Рішення

від 12.03.2020 по справі 910/369/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 м. КиївСправа № 910/369/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ-ТАЛІЯ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЇЖАК РЕСТОРАЦІЯ";

про: стягнення 63.180,73 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІ-ТАЛІЯ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЇЖАК РЕСТОРАЦІЯ" про стягнення 63.180,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 01.11.2018 № 1/18, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 63.180,73 грн., з яких: 49.841,52 грн. - основна заборгованість, 10.083,90 грн. - пеня, 1.337,55 грн. - 3 % річних та 1.917,76 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/369/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, в розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ-ТАЛІЯ" (надалі - позивач/Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЇЖАК РЕСТОРАЦІЯ" (надалі - відповідач/ Покупець), було укладено Договір поставки № 1/18 від 01.11.2018 (далі - Договір) щодо поставки продукції.

Згідно п.1.1. даного Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (Товар) на умовах даного Договору.

Згідно п.2.1. Договору кількість, асортимент кожної партії зазначається у видатковій накладній.

Відповідно до п.3.1. ціна за одиницю товару та загальна кількість товару визначається на підставі видаткових накладних.

Пунктом 4.4. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі та отримання Товару. Підпис повноваженого представника Покупця засвідчує, що Товар прийнято в належній кількості, в непошкодженій упаковці, яка забезпечує його зберігання на складі Покупця.

Згідно п. 5.1. та п. 5.2. розрахунки між Сторонами здійснюються платіжними дорученнями, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату вартості товарів через 12 (календарних) днів від дати поставки товару.

Відповідно до п. 7.5. та п. 7.7. Договору, в разі несвоєчасної оплати Товару за цим Договором - Покупець зобов`язаний виплатити Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми за кожен день такого прострочення. Сплата стороною визначених чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції в повному обсязі.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов`язання з оплати товару за Договором, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 49.841,52 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 10.083,90 грн., інфляційні витрати в сумі 1.917,76 грн., а також про стягнення 3 % річних в сумі 1.337,55 грн.

Позивач вказує, що станом на момент подання позову до суду основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становила 49.841,52 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 13.12.2019 та актом звірки взаєморозрахунків від 23.12.2019.

Водночас, від позивача через канцелярію суду надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення основної суми боргу, оскільки 31.01.2020р., тобто після подачі позову до суду від відповідача надійшов платіж на суму 49.841,52, згідно платіжного доручення № 3505 від 30.01.2020 (призначення платежу: оплата за товар згідно Договору № 1/18 від 01.11.2018)

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги сплату відповідачем заборгованості суд дійшов висновку, що провадження справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 49.841,52 грн.- підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 10.083,90 грн., 3 % річних в сумі 1.337,55 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.917,76 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6.200,00 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Виходячи зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокати не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Їх діяльність відповідно віднесена до незалежної діяльності.

До матеріалів справи позивачем додано договір № 10/12/19 про надання правової допомоги від 10.12.2019, укладений між позивачем та адвокатом Риженко О.С., Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2019, а також, платіжне доручення № 7674 від 27.12.2019 про перерахування на користь адвоката Риженко О.С., грошових коштів в сумі 6.200,00 грн., в якості оплати договору № 10/12/19 про надання правової допомоги від 10.12.2019.

При цьому, судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не заявлялось.

З огляду на наведене, витрати на правову допомогу адвоката, згідно із приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача у сумі 6.200,00 грн.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 49.841,52 грн. - закрити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЇЖАК РЕСТОРАЦІЯ" (04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСІЯ ТЕРЬОХІНА, будинок 12, ідентифікаційний код: 39228210) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ-ТАЛІЯ" (03067, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВИБОРЗЬКА, будинок 78, офіс 315, ідентифікаційний код: 37250684) пеню в сумі 10.083 (десять тисяч вісімдесят три) грн. 90 коп., 3 % річних в сумі 1.337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 55 коп., інфляційні втрати в сумі 1.917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) грн. 76 коп., витрати по сплаті судового збору 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 6.200 (шість тисяч двісті) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац