Рішення

від 13.03.2020 по справі 440/5140/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5140/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2019 року позивач ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 відповідну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі №440/5066/19, виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дії щодо відмови, оформленої листом від 04.06.2019 за № 4035/0/26-19; зобов`язання повторно розглянути клопотання від 20.05.2019 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 3,94 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області із земель державної власності у межах норми безоплатної приватизації.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що позивачем надано всі відповідні документи, що дозволяють встановити місцезнаходження бажаної земельної ділянки, у тому числі надано вичерпний перелік документів, передбачений ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України. А тому вважає дії відповідача, які полягають у не наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 3,94 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, протиправними та такими, що суперечать нормам земельного законодавства.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження.

В матеріалах справи міститься відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на позовну заяву, у якому представник відповідача вказує на відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, оскільки з графічних матеріалів, долучених позивачем до клопотання, не можливо встановити конкретне місце розташування бажаної земельної ділянки. Зазначає, що ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

У відповідності до Статуту селянського (фермерського) господарства «БІОС» (код ЄДРПОУ 21070335), затвердженого рішенням загальних зборів селянського (фермерського) господарства «БІОС» від 21.05.2018 №1/2018, ОСОБА_1 є членом С(Ф)Г «БІОС» .

Засновником С(Ф)Г «БІОС» Яреськом А.В. у присутності секретаря Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області підписано заяву про згоду на виділення земельних ділянок в розмірі середньої частки (паю) по господарству на території Демидівської сільської ради членам С(Ф)Г «БІОС» , зокрема, Педенко Дарині Анатоліївні.

Листом Головного управління від 12.07.2018 №478/114-18 повідомлено С(Ф)Г «БІОС» , що середній розмір земельної частки (паю) сільськогосподарських підприємств, що розташовані на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області становить 3,94 га.

У подальшому, ОСОБА_9 прийнято рішення №3/18 від 26.10.2018 про розпаювання та погодження передачі, безоплатно, у приватну власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), членам С(Ф)Г «БІОС» із наданих у користування земельних ділянок загальною площею 50,2 га, які передані ОСОБА_9 (засновнику С(Ф)Г «БІОС» ) у постійне користування, для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ-22, який виданий ОСОБА_9 Решетилівською районною радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області 31.05.1994 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №18.

З метою отримання у власність земельної частки (паю), що перебуває у постійному користуванні С(Ф)Г «БІОС» , виконавчим комітетом Демидівської сілської ради позивачу видано викопіровку з плану розташування сільськогосподарських земель по Демидівській сільській раді Решетилівського району з позначенням земельної ділянки площею 3,94 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Демидівської сільської ради за межами населеного пункту.

24.05.2019 року до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області звернулася громадянка ОСОБА_1 із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 3,94 га для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні СФГ "Біос", згідно державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ-22, який виданий ОСОБА_9 Решетилівською районною радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області 31.05.1994, зі змінами від 16.03.1995, 25.05.1995, 06.03.1996, та зареєстрований у книзі записів державних актів на право користування землею за №18 /а.с. 44/.

До вказаної заяви позивачем додано: схему розміщення земельної ділянки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду, копію державного акту на право постійного користування землею, копію довідки про середній розмір земельної частки (паю), копію довідки про відсутність у власності земельної частки (паю), копію заяви голови СФГ "Біос". на виділення земельних ділянок, витяг з ЄДР по СФГ "Біос", копію статуту СФГ "Біос".

Листом від 04.06.2019 року № 4035/0/26-19 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомлено позивачу про відсутність в Головного управління правових підстав для задоволення його звернення.

В обґрунтування відмови у листі від 04.06.2019 року № 4035/0/26-19 відповідач посилається на те, що у поданому зверненні не зазначено місце розташування земельної ділянки, а саме: сільську раду, район, область. Згідно поданого графічного матеріалу, не можливо визначити просторове розміщення земельної ділянки. Графічний матеріал, не містить відображення усіх елементів картографічної основи та відображення на них відомостей Державного земельного кадастру.

Крім того зазначено, що частиною першою статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» , встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Статтями 32 Земельного кодексу України та 13 Закону України «Про фермерське господарство» , встановлено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Позивач не погодився із діями ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для ведення особистого селянського господарства.

В розумінні вимог статей 81, 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Згідно з ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно з ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частиною 1 та 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 04.06.2019 вих. №4035/0/26-19 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомило позивача, що у поданому зверненні не зазначено місце розташування земельної ділянки, а саме: сільську раду, район, область. Згідно поданого графічного матеріалу, не можливо визначити просторове розміщення земельної ділянки. Графічний матеріал, не містить відображення усіх елементів картографічної основи та відображення на них відомостей Державного земельного кадастру. Зазначено, що частиною першою статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» , встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Статтями 32 Земельного кодексу України та 13 Закону України «Про фермерське господарство» , встановлено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Таким чином, наведена підстава відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України.

Водночас, судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що позивачем разом із заявою до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області були додані графічні матеріали (викопіювання), видані виконкомом Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Відповідно до ч.1 ст. Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.1 ст. 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, АР Крим).

Частиною 5 ст. 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають: 1) номери кадастрових зон і кварталів; 2) опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат); 3) площу кадастрових зон і кварталів; 4) підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держгеокадастру та його територіальних органів, документація із землеустрою щодо встановлення меж державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження).

Пунктами 46-48 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об`єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку виготовляється викопіювання з кадастрової карти (плану) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком 7. Викопіювання виготовляється в масштабі, який забезпечує чітке відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру (зокрема обліковий номер об`єкта Державного земельного кадастру; кадастровий номер земельної ділянки; номер кадастрового кварталу; номер кадастрової зони; найменування адміністративно-територіальної одиниці).

Таким чином, основою землеустрою в Україні є дані Державного земельного кадастру, до якого вносяться відомості про всі без виключення землі.

Ведення Державного земельного кадастру відповідно до пункту 4 наведеного Положення здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

А відтак, графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру.

Стаття 118 ЗК України не містить будь-яких особливих вимог до графічних матеріалів, крім зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, додані позивачем до своєї заяви графічні матеріали (викопіювання), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздруковані належним суб`єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, та містить прив`язку земельної ділянки до відповідного населеного пункту (Демидівська сільська рада Решетилівського району Полтавської області), площу бажаної земельної ділянки.

Зі змісту листа від 04.06.2019 вих. №4035/0/26-19 суд також встановив, що підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав на вимоги статті 32 Земельного кодексу України та статей 12,13 Закону України «Про фермерське господарство» .

Однак вказаний лист містить лише загальне посилання на вказані норми, не конкретизуючи, які невідповідності ГУ Держгеокадастру у Полтавській області мав на увазі.

Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у листі відповідача від 04.06.2019 вих. №4035/0/26-19, суд прийшов до висновку, що вони законом не передбачені, а отже є незаконними.

При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Статтею 118 ЗК України не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333).

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Лист відповідача від 04.06.2019 вих. №4035/0/26-19 у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 3,94 га, за змістом та формою не є відмовою у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Оскільки питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 3,94 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, які знаходяться на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області із земель державної власності, на підставі вищевказаної заяви позивача від 24.05.2019 так і не було вирішено станом на момент розгляду справи судом, то суд прийшов до висновку, що мала місце протиправна бездіяльність з боку відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_10 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 3,94 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 7 статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 3,94 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Демидівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 3,94 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 3,94 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва