Рішення
від 04.03.2020 по справі 914/1967/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020 справа № 914/1967/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Х. Гусак, розглянувши матеріали

за первісним позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", м. Львів, м. Винники

до відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Миколаїв, Львівська область

про визнання недійсним договору дарування частини частки в статутному капіталі; визнання недійсним рішення загальних зборів; скасування реєстраційної дії

за зустрічним позовом:

позивача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", м. Львів, м. Винники

позивача-2: ОСОБА_2 , м. Миколаїв, Львівська область

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про визнання права власності на частку в статутному капіталі Товариства

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Цитульський В.І. - адвокат

від відповідача - 1 за первісним позовом (позивача - 1 за зустрічним позовом ) : не з`явився

від відповідача - 2 за первісним позовом (позивача - 2 за зустрічним позовом ): не з`явився

Судом роз`яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" та до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування частини частки в статутному капіталі; визнання недійсним рішення загальних зборів; скасування реєстраційної дії.

Ухвалою суду від 27.09.2019р. відкрито провадження у справі №914/1967/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.10.2019 р.

Ухвалою суду від 16.10.2019 р. підготовче засідання відкладено на 06.11.2019 р.

16.10.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Теракота" та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву у справі № 914/1967/19 до відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в статутному капіталі Товариства.

Ухвалою суду від 21.10.2019 р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" та ОСОБА_2 у справі № 914/1967/19 прийнято до спільного розгляду та об`єднати в одне провадження з первісним позовом, розгляд зустрічного позову призначено на 06.11.2019 р.

Ухвалою суду від 06.11.2019р. підготовче судове засідання відкладено на 04.12.2019 р.

Ухвалою суду від 04.12.2019 р. підготовче судове засідання відкладено на 18.12.2019 р.

Ухвалою суду від 18.12.2019 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Теракота" в задоволенні клопотання за вх. №53362/19 від 18.12.2019р. про колегіальний розгляд справи, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено на 16.01.2020 р.

Ухвалою суду від 16.01.2020 р. підготовче судове засідання відкладено на 19.02.2020 р.

Ухвалою суду від 19.02.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по сутіна 04.03.2020 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що засновниками ТзОВ Теракота були ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 із частками у статному капіталі 50% та 50% номінальною вартістю по 10 250,00 грн. На підставі протоку загальних зборів від 15.06.2017 р., зареєстрованому в реєстрі 21.06.2017 р. за ОСОБА_1 зареєстровано 100% частки у статутному капіталі ТзОВ Теракота . Позивач зазначає, що будучи власником 100% частки у статутному капіталі Товариства ОСОБА_1 подарувала 50% частки у статутному капіталі Товариства згідно з договором дарування від 08.09.2017 р. ОСОБА_2 .На підставі вказаного договору даруваннявід 08.09.2017 р., протоколом загальних зборів Товариства від 08.09.2017 р., ОСОБА_2 прийнято до Товариства із часткою 50%.

Відповідно до затвердженої вказаним рішенням редакції статуту Товариства, його учасниками були ОСОБА_1 - 50 % та ОСОБА_2 - 50%. Проте, рішенням Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 р. у справі №914/1480/17 визнано недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", що оформлене протоколом №1 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" від 15 червня 2017 року, "Виключення учасника ОСОБА_3 зі складу учасників ТзОВ "Теракота"; "Визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталу ТзОВ "Теракота"; "Внесення змін до статуту ТзОВ "Теракота". Скасувано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, проведених 21.06.2017р. Скасування державної реєстрації в реєстрі здійснено 26.03.2018 р.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що укладаючи оскаржуваний договір ОСОБА_1 вважала себе власником 100% статутного капіталу Товариства та мала намір відчужити половину статутного капіталу. Позивачка вказує на те, що укладаючи оскаржуваний договір вона помилялася щодо обсягу наявних у неї прав та помилково вважала, що подарувавши 50% статутного капіталу, у неї залишиться у власності інших 50%.

Позивач за первісним позовом просить визнати недійсним договір дарування частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота від 08.09.2017 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота , оформлене протоколом №2 від 08.09.2017 р. та скасувати реєстраційну дію, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота , від 29.09.2017 р. 14151050011009388; проведену приватним нотаріусом Коваль О.М.; зміну складу або інформації про засновників.

Адвокат позивача за первісним позовом у судове засідання 04.03.2020 р. з`явився, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзиви відповідачів за первісним позовом, поясненнях наданих у судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву від 16.10.2019 р. відповідач-1 зазначає, що вимоги позивача є необгрунтованими, жодними доказами не доведеними, позовна вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів ТзОВ Теракота , які відбулись 08.09.2017 р. є нікчемною. Відповідач-1 за первісним позовом вважає, що позивач не тільки не помилявся як відносно природи правочину, так і відносно прав та обов`язків сторін цього правочину, а бажав та всіляко прагнув настання саме тих наслідків, що передбачені правочином, а також, володів всім обсягом інформації, необхідної для оцінки обставин, які впливали на прийняття ним рішення про укладення договору дарування, а деякі з цих обставин з невідомих мотивів приховував від обдаровуваного.

У відзиві на первісний позов відповідача-1 також зазначено, що відповідно до статті 334 ЦК України, за загальними правилами, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не передбачено договором або законом. В той же час, відповідно до статті 722 ЦК України, яка є спеціальною по відношенню до правовідносин дарування, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Спеціальна норма статті 772 ЦК України є імперативною та не дозволяє сторонам договору дарування відступати від неї на власний розсуд. Разом із тим пункт 3 договору дарування встановлює інший момент виникнення права власності на частку в обдаровуваного, ніж це передбачено законом, а саме з моменту державної реєстрації відповідних змін до статуту Товариства. На думку відповідача-1, вказаний пункт договору дарування прямо протирічить нормі закону, у зв`язку із чим не підлягає застосуванню у вказаних правовідносинах. Відповідач-1 вказує на те, що за таких умов, відповідачами подається зустрічний позов про визнання недійсним п. 3 договору дарування від 08.09.2017 р. як такого, що не відповідає вимогам закону.

Відповідач-1 за первісним позовом вказує на те, що формулювання пункту 1 договору дарування, а саме Дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв частину частки свідчить про те, що прийняття дарунку відбулося безпосередньо в момент підписання договору сторонами, воно не потребує вчинення додаткових дій та не пов`язане із настанням додаткових обставин в майбутньому, тобто право власності ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі ТзОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень виникло безпосередньо в момент підписання сторонами договору дарування. За таких умов будь-які подальші дії та події, в тому числі такі як проведення загальних зборів ТзОВ Теракота , які відбулися 08.09.2017 р., їх законність та обґрунтованість прийнятих на них рішень, для встановлення моменту виникнення права власності ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі ТзОВ Теракота не мають жодного значення, оскільки із такими обставинами питання виникнення права власності на дарунок ніяк не пов`язане. Відповідач-1 за первісним позовом вказує на те, що з урахуванням рішення суду в справі № 914/1480/17, вбачається, що безпосередньо в момент підписання договору дарування позивач позбавився всіх належних йому 50 відсотків частки в статутному капіталі ТзОВ Теракота , з цього моменту його частка в статутному капіталі дорівнювала 0, тобто не визначалася, отже й будь-які корпоративні права в розумінні статті 167 Господарського кодексу України в ТзОВ Теракота позивач втратив.

На думку відповідача-1 за первісним позовом, за таких умов позовна вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів ТзОВ Теракота , що відбулися 08.09.2017 р. вже після підписання договору дарування, є нікчемними в розумінні статті 4 ГПК України, оскільки з цього моменту будь-які дії, події та юридичні факти, пов`язані із ТОВ Теракота , не порушували й не могли вже порушувати будь-яких прав та законних інтересів позивача з огляду на відсутність таких. Скасування відповідної реєстраційної дії, що є похідною вимогою позивача, також не підлягає задоволенню судом як безпідставне, необґрунтоване та недоведене доказами позивача.

У відзиві від 16.10.2019 р. відповідач-2 за первісним позовом посилається на те, що вимоги позивача є необгрунтованими та жодними доказами у справі недоведеними з підстав, викладених у відзиві.

28.10.2019 р. позивач за первісним позовом подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачами не наведено жодного доводу, який би спростував доводи позовної заяви, а більшість доводів не входять до предмету доказування у даній справі.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, відповідно до умов якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар частину частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТзОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10 250,00 грн.

08.09.2017 р. загальні збори учасників ТзОВ Теракота в особі ОСОБА_1 прийняли рішення, оформлені протоколом № 2 від 08.09.2017 р., про прийняття до Товариства ОСОБА_2 та внесення відповідних змін до статуту Товариства в частині відомостей про учасників Товариства.

Позивачі за зустрічним позовом зазначили, що станом на 08.09.2017 р. ОСОБА_1 , відповідно до рішення суду у справі № 914/1480/17, дійсно належало лише 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота номінальною вартістю 10250 гривень, якими вона розпорядилася на власний розсуд, а саме, віддарувала ОСОБА_2 . Позивачі за зустрічним позовом вважають, що з 08.09.2017 р., після укладення договору дарування, дійсними фактичними власниками часток в статутному капіталі ТзОВ Теракота стали ОСОБА_2 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень) та ОСОБА_3 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень). Також, позивачі за зустрічним позовом посилаються на те, що ОСОБА_1 не тільки не помилялася як відносно природи правочину, так і відносно прав та обов`язків сторін цього правочину, а бажала та всіляко прагнула настання саме тих наслідків, що передбачені правочином; ОСОБА_1 володіла всім обсягом інформації, необхідної для оцінки обставин, які впливали на прийняття нею рішення про укладення договору дарування, а деякі з цих обставин з невідомих мотивів навіть приховала від ОСОБА_2 . Позивачі за зустрічним позовом вказують на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом є необґрунтованими, жодними доказами в справі не доведеними.

У зустрічній позовній заяві позивачі просять визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень 00 копійок.

30.10.2019 р. позивач за перівсним позовом подав відзив на зустрічний позов, в якому зазначає, що підстави для задоволення зустрічного позову відсутні з огляду на викладені у відзиві обставини.

У судове засідання 04.03.2020 р. відповідач-1 за первісним позовом у судове засідання не з`явився. 04.03.2020 р. адвокат відповідача-1 за первісним позовом (ТзОВ Теракота ) подав клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 11180/20. У вказаному клопотанні просить відкласти розгляд справи у зв`язку з участю адвоката у судовому засіданні в Галицькому районному суді м.Львова. До клопотання не налучено доказів, які підтверджують вказані обставини. Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено про те, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання.

Відповідач-2 у судове не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви і клопотання сторін .

01.10.2019 р. ТзОВ Теракота подало клопотання про видачу копії ухвали за. вх. № 40441/19.

16.10.2019 р. ТзОВ Теракота подало відзив на позовну заяву за вх. № 42708/19.

16.10.2019 р. ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву за вх. № 42709/19.

28.10.2019 р. адвокат ОСОБА_1 подав відповідь на відзиви за зустрічним позовом за вх. № 42277/19.

30.10.2019 р. адвокат ОСОБА_1 подаввідзив на зустрічний позов за вх. № 44811/19.

18.12.2019 р. ТзОВ Теракота подало клопотання про колегіальний розгляд справи за вх. №53362/19.

16.01.2020 р. адвокат ТзОВ Теракота подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання за вх. № 2241/20.

04.03.2020 р. адвокат ТзОВ Теракота подав клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 11180/20.

Інших заяв, клопотань та заперечень сторони не подавали.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теракота" (код ЄДРПОУ 23885645) зареєстроване 29.01.1996р. за адресою: 79054, м. Львів, вул. Садова, буд. 25. кв. 523. Основним видом діяльності Товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

Засновниками ТзОВ "Теракота", згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань,станом на день звернення позивача за первісним позовом з позовною заявою та винесення рішення у справі, є Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Рідний дім (розмір внеску до статутного фонду становить 10 250,00 грн.) та ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду становить 10 250,00 грн.).

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота від 08.09.2017 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота , оформлене протоколом №2 від 08.09.2017 р. та скасувати реєстраційну дію, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота , від 29.09.2017 р. 14151050011009388; проведену приватним нотаріусом Коваль О.М.; зміну складу або інформації про засновників.

Позивачка мотивуючи позовні вимоги зазначає, що на підставі протоку загальних зборів від 15.06.2017 р., зареєстрованому в реєстрі 21.06.2017 р. за нею зареєстровано 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота . Будучи власником 100% частки у статутному капіталі Товариства позивачка подарувала 50% частки у статутному капіталі Товариства згідно з договором дарування від 08.09.2017 р. ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2017 р. між ОСОБА_1 (дарувальником), яка є учасником (засновником) ТзОВ Теракота та ОСОБА_2 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТзОВ Теракота .

Відповідно до умов договору дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв частину частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків статутного капіталу Товариства, що складає 10 250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 2 договору дарування дарувальник заявляє, що відчуження (дарування) ним частини своєї частки на користь обдаровуваного не порушує вимог статуту Товариства.

Пунктом 3 договору передбачено, що право власності на частину частки статутного капіталу Товариства, що відчужується (дарується) за даним договором, переходить до обдаровуваного з моменту державної реєстрації відповідних змін до статуту Товариства.

Всі права та обов`язки учасника (засновника) Товариства переходять до обдаровуваного з моменту державної реєстрації відповідних змін до статут Товариства (п. 9 договору).

Відповідач-1 та відповідач-2 за первісним позовом у відзивах на позовну заяву стверджують, що п.3 оскаржуваного договору дарування є недійсним з огляду на припис ст.722 ЦК України.

У відповідності до ст. 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв`язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. А в силу приписів ч. 1 ст. 723 ЦК України договором дарування може бути встановлений обов`язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

Відповідно до вимог ст.82 Господарського кодексу України та ст. 143 Цивільного кодексу України, статут товариства з обмеженою відповідальністю обов`язково повинен містити інформацію про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, про розмір частки кожного учасника. Відповідно до ст. 7 Закону України Про господарські товариства зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Статтею 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців передбачено, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов`язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема про учасників юридичної особи. Відповідно зміна учасників товариства з обмеженою відповідальністю набуває чинності з моменту внесення змін до установчих документів - з дня їх державної реєстрації.

За твердженням позивача за первісним позовом пункт 3 оскаржуваного договору дарування узгоджується із вимогами законодавства, яке було чинним на момент укладення договору.

Умовами договору дарування від 08.09.2017 р., зокрема пунктом 4, передбачено, що разом з переходом права власності на зазначену частину частки в статутному капіталі до обдаровуваного переходять у відповідному обсязі всі права та обов`язки, що належати дарувальнику, передбачені установчими документами Товариства та чинним законодавством.

У пункті 5 договору зазначено, що відповідно до статуту Товариства, свідоцтва Товариства дарувальник є учасником (засновником) Товариства і володіє часткою в розмірі 100 (сто)відсотків статутного капіталу , що складає 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Також, у договорі зазначено, що дарувальник свідчить, що ні зазначена частка на момент укладення даного договору нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не надана в заставу, не є предметом обтяження, в податковій заставі під забороною (арештом) не перебуває, права третіх осіб щодо частки в статутному капіталі Товариства відсутні, питання права власності на частку в статутному капіталі Товариства не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначеної частки в статутному капіталі Товариства відсутні (п.6 договору дарування).

Відповідач-1 та відповідач-2 за первісним позовом у відзиві на позовну заяву зазначають, що позивач знаючи про наявність судового розгляду щодо оспорювання частки в статутному капіталі ТзОВ Теракота свідомо вніс в договір дарування зі свого боку завідомо неправдиве твердження, викладене в пункті 6 договору. На думку відповідача-1 та відповідача-2 за первісним позовом, станом на 08.09.2017 р., на момент укладення договору дарування, позивачу було достеменно відомо, про те, що рішенням суду від 01.08.2017 р. в справі № 914/966/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання недійсним оспорюваного договору про співробітництво та партнерство, а також, про те, що ОСОБА_1 є третьою особою на стороні відповідача в справі № 914/1480/17, провадження в якій відкрито 21.07.2017 р., в якій оскаржуються рішення ОСОБА_1 від 15.06.2017 року про виключення ОСОБА_3 з числа учасників ТзОВ Теракота , перерозподіл частки ОСОБА_3 . в розмірі 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота номінальною вартістю 10250 гривень на користь ОСОБА_1 .

Позивач за первісним позовом щодо вказаних тверджень заперечив посилаючись на те, що рішення суду в справі № 914/1480/17, яким встановлено незаконність набуття позивачкою 50% статутного капіталу ТзОВ Теракота набрало законної сили 12.03.2018 р. Позивач вказує на те, що станом на момент укладення договору дарування позивачка не могла передбачити можливість скасування рішень ТзОВ Теракота`та записів про його учасників. Також, позивач зазначає, що станом на 08.09.2017 р. записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиним учасником ТзОВ Теракота була ОСОБА_1 .

Сторони у договорі дарування зазначили, що підтверджують цей договір відповідає дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічною тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо знамення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні, умови, про що свідчать особисті підписи на договорі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом позивачка вказує на те, що укладаючи договір дарування ОСОБА_1 вважала себе власником 100% статутного капіталу Товариства та мала намір відчужити половину статутного капіталу. Позивачка посилається на те, що укладаючи оскаржуваний договір дарування помилялася щодо обсягу наявних у неї прав та помилково вважала, що подарувавши 50% статутного капіталу, у неї залишиться у власності інших 50%. Позивачкою фактично відчужено корпоративні права, які їй не належали.

На підставі договору дарування від 08.09.2017 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , протоколом загальних зборів Товариства від 08.09.2017 р., ОСОБА_2 прийнято до Товариства із часткою 50%.

До матеріалів справи долучено протокол № 2 загальних зборів учасників ТзОВ Теракота від 08.09.2017 р.

На Загальних зборах Учасників ТзОВ "Теракота" 08.09.2017р. присутні Учасник - ОСОБА_1 (в протоколі зазначено, що реальна частка в статутному капіталі 100 відсотків, кількість голосів 100 зі 100) та запрошений ОСОБА_2 . На зборах прийнято рішення про прийняття до Товариства нового учасника - ОСОБА_2 , який набув частку в статутному капіталі у зв`язку з відступленням частини належної частки ОСОБА_1 . Також, вирішено затвердити нову редакцію статут Товариства, уповноважено учасників Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписати нову редакцію Статуту Товариства та доручити учаснику Товариства ОСОБА_1 вчинити необхідні дії для забезпечення державної реєстрації вказаних змін до статуту Товариства.

Позивачка за первісним позовом просить визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства від 08.09.2017 р., оскільки загальні збори учасників ТзОВ "Теракота" проведені без кворуму для проведення загальних зборів.

Враховуючи рішення суду від 23.11.2017 р. у справі №914/1480/17, загальні збори Товариства від 08.09.2017 р. проведені одноосібно позивачкою, яка володіла 50% голосів.

Відповідно до п. 6.8 Статуту ТзОВ "Теракота", зареєстрованого 03.07.2006р., Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них беруть присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Станом на дату проведення Загальних зборів Учасників ТзОВ "Теракота" 08.09.2017р. частка ОСОБА_1 становила 50 % корпоративних прав.

На думку позивача за первісним позовом, дана обставина є самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ "Теракота" від 08.09.2017 р. та забезпечить захист прав позивача, оскільки в силу п. 3 договору дарування право власності на частину частки статутного капіталу Товариства, що відчужується (дарується) за даним договором, переходить до обдаровуваного з моменту державної реєстрації відповідних змін до статуту Товариства.

Також, позивач за первісним позовом просить скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.09.2017 р. про зміну складу або інформації про засновників, вчиненого стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" на підставі протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства від 08.09.2017 р., оскільки рішення суду про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державномуреєстрі є одним із визначених законом способів здійснення реєстраційних дій, який передбаченийзокрема Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцівта громадських формувань .

Відповідач-1 за первісним позовом щодо задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві. Заперечення щодо задоволення первісного позову відповідач-1 мотивує наступним.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.01.2016 р., учасниками ТзОВ Теракота зареєстровані ОСОБА_1 із часткою в статутному капіталі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень, та ОСОБА_3 із часткою в статутному капіталі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень, а директором ТОВ Теракота зареєстрований Чорнодоля П.О.

16.02.2016 р. між ТзОВ Теракота , ТзОВ Холдингова компанія Квадратний метр , ТзОВ Галберег та ОК ЖБК Рідний Дім укладений договір про співробітництво та партнерство (про спільну діяльність). Відповідач-1 зазначає, що на момент укладення цього договору ТзОВ Теракота та ТзОВ Галберег були пов`язаними особами. За договором про спільну діяльність результати спільної діяльності розподілялися, зокрема, таким чином: 1) ТзОВ Теракота мало отримати 1 відсоток; 2) ТзОВ Галберег мало отримати 8 відсотків.

Як стверджує відповідач-1 за первісним позовом, ОСОБА_3 , другий учасник ТзОВ Теракота , дізнавшись про вказані умови розподілу результатів спільної діяльності, 15.05.2017 р. звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до сторін договору та директора ТОВ Теракота Чорнодолі П.О. про визнання недійсним вказаного договору, оскільки, на думку ОСОБА_3 , вказаний договір порушував його права на отримання належних дивідендів від діяльності ТОВ Теракота в частині розподілу результатів спільної діяльності, та стягнення з директора ТОВ Теракота Чорнодолі П.О. завданих ТзОВ Теракота збитків в розмірі 19299 527 гривень 40 копійок.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 22.05.2017 р. порушено провадження в справі № 914/966/17 за вказаною позовною заявою.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 р. в справі №914/966/17 визнано недійсним договір про співробітництво та партнерство (про спільну діяльність) від 16.02.2016 р., зареєстрований в реєстрі за №231 та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Максимів Л.Д., укладений між Житлово-будівельним кооперативом Рідний дім , ТзОВ Теракота , ТзОВ Холдингова компанія Квадратний метр та ТзОВ Галберег .

Відповідач-1 вказує на те, що під час розгляду вказаної справи в суді директор ТзОВ Теракота Чорнодоля П.О. , з метою уникнення відповідальності та перешкоджання учаснику ТзОВ Теракота ОСОБА_3 в реалізації його права як учасника ТзОВ Теракота , в тому числі і при розгляді справи № 914/966/17 в Господарському суді Львівської області, вступив в змову з іншим учасником ТОВ Теракота ОСОБА_1 , яка є його рідною дочкою. Відповідач -1 вважає, що реалізовуючи обумовлений ними план, директор ТОВ Теракота Чорнодоля П.О. умисно не повідомив учасника ТзОВ Теракота ОСОБА_3 про проведення загальних зборів учасників ТзОВ Теракота 15.06.2017 р., на яких ОСОБА_1 як учасник ТзОВ Теракота , скориставшись відсутністю іншого учасника ОСОБА_3 , одноосібно прийняла рішення про: 1) виключення ОСОБА_3 з числа учасників ТзОВ Теракота ; 2) перерозподіл частки ОСОБА_3 в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень на користь ОСОБА_1 ; 3) внесення змін до статуту ТзОВ Теракота в частині визначення одноосібним учасником ТзОВ Теракота з розміром частки 100 відсотків номінальною вартістю 20500 гривень ОСОБА_1 Вказані рішення ОСОБА_1 оформлені протоколом № 1 від 15.06.2017 року.

18.07.2017 р. ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання недійсними вказаних рішень від 15.06.2017 р. та запису від 21.06.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2017 р. порушено провадження в справі №914/1480/17.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 р. у справі №914/1480/17 визнано недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", що оформлене протоколом №1 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" від 15 червня 2017 року, "Виключення учасника ОСОБА_3 зі складу учасників ТзОВ "Теракота"; "Визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталу ТзОВ "Теракота"; "Внесення змін до статуту ТзОВ "Теракота". Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, проведених 21.06.2017 р. Приватним нотаріусом Максимів Людмилою Данилівною в частині запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14151050010009388 про зміну складу або інформації про засновників, вчиненого стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" на підставі протоколу №1 Загальних зборів учасників товариства від 15 червня 2017 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. у справі №914/1480/17 рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" без задоволення.

Відповідач-1 у відзиві зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1480/17 встановлений факт, що своїми умисними протиправними діями учасник ТзОВ Теракота ОСОБА_1 незаконно виключила іншого учасника ТзОВ Теракота ОСОБА_3 та без належних на то правових підстав присвоїла собі належні ОСОБА_3 корпоративні права в ТзОВ Теракота .

Внаслідок визнання судом недійсними вказаних рішень, оформлених протоколом № 1 від 15.06.2017 р., за правилами реституції, учасниками ТзОВ Теракота були ОСОБА_1 із часткою 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень та ОСОБА_3 із часткою 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень.

08.09.2017 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір дарування, відповідно до умов якого ОСОБА_1 віддарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар частину частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТзОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень.

Відповідач-1 вказує на те, що станом на 08.09.2017 р. ОСОБА_1 , відповідно до рішення суду в справі № 914/1480/17, належало лише 50 відсотків статутного капіталу ТОВ Теракота номінальною вартістю 10250 гривень, якими вона розпорядилася на власний розсуд, а саме віддарувала ОСОБА_2 . Також, відповідач-1 вказує на те, що з 08.09.2017 р., після укладення договору дарування, дійсними фактичними власниками часток в статутному капіталі ТзОВ Теракота стали ОСОБА_2 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень) та ОСОБА_3 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень).

Відповідач-1 за первісним позовом звертає увагу суду на те, що позивач стверджує, що 01.04.2019 р. його виключили з числа учасників ТзОВ Теракота без його волі та відома, проте не надав жодного доказу про те, що таке рішення приймалося загальними зборами Товариства. Також, відповідач-1 зазначає, що твердження позивача, що на момент укладення договору дарування він помилявся щодо обставин, що мають істотне значення, і така помилка є підставою для суду визнати договір дарування недійсним, протирічить фактичним обставинам та юридичним фактам.

Відповідач-1 за первісним позовом у відзиві посилається на те, що підписаний позивачем договір дарування у вступній частині містить наступне застереження: ...сторони, діючи добровільно, відповідно до власного волевиявлення, що відповідає внутрішній волі сторін, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені із вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів... . Пунктом 6 договору передбачено наступне: 6. Дарувальник свідчить про те, що ... на момент укладення даного договору ... права третіх осіб щодо частки в статутному капіталі Товариства відсутні, питання права власності на частку в статутному капіталі Товариства не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначеної частки в статутному капіталі Товариства відсутні. . Пункт 10 підписаного позивачем договору містить наступне застереження: Ми, Сторони, підтверджуємо, що цей договір відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідністю зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчимо, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать наші особисті підписи на договорі. .

Відповідач-1 за первісним позовом стверджує, що позивач, укладаючи договір дарування, чітко усвідомлював, що: - є реальна вірогідність того, що суд задовольнить позовні вимоги ОСОБА_3 та визнає недійсними рішення позивача про виключення ОСОБА_3 та перерозподіл його частки розміром 50 відсотків номінальної вартістю 10250 гривень на користь позивача; - у разі задоволення позову ОСОБА_3 за правилами реституції буде відновлено порушене позивачем право ОСОБА_3 на частку в статутному капіталі ТзОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень; - у разі задоволення позову ОСОБА_3 за правилами реституції частка позивача в статутному капіталі ТОВ Теракота станом на 08.09.2017 року складатиме 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень; - у разі відчуження позивачем 08.09.2017 р. частки в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень ОСОБА_2 та подальшого настання наслідків, викладених в попередніх пунктах 1-3, частка позивача в статутному капіталі ТзОВ Теракота складатиме 0 (нуль) відсотків.

Відповідач-2 за первісним позовом у відзиві зазначає, що станом на 08.09.2017 р. позивачу, відповідно до рішення суду в справі № 914/1480/17, дійсно належало лише 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота номінальною вартістю 10250 гривень, якими вона розпорядилася на власний розсуд, а саме віддарувала відповідачу-2. Таким чином, з 08.09.2017 року, після укладення договору дарування, дійсними фактичними власниками часток в статутному капіталі ТзОВ Теракота стали відповідач-2 ОСОБА_2 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень) та ОСОБА_3 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень). ОСОБА_2 , відповідно до вимог податкового законодавства України, за отримання подарунку у вигляді частки в розмірі 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота номінальною вартістю 10250 гривень сплатив визначені законом податки.

Відповідач-2 стверджує, що в своїй позовній заяві позивач вдався до введення суду в оману, наводячи твердження позивача, які не відповідають фактичним обставинам, юридичним фактам, а саме позивач стверджує, що на момент укладення договору дарування він помилявся щодо обставин, що мають істотне значення, і така помилка є підставою для суду визнати договір дарування недійсним.

Відповідно до статті 229 ЦК України, істотне значення має помилка лише щодо : 1) природи правочину; 2) прав та обов`язків сторін; 3) таких властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. В свою чергу, підписаний позивачем договір дарування у вступній частині містить наступне застереження: ...сторони, діючи добровільно, відповідно до власного волевиявлення, що відповідає внутрішній волі сторін, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені із вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів... . Більше того, пункт 10 підписаного позивачем договору містить наступне застереження : Ми, Сторони, підтверджуємо, що цей договір відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідністю зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчимо, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать наші особисті підписи на договорі. .

Відповідач-2 за первісним позовом вказує на те, що позивач під час укладення оскаржуваного ним договору дарування підтвердив, що: діє добровільно, без будь-якого примусу, обману чи помилки; розуміє значення своїх дій та природу правочину, а саме, що укладається договір дарування, а не будь-який інший договір; цей договір дарування не є фіктивним та не приховує інший правочин; бажає настання наслідків, що передбачені договором, а саме, бажає відчужити саме 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота номінальною вартістю 10250 гривень; 5) розуміє своє право за цим договором відчужити 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота ; розуміє, що договір дарування є невідплатним і що інша сторона не зобов`язана вчиняти жодних дій на користь дарувальника, крім обов`язку прийняти дарунок.

Також, відповідач-2 за первісним позовом стверджує, що на момент укладення договору дарування, тобто станом на 08.09.2017 р., позивачу було достеменно відомо, про те, що: 1) рішенням суду від 01.08.2017 року в справі № 914/966/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання недійсним оспорюваного договору про співробітництво та партнерство, який позивач та її батько - директор ТОВ Теракота Чорнодоля П.О. уклали на невигідних для ТзОВ Теракота умовах; 2) позивач є відповідачем в справі № 914/1480/17, провадження в якій відкрито 21.07.2017 р., в якій оскаржуються рішення позивача від 15.06.2017 року про: а) виключення ОСОБА_3 з числа учасників ТзОВ Теракота ; б) перерозподіл частки ОСОБА_3 в розмірі 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота номінальною вартістю 10250 гривень на користь позивача. Відповідач-2 зазначає, що позивачу також було достеменно відомо, що він скликав та провів загальні збори ТзОВ Теракота 15.06.2017 року з порушення порядку їх скликання та проведення, який був передбачений чинним на той час Законом України Про господарські товариства , внаслідок чого, всі рішення, що були прийняті під час проведення таких зборів, оспорюються ОСОБА_3 та можуть бути визнані недійсними судом.

На думку відповідача-2 за первісним позовом, позивач, укладаючи договір дарування, чітко усвідомлював, що: 1) є реальна вірогідність того, що суд задовольнить позовні вимоги ОСОБА_3 та визнає недійсними рішення позивача про виключення ОСОБА_3 та перерозподіл його частки розміром 50 відсотків номінальної вартістю 10250 гривень на користь позивача; 2) у разі задоволення позову ОСОБА_3 за правилами реституції буде відновлено порушене позивачем право ОСОБА_3 на частку в статутному капіталі ТОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень; 3) у разі задоволення позову ОСОБА_3 за правилами реституції частка позивача в статутному капіталі ТзОВ Теракота станом на 08.09.2017 року складатиме 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень; 4) у разі відчуження позивачем 08.09.2017 року частки в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень на користь відповідача та подальшого настання наслідків, викладених в попередніх пунктах 1-3, частка позивача в статутному капіталі ТОВ Теракота складатиме 0 (нуль) відсотків.

Відповідач-2 за первісним позовом посилається на те, що укладаючи договір дарування, позивач не тільки жодним чином не помилявся щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, але й бажав настання саме тих наслідків, що передбачені даним правочином, а саме відчуження на користь відповідача частки в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень. Відповідач-2 зазначає, що цей факт підтверджується тим, що позивач бажав укладення договору дарування, що навіть, достовірно знаючи про наявність судового розгляду щодо оспорювання частки в статутному капіталі ТзОВ Теракота , свідомо вніс в договір дарування зі свого боку завідомо неправдиве твердження, викладене в п. 6: 6. Дарувальник свідчить про те, що ... на момент укладення даного договору ... права третіх осіб щодо частки в статутному капіталі Товариства відсутні, питання права власності на частку в статутному капіталі Товариства не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначеної частки в статутному капіталі Товариства відсутні. .

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 за первісним позовом вказує на те, що позивач не тільки не помилявся як відносно природи правочину, так і відносно прав та обов`язків сторін цього правочину, а бажав та всіляко прагнув настання саме тих наслідків, що передбачені правочином. Також, зазначає, що позивач володів всім обсягом інформації, необхідної для оцінки обставин, які впливали на прийняття ним рішення про укладення договору дарування, а деякі з цих обставин з невідомих мотивів навіть приховував від обдаровуваного.

Як стверджує відповідач-2, разом із тим, формулювання пункту 1 договору дарування, а саме: Дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв частину частки свідчить про те, що прийняття дарунку відбулося безпосередньо в момент підписання договору сторонами, воно не потребує вчинення додаткових дій та не пов`язане із настанням додаткових обставин в майбутньому, тобто право власності відповідача на частку в статутному капіталі ТзОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень виникло безпосередньо в момент підписання сторонами договору дарування. За таких умов будь-які подальші дії та події, в тому числі такі як проведення загальних зборів ТзОВ Теракота , які відбулися 08.09.2017 р., їх законність та обґрунтованість прийнятих на них рішень, для встановлення моменту виникнення права власності відповідача на частку в статутному капіталі ТзОВ Теракота не мають жодного значення, оскільки із такими обставинами питання виникнення права власності на дарунок ніяк не пов`язане.

Відповідач-2 вказує на те, що з урахуванням рішення суду в справі № 914/1480/17, вбачається, що безпосередньо в момент підписання договору дарування позивач позбавився всіх належних йому 50 відсотків частки в статутному капіталі ТзОВ Теракота , з цього моменту його частка в статутному капіталі дорівнювала 0, тобто не визначалася, отже й будь-які корпоративні права в розумінні статті 167 Господарського кодексу України в ТзОВ Теракота позивач втратив.

За таких умов, на думку відповідача-2, позовна вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів ТзОВ Теракота , що відбулися 08.09.2017 р. вже після підписання договору дарування, є нікчемними в розумінні статті 4 ГПК України, оскільки з цього моменту будь-які дії, події та юридичні факти, пов`язані з ТзОВ Теракота , не порушували й не могли вже порушувати будь-яких прав та законних інтересів позивача з огляду на відсутність таких, а скасування відповідної реєстраційної дії, що є похідною вимогою позивача, також не підлягає задоволенню судом як безпідставне, необґрунтоване та недоведене доказами позивача.

Позивач за первісним позовом у відповіді на відзиви посилається на те, що доводи обох відзивів про договір про співробітництво та партнерство, укладений 16.02.2016 р. між ТзОВ Теракота та ТзОВ Холдингова компанія Квадратний метр , ТзОВ Галберег та ОК ЖБК Рідний дім та про судову справу №914/966/17 знаходяться позапредметом доказування у даній справі та не можуть братися судом до уваги. Також, позивач за первісним позовом зазначає, що підставою визнання недійсним вказаного договору судами вказано те, щоправо забудови орендованої ТзОВ Теракота земельної ділянки передано ОК ЖБК Рідний дім ,у якого відсутні зареєстровані права на таку земельну ділянку, що суперечить вимогам ЗаконуУкраїни Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач за первісним позовом зазначає, що у справі №914/966/17 представником відповідачів ОК ЖБК Рідний дім таТзОВ Холдингова компанія Квадратний метр був Глухих М.О. , який заперечував протипозову з підстав, що договір ніяким чином не суперечить нормам законодавства в земельнійсфері, а також відповідає законодавству у сфері містобудівної діяльності. ОСОБА_3 - позивач у справі №914/966/17, відповідачем у якій було ОК ЖБК Рідний дім , який за висновками судів незаконно отримав право забудови земельної ділянки, що й стало підставою для задоволення позову, 14.12.2018 р. укладає договір із ОК ЖБК Рідний дім за яким стає асоційованим членом останнього взамін на свою частку у статутному капіталі ТзОВ Теракота .

Позивач за первісним позовом вказує на те, що та обставина, що ОСОБА_2 сплатив податки за подарунок не спростовує мотивипозову про недійсність договору дарування та не перешкоджає задоволенню позову.

Позивач за первісним позовом стверджує, що посилання відповідачів на останній абзац преамбули та п.10 оскаржуваного договору дарування також не заперечують мотивів позову. Оскільки позовна заява мотивована тим, що укладаючиоскаржуваний договір ОСОБА_1 вважала себе власником 100% статутного капіталу ТзОВ Теракота , воля позивачки була спрямована на відчуження 50% статутного капіталу ТзОВ Теракота .

На думку позивачки за первісним позовом, жодних заборон розпоряджатися статутним капіталом ТзОВ Теракота для неї не існувало. При цьому, зазначення в оскаржуваному договорі п.6 не свідчить про правомірність договору дарування, а навпаки є недоліком договору.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, відповідно до умов якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар частину частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТзОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10 250,00 грн.

08.09.2017 р. загальні збори учасників ТзОВ Теракота в особі ОСОБА_1 прийняли рішення, оформлені протоколом № 2 від 08.09.2017 р., про прийняття до Товариства ОСОБА_2 та внесення відповідних змін до статуту Товариства в частині відомостей про учасників Товариства.

Позивачі за зустрічним позовом зазначили, що станом на 08.09.2017 р. ОСОБА_1 , відповідно до рішення суду у справі № 914/1480/17, дійсно належало лише 50 відсотків статутного капіталу ТзОВ Теракота номінальною вартістю 10 250 гривень, якими вона розпорядилася на власний розсуд, а саме, віддарувала ОСОБА_2 . Позивачі за зустрічним позовом вважають, що з 08.09.2017 р., після укладення договору дарування, дійсними фактичними власниками часток в статутному капіталі ТзОВ Теракота стали ОСОБА_2 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень) та ОСОБА_3 (частка 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень). Також, позивачі за зустрічним позовом посилаються на те, що ОСОБА_1 не тільки не помилялася як відносно природи правочину, так і відносно прав та обов`язків сторін цього правочину, а бажала та всіляко прагнула настання саме тих наслідків, що передбачені правочином; ОСОБА_1 володіла всім обсягом інформації, необхідної для оцінки обставин, які впливали на прийняття нею рішення про укладення договору дарування, а деякі з цих обставин з невідомих мотивів навіть приховала від ОСОБА_2 . Позивачі за зустрічним позовом вказують на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом є необґрунтованими, жодними доказами в справі не доведеними.

У зустрічній позовній заяві позивачі просять визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень 00 копійок.

Позивач за первісним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, зазначивши у відзиві наступне.

Позивач за перівсним позовом посилається на те, що зустрічний позов підписано як ОСОБА_2 так і ТзОВ Теракота , проте позовна вимога заявлена про захист права власності виключно ОСОБА_2 . Тобто у ТзОВ Теракота відсутнє право на проявлення такого позову, відтак позов Товариства не може бути задоволений.

Також, у відзиві зазначає, що задоволення первісного позову, визнання недійсним договору дарування в користь ОСОБА_2 корпоративних прав у Товаристві, рішення загальних зборів та державної реєстрації щодо набуття ОСОБА_2 вказаних прав виключає задоволення зустрічного позову про визнання права власності на корпоративні права за ОСОБА_2

Позивач за перівсним позовом вважає, що звернення до суду не може бути підставою задоволення позову на підставі ст. 392 ЦК України, оскільки у даній справі позивачка не вчинила порушення прав відповідача, а звернулася за захистом своїх прав до суду.

Позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що після укладення договору дарування від 08.09.2017 р., за яким ОСОБА_1 подарувала 50% частки у статутному капіталі ТзОВ Теракота в користь ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі вчинено запис №14151050011009388 від 29.09.2017 р., за яким учасниками Товариства були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із частками у статутному капіталі по 50% кожен. На виконання рішення суду у справі №914/1480/17, внесено запис в Єдиний державний реєстр від 26.03.2018 №14159990012009388 згідно якого учасниками ТзОВ Теракота є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із частками у статутному капіталі по 50% кожен. У відзиві ТзОВ Теракота у справі №914/1198/19 вказано на незаконність такого запису в частині вилучення із учасників Товариства ОСОБА_2 та що оскаржуваним записом від 01.04.2019 №14151050016009388 така незаконність була виправлена шляхом заміни учасників Товариства із позивачки на ОСОБА_2 . Також, у відзивах відповідачі у справі вказують про відсутність нових (інших, аніж оскаржуваний договір дарування) підстав для заміни ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . Позивач за первісним позовом зазначає, що запис №14151050011009388 від 29.09.2017 р. не скасований, ОСОБА_2 такий запис не оскаржував. Також, позивач за первісним позовом звертає увагу, що станом на 01.04.2019 для внесення змін про склад учасників у випадку відчуження корпоративних прав необхідним було подання акту приймання-здавання корпоративних прав, належність підписів на якому засвідчена нотаріально.

Оцінка суду.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першої ст. 202ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

Згідно з ст. 204ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 ГК України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, зокрема, просила про визнання недійсним договору дарування від 08.09.2017 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обґрунтовуючи вимоги тим, що зазначений правочин вчинено під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення.

Позивачка за первісним позовомпосилається на те, що укладаючи оскаржуваний договір позивачка вважала себе власником 100% статутного капіталу ТзОВ Теракота та мала намір відчужити половину статутного капіталу. ОСОБА_1 зазначає, що мала намір залишитися учасником ТзОВ Теракота із часткою у статутному капіталі 50%.

Відповідно до п. 4.3 Статуту ТзОВ Теракота в редакції, затвердженій зборами засновників Товариства, оформлених протоколом №01/05 від 12.04.2006 р., засновниками ТзОВ Теракота були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із частками у статному капіталі по 50% по 10 250,00 грн.

На підставі протоку загальних зборів ТзОВ Теракота від 15.06.2017 р., зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань21.06.2017 р. за ОСОБА_1 зареєстровано 100% частки у статутному капіталі ТзОВ Теракота .

08.09.2017 р. між ОСОБА_1 , яка є учасником (засновником) ТзОВ Теракота та ОСОБА_2 укладено договір дарування частини частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 50 відсотків, що становить 10 250,00 грн.

Пунктом 5 договору дарування передбачено, що відповідно до статуту Товариства, свідоцтва Товариства дарувальник є учасником (засновником) Товариства і володіє часткою в розмірі 100 (сто) відсотків статутного капіталу, що складає 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТзОВ Теракота від 08.09.2017 р., оформлених протоколом №2, прийнято до Товариства в якості учасника ОСОБА_2 , затверджено нову редакцію статуту Товариства, уповноважено учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписати нову редакцію Статуту Товариства та доручено учаснику ТзОВ Теракота ОСОБА_1 вчинити необхідні дії для забезпечення державної реєстрації вказаних змін до статуту Товариства.

Статут ТзОВ Теракота викладено в новій редакції на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства від 08.09.2017 р. Згідно з п. 4.3 Статуту ТзОВ Теракота розміри часток учасників у статутному капіталі складають: ОСОБА_1 - 10 250,00 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_2 - 10 250,00 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 29.09.2017 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни складу або інформації про засновників.

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень Загальних зборів учасників ТзОВ "Теракота", оформлених протоколом за №1 від 15.06.2017р. та визнання недійсним запису.

Ухвалою суду від 21.07.2017 р. порушено провадження у справі №914/1480/17.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 р. позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", що оформлене протоколом №1 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" від 15 червня 2017 року, "Виключення учасника ОСОБА_3 зі складу учасників ТзОВ "Теракота"; "Визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталу ТзОВ "Теракота"; "Внесення змін до статуту ТзОВ "Теракота". Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, проведених 21.06.2017р. Приватним нотаріусом Максимів Людмилою Данилівною в частині запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14151050010009388 про зміну складу або інформації про засновників, вчиненого стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" (код ЄДРПОУ 23885645) на підставі протоколу №1 Загальних зборів учасників товариства від 15 червня 2017 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2017 р. у справі № 914/1480/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" без задоволення.

Враховуючи рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 р. у справі №914/1480/17, на момент укладення оскаржуваного договору дарування від 08.09.2017 р. ОСОБА_1 не була власником 100% частки у статутному капіталі Товариства, а їй належало право власності лише на 50% статутного капіталу. Укладаючи договір дарування від 08.09.2017 р. позивачка помилялася щодо обсягу наявних у неї прав та помилково вважала що подарувавши 50% статутного капіталу, у неї залишиться у власності інших 50%. Позивачкою фактично відчужено корпоративні права, які їй не належали.

Відповідно до статті 229 ЦК України,якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним і у разі встановлення судом певних обставин може бути визнаний недійсним. Водночас при вирішенні такого спору слід ураховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Враховуючи наведене, заслухавши пояснення представника позивачки за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, визнати недійсним договір дарування частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" від 08.09.2017 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Щодо позовної вимоги за первісним позовом про визнання недійсним загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", оформлених протоколом № 2 від 08.09.2017 р. суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними (ч. 1,2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.

Враховуючи наведене, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі ст. 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався.

У даному випадку проведення загальних зборів Товариства проводились з метою виконання п.8 договорударування від 08.09.2017 р., тобто з метою внесення змін до установчих документів Товариства у зв`язку із зміною складу учасників. Як вбачається з протоколу № 2 від 08.09.2017 р. загальних зборів учасників ТзОВ Теракота на порядок денний було винесено наступні питання: про прийняття до Товариства осіб, які набули частку в статутному капіталі Товариства та про внесення змін до статуту Товариства на їх державну реєстрацію.

Суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в частині визнання недійсним договору дарування від 08.09.2017 р., як наслідок рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" від 08.09.2017 р., оформлені протоколом № 2 загальних зборів учасників Товариства підлягає визнанню недійсним.

Також, позивачкою за первісним позовом заявлено вимогу щодо скасувати державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", проведену приватним нотаріусом Коваль О.М. в частині запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.09.2017 р. 14151050011009388 про зміну складу або інформації про засновників, вчиненого стосовно Товариства на підставі протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства від 08.09.2017 р. Щодо вказаної вимоги суд вказує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані реєстраційні дії є пов`язаними причинно-наслідковим зв`язком з оскаржуваним договором дарування та рішенням загальних зборів учасників товариства та є похідними від них, оскільки, рішення загальних зборів учасників товариства стало підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є інститутом, який містить відомості про офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, а відтак, наявна Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформація повинна бути достовірною та відображати фактичні дані про юридичну особу.

Враховуючи вищенаведене, визнання недійсним оскаржуваного рішення в судовому порядку має наслідком подальше скасування записів про відповідні реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки, це призводить до відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірних даних та порушення ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9, ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

З врахуванням способів захисту, передбачених нормами ст. 16 ЦК України, акт (в даній справі - реєстраційний запис, як результат дій відповідного державного органу) може бути скасовано судом, зокрема, через невідповідність закону або, як в даному випадку, у зв`язку з прийняттям судом рішення, котре тягне за собою відповідні правові та фактичні наслідки відновлення корпоративних прав позивачів.

Враховуючи наведене, з метою, відновлення становища ОСОБА_1 , яке існувало до порушення його прав, суд прийшов до висновку скасувати запис про вчинення відповідних реєстраційних дій, оскільки, вимога позивача відповідає способам захисту передбаченим приписами ст. 16 ЦК України, є ефективним засобом юридичного захисту, як це передбачено ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Скасування записів про проведення реєстраційних дій не суперечить нормам чинного законодавства України, та чинне законодавство України не містить норм, які б містили заборону на застосування такого способу захисту прав та законних інтересів.

Зокрема п. 5 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі-державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації.

Згідно ст.25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі проводяться поряд з іншими, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Оскільки позовні вимоги про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців реєстраційних дій/записів, вчинених щодо ТзОВ "Теракота"є похідними від позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Теракота"від 08.09.2017р., оформлених протоколом загальних зборів учасників №2 від 08.09.2017р. та стосуються відновлення становища, яке існувало у позивача до порушення його прав, зазначена реєстраційна дія в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підлягає скасуванню на підставі судового рішення про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Позивачі за зустрічним позовом просять визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги за зустрічним позовом позивачі обгрунтовують тим, що відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, за загальними правилами, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не передбачено договором або законом. В той же час, відповідно до статті 722 ЦК України, яка є спеціальною по відношенню до правовідносин дарування, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Спеціальна норма статті 772 ЦК України є імперативною та не дозволяє сторонам договору дарування відступати від неї на власний розсуд.

Позивачі за зустрічним позовом вказують на те, що пункт 3 договору дарування від 08.09.2017 р. встановлює інший момент виникнення права власності на частку в обдаровуваного, ніж це передбачено законом, а саме з моменту державної реєстрації відповідних змін до статуту Товариства. На думку позивачів, вказаний пункт договору дарування прямо протирічить нормі закону, у зв`язку із чим не підлягає застосуванню у вказаних правовідносинах.

Позивачі вказують на те, що формулювання пункту 1 договору дарування, а саме: Дарувальник подарував, а Обдаровуваний прийняв частину частки свідчить про те, що прийняття дарунку відбулося безпосередньо в момент підписання договору сторонами, воно не потребує вчинення додаткових дій та не пов`язане із настанням додаткових обставин в майбутньому, тобто право власності ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі ТзОВ Теракота в розмірі 50 відсотків номінальною вартістю 10250 гривень виникло безпосередньо в момент підписання сторонами договору дарування.

Позивачі за зустрічним позовом вважають, що за таких умов будь-які подальші дії та події, в тому числі такі як проведення загальних зборів ТзОВ Теракота , які відбулися 08.09.2017 року, їх законність та обґрунтованість прийнятихна них рішень, для встановлення моменту виникнення права власності відповідача на частку в статутному капіталі ТзОВ Теракота не мають жодного значення, оскільки із такими обставинами питання виникнення права власності на дарунок ніяк не пов`язане. Також, зазначають, що з урахуванням рішення суду в справі №914/1480/17, вбачається, що безпосередньо в момент підписання договору дарування ОСОБА_1 позбавиласявсіх належних їй 50 відсотків частки в статутному капіталі ТзОВ Теракота , з цього моменту її частка в статутному капіталі дорівнювала 0, тобто не визначалася, отже й будь-які корпоративні права в розумінні статті 167 Господарського кодексу України в ТзОВ Теракота ОСОБА_1 втратила.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства право відчуження частки належить учаснику товариства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України)

Згідно частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність договору дарування від 08.09.2017 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 означає відсутність у ОСОБА_2 прав власності на частку 50 відсотків статутного капіталу товариства, що належить ОСОБА_1 Це в свою чергу означає відсутність уОСОБА_2 повноважень щодо розпорядження часткою 50 відсотків статутного капіталу товариства.

В силу частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи наведене, встановлена вище недійсність договору дарування частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" від 08.09.2017 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також недійсність рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота від 08.09.2017 р., оформлених протоколом № 2 загальних зборів учасників Товариства означають, що до ОСОБА_2 не перейшли права на частки в статутному капіталі товариства, а тому правові підстави для визнання права власності на 50% статутного капіталу відсутні.Вказане виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог про визнання права власності.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 86 ГПК України).

З огляду на викладене, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позовної заяви, позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір в розмірі 5 763,00 грн., який відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідачів на користь позивача, оскільки первісний позов слід задовольнити повністю.

Витрати щодо сплати судового збору за зустрічним позовом слід покласти на позивача-1 та позивача-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Теракота" та ОСОБА_2 ) за зустрічним позовом, оскільки у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката у даній справі за первісним позовом суд зазначає таке.

У позовній заяві за первісним позовом у попередньому (орієнтовному) розрахунку розрахунок суми судових витрат позивачем за первісним позовом зазначено, що витратами, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи є судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн. Представником позивача в судовому засіданні до завершення судових дебатів зазначено, що ним будуть подані докази понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" та до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування частини частки в статутному капіталі; визнання недійсним рішення загальних зборів; скасування реєстраційної дії - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір дарування частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" (79495, м.Львів, м.Винники, вул. Сахарова, буд. 10А; код ЄДРПОУ 23885645) від 08.09.2017 р., укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ).

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" (79495, м.Львів, м.Винники, вул. Сахарова, буд. 10А; код ЄДРПОУ 23885645) від 08.09.2017 р., оформлені протоколом № 2 загальних зборів учасників Товариства.

4. Скасувати державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота", проведену приватним нотаріусом Коваль О.М. в частині запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.09.2017 р. 14151050011009388 про зміну складу або інформації про засновників, вчиненого стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" (код ЄДРПОУ 23885645) на підставі протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства від 08.09.2017 р.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" (79495, м.Львів, м.Винники, вул. Сахарова, буд. 10А; код ЄДРПОУ 23885645) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) 2 881,50 грн. судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) 2 881,50 грн. судового збору.

7. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Теракота" та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в статутному капіталі Товариства - відмовити.

Накази видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 13.03.2020 р.

Суддя Чорній Л.З.

Дата ухвалення рішення04.03.2020
Оприлюднено13.03.2020

Судовий реєстр по справі —914/1967/19

Постанова від 06.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Окрема думка від 06.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 15.06.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 13.06.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 20.04.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 02.02.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

Ухвала від 22.12.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

Постанова від 11.11.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Постанова від 28.10.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 29.10.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні