Рішення

від 13.03.2020 по справі 910/18530/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2020Справа № 910/18530/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еклатон" (м. Київ)

про стягнення 33.235,26 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еклатон" про стягнення 33.235,26 грн, з яких: 28.162,21 грн основного боргу, 3.664,94 грн відсотків, 1408,11 грн пені.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем обов`язків з оплати запасних частин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.20. відкрито провадження у справі № 910/18530/19, з підстав, визначених означеною ухвалою постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Конверт з ухвалою від 10.01.20. було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку АТ Укрпошта з відміткою адресат відсутній .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За висновками суду, відмітки на конверті дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження в даній свідчать про незнаходження сторони за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/18530/19.

Додатково у даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

12.03.19. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір про сервісне обслуговування № ASR068/19 (далі - Договір) за умовами якого (п. 1.1) Замовник замовляє і оплачує, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з технічного обслуговування та ремонту (далі - Сервісне обслуговування) Обладнання Замовника згідно списку, вказаного в додатку № 1 до Договору. Під сервісним обслуговуванням маються на увазі роботи з технічного обслуговування і ремонту обладнання з використанням (або без використання) для цього запасних частин та витратних матеріалів, а також поставка та продаж на замовлення Замовника оригінальних запчастин та обладнання. Поставка запасних частин здійснюється на умовах EXW склад виконавця згідно Інкотермс 2010 (п. 1.2 Договору).

Додатком № 3 до Договору сторонами було затверджено тарифи на сервісне обслуговування.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 5.1 з моменту його укладення до 31.12.19. і може бути продовжено автоматично на наступні дванадцять місяців.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг з елементами договору купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання, зокрема, норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На підставі видаткової накладної від 25.03.19. № KVRN0004448 позивач в порядку пункту 1.2 Договору поставив запасні частини та обладнання на суму 53.162,21 грн.

Вказане відповідачем не заперечено.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання обладнання та запчастин відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Замовника за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Виконавцем прийнятих за Договором зобов`язань з передання запасних частин та обладнання на суму 53.162,21 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставою для оплати з Сервісне обслуговування та/або запасні частини є рахунок, що оформляється Виконавцем на умовах 100% попередньої оплати. Замовник може сплачувати рахунки протягом 7 календарних днів з дати їх оформлення Виконавцем за фактом поставки запасних частин (пункти 4.1, 4.2 Договору).

Відповідачем було сплачено 25.000,00 грн в оплату поставлених запасних частин та обладнання.

Решта грошових коштів в сумі 28.162,21 залишилась неоплачено.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору, та враховуючи дати поставки товару, суд дійшов висновку, що строк оплати запасних частин та обладнання, поставлених за видатковою накладною від 25.03.19. № KVRN0004448 - настав.

Претензією № 7920 від 09.09.19. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити грошові кошти.

Оскільки відповідачем товар не було оплачено, вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані та визнані, відповідачем, запасні частини та обладнання, отримані на підставі Договору, видаткової накладної від 25.03.19. № KVRN0004448 оплачено не було в частині, в результаті чого у замовника утворилась заборгованість в сумі 28.162,21 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги все викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 28.162,21 грн за поставлені за Договором та видатковою накладною від 25.03.19. № KVRN0004448 запасні частини та обладнання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3.664,94 грн відсотків та 1408,11 грн пені, суд відзначає наступне.

Замовник може сплачувати рахунки протягом 7 календарних днів з дати їх оформлення Виконавцем за фактом поставки запасних частин. У випадку, якщо рахунок не був сплачений Замовником протягом вказаного строку, на несплачену суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом в сумі 25% річних за кожний день прострочення. (пункт 4.2 Договору).

За порушення Замовником строків оплати, визначених Договором, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була чинною на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, але вцілому не більше 5% від суми заборгованості (п. 6.2 Договору).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З врахуванням пункту 4.2 Договору, дати видаткової накладної та відсутності доказів виставлення відповідачу рахунку на оплату. Суд дійшов висновку, що вірним періодом для нарахувань є з 02.04.19. по 25.09.19.

Отже, за перерахунком суду розмір пені становить 4.704,22 грн, розмір відсотків становить 3.664,94 грн, однак, з врахуванням пункту 6.2 Договору пеня становить 1408,11 грн, внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еклатон" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, б. 37; ідентифікаційний код 40036891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, б. 34; ідентифікаційний код 30178004) 28.162 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят дві) грн 21 коп. основного боргу, 3.664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 94 коп. відсотків, 1408 (одну тисячу чотириста вісім) грн 11 коп. пені, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко