Рішення

від 04.03.2020 по справі 925/1474/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1474/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Іннарія , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Садова, 26

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС-МОРАЛ , Черкаська область, Звенигородський район, с. Озірна, вул. Мічуріна, 66

про стягнення 554726,40 грн заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Ішутко С.Ю. - адвокат - за ордером;

від відповідача: не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Іннарія звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС-МОРАЛ про стягнення заборгованості за не виконані зобов`язання по оплаті придбаних ЗЗР за договорами купівлі-продажу:

від 23.10.2017р. №74/10-ІН/2017,

від 11.06.2018р. №67/06-ІН/2018,

від 15.01.2019р. № 01/01-ІН/2019 - в розмірі 554 726,4 грн., в тому числі: 448225,41 грн. заборгованість за поставлений та не оплачений товар, 85302,92 грн. пені, 7524,8 грн. - 3% річних, 13 673,24 грн. інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 11:00 год. 21 січня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.01.2020 розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено в зв`язку з неприбуттям і неповідомленням про причини неприбуття представників відповідача. Для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованим про час і дату призначення наступного судового засідання інформацію про виклик сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-МОРАЛ» було розміщено на офіційній сторінці господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України. Ухвала суду про відкладення підготовчого засідання направлена також засновникам підприємства.

Засновники підприємства отримали ухвалу суду та обізнані про час і місце проведення засідання. Суд враховує приписи Цивільного кодексу України про самозахист права особою. Суд вважає, що всі учасники належно повідомлені про час і місце розгляду спору.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.02.2020 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив розгляд справи по суті на 04.03.2020.

Відповідач, належно повідомлений про час і місце судового розгляду, свого представника в засідання не направив, вимоги не заперечив, доказів проведеного розрахунку не надав. Відзив на позов чи пропозиції по врегулюванню спору до суду не надходили. Фактично вимоги ухвали суду відповідачем не виконані.

Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь представника у судовому засіданні.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні :

Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити повністю з викладених у позовній заяві підстав та мотивів.

Суд враховує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, вказаним в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Інших доказів сторонами не подано.

Відповідно до приписів ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 04.03.2020 проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між сторонами виникли та тривають господарські відносини постачання за плату товарів сільськогосподарського призначення промислового використання (ЗЗР).

Товариство з обмеженою відповідальністю Іннарія (продавець за договором, позивач у справі) та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю МТС-МОРАЛ (покупець за договором, відповідач у справі) уклали Договори купівлі-продажу:

- Договір купівлі-продажу №74/10-ІН/2017 від 23.10.2017;

- Договір купівлі-продажу №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018;

- Договір купівлі-продажу №01/01-ІН/2019 від 15.01.2019.

Вказані договори підписані представниками обох сторін, скріплений підписами їх повноважних представників та печатками. Копії Договорів знаходяться в матеріалах справи (а.с. 12-16, 24-28, 43-47).

В Розділі І вказаних договорів сторонами узгоджено предмет договору.

Відповідно до п.п. 1.1. продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність покупця Товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Під товаром сторони розуміють засоби захисту рослин, насіння сільськогосподарських культур, мікродобрива, перелік, види, вартість, кількість яких передбачається в Специфікації, що є Додатком до Договору і становить його невід`ємну частину.

Відповідно до п. 2.4. Договору кількість, найменування (асортимент) і ціна кожної партії Товару фіксуються у відповідній видатковій накладній.

Згідно з п.п. 3.1. Договору оплата Товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною відповідно до Специфікації, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця. Розрахунок за товар відбуватиметься в національній валюті України (гривні).

Порядок розрахунків та ціна Товару, що поставляється продавцем покупцю за даним Договором, вказуються у відповідних Специфікаціях до Договору.

Відповідно до Додатку №1 Специфікації до Договору купівлі-продажу №74/10-ІН/2017 від 23.10.2017 сторони погодили, що загальна вартість товару з ПДВ: 552042,12 грн.

Порядок розрахунків:

20% від загальної вартості товару, а саме - 110408,42 грн сплачується покупцем до 15.11.2017,

80% від загальної вартості товару, а саме - 441633,70 грн сплачується покупцем до 01.10.2018.

Поставка Товару: по мірі надходження товару в період з 01.11.2017 по 15.03.2018.

На виконання умов Договору купівлі-продажу від 23.10.2017 №74/10-ІН/2017 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 182742,72 грн.

Вказана обставина підтверджується видатковими накладними:

- від 16.02.2018 №9 на суму 23240,16 грн;

- від 21.03.2018 №45 на суму 49275,00 грн;

- від 26.03.2018 №52 на суму 29565,00 грн;

- від 04.04.2018 №96 на суму 80662,56 грн.

Копії вказаних видаткових накладних з відмітками відповідача про отримання обумовленого товару знаходяться в матеріалах справи (а.с. 19-22).

Проте відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково. Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за Договором від 23.10.2017 №74/10-ІН/2017 становить 103255,51 грн. та не спростована боржником в належний спосіб.

Вказане підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом за період І півріччя 2019 року між сторонами за Договором від 23.10.2017 №74/10-ІН/2017. та не спростовано відповідачем.

Вказаний Акт підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. Копія вказаного акта знаходиться в матеріалах справи (а.с. 23).

Відповідно до Договору купівлі-продажу №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018 сторонами були підписані наступні Додатки:

- Додаток №1 Специфікація від 11.06.2018, відповідно до якого загальна вартість товару з ПДВ становить 4800,00 грн. Порядок розрахунків: 100% оплата до 01.10.2018;

- Додаток №2 Специфікація від 12.06.2018, відповідно до якого загальна вартість товару з ПДВ становить 12355,20 грн. Порядок розрахунків: 100% оплата до 01.10.2018;

- Додаток №3 Специфікація від 15.08.2018, відповідно до якого загальна вартість товару з ПДВ становить 35959,50 грн. Порядок розрахунків: 100% оплата до 30.08.2018;

- Додаток №7 Специфікація від 16.11.2018, відповідно до якого загальна вартість товару з ПДВ становить 353059,20 грн. Порядок розрахунків: 30% від загальної вартості товару, а саме 105917,76 грн сплачується покупцем до 25.12.2018, 70% від загальної вартості товару, а саме 247141,44 грн сплачується покупцем до 01.10.2019.

На виконання умов Договору купівлі-продажу №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 406173,90 грн.

Вказана обставина підтверджується видатковими накладними:

- від 12.06.2018 №291 на суму 4800,00 грн;

- від 12.06.2018 №294 на суму 12355,20 грн;

- від 20.08.2018 №336 на суму 35959 грн;

- від 20.11.2018 №405 на суму 76953,60 грн;

- від 01.03.2019 №43 на суму 88464,00 грн;

- від 13.03.2019 №105 на суму 1680,00 грн;

- від 21.03.2019 №145 на суму 185961,60 грн.

Копії вказаних видаткових накладних з відмітками відповідача про отримання обумовленого знаходяться в матеріалах справи (а.с. 35-40).

Відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково в сумі 70612,00 грн, таким чином заборгованість за отриманий ним Товар за Договором купівлі-продажу №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018 станом на дату звернення з позовом до суду становить 335561,90 грн, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом за період І півріччя 2019 року між сторонами за Договором від 23.10.2017 №74/10-ІН/2017 та не спростовано відповідачем.

Вказаний Акт підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. Копія вказаного акта знаходиться в матеріалах справи (а.с. 42).

Відповідно до Договору купівлі-продажу №01/01-ІН/2019 від 10.06.2019 сторонами були підписані наступні Додатки:

- Додаток №4 Специфікація від 10.06.2019, відповідно до якого загальна вартість товару з ПДВ становить 9408,00 грн. Порядок розрахунків: 100% оплата до 11.06.2019.

На виконання умов Договору купівлі-продажу №01/01-ІН/2019 від 15.01.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 9408,00 грн.

Вказана обставина підтверджується видатковою накладною:

- від 10.06.2018 №341 на суму 9408,00 грн.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом за період І півріччя 2019 року між сторонами за Договором №01/01-ІН/2019 від 15.01.2019 та не спростовано відповідачем.

Таким чином, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав свої зобов`язання з оплати товару, поставленого позивачем згідно з договорами купівлі-продажу, що стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

За розрахунком позивача, станом на день звернення до суду основна заборгованість відповідача перед ним становить 448225,41 грн.

Окрім того, на підставі умов укладених сторонами договорів нараховані та заявлені до стягнення 85302,92 грн пені, 13673,24 грн - інфляційних втрат,

7524,80 грн - 3% річних.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим - приписи частини 1 ст. 236 ГПК України.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасника, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом правовідносини сторін виникли на підставі письмових двосторонніх оплатних консенсуальних строкових договорів купівлі-продажу.

За своєю правовою природою договори купівлі-продажу №74/10-ІН/2017 від 23.10.2017, №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018 та№01/01-ІН/2019 від 15.01.2019 є договорами поставки (як різновид купівлі-продажу) і відповідають вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, - є господарським зобов`язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договори поставки (купівлі-продажу)

№74/10-ІН/2017 від 23.10.2017,

№67/06-ІН/2018 від 11.06.2018,

№01/01-ІН/2019 від 15.01.2019 - не оспорюються сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Як встановлено судом, Позивач протягом лютого - квітня 2018 здійснив поставку партій товару, а Відповідач прийняв товар - ЗЗР, добрива, посівний матеріал на загальну суму 80662,56 грн, що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений у Специфікаціях до Договору - оплата до 01.10.2018.

Всупереч вимогам п.1.1. та п.п. 3.2. Договору купівлі-продажу №74/10-ІН/2017 від 23.10.2017, відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар належним чином.

Строк сплати за отриманий товар для відповідача вже настав.

Основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію сільськогосподарського призначення за Договором купівлі-продажу №74/10-ІН/2017 від 23.10.2017 в сумі 103255,51 грн. - не погашена.

Як встановлено судом, Позивач протягом червня 2018 - березня 2019 здійснив поставку партій товару, а Відповідач прийняв товар - ЗЗР, добрива, посівний матеріал на загальну суму 406173,90 грн, що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений у Специфікаціях до Договору - (кінцевий строк оплати до 01.10.2018 по видатковим накладним №291 та №294 від12.06.2018, до 30.08.2018 по видатковій накладній від 20.08.2018 №336, до 01.10.2019 відповідно по накладним №№405,43, 105,145 до 01.10.2019).

Всупереч вимогам п.1.1. та п.п. 3.2. Договору купівлі-продажу №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018, відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар належним чином.

Строк сплати за отриманий товар для відповідача вже настав.

Основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію сільськогосподарського призначення за Договором купівлі-продажу №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018в сумі 335561,90 грн. - не погашена.

Відповідно за Договором купівлі-продажу від 15.01.2019 №01/01-ІН/2019 заборгованість відповідача за отриманий ним товар становить 9408,00 грн.

Вказані суми підтверджуються Актами звірки взаєморозрахунків сторін, які знаходяться в матеріалах справи, та не оспорюються відповідачем.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 448225,41 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат, % річних за користування грошовими коштами та пені.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних положень позивачем нараховано відповідачу 13673,24 грн інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме:

8540,34 грн, нарахованих за Договором №74/10-ІН/2017 від 23.10.2017;

5132,90 грн, нарахованих за Договором №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018.

Також позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3 % річних у загальному розмірі 7524,80 грн:

3708,71 грн, нарахованих за Договором №74/10-ІН/2017 від 23.10.2017;

3673,81 грн, нарахованих за Договором №67/06-ІН/2018 від 11.06.2018;

142,28 грн, нарахованих за Договором №01/01-ІН/2019 від 15.01.2019.

Здійснивши перевірку правильності нарахування, інфляційних і річних, за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Еліт: Ліга Закон» , судом встановлено, що позивачем розрахунки та нарахування здійснено вірно.

Відповідно до п. 6.2 Договорів Відповідач у разі несплати за поставлений Товар в установлений цим Договором термін зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової облікової ставки Національного Банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

В зв`язку з несвоєчасною оплатою поставленого товару позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 85302,92 грн пені (розрахунок штрафних санкцій знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга Закон: ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем вірно, не перевищує сум можливого нарахування за спірні періоди, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідач доводи позивача не спростував, свого розрахунку не надав.

Окрім того, спору про визнання Договору чи Додатків до нього недійсними - між сторонами немає.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що позивачем доведено та належними доказами підтверджено в діях відповідача порушення умов договору та наявність підстав для застосування господарських санкцій до СТОВ МТС-Морал , суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ТОВ Іннарія до СТОВ МТС-Морал . Позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з Відповідача на користь позивача:

448225,41 грн. заборгованості,

85302,92 грн. пені,

7524,8 грн. - 3% річних,

13 673,24 грн. інфляційних втрат.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Представником позивача подано заяву про вирішення питання про стягнення судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті, оскільки на час вирішення спору по суті у позивача відсутні всі необхідні докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 8320,90 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС-МОРАЛ , Черкаська область, Звенигородський район, с. Озірна, , 66, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31507398, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю Іннарія , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40374047, номер рахунку в банку невідомий.

448225,41 грн заборгованості, 85302,92 грн пені, 7524,8 грн - 3% річних, 13 673,24 грн інфляційних втрат та 8320,90 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 13.03.2020.

Суддя Г.М. Скиба