Постанова

від 12.03.2020 по справі 916/3479/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/3479/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

у складі судді Волкова Р. В.

від 22.11.2019 та

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бєляновський В. В., Мишкіна М. А., Філінюк І. Г.

від 24.12.2019

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой"

про вжиття заходів до забезпечення позову до подання позовної заяви,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой", окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 послалася на те, що вона була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" із часткою в статутному капіталі у розмірі 376 371,90 гривень, що становить 0,87% розміру статутного капіталу Товариства, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, як стало відомо ОСОБА_1 , її було виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой". Підстава такого виключення заявниці невідома, заяви про вихід зі складу товариства вона не подавала, про проведення загальних зборів з цього питання вона не повідомлялась. Дії щодо позбавлення ОСОБА_1 права на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" вчиняються мажоритарним учасником товариства - Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Сек`юріті Консалт". Водночас, встановлені рішеннями судів в інших справах обставини свідчать, що фактично невнесена до статутного капіталу частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Сек`юріті Консалт" у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" постійно відчужується на користь інших набувачів в порушення вимог статуту товариства та чинного законодавства, без проведення загальних зборів учасників товариства із цього питання та отримання їх згоди на таке відступлення. Отже, на думку заявника, наведені обставини свідчать про той факт, що відносно міноритарних учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" вчиняються дії, спрямовані на позбавлення їх часток в статутному капіталі, із подальшим розподілом цих часток між іншими особами. При цьому, ОСОБА_1 зазначила, що планує подання позову про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" про її виключення зі складу учасників товариства, для чого здійснюється збір необхідних документів. В той же час, на думку заявниці, наведені у заяві обставини свідчать, що існує очевидна необхідність накладення заборони на проведення реєстраційних дій щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой", оскільки у випадку подальшого перерозподілу часток на користь інших осіб, як це мало місце раніше, виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" буде неможливим.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой", окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" станом на 25.09.2019, ОСОБА_1 є учасником товариства із часткою у статутному капіталі у розмірі 376 371,90 гривень. Водночас, згідно з інформацією з Реєстру про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" станом на 21.11.2019, прізвище ОСОБА_1 відсутнє у переліку засновників (учасників) цієї юридичної особи. Зазначені докази є належними та такими, що підтверджують обставини вчинення дій щодо зміни складу учасників товариства та внесення змін до реєстраційних відомостей, у тому числі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства;

- невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду, оскільки у разі вчинення державним реєстратором нових реєстраційних дій щодо Товариства на підставі прийнятих за відсутності заявника рішень, буде неможливим захист або поновлення зазначених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- ОСОБА_1 , у заяві про забезпечення позову до пред`явлення позову, безпідставно послалася на рішення судів у справах №№ 916/590/19, 916/660/19, 916/659/19;

- ніякої реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав заявника як позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він планує звернутися до суду, не існує та є лише припущенням заявника, а судом ці факти приймаються, як такі, що цілком доведені;

- чинним законодавством передбачено лише забезпечення позову, а не забезпечення наказів Міністерства юстиції України, яких ще немає, та взагалі може не бути у подальшому;

- суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку всім доводам скаржника;

- ОСОБА_1 та ще декілька колишніх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" постійно звертаються до Господарського суду Одеської області та інших судів із позовами та заявами, які суперечать один одному. Це робиться з метою захоплення Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой".

5. Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надала, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття ухвали судом першої інстанції) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України просила заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой", окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Одночасно ОСОБА_1 заявила про намір подати позов про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" щодо виключення її зі складу учасників товариства, оскільки підстава такого виключення заявниці невідома, заяви про вихід зі складу товариства вона не подавала, про проведення загальних зборів з цього питання вона не повідомлялась. Тобто майбутня позовна заява міститиме немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 обґрунтовувала її тим, що існує загроза подальшого перерозподілу часток на користь інших осіб, як це мало місце раніше, у зв`язку із чим виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" буде неможливим.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у даному разі ОСОБА_1 мала намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не повинна взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Згідно із пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" станом на 25.09.2019, ОСОБА_1 є учасником товариства із часткою у статутному капіталі у розмірі 376 371,90 гривень. Водночас, згідно з інформацією з Реєстру про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" станом на 21.11.2019, прізвище ОСОБА_1 відсутнє у переліку засновників (учасників) цієї юридичної особи. Зазначені докази визнані судами належними та такими, що підтверджують обставини вчинення дій щодо зміни складу учасників товариства та внесення змін до реєстраційних відомостей, у тому числі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що: вчинені дії щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства про що внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а ОСОБА_1 мала намір оскаржити рішення про її виключення зі складу учасників товариства, через те, що вважала, що таке рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову, до подання позовної заяви може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав ОСОБА_1 (у разі задоволення позову), за захистом яких вона мала намір звернутися до суду. Адже у разі вчинення державним реєстратором нових реєстраційних дій щодо Товариства на підставі прийнятих за відсутності заявника рішень, то ОСОБА_1 не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 . Тому Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку застосування заходів забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій, та не довів неправильного застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Скаржник посилаючись у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку всім доводам скаржника, не зазначив, які саме доводи не розглянуто та не відхилено судом апеляційної інстанції, та які на його думку могли би бути підставою для скасування судом апеляційної інстанції ухвали місцевого господарського суду відповідно до положень статті 277 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було надано вичерпну відповідь скаржнику на всі істотні питання, які виникають при застосуванні статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що рішення судів у справах №№ 916/590/19, 916/660/19, 916/659/19 не були підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не приймаються до уваги.

Судом касаційної інстанції також визнаються помилковими доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції забезпечено накази Міністерства юстиції України, яких ще немає, та взагалі може не бути у подальшому, оскільки відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд визначив конкретні дії, які забороняється вчиняти суб`єктам державної реєстрації та які, водночас, не забороняють здійснювати Міністерству юстиції України покладені на нього згідно із законодавством владні повноваження.

Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані ухвала та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

9. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнікіой" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 916/3479/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець