Рішення

від 25.02.2020 по справі 910/16556/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2020Справа №910/16556/19 За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золотоворітська"

про стягнення 27 446,94 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"звернулося до господарського суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золотоворітська" про стягнення з останнього 27 446,94 грн. заборгованості за договором №04300/4-10 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16556/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Підготовче засідання призначено на 21.01.2020.

У судовому засіданні 21.01.2020 судом оголошено перерву до 11.02.2020.

06.02.2020 позивачем подані додаткові пояснення по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

06.06.2020 відповідачем подана заява, в якій відповідач повідомив суд, що ОСББ Золотоворітська заплатило весь борг перед позивачем, на підтвердження чого відповідач надав відповідні платіжні доручення.

У судовому засіданні 11.02.2020 судом оголошено перерву до 25.02.2020.

20.02.2020 позивачем подані додаткові пояснення по справі, відповідно до яких позивач підтвердив факт погашення суми основного боргу відповідачем за послуги з водопостачання та водовідведення за позовний період з 01.10.2016 по 30.06.2019. На підтвердження даної обставини позивач долучив до матеріалів справи довідку про залишкову суму боргу розрахункового департаменту ПрАТ АК Київводоканал від 17.02.2020 №1780/8/8/02-20, реєстр надходження грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке в свою чергу перейменовано у Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (надалі - ПрАТ АК Київводоканал або Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Золотоворітська (надалі - ОСББ Золотоворітська або Абонент) 11 травня 2004 року було укладено договір № 04300/4-10 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір).

06 лютого 2007 року між сторонами Договору укладено додаткову угоду №1 про визначення обсягів постановленої холодної питної води, яка використовується абонентом для приготування гарячої.

Згідно з п. 7.1. Договору, договір діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір може бути розірвано лише за згодою сторін або у судовому порядку (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п 7.3. Договору сторона, що бажає розірвати договір має письмово попередити про це другу сторону за один місяць до визначеної дати припинення договору.

Договір у встановленому порядку не припинено, не визнано недійсним, не розірвано. Таким чином, Договір дійсний, укладений належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (далі - Закон), сферу дії якого визначено статтею 2 Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону його дія поширюється на всі суб`єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

ПрАТ АК Київводоканал є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів. споруд, розподільних водопровідних мереж пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. На сьогоднішній день в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.05.2010 №400.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10 вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними. паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Таким чином, Позивач є виробником та постачальником, а Відповідач - споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10 та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008, у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила користування). Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37 (на сьогодні діють Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316) (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1 Договору облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Постачальника. У випадку наявності у Абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Частиною 2 пунктом 1 Додаткової угоди зазначено, що порядок визначення обсягів постановленої питної води використаної для приготування гарячої, та відповідної кількості стічних вод визначається відповідно до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті (ЦТП), що фіксується представниками абонента та ВАТ АК Київводоканал і розподіляється між споживачами послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку. Вищевказаний процентний розподіл закріплено додатком до даної угоди, який є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Частиною 3 пунктом 1 Додаткової угоди зазначено, що кількість стічних вод, скинутих Абонентом в міську каналізаційну мережу після використання гарячої води, дорівнює обсягу питної води, що була використана для приготування гарячої води.

Зняття показань водолічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки, на вимогу Постачальника, проводить з останнім звіряння послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента платіжні документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення, вимоги- доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента.

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено, що в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного платіжного документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити платіжний документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.5 Договору).

Абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.10.2016 по 30.06.2019 послуг не повідомляв, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень п. 2.1.6 та п. 2.2.5 Договору, кількість та вартість наданих ПрАТ АК Київводоканал з 01.10.2016 по 30.06.2019 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими Абонентом.

При цьому, Позивач обґрунтовує свої вимоги належними та допустимими доказами, а саме: актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними Абонентом, які є первинними документами й підтверджують факт надання послуг та їх об`єми; розшифровками рахунків Відповідача, в яких вказані об`єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг; довідкою AT БАНК КРЕДИТ ДНІПРО від 30.08.2019 №55/9-1251 з додатком № 1, додатком №2 і №3.

Позивач виконує покладені на нього Договором та чинним законодавством обов`язки сумлінно та належним чином, надаючи Відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення. Натомість, Відповідач неналежно виконує покладені на нього Договором та чинним законодавством обов`язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг.

Так, вказаними вище документами підтверджується надання Абоненту послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі:

за кодом 10-2343 за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 на суму 14 096,88 грн, з яких сплачено 6 573,38 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість розміром 7 523,50 грн.

за кодом 10-2839 за період з 01.10.2016 по 30.06.2019 суму 267,86 грн, з яких нічого несплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість розміром 267,86 грн.

за кодом 10-52343 за період з 01.10.2016 по 30.06.2019 на суму 46 365,09 грн, з яких сплачено 35 400,00 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість розміром 10 965,09 грн.

Таким чином, заборгованість ОСББ Золотоворітська перед ПрАТ АК Київводоканал становить 18 756,45 грн.

Через відділ діловодства суду, відповідачем подані платіжні доручення від 17.12.2019 №237 на суму 4 000,00 грн., від 31.01.2020 №12 на суму 10 000,00 грн., від 04.02.2020 на суму 11 042,54 грн. про сплату боргу за договором №04300/4-10 від 11.05.2004.

Також, до матеріалів справи позивачем долучено довідку про залишкову суму боргу розрахункового департаменту ПрАТ АК Київводоканал від 17.02.2020 №1780/8/8/02-20, реєстр надходження грошових коштів, відповідно до яких підтверджено, що відповідачем погашено суму основного боргу.

Отже, після подачі позовної заяви до суду Відповідач сплатив заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за позовний період з 01.10.2016 по 30.06.2019.

Таким чином, відповідач виконав свої зобов`язання перед позивачем щодо оплати суми основної заборгованості 18 765,45 грн.

Відтак, відповідач добровільно сплатив наявну суму основної заборгованості, а отже в цій частині станом на час прийняття рішення у справі відсутній предмет спору щодо вимоги про стягнення основної суми боргу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладені обставини, у зв`язку зі сплатою відповідачем (після порушення провадження у справі) суми основного боргу, провадження у даній справі по розгляду вимоги про стягнення основної суми боргу в розмірі 18 756,45 грн. підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмета спору в цій частині.

Щодо вимог про стягнення 3% річних в розмірі 1 011,49 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 981,99 грн. суд вказує наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 011,49 грн. 3% річних та 3 981,99 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з чим задовольняє вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат повністю.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 2 759,19 грн. пені та 937,82 грн. штрафу.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 Закону розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, перевіривши розрахунок пені з рахуванням вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, дійшов висновку про часткове задоволення стягнення пені у розмірі 2 417,69 грн.

Відповідно до п. 4.5 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок. Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем рахунків на оплату, як і доказів відмови відповідача оплатити направлений рахунок, при цьому відповідачем повністю сплачено суму основного боргу, що свідчить про повне погашення заборгованості за договором перед позивачем у досліджуваний період.

Враховуючи вищевикладене, за необґрунтованістю суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 937,82 грн. штрафу.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, ч. 3 ст. 185, п.2 ч.1 ст. 231, ст. 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі щодо розгляду вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 18 756,45 грн.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золотоворітська" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська, 13, ідентифікаційний код 32775593) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) 3 981 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 1 011 (одну тисячу одинадцять) грн. 49 коп. 3% річних, 2 417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 69 коп. пені, 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн. 30 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.03.2020

Суддя І.І. Борисенко