА_3 170 по вул АДРЕСА_1 знятий з управління КП "МІУК" і вся документація передана ОСББ "Локомотив ІФ" (том 1, а.с.193);

копію письмової інформації наданої ПрАТ "АТП-0928" від 13.03.2019 р. № 133 якою підтверджується, що починаючи з 01.06.2008 ПрАТ "АТП-0928" здійснює надання послуг з вивезення побутових відходів мешканцям багатоквартирного будинку №170 по вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську на підставі прямих угод. Інформація про наявність чи відсутність у вищезазначеному будинку приміщень, призначених для збирання побутових відходів відсутня. ПрАТ "АТП-0928" не використовує таких приміщень в даному будинку при наданні послуг з вивезення побутових відходів (том 1, а.с. 195);

письмову інформацію КП "Івано-Франківське ОБТІ" від 15.05.2019 р. з якої вбачається, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 , приміщення, позначене на поверховому плані першого поверху цифрою ІІІ із 10.08.2015 року є нежитловим приміщенням (том 1, а.с. 196-199);

копію відповіді від 13.04.2018, наданої КП "Івано-Франківськводоекотехпром", якою підтверджується, що у спірному приміщенні відсутні будинкові вузли обліку, засувки, вентилі, кульові крани, що обмежували б водопостачання чи водовідведення будинку (том 1, а.с. 200);

копію акту КП "Івано-Франківськводоекотехпром" від 26.03.2018р (том 1, а.с. 201);

копію інформації за №024/593 від 16.04.2018 року, отриманої від Івано-Франківського РЕМ з якої слідує, що прилад, який обліковує електричну енергію (загальнобудинковий лічильник), що використовується для освітлення будинку знаходиться у першому під`їзді у кімнаті праворуч при вході, тобто не знаходиться у приміщенні належному на праві власності ОСОБА_1 (том 1, а.с. 202).

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду від 16.04.2018, за клопотанням позивача, призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Максимчину Андрію Дмитровичу.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлені наступні питання: чи є приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . Вовчинецька, 170 в м. АДРЕСА_1 -Франківську, площею 38,6 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі - допоміжним; чи знаходиться у ньому технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; чи призначене воно чи якась його частина для обслуговування будинку?;

яке функціональне призначення приміщення загальною площею 38,6 кв.м. (допоміжне, складське, підсобне та інше), що розміщено на першому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 -Франківську і чи є дане приміщення невід`ємною частиною для обслуговування верхньої частини приміщення?

13.11.2019, до суду надійшов висновок будівельно-технічної експертизи, складений експертом 11.11.2019 № 054/11-2019 (вх.№ 19788/19).

Виходячи із результатів дослідження, наявних в матеріалах справи документів та результатів обстеження приміщення площею 38,6 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі в будинку на АДРЕСА_1 Івано-Франківську, експерт робить висновок про те, що:

приміщення за адресою вул.Вовчинецька, 170 в м. Івано-Франківську , площею 38, 6 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі не є допоміжним; в ньому відсутнє технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічих умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; зазначене приміщення чи якась його частина не призначені для обслуговування будинку.

Приміщення загальною площею 38,6 кв.м., що розміщено на першому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 -Франківську за своїм функціональним призначенням є основним нежитловим приміщенням для потреб непромислового характеру та може використовуватись окремо від приміщень, розташованих над ним на другому та наступних поверхах.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Здійснивши оцінку висновку, господарський суд вважає, що висновок судового експерта відповідає вимогам ст. 98 ГПК України і відповідно до ст.ст. 76, 77, 86, 104 ГПК України є належним доказом у справі, підстави для відхилення висновку експерта відсутні. Висновок зроблений судовим експертом узгоджується із іншими доказами.

При дослідженні наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що спірне приміщення не є допоміжним, а є основним нежитловим приміщенням; в ньому відсутнє технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічих умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; зазначене приміщення чи якась його частина не призначені для обслуговування будинку.

Надані позивачем, акт аварійної служби Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасічна-ІФ" від 03.05.2017 та акт від 17.10.2017 року не свідчать про віднесення спірного приміщення до допоміжного, в останніх лише зафіксована неможливість доступу до приміщення, яке з 24.11.2016 року є приватною власністю ОСОБА_1 .

Дане приміщення було придбане у територіальної громади міста Івано-Франківська на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Юрчаком О.В.

Крім того, з 17 грудня 2012 року, між ОСОБА_1 та Івано-Франківським міськвиконкомом було укладено "Договір оренди нежитлових приміщень" № ДО-3589, який залишався чинним до моменту набуття покупцем права власності на об`єкт приватизації. Станом на лютий 2013 року, ОСОБА_1 здійснено невід`ємне покращення експлуатаційних характеристик орендованого приміщення в сумі 27936,32 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Водночас за змістом статті 328 зазначеного Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із статтею 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Статтею 385 ЦК України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", яким врегульовано, в тому числі, й відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном в ОСББ (стаття 2 цього Закону ).

За змістом статті 1 вищеназваного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, а співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Водночас згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Тобто в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим у власників квартир право власності на такі приміщення не виникає.

Офіційне тлумачення цих положень зробив Конституційний Суд України у рішенні від 02.03.2004 № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), де зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (пункт 1.1).

