Рішення

від 02.12.2019 по справі 910/12567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/12567/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОП ТРАНС" (33024, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 420, офіс 24, ідентифікаційний код 41683262)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ СЕРВІС Україна" (02002, місто Київ, Дніпровський район, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 11, ідентифікаційний код 40694399)

про стягнення 29 056,94 грн

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОП ТРАНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ СЕРВІС Україна" про стягнення 29 056,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасної та повної оплати за Договором № ЛТЛВ00349 перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 06.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12567/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення 26.09.2019 поштового відправлення № 0103051469775.

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОП ТРАНС та Товариством ЛТЛ Сервіс Україна був укладений Договір на перевезення вантажів № ЛТЛВ00349 від 06 лютого 2019 року. До договору № ЛТЛВ00349 від 06 лютого 2019 року було укладено заявку № 52648 від 06.02.2019 року.

Згідно даних договорів перевізник взяв на себе обов`язок доставити вантаж із Німеччини до України.

Відповідно до умов Договору, Перевізник повинен був подати авто під завантаження 07.02.2019 року. Перевізником виконано свій обов`язок. Однак в супереч домовленості, замовник перевезення завантаживши автомобіль відмовився від подальшої співпраці мотивуючи це тим, що він не може розмістити всього вантажу. При цьому претензій до водія перевізника, щодо завантаження виставлено не було, а тому ми як сторона перевізника виконали свої обов`язки належним чином. Про даний факт у відповідності до вимог пункту 3.2.6. Договору № ЛТЛВ00349 від 06 лютого 2019 року було повідомлено Відповідача як к Експедитора.

Так Перевізником було понесено витрати та Вам було виставлено рахунок від 07 лютого 2019 року про компенсацію витрат на переїзд на завантаження до м. Швабмюнхен то території Німеччини згідно заявки № 52648 від 06.02.2019 до договору № ЛТЛВ00349 від 06.02.2019.

Переїзд із пункту перебування автомобіля Перевізника у місце завантаження підтверджується наступними доказами. А саме договір заявка укладеного між ФОП Минько та ТОВ ПОП ТРАНС від 21.01.2019 року. Згідно до вказаного маршрут проходив із міста Слобідка Житомирської області Україна до міста Lemgo (Німеччина) та міжнародна транспортна накладна. У вказаній накладній у графі 24 вказано, що Вантаж одержано. Докази оплати переїзду по платних дорогах також додаються. Відстань між містами Lemgo (Німеччина) до міста Schwabmunchen (Німеччина) складає 578 км.

Відповідно до вимог договору Договору № ЛТЛВ00349 від 06 лютого 2019 року пункту 2.5. вказано, що На кожне перевезення оформлюється транспортне замовлення.

У відповідності до пункту 2.7. після одержання замовлення Перевізник (Позивач) протягом двох годин акцептувати замовлення або ж його відхилити. Нами як перевізником було акцептовано замовлення та доручено водію переїзд із Lemgo (Німеччина) до міста Schwabmunchen (Німеччина) для подачі автомобіля під завантаження.

07.02.2019 року автомобіль перевізника було подано на завантаження. Замовником перевезення було оглянуто автомобіль та допущено на завантаження. В подальшому Замовник перевезення повідомив, що не може завантажити весь об`єм вантажу.

У відповідності до вимог Договору 3.2.6. повідомив вказаний факт представнику Відповідача. На що відповідач повідомив, що компенсує всі затрати понесені Перевізником.

Як наслідок Позивачем було направлено на адресу Відповідача шляхом електронного обміну документами рахунок на оплату від 07.02.2019 року на суму 18 600 грн. 00 коп. із призначенням платежу (компенсація витрат за переїзд до міста Швабмюнхен по території Німеччини ).

Компенсація вказаних витрат передбачена пунктом договору 4.8. Договору № ЛТЛВ00349 від 06 лютого 2019 року.

У відповідності до пункту договору 5.6 Договору № ЛТЛВ00349 від 06 лютого 2019 року у випадку понесених витрат (зокрема скасування/відмова від завантаження) Експедитор оплачує такі витрати.

Загальним терміном на оплату визначено 14 банківських днів з моменту отримання. Отже, 21 лютого 2019 року є граничним терміном оплати витрат Позивача.

Позивачем було проведено претензійну роботу, а саме надіслано дві вимоги на адресу відповідача у лютому 2019 року та у серпні 2019. Окрім того на адресу Відповідача направлялись адвокатські запити, що також залишились без відповіді.

Вищевикладені обставини стало підставою звернення позивача із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 2 статті 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно положень статей 901 та 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до приписів статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку з оплати наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг, обумовлених договором №ЛТЛВ00349 від 06.02.2019, настав, сума боргу відповідача, яка складає 18 600,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 3 553,38 грн та 372,76 грн інфляційних втрат за період з 22.02.2019 по 09.09.2019.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх правомірність та вірний розрахунок, а, отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОП ТРАНС" в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 3 553,38 грн та 372,76 грн інфляційних втрат за період з 22.02.2019 по 09.09.2019 також підлягають задоволенню.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами укладеного договору Перевізник має право отримати штрафну санкцію за відмову від завантаження у розмірі 10% від суми фрахту (2100 ЄВРО сума фрахту), а саме 210 ЄВРО (що еквівалентно 6 526,80 грн. згідно курсу НБУ станом на 06.02.2019 року).

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу, суд дійшов висновку, що вони є вірними та арифметично правильними, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОП ТРАНС" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 4000,00 грн. Надання та оплата підтверджується Договором, актом виконаних робіт, рахунком, квитанцією про оплату.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, беручи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236 - 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОП ТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ СЕРВІС Україна" про стягнення 29 056,94 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ СЕРВІС Україна" (02002, місто Київ, Дніпровський район, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 11, ідентифікаційний код 40694399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОП ТРАНС" (33024, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 420, офіс 24, ідентифікаційний код 41683262) 18 600,00 грн (вісімнадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок) основного боргу, 3 553,38 грн (три тисячі п`ятсот п`ятдесят три гривні 38 копійок) три проценти річних, 372,76 грн (триста сімдесят дві гривні 76 копійок) інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) та 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