Рішення

від 12.03.2020 по справі 526/2758/19

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2758/19

Провадження № 2/526/162/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Тищенко Л. І.

з участю секретаря Лопушняк Т.П.

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарівської сільської ради, третя особа: приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

до суду звернуласяОСОБА_1 з позовом до Сарівської сільської ради про визнання права власності.

У позовній заяві позивач вказує, що рішенням виконавчого комітету Гадяцької районної ради народних депутатів від 10 жовтня 1990 року № 253 її чоловіку ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку і господарських будівель в с. Малі Будища. Фактично цим рішенням ОСОБА_2 та іншим громадянам на існуючому в той час полі біля с. Малі Будища були виділені під індивідуальне будівництво земельні ділянки розміром по 0,40 га. Для будівництва виготовлено проект забудови земельної ділянки індивідуального забудовника та пояснююча записка до проекту забудови земельної ділянки індивідуальним забудовником, де забудовником значиться ОСОБА_2

ОСОБА_2 закінчив будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік ОСОБА_2 помер. За життя він не оформив документи, що посвідчують право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

У шестимісячний термін вона звернулась до приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 . Спадкова справа відкрита за № 75/2019. Син та донька померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від спадщини на її користь. Частину спадщини після померлого чоловіка вона оформила. Але, коли звернулась до нотаріуса з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріус відмовила їй, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна та державної реєстрації права власності на це майно. Посилаючись на вищевикладене, позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності, в якому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , як частину у спільному майні подружжя, яка належить їй фактично, але на яку відсутні правовстановлюючі документи та визнати за нею право власності на іншу Ѕ частину вищевказаного нерухомого майна, як спадщину, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіку ОСОБА_2 .

ПозивачОСОБА_1 аправила заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідачаСарівської сільської ради направив заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти позовних вимог позивача та просить розглянути справу без участі представника сільської ради.

Третя особаприватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. у судове засідання не з`явилась, направила заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимогиОСОБА_1 до Сарівської сільської ради про визнання права власності підлягають до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 червня 1984 року, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу.

Відповідно до архівного витягу від 27.11.2019 № 01-17/440, виданого архівним сектором Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, рішенням виконавчого комітету Гадяцької районної Ради народних депутатів від 10.10.1990 № 253 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво індивідуальних житлових будинків і господарських будівель.

Для будівництва житлового будинку в с. Малі Будища на замовлення забудовника ОСОБА_2 виготовлено проект забудови земельної ділянки та пояснюючу записку до проекту забудови земельної ділянки ОСОБА_2 , відповідно до якої на земельній ділянці планується будівництво житлового будинку по типовому проекту № 144-24-252.13.87 на 4 кімнати житловою площею 63,1 кв.м та господарських будівель.

У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 85,4 кв.м, жилою площею 38,2 кв.м, позначений літ. А-1 (1991 року побудови) з господарськими будівлями: погріб літ. Б, сарай літ. В, гараж літ. Г, літня кухня літ. Д,д, сарай літ. Е, вбиральня літ. Ж, огорожа № 1, колодязь № 2.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за 157/6445.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Враховуючи, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 збудований ОСОБА_2 у 1991 році, про що зазначено у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, тому право власності на вищевказане нерухоме майно виникло у 1991 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Аналогічна норма права закріплена у Сімейному кодексі України, а саме ст. 60 СК України, якою передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У відповідності до норм ст. 70 СК України, частки майна дружини та чоловіка визнаються рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки збудований за час шлюбу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та належить їм на праві спільної сумісної власності по Ѕ частині кожному.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. від 09.01.2020 № 6/02-16, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрита спадкова справа № 75/2019. Згідно матеріалів спадкової справи, заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подала його дружина ОСОБА_1 . Його діти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 подали заяви про відмову від спадщини на користь дружини ОСОБА_1 . Син спадкодавця ОСОБА_4 своєю заявою повідомив, що заяву у встановлений законом строк не подав, до суду звертатись за продовженням строку прийняття спадщини наміру не має. ОСОБА_1 прийняла спадщину подавши до нотаріуса у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини. 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.11.2019, позивачу ОСОБА_1 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 25.11.2019 належать земельні ділянки площею 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) та площею 0,145 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналізуючи досліджені матеріали справи, судом встановлено, що нотаріально оформити спадкове майно та майно, що належить позивачу фактично, ОСОБА_1 не має можливості, оскільки відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Пунктом 11 частини 1 статті 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на нерухомість, у відповідності до ст. 182 ЦК України, підлягає державній реєстрації.

Суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. п. 1 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 328, 392, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сарівської сільської ради, третя особа: приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Н.М. про визнання права власності задовольнити.

Визнати заОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літ. А-1 з господарськими будівлями та спорудами: погріб літ. Б, сарай літ. В, гараж літ. Г, літня кухня літ. Д,д, сарай літ. Е, вбиральня літ. Ж, огорожа № 1, колодязь № 2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як частину у спільному майні подружжя, що належить їй фактично, але на яку відсутні правовстановлюючі документи та визнати за нею право власності на Ѕ частину вищевказаного майна, як спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , тобто на весь об`єкт нерухомого майна в цілому, що розташований на належній їй земельній ділянці.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач Сарівська сільська рада, код ЄДРПОУ 21051326, юридична адреса: вул. Центральна, 49, с. Сари Гадяцького району Полтавської області.

Третя особа приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Ніна Миколаївна, адреса: вул. Драгоманова, 37, м. Гадяч Полтавської області.

Головуючий Л. І. Тищенко