Рішення

від 04.03.2020 по справі 922/4315/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4315/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АМГ Трейд", м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо- кондитерське підприємство "Авеста", смт. Буди Харківського району Харківської, 2. ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення 1595262,96 грн. за участю представників:

позивача - Зубкова А.Є., ордер №1535000127 від 28.12.2019 року;

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМГ Трейд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-кондитерське підприємство "Авеста" (надалі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про солідарне стягнення 1162200,00 грн. основного боргу, пені в сумі 217584,26 грн., штрафу в сумі 58110,00 грн. та процентів за користування чужими коштами в сумі 157368,70 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем-1 грошових зобов`язань за договором поставки №АМГ/СМ-23/01 від 23.01.2019 року. Судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 23928,94 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., позивач просить покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.01.2020 року на 11:45 год.

У підготовчому засіданні 13.01.2020 року оголошено перерву до 03.02.2020 року до 11:40 год.

У підготовчому засіданні 03.02.2020 року представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для врегулювання спору мирним шляхом, у зв`язку з чим суд відклав підготовче засідання на 24.02.2020 року на 12:20 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2020 року на 10:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 04.03.2020 року підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання 04.03.2020 не з`явились, письмові відзиви не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 21.02.2020 року відповідач-1 подав клопотання (вх.№ 4661), в якому просив розглянути справу без участі його представника, за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористались наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/4315/19 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

23 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМГ Трейд" (Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-кондитерське підприємство "Авеста" (Покупець, Відповідач-1) було укладено договір поставки №АМГ/СМ-23/01 (далі - Договір поставки).

За Договором поставки Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором поставити у власність Покупця продовольчу продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти дану продукцію та оплатити її на умовах, передбачених договором.

Для забезпечення належного виконання зобов`язань Покупця за Договором поставки було укладено окремо Договір поруки №21/11-1-2019 від 30 січня 2019 року (далі - Договір поруки), відповідно до якого ОСОБА_1 (Поручитель, Відповідач-2) поручився перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 своїх зобов`язань та зобов`язався солідарно відповідати перед Позивачем за виконання зобов`язань Відповідачем-1.

Найменування товару, його асортимент, кількість, дата поставки, ціна та загальна вартість партії товару вказується у специфікаціях, та у відповідних товарно-транспортних (ж/д), видаткових накладних (п. 1.2. Договору Поставки).

Пункт 3.1. Договору поставки передбачає, що Покупець здійснює оплату вартості Товару на підставі рахунку-фактури Продавця на умовах відстрочки платежу терміном на 30 календарних днів, шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Продавця, або іншим незабороненим законодавством України шляхом.

Датою продажу товару є дата прийняття товару Покупцем, що підтверджується відповідним підписом в накладній (п. 3.2. Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки, Позивач поставив Відповідачу товар.

Факт поставки Позивачем товару не заперечується відповідачами та підтверджується видатковими накладними, які підписані обома сторонами Договору поставки (зі сторони Відповідача-1, накладні підписані представником Попутним Андрієм Івановичем, повноваження якого підтверджуються довіреностями на отримання матеріальних цінностей за №38, 46, 65, 54, 74, 92, 102, 110, 114, 127,139, 167, 136, 119 - копії довіреностей містяться в матеріалах справи).

Поставка товару підтверджується наступними накладними, які були підписані сторонами, та за якими не здійснено оплату відповідно до рахунку, виставленого Постачальником засобами факсимільного зв`язку (п.6.2.Договору поставки):

- видаткова накладна №56 від 20 лютого 2019 року та рахунок фактура на оплату №56 на суму 127000,00 грн., за яким Покупець з простроченням здійснив лише часткову оплату на суму 96000,00 грн. шляхом переказу коштів, що підтверджується платіжними дорученнями №51 від 30 травня 2019 року, №152 від 04 липня 2019 року, №167 від 10 липня 2019 року. Таким чином, розмір простроченого платежу, станом на час розгляду справи, складає 31000, 00грн.

- видаткова накладна №59 від 25 лютого 2019 року та рахунок на оплату №62 на суму 63 500,00 грн., за яким Покупцем не здійснено оплату;

- видаткова накладна № 85 від 04 березня 2019 року та рахунок на оплату №87 на суму 63500,00 грн. за яким Покупцем оплату не здійснено;

- видаткова накладна №162 від 21 березня 2019 року та рахунок на оплату №165 на суму 88900,00 грн., за яким оплату не здійснено;

- видаткова накладна №206 від 29 березня 2019 року та рахунок на оплату №206 на суму 31750,00 грн. за яким Покупець оплати не здійснив;

- видаткова накладна №270 від 12 квітня 2019 року та рахунок на оплату №272 на суму 66000,00 грн., за яким оплату не здійснено;

- видаткова накладна №329 від 23 квітня 2019 року та рахунок на оплату № 326 на суму 66000,00 грн. за яким оплата відсутня;

- видаткова накладна №372 від 06 травня 2019 року та рахунок на оплату №368 на суму 67500,00 грн., за яким Покупець не здійснив оплату;

- видаткова накладна №399 від 14 травня 2019 року та рахунок на оплату №397 на суму 67500,00 грн., за яким відсутня оплата;

- видаткова накладна №423 від 21 травня 2019 року та рахунок на оплату №423 на суму 69500,00 грн., за яким не здійснено оплату Покупцем;

- видаткова накладна №454 від 29 травня 2019 року та рахунок на оплату №453 на суму 73750,00 грн., що неоплачений Покупцем;

- видаткова накладна №473 від 31 травня 2019 року та рахунок на оплату №471 на суму 295000,00 грн., за яким оплата не здійснена;

- видаткова накладна №479 від 03 червня 2019 року та рахунок на оплату №477 на суму 104300,00 грн., за яким не здійснено оплату;

- видаткова накладна №602 від 05 липня 2019 року та рахунок на оплату №598 на суму 74 000,00 грн. - оплата Покупця відсутня.

Таким чином, Покупець (Відповідач-1) зобов`язаний здійснювати оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів, які рахуються від дати, що вказана в накладній. За період дії Договору поставки починаючи з 29 січня 2019 року Позивач здійснив шістнадцять поставок товару Покупцеві, однак, Покупець до моменту звернення з даним позовом здійснив повну оплату лише двох поставок, що підтверджуються Видатковими накладними №3 від 29 січня 2019 року та № 19 від 08 лютого 2019 року та платіжними дорученнями, які свідчать про сплату за рахунками на оплату №5 від 29 січня 2019 року та №19 від 08 лютого 2019 року.

У зв`язку з тим, що Покупець неналежним чином виконує умови Договору поставки заборгованість перед Постачальником за поставлений товар склала 1162200,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, матеріали справи підтверджують те, що Відповідач-1 (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору поставки, отримав від Позивача товар, який було частково оплачено, внаслідок чого борг Відповідача-1 за Договором поставки склав 1162200,00 грн. Вказана заборгованість не заперечується відповідачами та підтверджується також актом звіряння взаємних розрахунків на 01.09.2019 року, який підписаний обома сторонами Договору поставки.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, особа, яка придбала товар за договором купівлі-продажу, зобов`язана сплатити його вартість продавцеві в момент отримання товару або в обумовлений строк.

Пункт 3.1. Договору поставки передбачає, що Покупець здійснює оплату вартості Товару на підставі рахунку-фактури Продавця на умовах відстрочки платежу терміном на 30 календарних днів, шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Продавця, або іншим незабороненим законодавством України шляхом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку зі сплати поставленого товару сплив, сума заборгованості Відповідача-1 у розмірі 1162200,00 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, та не спростована відповідачами, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Відповідача-1 вказаної суми боргу.

Щодо вимог про стягнення пені, штрафу, та процентів за користування чужими коштами, суд зазначає таке.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Так, в п. 8.2. Договору поставки передбачається, що в випадку прострочення строку оплати товару, Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення оплати. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Таким чином, відповідно до умов договору, Позивачем нараховано пеню на кожну неоплачену поставку товару окремо та відповідно до змін облікової ставки НБУ.

Також, пункт. 8.3. Договору поставки передбачає право Постачальника у випадку прострочення оплати товару понад 5 банківських днів, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 5 відсотків від суми заборгованості. Оскільки оплата по кожній поставці прострочена більше ніж на 5 банківських днів, то таким чином, 5 відсотків від суми боргу 1162200,00 грн. складає 58110,00 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.4. Договору поставки, якщо Покупець прострочив оплату понад 5 банківських днів, то на прострочену суму нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами від дня, коли Товар мав бути оплачений, до дня фактичної : плати. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється на рівні 24 відсотків річних (п.8.5. Договору поставки). Оскільки по кожній с прострочених оплат за поставку товару, строк прострочення перевищує 5 банківських днів, то відсотки за користування чужими грошовими коштами нараховуються за всіма не оплаченими поставками товару.

Перевіривши нарахування пені, штрафу, та процентів за користування чужими коштами, суд зазначає, що розрахунки Позивача є вірними, а тому вимоги про стягнення з Відповідача-1 пені в сумі 217584,26 грн., штрафу в сумі 58110,00 грн. та процентів за користування чужими коштами в сумі 157368,70 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до Відповідача-2, суд зазначає наступне.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Кодексу, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Умовами Договору поруки передбачено, що у разі порушення боржником (Відповідачем-1) зобов`язання, забезпеченого порукою, поручитель (Відповідач-2) та боржник (Відповідач-1) відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор (позивач) може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя окремо, чи до обох одночасно.

Таким чином, зважаючи на порушення Відповідачем-1 зобов`язань, забезпечених порукою, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з Відповідачів 1162200,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 217584,26 грн., штраф в сумі 58110,00 грн. та проценти за користування чужими коштами в сумі 157368,70 грн.

Також, Позивач в позовній заяві просить відшкодувати судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги №48 від 03 грудня 2019 року, а саме розділом 3 договору, який передбачає перелік наданих послуг та їх вартість. Окрім цього, на підтвердження витрат на правничу допомогу Позивачем надано копію рахунку на оплату №30/12-19 від 3 грудня 2019 року на суму 20000,00 грн. та платіжне доручення №624 від 17 грудня 2019 року про сплату за правові послуги за рахунком на оплату №30/12-19 на користь Адвокатського об`єднання «Сталеві адвокати» .

Відповідачі із заявами про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу не звертались.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи Адвокатського об`єднання "Сталеві адвокати" з підготовки позовної заяви з додатками, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., які підлягають стягненню з Відповідачів на користь Позивача разом витратами по сплаті судового збору в сумі 23928,94 грн.

Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат та не є цивільно-правовим зобов`язанням і підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відтак, вказане зобов`язання не носить характер солідарного, а тому судові витрати мають стягуватись з обох відповідачів не в солідарному порядку.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-кондитерське підприємство "Авеста" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Щаслива, 1-А, Код ЄДРПОУ 31694037) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Трейд" (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, б. 26/28, код ЄДРПОУ 42586786) 1162200,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 217584,26 грн., штраф в сумі 58110,00 грн. та проценти за користування чужими коштами в сумі 157368,70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-кондитерське підприємство "Авеста" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Щаслива, 1-А, Код ЄДРПОУ 31694037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Трейд" (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, б. 26/28, код ЄДРПОУ 42586786) судовий збір у сумі 11964,47 грн. та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Трейд" (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, б. 26/28, код ЄДРПОУ 42586786) судовий збір у сумі 11964,47 грн. та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.03.2020 року.

Суддя О.В. Смірнова