Частиною 4 статті 4 Житлового кодексу УРСР визначено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Так, наприклад, сходові клітини, кладові, вестибюлі можуть бути розташовані як в окремих жилих, так і в нежилих приміщеннях (сходові клітини в двоповерхових квартирах або нежилих приміщеннях) і призначатися для експлуатації лише цих окремих приміщень та обслуговування їх мешканців, а не мешканців усього багатоквартирного будинку, а підвальні приміщення можуть бути обладнані для здійснення певного виду діяльності і не призначені для експлуатації будинку або побутового обслуговування мешканців (наприклад, при здійсненні торговельної діяльності тощо).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Згідно приписів п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення власності у багатоквартирному будинку" нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Законодавець виокремлює поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення. Чинне законодавство чітко встановлює, що у багатоквартирних житлових будинках можуть розміщуватися як допоміжні приміщення, так і інші, які не є допоміжними, а є нежитловими приміщеннями, які виступають самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, в житловий фонд не входять і в результаті приватизації квартир такого будинку їх жителями право власності у останніх на ці приміщення не виникає.

При дослідженні наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що приміщення загальною площею 38,6 кв.м., яке розміщене на першому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в м АДРЕСА_5 Івано-Франківську за своїм функціональним призначенням є нежитловим.

З огляду на вищевикладене, оскільки спірне приміщення не відноситься до категорії допоміжних і воно не є об`єктом права спільної власності співвласників будинку, посилання позивача на ст. 382 Цивільного кодексу України, Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", рішення Конституційного суду України№4-рп/2004 від 02.02.2004 року, рішення Конституційного суду України№14-рп/2011 від 09.11.2011 року та Постанову Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18 є необгрунтованим та безпідставним.

Згідно приписів ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Оспорюваним рішенням, а саме його пунктом 5, доповнено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, затверджений ухвалою Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 р. "Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської Ради народних депутатів", зокрема нежитловим приміщенням площею 38,6 кв.м. у будинку № АДРЕСА_1 .

Слід зазначити, що станом на сьогоднішній день ухвала Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 р. "Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської Ради народних депутатів" не оскаржувалася.

Оскаржуване рішення міської ради є ненормативним актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою дію за фактом його виконання, а саме проведенням реєстрації нежитлових приміщень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також приватизації спірних приміщень та укладення між Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1

На даний час спірне нежитлове приміщення не перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Івано-Франківська, а є приватною власністю ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради та похідне від нього право власності ОСОБА_1 на спірне нежитлове приміщення не скасовано в судовому порядку та є чинним на сьогоднішній день.

Крім того, слід зазначити, що на час реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" (позивач), як юридичної особи, згідно "Договору оренди нежитлових приміщень" № ДО-3589 від 17.12.2012, укладеного між ОСОБА_1 та Івано-Франківським міськвиконкомом спірне приміщення перебувало в оренді у ОСОБА_1 ; зазначений договір залишався чинним до моменту набуття покупцем права власності на об`єкт приватизації. Станом на лютий місяць 2013 року ОСОБА_1 здійснено невід`ємне покращення експлуатаційних характеристик орендованого приміщення в сумі 27936,32 грн.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приміщення за адресою: вул. АДРЕСА_1 в м. АДРЕСА_1 -Франківську , площею 38, 6 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі не є допоміжним; в ньому відсутнє технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; зазначене приміщення чи якась його частина не призначені для обслуговування будинку. За своїм функціональним призначенням вищезазначене приміщення є основним нежитловим приміщенням для потреб непромислового характеру та може використовуватись окремо від приміщень, розташованих над ним на другому та наступних поверхах.

Право власності на спірне приміщення у позивача не виникало. Не передавалось це приміщення і на баланс ОСББ "Локомотив ІФ", оскільки 16.02.2016 право власності на це приміщення було зареєстроване за територіальною громадою міста Івано-Франківська.

На даний час приміщення за адресою: вул. Вовчинецька, 170 в м. Івано-Франківську, площею 38, 6 кв.м. не перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Івано-Франківська.

24 листопада 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на нежитлові приміщення (вбудовані) адреса: АДРЕСА_1 , номер, літера: А, загальна площа: 38,6 кв.м. за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852263426101, номер запису про право власності 17629174 (том 1, а.с. 46-48).

Оскаржуване рішення міської ради є ненормативним актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою дію за фактом його виконання, а саме проведенням реєстрації нежитлових приміщень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також приватизації спірних приміщень та укладення між Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_3 Михайлом ОСОБА_4 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень по

АДРЕСА_1 міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 від 28.01.2016 року в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська нежитловими приміщеннями в будинку по вул АДРЕСА_1 , 170 не суперечить актам цивільного законодавства і жодним чином не порушує цивільні права або інтереси позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст. 123 ГПК України).

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1762,00 грн, що підтверджується квитанцією № ПН 37843С1 від 16 лютого 2018 року.

Також позивачем здійснено оплату за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 9150,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 25 червня 2018 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України).

Суд враховуючи відмову у задоволенні позову, судовий збір в сумі 1762,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 9150,00 грн. покладає на позивача. Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 86, 98, 104, 123, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити у позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 від 28.01.2016 року в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська нежитловими приміщеннями в будинку по вул. Вовчинецькій, 170.

Судові витрати (судовий збір, витрати на проведення судової експертизи) залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 13.03.2020.

Суддя Л. М. Неверовська