Рішення

від 12.03.2020 по справі 500/1839/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1839/19

Провадження № 2/946/660/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл в порядку спрощеного провадженні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2019 року приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування (далі - ПрАТ Страхова компанія Альфа Страхування ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 3123,51 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21.07.2016 року між ПрАТ Страхова компанія Альфа Страхування та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8917978 (далі - Договір), яким було забезпечено автомобіль Toyota Land Cruiser Prado , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 27.02.2017 року у м.Києві по вул.Комбінатна,21 трапилась ДТП за участю автомобіля ЛАЗ , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить КП Київпастранс під керуванням ОСОБА_3 та забезпечено автомобіль Toyota Land Cruiser Prado , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 31.03.2017 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. 01.03.2017 року до позивача звернувся потерпілий із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку із ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору. Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та на підставі Кошторису від 27.02.2017 року здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 3123,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16733 від 19.07.2017 року. Відповідач не повідомив позивача про ДТП. 26.11.2018 року на адресу відповідача було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування. Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за договором страхування, це призвело до порушення прав позивача на відшкодування шкоди. Станом на 07.03.2019 року страхове відшкодування у розмірі 3123,51 грн. не повернуто, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ Страхова компанія Альфа Страхування суму відшкодування в розмірі 3123,51 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст. 280, ч.4 ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.129 Конституції України, ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що 27.02.2017 року у м.Києві по вул.Комбінатна,21 трапилась ДТП за участю автомобіля ЛАЗ , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить КП Київпастранс під керуванням ОСОБА_3 та автомобілю Toyota Land Cruiser Prado , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою №3017060791019571 про дорожньо-транспортну пригоду від 12.07.2017 року (а.с.55-56).

01.03.2017 року до ПрАТ Страхова компанія Альфа Страхування звернувся юрисконсульт КП Київпастранс із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку із ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору (а.с.34).

Пошкоджений транспортний засіб - автомобіль ЛАЗ , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить КП Київпастранс , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим 30.08.2005 року (а.с.30).

Відповідно до Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8917978 від 21.07.2016 року, укладеного між ПрАТ Страхова компанія Альфа Страхування та ОСОБА_2 було застраховано автомобіль Toyota Land Cruiser Prado , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.29). Відповідно до умов Договору (поліс ЦВ) ПрАТ Страхова компанія Альфа Страхування взяло на себе обов`язок в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяно шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов`язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 31.03.2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави (а.с.57).

На підставі страхового акту (а.с.60), розрахунку суми страхового відшкодування до нього (а.с.61) та на підставі Кошторису від 27.02.2017 року (а.с.42) ПрАТ Страхова компанія Альфа Страхування здійснило виплату страхового відшкодування на користь КП Київпастранс в розмірі 3123,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16733 від 19.07.2017 року (а.с.60-63).

26.11.2018 року на адресу ОСОБА_1 було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування (а.с.64), яка на теперішній час не задоволена ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За ч.1 ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За п.п. ґ п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Стаття 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як на підставу своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 в порушення п.5 ст.21 Закону України Про страхування та п.33.1.2 ст.33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не повідомив страховика у триденний термін про настання страхового випадку, що є підставою для стягнення суми виплаченого страхового відшкодування із застрахованої особи, винної у ДТП.

14 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №752/9895/15-ц підтвердив раніше сформовану правову позицію стосовно відповідальності водія у разі неповідомлення страховика про настання страхового випадку (ДТП).

Перед усім необхідно вказати, що в разі якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника (зміст правових висновків Верховного Суду України у справах № 6-186цс16 від 30 березня 2016 року та № 6-1613цс16 від 31.05.2016 року).

Тобто дані норми вказують на право страховика щодо подання такого позову, а не необхідність безумовного стягнення сум в порядку регресу.

Між тим, правовими нормами встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Таким чином, факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, адже регресні зобов`язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов`язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2011цс16.

Як вбачається з матеріалів справи, факт ДТП зафіксовано правоохоронними органами про що складено довідку (а.с.55), відповідно до постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 31.03.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 57).

Розмір Страхового відшкодування визначено позивачем на підставі страхового акту (а.с.60), розрахунку суми страхового відшкодування до нього (а.с.61) та на підставі Кошторису від 27.02.2017 року (а.с.42).

Будь-яких належних та допустимих доказів, що неповідомлення ОСОБА_1 страховика про настання страхового випадку призведе до необґрунтованих виплат, позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 990, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування , адреса місцезнаходження юридичної особи: 01011, м.Київ, вул.Рибальська,22, до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко