Рішення

від 13.03.2020 по справі 300/2562/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2020 р. справа № 300/2562/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Терракота" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2019 року за № 62/1009/m5/2019, за № 63/1009/m5/2019, за № 64/1009/m5/2019, за № 65/1009/m5/2019, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Терракота" звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2019 року за № 62/1009/m5/2019, за № 63/1009/m5/2019, за № 64/1009/m5/2019, за № 65/1009/m5/2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позапланова перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Так, відповідачем не наведено, які документи слід надати до перевірки, в період проведення позапланового заходу жодні посадові особи відповідача не прибули за адресою позивача, протоколів та припису, як і акту перевірки позивачу вручено не було. В той же час, відповідачем не складались акти про відмову у наданні документів чи відсутності суб`єкта містобудування, а також щодо відмови в допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки. На думку позивача, вказані обставини свідчать про допущення відповідачем під час проведення позапланового заходу порушень, що в свою чергу є підставою для скасування винесених за результатами розгляду Акту оскаржуваних постанов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 06.02.2020. В зазначеному відзиві відповідач проти позову заперечив, вказав, що перевірку позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та просив задоволенні позову відмовити (а.с. 64-70).

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.

З метою необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція виробничої споруди ТзОВ "Терракота" по вул. Українській 131 в с. Пилипи Коломийського району Івано-Франківської області", замовник - ТОВ "Терракота" реєстраційний номер ІФ 141192750696 від 02.10.2019 начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області видано наказ від 05.11.2019 № 463-П/1009/1.5/2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 05.11.2019 № 463/1009/т.7/2019, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.71, 72). Вказане направлення отримано позивачем 14.11.2019 про, що свідчить відповідний запис.

На підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу від 19.11.2019 видано наказ від 20.11.2019 № 514-П/1009/1.5/2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.11.2019 № 514/1009/т.7/2019 (а.с. 77-79).

Згідно Акту за 463/1009/m.7/2019 від 21.11.2019, перевіркою встановлено наступні порушення: у зареєстрованій декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками CC1 від 02.10.2019 за № ІФ141192750696 "Реконструкція виробничої споруди ТОВ "Терракота" по вул. Українська, 131 в с Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області" наведено недостовірні дані, а саме відсутня належним чином затверджена проектна документація; виконавча документація не представлена, не забезпечення замовником здійснення авторського нагляду; не забезпечення замовником здійснення технічного нагляду (а.с.80-86).

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 87-98).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту перевірки, протоколу та припису від 21.11.2019 головним інспектором будівельного нагляду винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2019 року за № 62/1009/m5/2019, за № 63/1009/m5/2019, за № 64/1009/m5/2019, за № 65/1009/m5/2019 (а.с.20-23).

Не погоджуючись із зазначеними постановами, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V), Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі Порядок №553).

Згідно з преамбулою Закону №877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Як визначено частиною четвертою статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною третьою статті 6 Закону №877-V визначено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (частина третя статті 41 Закону №3038-VI).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (абзац одинадцятий пункту 7 Порядку № 533).

Згідно з пунктами 7-9 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є необхідність перевірки достовірності даних наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Судом встановлено, що підставою для продовження позапланового заходу слугувала службова записка від 19.11.2019 в якій зазначено, що перевірку у встановленому порядку провести не можливо у зв`язку з ненаданням затвердженої у встановленому порядку проектної документації замовником та проектувальником (а.с.77). В той же час, посадовою особою відповідача не складено акту про відмову суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Більше того, позивач самостійно звертався до відповідача із листом щодо надання переліку документів, необхідних для проведення позапланового заходу (а.с. 17-19). Проте, такий запит залишено відповідачем без реагування.

Згідно вимог пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідачем не надано суду доказів вручення акту перевірки, протоколів та приписів позивачу, як і не надано належного доказу проведення перевірки за участю представника позивача, оскільки в акті перевірки відсутні підписи уповноважених осіб суб`єкта містобудівної діяльності. Також, відсутня відмітка про відмову від підписання позивачем акта (а.с. 86).

Надані суду відповідачем копії фіскального чека оператора поштового зв`язку та повідомлення про вручення поштового відправлення жодним чином не підтверджують факт направлення акту перевірки на адресу позивача, оскільки не містять такої інформації (а.с.101).

Пунктами 2, 3 частини 3 статті 41 №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої перевірки, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Відтак, на переконання суду, акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №400/2886/18 та 14 листопада 2019 року у справі №822/680/16 .

Доказів проведення перевірки за участі представника позивача - відповідачем не надано.

Як зазначалось судом вище, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу від 19.11.2019 видано наказ від 20.11.2019 № 514-П/1009/1.5/2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.11.2019 № 514/1009/т.7/2019 (а.с. 77-79).

Відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу в період з 20 по 21 листопада 2019. Так, згідно акта від 21.11.2019 захід державного нагляду проводився з 10:00 год. 06.11.2019 по 15:00 год. 21.11.2019. В той же час, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.11.2019 № 514/1009/т.7/2019 вручено уповноваженій посадовій особі позивача о 15.20 год. 21.11.2019, тобто вже після проведення перевірки. Вказана обставина підтверджується відповідною відміткою (зворотній бік а.с.79).

Таким чином, відповідачем не було надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повідомлення суб`єкта містобудування про призначення позапланового заходу контролю в період з 20 по 21 листопада 2019.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Як наслідок, суд зазначає, що позаплановий захід позивача проведено без дотримання вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Крім того ЄСПЛ в п. 73 рішення по справі "Гефген проти Німеччини" від 01.06.2010 року (заява № 22978/05) застосовує концепцію "плодів отруєного дерева", тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

Відтак, акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №463/1009/m.9/2019 від 21.11.2019, приписи та протоколи від 21.11.2019, не є допустимими доказами, як такі, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тому при вирішенні даної справи, судом до уваги не беруться.

З огляду на зазначене, оскільки оскаржувані постанови суб`єкта владних повноважень прийняті на підставі доказів, які не є допустимими, то, враховуючи наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку, суд дійшов висновку про неправомірність накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно оскаржуваних постанов від 05.12.2019 року за № 62/1009/m5/2019, за № 63/1009/m5/2019, за № 64/1009/m5/2019, за № 65/1009/m5/2019.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терракота" слід стягнути 4 540, 32 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції від 14.01.2019 року (а.с. 36).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Терракота" (код ЄДРПОУ 19401457, вул. Українська, 131, с. Пилипи, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78281) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2019 року за № 62/1009/m5/2019, за № 63/1009/m5/2019, за № 64/1009/m5/2019, за № 65/1009/m5/2019, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2019 року за № 62/1009/m5/2019, за № 63/1009/m5/2019, за № 64/1009/m5/2019, за № 65/1009/m5/2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Терракота" (код ЄДРПОУ 19401457, вул. Українська, 131, с. Пилипи, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78281) сплачений судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 32 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.