Ухвала

від 13.03.2020 по справі 916/644/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"13" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/644/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Явір Техностиль (36007, м. Полтава, вул. Хлібозаводська, 7, код ЄДРПОУ 38803162) за вх.суду№670/20 від 10.03.2020р. про видачу судового наказу до боржника Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, 2, код ЄДРПОУ 14343703) на суму 1619,26грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Явір Техностиль звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл 923,51грн. індексу інфляції, 695,75грн. 3% річних.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Явір Техностиль посилається на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Синтез Ойл умов укладеного 13.12.2018р. між сторонами договору поставки №9.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Проте, заявником - Товариство з обмеженою відповідальністю Явір Техностиль було заявлено вимоги про стягнення 923,51грн. індексу інфляції, 695,75грн. 3% річних.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, сплата яких не передбачена укладеним між заявником та боржником договором. Обов`язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Наразі слід зазначити, що згідно положень Цивільного кодексу України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Зокрема, в спірному договорі сторонами не визначено умов щодо стягнення процентів річних.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, 3% річних та інфляційні за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. В свою чергу вказані вимоги підлягають розгляду в порядку позовного провадження, з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав таких нарахувань, періодів, тощо.

Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю Явір Техностиль на те, що заявник не позбавлений прав звернутися до суду за захистом своїх порушених прав в позовному провадженні.

Керуючись ст.ст. 150, п.3 ч.1, ч.2 ст.152, ч. 1 ст. 148, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Явір Техностиль у видачі судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл 923,51грн. індексу інфляції, 695,75грн. 3% річних.

Ухвала набирає чинності 13.03.2020р. та може бути оскаржена відповідно до положень ГПК України.

Суддя Л.В. Степанова