Рішення

від 02.03.2020 по справі 1.380.2019.007074

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.007074

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Козак О.М.,

за участю:

представника позивача Івашків Ю.В.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, пров.Губицький 1А, код ЄДРПОУ 32730992) (далі - позивач, ТзОВ Вікторія плюс ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39420875) (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) (далі - відповідач 2, ДПС України) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 09.09.2019 № 1271607/32730992 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.08.2019 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс ;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.08.2019 № 2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДПС у Львівській області) № 1271607/32730992 від 09.09.2019 відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) подану ТзОВ Вікторія плюс податкову накладну №2 від 15.08.2019. Підставою, що слугувала для прийняття такого рішення, зазначено лише загальну фразу, а саме: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Втім, позивач не погоджується з даним рішенням, вважає таке незаконними та необґрунтованими.

Позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області порушено норми підп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 29.08.2019 сформованої на податкову накладну №2, розрахунки показника по критерію п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не зазначено, які саме документи запропоновано надати для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Окрім цього вказує, що п.21 постанови Кабінету Міністрів України №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не передбачає такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, як відповідність платника податку тому чи іншому критерію ризиковості. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду за судовим захистом.

Ухвалою від 02.01.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачі 20.01.2020 подали до суду відзив на позовну заяву, в якому просять суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами перевірки поданої ТзОВ Вікторія плюс податкової накладної №2 від 15.08.2019, реєстрація такої була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки така відповідає вимогам підп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з тим, що позивачем не було подано всіх необхідних документів, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. А тому, покликаючись на правомірність оспорюваного рішення та наявність підстав для їх прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Окрім цього, представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують понесені ТзОВ Вікторія плюс витрати на правову допомогу. На підставі цього, просить відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу.

28.01.2020 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що ТзОВ Вікторія плюс надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладні № 2 від 15.08.2019. Звертає також увагу на те, що відповідачі у відзиві не ставлять під сумнів господарську операцію позивача, не стверджують про фіктивність такої операції чи про проведення безтоварної операції, а посилаються на відсутність письмових пояснень, що, в свою чергу, не відповідає дійсності.

Ухвалою від 05.02.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач - ТзОВ Вікторія плюс зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 32730992. Місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, пров.Губицький 1А.

Основним видом діяльності ТзОВ Вікторія плюс Код КВЕД 46.73 є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Між ТзОВ Вікторія плюс та АТ Укргазвидобування укладено договір поставки №УБГ228/015-19 від 23.04.2019, згідно з п.1.1 постачальник (ТзОВ Вікторія плюс зобов`язується поставити покупцеві (АТ Укргазвидобування ) щебінь зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п.п.2.1 вказаного Договору, постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортом виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджуються відповідними документами.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 цього Договору, ціна цього Договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ або в іноземній валюті без урахування ПДВ. Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього Договору.

За результатом здійснених на виконання умов договору поставки №УБГ228/015-19 від 23.04.2019 господарських операцій, позивачем складено податкову накладну №2 від 15.08.2019.

29.08.2019 відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зазначену вище податкову накладну № 2 від 15.08.2019 ТзОВ Вікторія плюс направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 30.08.2019, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Також зазначено, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, версія 2.3.4.2.

Суд встановив, що позивач 03.09.2019 надіслав на адресу ДПС України повідомлення про надання пояснень по податкових накладних, реєстрація яких зупинена, такого змісту: ТзОВ Вікторія плюс реалізувало 15.08.2019 на АТ Укргазвидобування ФБУ Укрбургаз (код філії 8, ІПН 300197726657) відповідно до договору поставки № УБГ 288/015-19 від 23.04.2019, щебінь фр 40x70 кількості 131 куб.м, (видаткова накладна №РН- 0000019 від 15.08.2019, податкова накладна №2 від 15.08.2019). Вказаний щебінь 40x70 було придбано у ФОП ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 згідно прибуткових накладних № РН-0000196 від 05.08.2019 та №РН-0000197 від 06.08.2019, з яким укладено договір поставки №120719 від 26.07.2019 . А також у ТзОВ ПМК-89 , ІПН 393104109208 згідно прибуткової накладної № 254 від 15.08.2019. Договір поставки матеріалів будівельного призначення №25/06-01 від 25.06.2019. Оплата за щебінь проведена згідно платіжного доручення №102 від 15.08.2019. Для перевезення товару ТзОВ Вікторія плюс уклала договір з ФОП ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , Довір надання послуг №070619 від 25.06.2019. Акт № ОУ-0000020 здачі-приймання (надання послуг) від 15.08.2019 .

Окрім цього, позивачем було надіслано копії документів, пов`язаних із здійсненими господарськими операціями.

Зокрема, скеровано копії документів, що підтверджують реальність здійснення операцій по зупиненій податковій накладній, а саме: договір поставки №УБГ228/015-19 від 23.04.2019, довіреність покупця №77 від 02.08.2019, видаткову накладну №РН-0000019 від 15.08.2019, договір поставки №120719 від 26.07.2019, накладну на придбання ТМЦ №РН-0000196 від 05.08.2019, накладну на придбання ТМЦ №РН-0000197 від 06.08.2019, сертифікат відповідності UA 1.044.0014389-16 від 16.03.2016, договір поставки матеріалів будівельного призначення №25/06-01р від 25.06.2019, накладна на придбання ТМЦ №254 від 15.08.2019, протокол випробування матеріалів №22 від 18.05.2018, платіжне доручення щодо оплати постачальнику №102 від 15.08.2019, договір надання послуг №070619 від 25.06.2019, акт №ОУ-0000020 здачі-приймання (надання послуг) від 15.08.2019, товарно-транспортну накладну 1 від 01.08.2019, товарно-транспортну накладну 2 від 01.08.2019, товарно-транспортну накладну 6 від 05.08.2019, товарно-транспортну накладну 7 від 06.08.2019, товарно-транспортну накладну 8 від 06.08.2019.

Комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення від 09.09.2019 № 1271607/32730992 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.08.2019 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТзОВ Вікторія плюс .

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №2 в зазначеному вище рішенні від 09.09.2019 обрано: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні .

18.09.2019 ТзОВ Вікторія плюс звернулось до ДПС України із скаргою №1 на рішення комісії від 09.09.2019 № 1271607/32730992 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.08.2019.

Суд встановив, що позивач до зазначеної скарги додав документи, які попередньо долучались до пояснень для реєстрації ПН, що підтверджують реальність здійснення операцій по зупиненій податковій накладні.

Згідно з отриманою позивачем квитанцією №2 від 19.09.2019, скарга на вказане рішення прийнята не було, оскільки ТзОВ Вікторія плюс пропустила 10 денний строк для її подачі.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на переконання позивача, вищезгадане рішення №1271607/32730992 від 09.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.08.2019 прийнято за формальних підстав, без належної оцінки наданих ТзОВ Вікторія плюс пояснень та документів, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. А тому, вважає, що є всі підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати у день надходження в ЄРПН податкову накладну №2 від 15.08.2019. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21.02.2018 на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Аналіз вказаних вище норм матеріального права та п.п.5-7, 12-23 Порядку №117 дає підстави для висновку, що після подання на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, які підлягають моніторингу, такі документи перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податків, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податків. Тобто процедура перевірки ПН/РК на відповідність Критеріям ризиковості є визначальним та першим етапом в процедурі реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Тому, законодавче закріплення Критеріїв ризиковості є важливим аспектом у регулюванні відносин щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Судом встановлено, що фіскальним органом 30.08.2019 сформовано квитанцію, відповідно до якої: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.08.2019 №2 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, версія 2.3.4.2.

В подальшому ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №1271607/32730992 від 09.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.08.2019.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в зазначеному рішенні обрано: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні .

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, натомість на підставі п.10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Суд враховує, що наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567 від 13.06.2017 втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів №409 від 06.04.2018 - 25.05.2018.

В подальшому, Листом ДФС України від 21.03.2018 №960/99-99-07-18 визначено Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені ДФС та погоджені Міністерством фінансів України .

Листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку , відповідно до якого, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Цим же Листом ДФС України визначено Критерії ризиковості здійснення операцій , відповідно до якого податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;

2.3. відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;

2.4. розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Державна регуляторна служба України листом від 19.04.2018 №3890/0/20-18 звернула увагу на наступне:

Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ задекларовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабміном України. Своєю чергою, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок). Водночас Порядком не визначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Натомість пунктом 10 Порядку передбачено запровадження певного алгоритму визначення таких критеріїв ДФС України за погодженням з МФУ. Разом з цим, свого часу відповідний проект постанови був предметом розгляду ДРС, за результатом розгляду якого та з урахуванням доопрацювання в робочому порядку розробником редакції проекту ДРС було прийнято Рішення про погодження проекту регуляторного акта від 27.02.2018 №82. На додаток до вищезгаданого Рішення ДРС повідомила Мінфін листом від 27.02.2018 №2216/0/20-17 з приводу проблемних питань, пов`язаних з окремими положеннями зазначеного проекту постанови, зокрема, в частині відсутності положень щодо визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Зокрема, ДРС було зазначено, що проекти актів, які затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, підпадають під сферу дії Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження. Проте, незважаючи на викладені у листі ДРС застереження, ДФС листами від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно. Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про центральні органи виконавчої влади одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання.

Так, згідно з ч.1 ст.23 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів КМУ та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. За таких обставин, за позицією ДРС, постає питання щодо правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Враховуючи зазначене вище, ДРС наголошує на необхідності приведення регуляторної діяльності у відповідність з вимогами Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в частині вирішення ситуації, пов`язаної із затвердженням листами ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, переліку показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку .

03.07.2018 Міністерство фінансів направило на погодження до ДРС України проект наказу Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку .

Цей самий проект наказу ДРС України розглянула і рішенням від 23.08.2018 №361 погодила.

Міністерство фінансів України скеровано Державній фіскальній службі України лист від 31.10.2018 №26010-06-5/28170 Щодо погодження критеріїв , в якому вказано: На виконання пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця .

Таким чином, Міністерством фінансів України погоджено лише два критерії: Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій , за умови їх перегляду протягом місяця. Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку Міністерство фінансів України не погоджувало.

Лист Міністерства фінансів України від 31.10.2018 №26010-06-5/28170, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця . Суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки:

- з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18;

- пунктом 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами.

Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФСУ та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Тобто процедура мала б завершитися підписання наказу міністром фінансів і його опублікуванням.

Натомість, 13.11.2018 ДФС оприлюднила на офіційному веб-сайті затверджені:

1) в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власовим: Критерії ризиковості платника податку - 05.11.2018; Критерії ризиковості здійснення операцій - 05.11.2018;

2) в.о. Голови Державної фіскальної служби України М.Продан: Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку - 21.03.2018.

Згідно з п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Отже, податкова накладна перевіряється на відповідність трьох критеріїв: Критерії ризиковості платника податку , Критерії ризиковості здійснення операцій та Показники позитивної податкової історії платника податку . Проте, як встановлено судом, Показники позитивної податкової історії платника податку Міністерством фінансів України не погоджувалися.

Відповідно до п.21 цього Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі змісту квитанції від 30.08.2019, слідує, що реєстрація ПН № 2 від 15.08.2019, в ЄРПН зупинена з покликанням на те, що така ПН відповідає пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .

Суд враховує, що Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено. На це прямо вказує зміст підп.3 п.13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

За відсутності належним чином встановлених Критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність ПН/РК Критеріям ризиковості (п.7 Порядку №117).

Критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості господарської операції є важливим елементом порядку визначення об`єкту оподаткування ПДВ, оскільки безпосередньо впливають на суму податкових зобов`язань платника податків-покупця. Відповідно, такі Критерії можуть затверджуватися виключно нормативно-правовим актом.

Повноваження щодо встановлення Критеріїв ризиковості необхідно реалізовувати шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту, що підлягає обов`язковій державній реєстрації в Мінюсті.

Частиною 3 ст.117 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно з п.2 цього Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами Для службового користування , Особливої важливості , Цілком таємно , Таємно та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Таким чином, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до п.15 зазначеного Положення, Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Отже, за відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акта, жодні приписи щодо Критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов`язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповідні норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.

З урахуванням викладеного, Критерії, опубліковані ДФС України 13.11.2018, які по суті містять норми права, не можуть вважатися чинним нормативно-правовим актом. Водночас жодного іншого нормативно-правового акту, який би визначав Критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, законодавцем не прийнято.

Нормою п.201.16 ст.201 ПК України, компетентним органом, який мав встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Оскільки підставою для зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність платника податку або його господарських операцій певним Критеріям ризиковості, то і самі ці критерії як підстави для зупинення реєстрації ПН/РК мав би визначати саме Кабінет Міністрів України.

Однак Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, жодних Критеріїв ризиковості не встановлено.

Передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень щодо визначення конкретних критеріїв ризиковості платника податку та/або господарських операцій іншим державним органам (ДФС України за погодженням з Мінфіном України) не відповідає приписам п.201.16 ст.201 ПК України. Ця норма уповноважує Кабінет Міністрів самостійно встановити відповідні Критерії, а не надає можливість визначити інші компетентні органи для цього.

Таким чином, на момент зупинення реєстрації ПН № 2 від 15.08.2019 в ЄРПН був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Згадані вище Критерії, опубліковані ДФС 13.11.2018, не можуть вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом.

Суд зазначає, що першим етапом у процедурі реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є саме встановлення відповідності ПН/РК Критеріям ризиковості. Враховуючи те, що така процедура порушена фіскальним органом вже на першому етапі, про що вказано вище, тому усі наступні дії та рішення фіскального органу також за своєю суттю є протиправними.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду Критерію ризиковості платника податку. Як встановлено судом, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, не витребовувався податковим органом.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім цього, суд враховує, що позивачем подавались податковому органу письмові пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення операцій по зупиненій податковій накладній.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваному рішенню №1271607/32730992 від 09.09.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної позивача від 15.08.2019 №2, суд приходить висновку, що таке прийнято з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у ньому мотивів їх прийняття, тобто, є необґрунтованим. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними, допустимими та достатніми доказами. Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є підставними та таким, що підлягає задоволенню.

Водночас згідно з ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДФС України.

Згідно підп.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічний механізм визначено у п.п.19, 20 Порядку ведення ЄРПН.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.08.2019 № 2, датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 (справа №822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа №1740/2004/18).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачів 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу між сторонами врегульовано ст.134 КАС України.

За положеннями цієї статті, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18.

Згідно з ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач -2 у відзиві на позовну заяву заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано жодних документів які підтверджують вартість правничої допомоги адвоката.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд встановив, що між позивачем та адвокатським об`єднанням Івашків і Партнери укладено договір про надання правової допомоги (професійної правової допомоги) №1/12 від 11.12.2019.

Згідно з пунктом 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання, приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2 Договору, за надання правової допомоги згідно даного Договору, клієнт оплачує АО гонорар, шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок АО на протязі 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. Вартість надання грошової допомоги вказаної в розділі 1 даного Договору, протягом перших 10 годин, становить 10000,00 грн., які сплачуються шляхом передоплати.

Згідно з п. 3.5. Договору, по закінченню кожного календарного місяця, або в інший визначений за домовленістю сторін період, в якому АО надавалась клієнтові правова допомога, складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АО правової допомоги і її вартість.

На виконання Договору про надання правової допомоги №1/12 від 11.12.2019 сторони склали Акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 01-01/12/19 від 02.03.2020.

Згідно з пунктом 1 Акту № 01-01/12/19 від 02.03.2020, АО Івашків і Партнери в період з 11.12.2019 по 02.03.2020 було надано наступну правову допомогу за Договором №1/12 від 11.12.2019:

- консультація, щодо перспектив та ризиків пов`язаних з зверненням до суду, а також можливостей врегулювання даного спору - 1 год.;

- складення позовної заяви, формування пакету документів для звернення до суду, подання заяви до суду - 5 год.;

- складення відповіді на відзив у справі №1.380.2019.007074 - 2 год.;

- представництво позивача в судових засіданнях 22.01.2020, 05.02.2020 та 02.03.2020 - 1,5 год.

Вартість наданої правничої допомоги за договором №1/12 від 11.12.2019 становить 10000,00 грн.

Вартість наданої правової допомоги, що охоплюється даним актом прийому-передачі, була сплачена Клієнтом в розмірі 10000,00 грн. на підставі рахунку №01-01/12/19 від 11.12.2019.

Суд враховує, що суть справи, обсяг робіт та час, витрачений адвокатом на виконання робіт, вказаних в акті виконаних робіт, є не співмірними з розміром понесених позивачем витрат на правничу допомогу. Окрім цього, суд зазначає, що відповідачем подано заперечення щодо обсягу наданої правничої допомоги та розміру витрат на оплату такої.

Відтак, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Львівській області, складає 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з кожного відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 1921,00 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №192 від 12.12.2019.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 09.09.2019 № 1271607/32730992 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.08.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс .

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.08.2019 № 2.

Стягнути з Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, пров.Губицький 1А, код ЄДРПОУ 32730992) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39420875) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, пров.Губицький 1А, код ЄДРПОУ 32730992) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, пров.Губицький 1А, код ЄДРПОУ 32730992) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39420875) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія плюс (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, пров.Губицький 1А, код ЄДРПОУ 32730992) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 12.03.2020

Суддя Р.І. Кузан