Ухвала

від 12.03.2020 по справі 908/1053/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1053/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Пяткіна Віталія Юрійовича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020

(головуючий - Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.)

у справі №908/1053/19 Господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс Трейд-1"

до Фізичної особи-підприємця Пяткіна Віталія Юрійовича

про стягнення 39381,81 грн орендної плати за договором №31/03 від 31.03.2012,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 Фізична особа-підприємець Пяткін Віталій Юрійович (далі - ФОП Пяткін В.Ю.) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі №908/1053/19 Господарського суду Запорізької області, разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ФОП Пяткіна В.Ю., Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Предметом спору у справі №908/1053/19 є стягнення суми заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 31.03.2012 №31/03 у розмірі 39 381,81 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі №908/1053/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП Пяткіна В.Ю. на користь ТОВ "Промресурс Трейд-1" суму заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №31/03 від 31.03.2012 - 4 528,00 грн, суму витрат з судового збору - 220,87 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020, рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі № 908/1053/19 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ФОП Пяткіна В.Ю. на користь ТОВ "Промресурс Трейд-1" заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №31/03 від 31.03.2012 у розмірі 39381,81 грн.

Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі №908/1053/19 ФОП Пяткін В.Ю. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, оскільки, на його думку, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.05.2019 було помилково віднесено справу №908/1053/19 до категорії малозначних та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Наведене скаржник обґрунтовує тим, що 20.05.2019 Господарський суд Запорізької області дійшов висновку про розгляд справи №908/1053/19 за правилами загального позовного провадження, замість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак вищевказані доводи ФОП Пяткіна В.Ю., колегія суддів визнає необґрунтованими та відхиляє з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.05.2019 справу №908/1053/19 віднесено до категорії малозначних справ, а розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 20.05.2019 місцевий господарський суд дійшов висновку про розгляд справи №908/1053/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі для всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Виходячи зі змісту наведеної норми, нею визначено лише можливість переходу розгляду справи, яку призначено за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у разі якщо суд прийде до відповідного висновку.

Зазначене вище право суду щодо можливості переходу розгляду справи зі спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не свідчить про те, що суд першої інстанції, призначаючи справу за правилами спрощеного позовного провадження відніс останню до категорії малозначних помилково.

Згідно з положеннями ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи вищевикладене, при вирішенні питання про віднесення справи до категорії малозначних, суд враховує ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її складність та категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Тобто зі змісту вищевказаних норм вбачається, що малозначні справи можуть розглядатись як за правилами спрощеного, так і за правилами загального позовного провадження, а перехід з одного типу провадження в інше не свідчить про помилковість віднесення судом такої справи до категорії малозначних, оскільки метою такого переходу може бути повне та всебічне встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, що і відбулось у цьому конкретному випадку.

Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 39 381,81 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік - 210 200,00 грн), тому у розумінні ГПК України справа №908/1053/19 є малозначною.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 2 ст. 293 ГПК України і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстави передбаченої пп. "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного за касаційною скаргою ФОП Пяткіна В.Ю. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі №908/1053/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника, то клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Пяткіна Віталія Юрійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі №908/1053/19.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець