Постанова

від 13.03.2020 по справі 520/10876/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 р. Справа № 520/10876/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО КОЛЕС" на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/10876/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО КОЛЕС"

до Слобожанської митниці Держмитслужби

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Сто колес (далі за текстом - заявник, платник податків, платник, ТОВ, Товариство)звернувся до суду з позовом про скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002434/2 від 04.07.2019 р. та скасування картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01176 від 04.07.2019 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано повністю рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002434/2 від 04.07.2019 р. до 4,06 доларів Сполучених Штатів Америки за 1 кілограм, а загалом до 13.483,26 доларів Сполучених Штатів Америки за 3.321 кг товару.

Визнано протиправною та скасовано повністю картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01176 від 04.07.2019р.

09.12.2019 р. представник позивача адвокат Єрьоменко А.В. звернувся до суду із заявою з питання винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в в якій просив стягнути на користь позивача 1.921,00 грн. судового збору, 19.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1353,00 грн. витрат на переклад документів з англійської та китайської мов.

16.12.2019 р. до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, мотивоване їх штучним завищенням.

17.12.2019 р. до суду надійшла уточнена заява з того ж самого питання, в якій було заявлено про стягнення 1.921,00грн. судового збору, 1.353,00грн. витрат на переклад документів та 15.500,00грн. на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року заяву задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (місцезнаходження - 610003, м. Харків, вул. Короленка, 16Б; ідентифікаційний код - 39534151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сто колес" (місцезнаходження - 61038, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 43; ідентифікаційний код - 41010041) 2.500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. у якості компенсації видатків на професійну правничу допомогу.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (місцезнаходження - 610003, м. Харків, вул. Короленка, 16Б; ідентифікаційний код - 39534151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сто колес" (місцезнаходження - 61038, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 43; ідентифікаційний код - 41010041) судовий збір у розмірі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Решту судових витрат покладено на позивача.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року в частині розміру відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС на користь ТОВ "Сто колес" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн., а також скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року в частині в частині відмови у відшкодуванні витрат на переклад документів на українську мову та ухвали нове яким стягнути з відповідача вказані витрати.

Вказує, що задовольняючи частково клопотання представника позивача, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі та відшкодування витрат на переклад документів на українську мову, оскільки заява є обґрунтованою та підтвердженою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 допущено заміну відповідача - Харківську митниці ДФС на правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково клопотання представника позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 2.500,00грн.. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на переклад документів на українську мову, оскільки ці витрати є звичайними витратами, пов`язаними із здійсненням господарських операцій з іноземними контрагентами, отже не можуть бути визнані такими, які зумовлені саме розглядом даної адміністративної справи, а тому у стягнення цих витрат з владного суб`єкта належить відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19) за положеннями ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009р. у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006р. у справі Двойних проти України , від 30.03.2004р. у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 .

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася заявнику адвокатом Єрьоменком Андрієм Володимировичем на підставі договору від 24.05.2019 р. та ордеру серії ХВ №1238 від 14.06.2019 р.

Як зазначено в наданому до суду уточненому детальному описі наданих адвокатом послуг, загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога клієнту у формі надання послуг, становить 17 годин, загальна вартість наданих послуг - 15500,00 грн.

Оплата наданих послуг підтверджується рахунком на оплату та платіжним дорученням №83 від 17.09.2019 р. на суму 19000,00 грн., як і було заявлено у первинно поданій заяві.

Суд зазначає, що первинний опис робіт містив такий пункт як представництво та захист інтересів в суді, на який, за твердженням представника позивача, витрачено 5 годин, вартість кожної години складає 2000,00 грн., а загалом 10.000,00 грн.

Між тим, розгляд та вирішення даної адміністративної справи здійснювалися у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Отже, судові засідання по справі не проводилися, присутність представників сторін у суді обов`язковою не визнавалася.

З цього приводу судом першої інстанції зазначено, що в уточненому описі робіт згаданий пункт взагалі виключений, що втім не призвело до зменшення очікуваної суми компенсації витрат на професійну правничу допомогу на 10.000,00грн.

Відтак, зміст поданого документа про структуру та вартість складових елементів професійної правничої домомоги носить штучно створений маніпулятивний характер шляхом заміни одних послуг на інші.

Також первинний опис робіт містив такий пункт як підготовка та складання процесуальних документів (складання заяв, клопотань, пояснень, відповіді на відзив), на яку витрачено 3 години вартістю 1000,00 грн. кожна, загалом 3000,00 грн.

В уточненому описі такий пункт також відсутній, натомість зазначений час на подачу окремо усіх клопотань про приєднання додаткових доказів (від 11.11.2019р. - 2 години по 1.000,00грн. кожна, загалом 2.000,00грн., від 18.11.2019р., - 2 години по 1.000,00грн. кожна, загалом - 2.000,00грн., від 20.11.2019р. - 1,5 години по 1.000,00грн. кожна, загалом -1.500,00 грн. та від 26.11.2019 р. - 2 години по 1000,00 грн. кожна, загалом - 2000,00грн.)

Однак, враховуючи те, що кожне із клопотань викладене на одній або двох сторінках друкованого тексту, половина змісту яких являє собою викладення посилань на норми КАС України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що складання згаданих документів не може потребувати від адвоката значних витрат часу, таких як загалом 7,5 годин.

Те ж саме стосується і клопотання про розгляд питання щодо судових витрат за відсутності представника позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вивчення судової практики, а також аналіз законодавства, формування та узгодження позиції по справі згідно правового аналізу ситуації, не є окремим видом правової допомоги, а є складовою процесу написання адміністративного позову, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують посилання митниці про явну та очевидну неспіврозмірність ймовірної майнової вигоди від успішного для платника розв"язання спору (у 59.083,71грн.) заявленій до відшкодування сумі витрат на професійне правничу допомогу (первісно - 19.000,00грн., остаточно - 15.500,00грн.).

При цьому, до відносин із відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід застосовувати виключно положення ч.1 ст.77 КАС України.

Підсумовуючи викладені вище міркування і беручи до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 2.500,00грн.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для відшкодування 1.353,00 грн. витрат на переклад документів з іноземних мов на українську, оскільки беручи до уваги ведення Товариством зовнішньоекономічної діяльності, ці витрати є звичайними витратами, пов`язаними із здійсненням господарських операцій з іноземними контрагентами, а тому не можуть бути визнані такими, які зумовлені саме розглядом даної адміністративної справи, а тому у стягнення цих витрат з владного суб`єкта належить відмовити.

Таким чином, враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданих послуг, колегія суддів вважає обґрунтований висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для розподілу між сторонами судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО КОЛЕС" - залишити без задоволення.

Додаткове Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 по справі № 520/10876/19 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко