Рішення

від 10.03.2020 по справі 923/79/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року м. Херсон Справа № 923/79/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії", м. Херсон

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпротрейд", м. Херсон с.Комишани

про стягнення 35495,41 грн заборгованості за договором та розірвання договору № 0402/19Б оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Херсонської області від 04.02.2019

представники сторін не прибули

До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпротрейд" (відповідач), яким просить:

- стягнути з відповідача 35495,41 грн заборгованості за договором № 0402/19Б оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Херсонської області від 04.02.2019, з яких - 29365,38 грн основного боргу, 5406,49 грн пені, 221,37 грн втрат від інфляції та 502,17 грн 3% річних,

- розірвати договір № 0402/19Б оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Херсонської області від 04.02.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 28.01.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.02.2020.

Ухвалою від 18.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.03.2020.

Позивач подав 05.02.2020 до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просить:

- стягнути з відповідача 53830,51 грн заборгованості, з яких - 46730,94 грн основного боргу, 6270,67 грн пені, 234,35 грн втрат від інфляції та 594,55 грн 3% річних,

- розірвати договір № 0402/19Б оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Херсонської області від 04.02.2019.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі від 18.02.2020.

З огляду на викладене, суд розглядає справу з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Позивач в засідання 10.03.2020 не прибув, подавши 10.03.2020 заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в засідання не прибув, відзиву не надав. Ухвали суду від 28.01.2020 та від 18.02.2020, надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) - м. Херсон с. Комишани вул. Набережна 58, повернулись до суду з відмітками пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення".

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки всі ухвали суду надсилалась судом за адресою, зареєстрованою у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

04.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпротрейд" (відповідач, орендар) та Комунальним підприємством Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (позивач, орендодавець) укладено договір № 0402/19Б оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Херсонської області.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно вбудоване нежитлове площею 34,7 кв. м, розміщене за адресою: м. Херсон "Аеропорт цивільної авіації", на першому поверсі адміністративної будівлі з їдальнею (літ. "Б, Б1"), приміщення № 7, що знаходиться на балансі позивача. Майно передається в оренду з метою розміщення офісного приміщення.

04.02.2019 сторонами підписано акт передачі-приймання орендованого майна (а. с 15).

Відповідно до п. 2.3 договору, передача майна в оренду здійснюється за вартістю 231750 грн, визначеною у висновку про вартість об"єкта від 24.11.2018, складеному ПП "Експерт-Центр".

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, що затверджена постановою КМУ від 04.10.1995 і становить без ПДВ за перший базовий місяць оренди - 3476,25 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної палити здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендодавець після отримання орендної плати:

-30% орендної плати спрямовується до загального фонду обласного бюджету та використовується згідно з чинним законодавством,

- 70% орендної плати залишається орендодавцям для належного утримання та здійснення заходів щодо збереження майна, яке знаходиться в їх оперативному управлінні чи господарському віданні.

Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати і сплачується щомісяця за окремим договором згідно з п. 5.8 Договору.

Пунктом 5.6 договору, сторони узгодили, що щомісяця до 15 числа відповідач зобов"язаний надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Згідно з п. 10.1, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 04.02.2019 до 04.01.2022 включно.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір оренди від 04.02.2019 є обов`язковим для виконання обома сторонами і сторони під час його дії мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань за договором.

Матеріалами справи підтверджується, що своїх обов`язків по своєчасному перерахуванню орендної плати позивачу у встановленому договором оренди розмірі та порядку відповідач не виконував.

Згідно з наданим розрахунком позивача підтверджується, що відповідач за період з лютого 2019 по грудень 2019 має заборгованість з орендної плати в сумі 46730,94грн. Зазначений розмір заборгованості з орендної плати підтверджується наданими позивачем копіями рахунків та актів надання послуг за лютий 2019 - грудень 2019 року (а. с. 18-31, а. с. 73-80).

Листом від 12.09.2019 позивач направив відповідачу рахунки та акти надання послуг для сплати заборгованості за лютий-серпень 2019 року (а.с. 32-37). Відповіді відповідач не надіслав, заборгованість не сплатив.

30.09.2019 позивач направив відповідачу претензію № 26-П (а.с. 38-43) про відшкодування заборгованості, розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна. Але, відповіді позивачем не було отримано, заборгованість не сплачена, дії щодо розірвання договору оренди вчинені не були.

02.12.2019 року повторно позивач направив відповідачу претензію № 37-П (а.с. 44-51) про відшкодування заборгованості, розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна. Також, відповідач дій щодо погашення заборгованості не здійснив та відповідь не надіслав.

Крім того, позивач надав суду докази надіслання разом з заявою про збільшення розміру позовних вимог рахунків та актів наданих послуг за вересень-грудень 2019 року (а.с. 70-72).

Таким чином, неодноразово позивач звертався до відповідача щодо необхідності здійснення оплати заборгованості.

Доказів перерахування боргу в сумі 46730,94грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції (а.с. 56-62, 81-85), з урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 594,55 грн та 234,35 грн втрат від інфляції також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 6270,67 грн пені, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір від 04.02.2019, сторони пунктом 3.5 передбачили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути за порушення строків оплати пеню в сумі 6270,67 грн, яка розрахована ним виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 56-62, 81-85), враховуючи те, що відповідач не виконав обов`язків за договором по своєчасних розрахунках за оренду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період прострочки в розмірі 6270,67 грн.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди від 04.02.2019, то суд враховує наступне.

Згідно з п. 10.3 договору, розірвання договору допускається за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 8.2 договору, позивач має право виступати за ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану Майна внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем умов цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 30.09.2019 та 02.12.2019 року надсилав відповідачу претензії про відшкодування заборгованості, розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна. Однак, відповідач дій щодо погашення заборгованості не здійснив та відповідь не надіслав.

Таким чином, взаємної згоди сторін щодо розірвання договору не досягнуто.

Відповідно до п. 10.4 договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням Господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, слід дійти висновку, що дострокове розірвання договору оренди можливе на вимогу однієї із сторін в разі такого невиконання своїх обов`язків другою стороною, що є істотним, тобто завдає іншій стороні такої шкоди, яка унеможливлює та/або значною мірою перешкоджає досягненню нею цілей договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку, вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. (Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №910/2495/18 та від 04.04.2018 у справі № 910/4590/17).

Згідно з ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

З огляду на викладене, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Орендна плата є також істотною умовою договору оренди відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, яка діяла на час укладення договору від 04.02.2019).

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес орендодавця полягає в отриманні орендної плати за договором оренди. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди комунального майна.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач порушив істотні умови договору оренди від 04.02.2019 і не сплачував орендну плату на протязі 11 місяців підряд, чим порушив істотні умови договору, а позивач не отримав кошти, на які розраховував при укладенні договору оренди.

Зазначені порушення відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

За таких підстав позовні вимоги про дострокове розірвання договору № 0402/19Б від 04.02.2019 підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпротрейд" (м. Херсон с. Комишани вул. Набережна 58, код 42626378) на користь Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (м. Херсон, Аеропорт ЦА, код 38386582, рахунок UA НОМЕР_1 в ХФ АТ КБ "Приватбанк") 46730,94 грн основного боргу, 6270,67 грн пені, 234,35 грн втрат від інфляції, 594,55 грн 3% річних та 4204 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Розірвати договір № 0402/19Б оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Херсонської області від 04.02.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпротрейд" (м. Херсон с. Комишани вул. Набережна 58, код 42626378) та Комунальним підприємством Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (м. Херсон, Аеропорт ЦА, код 38386582, рахунок UA НОМЕР_1 в ХФ АТ КБ "Приватбанк").

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 13.03.2020.

Суддя В.В.Литвинова