Рішення

від 13.03.2020 по справі 918/120/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/120/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славна - Мед"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - Фарм"

про стягнення 95 802,45 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Славна - Мед" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - Фарм" про стягнення 94 701,23 грн основного боргу, 10 231,13 грн пені та 1 101,22 грн 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 58 від 28.02.2018 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, 28.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Славна - Мед" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне - Фарм" (відповідач, покупець) укладено договір поставки товарів медичного призначення №58 (договір), за умовами якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача товар в асортименті, по цінах та у кількості відповідно до накладних, які є невід`ємною частиною договору, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити цей товар.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 130 701,23 грн, що стверджується видатковими накладними, у свою чергу, відповідачем отриманий товар оплачено частково, на суму 36 000,00 грн, відтак заборгованість останнього перед позивачем становить 94 701,23 грн.

За несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар позивачем нараховано 10 231,13 грн пені та 1 101,22 грн 3% річних.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 625, 655, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 173 - 175, 193 ГК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 14.02.2020 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 14.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.03.2020 року.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву на 13.03.2020 року.

13.03.2020 року від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 10 231,13 грн, а також про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 13.03.2020 року провадження у справі в частині стягнення 10 231,13 грн закрито.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

28.08.2018 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки товарів медичного призначення № 58 (договір).

Відповідно до п.п. 8.1. - 8.3. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє 3 роки, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків. У випадку, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонгується (переноситься) ще на один рік У випадку передачі у власність (поставки) товару покупцеві за цим договором після закінчення строку договору, покупець зобов`язується повністю оплатити такий товар за умовами дії цього договору.

За умовами п.п. 1.1.,1.2. договору постачальник поставляє та передає у власність відповідача (покупця), а покупець приймає та оплачує товари медичного призначення в асортименті, по цінах та у кількості відповідно до накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Передача товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в накладних та інших супровідних документах, що є невід`ємною частиною договору.

У п. 1.3 договору передбачено, що у зв`язку з тим, що неможливо наперед визначити кількість, ціну, асортимент та умови оплати товару, сторони домовились про те, що вказані обов`язкові умови цього договору визначатимуться за узгодженням безпосередньо перед замовленням товару, що є в наявності у постачальника та відображатимуться у накладній.

Сторони визнають на накладних підписи осіб, уповноважених на приймання товару за довіреністю, та печатки сторін, що засвідчують факт приймання товару (п. 1.4. договору).

Згідно з п.п. 4.1.,4.2. договору товар поставляється постачальником у відповідності із замовленням покупця у строк, зазначений у замовленні, за рахунок постачальника або на умовах самовивозу за домовленістю сторін. У разі доставки товару постачальником право власності на товар та всі ризики пов`язані з цим переходом до покупця з моменту отримання товару на складі останнього та підписання видаткової накладної. У разі самовивозу товару право власності на товар та всі ризики, пов`язані з цим, переходять до замовника в момент відвантаження та підписання видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.4. договору відпуск - приймання товару оформлюється накладними та іншими відвантажувальними документами, які підписали сторони.

Пунктом 5.2. передбачено, що при прийманні товару покупець зобов`язується у видатковій накладній поставити підпис, вказати розшифровку підпису, посаду особи, яка приймає товар, та поставити печатку (штамп) організації, яка прийняла товар.

Судом установлено, що позивач здійснив поставку товару на загальну суму 148 651,08 грн, про що свідчать видаткові накладні № РН-0284 від 14.06.2019 року на суму 668,86 грн, № РН-0301 від 24.06.2019 року на суму 4 663,92 грн, № РН00306 від 25.06.2019 року на суму 6 319,10 грн, № РН-0343 від 18.07.2019 року на суму 1 163,98 грн, № РН - 0349 від 22.07.2019 року на суму 4 139,03 грн, № РН - 0350 від 22.07.2019 року на суму 2 739,41 грн, № РН - 0351 від 22.07.2019 року на суму 357,38 грн, № РН - 0354 від 24.07.2019 року на суму 1 102,51 грн, № РН - 0355 від 25.07.2019 року на суму 418,61 грн, № РН - 0356 від 25.07.2019 року на суму 4 671,09 грн, № РН - 0357 від 25.07.2019 року на суму 714,76 грн, № РН - 0358 від 25.07.2019 року на суму 2 368,55 грн, № РН - 0360 від 29.07.2019 року на суму 775,99 грн, № РН - 0361 від 29.07.2019 року на суму 2 340,36 грн, № РН - 0362 від 29.07.2019 року на суму 2 467,42 грн, № РН - 0363 від 29.07.2019 року на суму 357,38 грн, № РН - 0365 від 31.07.2019 року на суму 1 163,98 грн, № РН - 0366 від 31.07.2019 року на суму 151,44 грн, № РН - 0367 від 31.07.2019 року на суму 3 033,99 грн, № РН - 0368 від 02.08.2019 року на суму 714,76 грн, № РН - 0369 від 02.08.2019 року на суму 2 981,66 грн, № РН - 0370 від 02.08.2019 року на суму 1 046,51 грн, № РН - 0371 від 02.08.2019 року на суму 151,44 грн, № РН - 0372 від 02.08.2019 року на суму 6 717,28 грн, № РН - 0378 від 06.08.2019 року на суму 1 809,26 грн, № РН - 0379 від 06.08.2019 року на суму 536,07 грн, № РН - 0380 від 07.08.2019 року на суму 893,45 грн, № РН - 0381 від 19.08.2019 року на суму 8 707,13 грн, № РН - 0382 від 19.08.2019 року на суму 1 342,67 грн, № РН - 0383 від 19.08.2019 року на суму 714,76 грн, № РН - 0384 від 19.08.2019 року на суму 4 247,02 грн, № РН - 0387 від 21.08.2019 року на суму 4 251,86 грн, № РН - 0388 від 21.08.2019 року на суму 985,29 грн, № РН - 0389 від 21.08.2019 року на суму 1 681,51 грн, № РН - 0390 від 22.08.2019 року на суму 3 313,36 грн, № РН - 0394 від 23.08.2019 року на суму 4 369,40 грн, № РН - 0396 від 23.08.2019 року на суму 985,29 грн, № РН - 0397 від 23.08.2019 року на суму 588,50 грн, № РН - 0398 від 23.08.2019 року на суму 714,76 грн, № РН - 0400 від 27.08.2019 року на суму 1 777,16 грн, № РН - 0401 від 27.08.2019 року на суму 4 189,78 грн, № РН - 0402 від 27.08.2019 року на суму 627,91 грн, № РН - 0404 від 27.08.2019 року на суму 1 607,57 грн, № РН - 0406 від 30.08.2019 року на суму 7 083,19 грн, № РН - 0407 від 30.08.2019 року на суму 627,91 грн, № РН - 0408 від 30.08.2019 року на суму 2 218,43 грн, № РН - 0412 від 02.09.2019 року на суму 714,76 грн, № РН - 0413 від 02.09.2019 року на суму 4 428,25 грн, № РН - 0416 від 06.09.2019 року на суму 1 072,14 грн, № РН - 0417 від 06.09.2019 року на суму 3 550,80 грн, № РН - 0418 від 06.09.2019 року на суму 4 328,69 грн, № РН - 0420 від 10.09.2019 року на суму 3 094,44 грн, № РН - 0421 від 10.09.2019 року на суму 1 340,18 грн, № РН - 0424 від 13.09.2019 року на суму 3 211,34 грн, № РН - 0425 від 13.09.2019 року на суму 5 132,31 грн, № РН - 0426 від 13.09.2019 року на суму 418,61 грн, № РН - 0430 від 16.09.2019 року на суму 98,44 грн, № РН - 0433 від 17.09.2019 року на суму 220,85 грн, № РН - 0436 від 17.09.2019 року на суму 714, 76 грн, № РН - 0437 від 17.09.2019 року на суму 1 753,09 грн, № РН - 0438 від 17.09.2019 року на суму 714,76 грн, № РН - 0439 від 17.09.2019 року на суму 6 282,02 грн, № РН - 0442 від 20.09.2019 року на суму 627,91 грн, № РН - 0443 від 20.09.2019 року на суму 4 067,38 грн, № РН - 0444 від 20.09.2019 року на суму 357,38 грн, № РН - 0445 від 20.09.2019 року на суму 2 021,28 грн.

За п.п. 2.1.-2.2. договору ціна товару формується у національній валюті України, виходячи з валютної вартості товару по курсу НБУ на момент відвантаження, з урахуванням торгової націнки та фіксується у товарній накладній. Сума договору складає загальна сума товару, відвантаженого згідно з накладними, що підтверджуються довіреністю на бланках суворої звітності покупця на отримання матеріальних цінностей, за весь період дії договору.

У розділі 3 договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: оплата за поставлену партію товару проводиться у національній валюті України шляхом виплати суми, яка вказана у накладній, на рахунок постачальника. У випадку відстрочення платежу оплата за одержану партію товару проводиться згідно з датою, вказаною у видатковій накладній, або не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі товару. Днем відвантаження товару є дата, зазначена у накладній. При оплаті товару покупець зобов`язаний у платіжному дорученні посилатись на номер видаткової накладної, за якими отримано певну партію товару та цей договір. Датою здійснення розрахунку вважається дата поступлення грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, отримавши товар, розрахувався за нього частково, сплативши 51 000,00 грн (шляхом перерахування грошових коштів), що стверджується платіжними дорученнями № 2499 від 30.09.2019 року на суму 15 000,00 грн, № 2506 від 03.10.2019 року на суму 10 000,00 грн, № 2517 від 07.10.2019 року на суму 5 000,00 грн, № 2521 від 09.10.2019 року на суму 3 000,00 грн, № 2526 від 28.10.2019 року на суму 5 000,00 грн, № 2528 від 04.11.2019 року на суму 11 000,00 грн, № 2530 від 14.11.2019 року на суму 2 000,00 грн.

Крім того, відповідачем повернуто позивачу товар на суму 2 948,94 грн, на підтвердження чого свідчать накладні № А1-НВ-0000016 від 27.09.2019 року на суму 162,91 грн, № А1-НВ-0000017 від 27.09.2019 року на суму 13,91 грн, № А1-НВ-0000018 від 27.09.2019 року на суму 69,55 грн, № А1-НВ-0000019 від 27.09.2019 року на суму 404,93 грн, № А1-НВ-0000020 від 27.09.2019 року на суму 907,36 грн, № А1-НВ-0000021 від 27.09.2019 року на суму 38,20 грн, № А1-НВ-0000022 від 27.09.2019 року на суму 13,38 грн, № А1-НВ-0000023 від 27.09.2019 року на суму 112,35 грн, № А1-НВ-0000024 від 27.09.2019 року на суму 217,85 грн, № А1-НВ-0000025 від 27.09.2019 року на суму 43,57 грн, № А1-НВ-0000026 від 27.09.2019 року на суму 571,81 грн, № А1-НВ-0000027 від 27.09.2019 року на суму 35,74 грн, № А1-НВ-0000028 від 27.09.2019 року на суму 357,38 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем складає 94 702,14 грн (148 651,08 грн - 51 000,00 грн - 2 948,94 грн), при цьому позивач просить стягнути з відповідача 94 701,23 грн, що на 0,91 грн менше від встановленої судом суми.

Окрім того, згідно з п. 6.1. договору у випадку порушення термінів оплати, покупець сплачує постачальнику суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу, та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за весь час прострочки.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1 101,22 грн 3% річних.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поставкою товару, а також із відповідальністю за неналежне виконання зобов`язань із його оплати, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом, відповідач, отримавши від позивача товар, розрахувався за нього частково, у тому числі здійснивши часткове повернення товару, відтак позовна вимога про стягнення 94 701,23 грн основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України, за прострочення грошового зобов`язання здійснив нарахування 1 101,22 грн 3 % річних.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеної норми матеріального права, яка регулює відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 3% річних та інфляційних.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, установив, що їхній розмір становить 1 101,23 грн (при заявленому - 1 101,22 грн), отже 3% річних підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 94 701,23 грн основного боргу та 1 101,22 грн 3 % річних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 102,00 грн та 3 000,00 грн витрат за надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено у повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн покладається на відповідача.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляло АБ ""Павлюк Ірини", що підтверджено договором про надання правничої допомоги адвокатом від 31.01.2020 року, ордером на надання правової допомоги від 12.02.2020 року серії ВК № 1004058.

Згідно з п. 1.1. договору клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу в Господарському суді Рівненської області у справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Рівне-Фарм", а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

У п. 3.1. договору сторони погодили, що розмір гонорару бюро становить 3 000,00 грн, з яких: 50% платиться як авансовий платіж, 50% - після відкриття провадження у справі.

Обсяг виконаної роботи підтверджується розрахунком на оплату згідно з договором, а факт оплати - випискою по Приватбанку (вхідний платіж № 2115 від 03.02.2020 року на суму 3 000,00 грн).

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

За ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах "Двойних проти України", "Гімайдуліна і інших проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надавши оцінку усім поданим доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для сторін, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених витрат є справедливим та співмірним, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати у сумі 3 000,00 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому мають бути задоволені у повному обсязі.

За п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, відтак витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, у сумі 3 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славна-Мед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - Фарм" про стягнення 95 802,45 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - Фарм" (33028, м.Рівне, вул. Словацького, буд. 1, офіс 40, ідентифікаційний код 39978149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славна - Мед" (34709, Рівненська область, Корецький район, с. Морозівка, вул. Шевченка, буд. 9, ідентифікаційний код 36788873) 94 701,23 грн основного боргу та 1 101,22 грн 3 % річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - Фарм" (33028, м.Рівне, вул. Словацького, буд. 1, офіс 40, ідентифікаційний код 39978149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славна - Мед" (34709, Рівненська область, Корецький район, с. Морозівка, вул. Шевченка, буд. 9, ідентифікаційний код 36788873) 2 102,00 грн судового збору та 3 000,00 грн витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Славна - Мед" (34709, Рівненська область, Корецький район, с. Морозівка, вул. Шевченка, буд. 9, ідентифікаційний код 36788873).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне - Фарм" (33028, м.Рівне, вул. Словацького, буд. 1, офіс 40, ідентифікаційний код 39978149).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 13.03.2020 року.

Суддя О.Андрійчук