Постанова

від 04.03.2020 по справі 160/7148/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7148/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт-Агротрейд на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №160/7148/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Агротрейд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ КОМЬЮНІКЕЙШН" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним В4 , № 0020321418 форми Р .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки господарські операції з поставки товару 25.10.2016 року і 30.11.2016 року від ТОВ «Легал Комьюнікейшн» на адресу ТОВ «Ескперт-Агротрейд» є реальними, підтверджені первинними документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2019р., за ініціативою суду, до участі в справі залучено, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ КОМЬЮНІКЕЙШН".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Позивачем в свою чергу надано первинні документи на спростування позиції податкового органу, яка по суті ґрунтується на базах даних податкового органу щодо характеристиці діяльності контрагента позивача, що в свою чергу не може свідчити про порушення позивачем податкової дисципліни. Позивач в свою чергу надав докази на підтвердження реальності виконання угоди з поставки товару.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволення скарги. У відзиві зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки контрагент позивача є фігурантом кримінального провадження, не має трудових ресурсів та не встановлено транспортування товару тощо.

В судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити.

Представник позивача до суду апеляційної інстанції не з`явився. Повідомлений про день та час розгляду справи. Директор товариства надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача та зазначив, що підтримують доводи апеляційної скарги.

Представник третьої особи до суду апеляційної інстанції не з`явився. Судова кореспонденція направлена на адресу товариства повернулась до суду з позначкою вузла зв`язку: адресат відсутній .

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експерт-Агротрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Легал Комьюнікейшн» за період з 01.10.2016 року по 30.11.2016 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2019 року № 32987/04-36-14-18/38835799.

Перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 139081 грн., у тому числі жовтень 2016 року - 31700 грн., листопад 2016 року - 107381 грн. та зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звтного періоду за листопад 2016 року на суму 171063 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.07.2019 року:

- №0020311418 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 171063 грн.;

- №0020321418 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з податку на додану вартість на загальну суму 173851,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 139081 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 34770,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального отримання товару від зазначеного в акті перевірки контрагента, під час розгляду справи позивачем не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагента необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності, а первинні документи є неналежними, оскільки є такими, що носять формальний характер.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було провдено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експерт-Агротрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Легал Комьюнікейшн» за період з 01.10.2016 року по 30.11.2016 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2019 року № 32987/04-36-14-18/38835799.

Перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 139081 грн., у тому числі жовтень 2016 року - 31700 грн., листопад 2016 року - 107381 грн. та зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звтного періоду за листопад 2016 року на суму 171063 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.07.2019 року:

- №0020311418 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 171063 грн.;

- №0020321418 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з податку на додану вартість на загальну суму 173851,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 139081 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 34770,25 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими по взаємовідносини з ТОВ «Легал Комьюнікейшн» за період з 01.10.2016 року по 30.11.2016 року щодо придбання продукції, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Такі висновки відповідача ґрунтуються на результаті аналізу ланцюга постачання товарно-матеріальних цінностей згідно баз даних податкового органу та неможливістю дослідження походження товару, ненадання позивачем сертифікатів якості товару.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХV у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що ТОВ «Експерт-Агротрейд» зареєстровано в якості юридичної особи 09.12.2015 року, основним видом діяльності є розведення свиней, що також зазначену і у акті перевірки.

В ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Легал Комьюнікейшн» (код ЄДРПОУ 40166357) за період з 01.10.2016 року по 30.11.2016 року з придбання кукурудзу 3 класу, врожай 2016 року (договір 25.10.2016р. №2510-16):

жовтень 2016 року на загальну суму 800000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 133333,33 грн.;

- за листопад 2016 року на загальну суму 1060867,50 грн., в тому числі ПДВ у сумі 176811,25 грн.

На підтвердження придбання товару позивачем надано видаткову накладну №437 від 25.10.2016 року та податкову накладну №437 від 25.10.2016 року на суму 800000 грн., в тому числі ПДВ 133333 грн.; видаткову накладну №645 від 30.11.2016 року та податкову накладну №645 від 30.11.2016 року на суму 1060867,50 грн., в тому числі ПДВ 176811,25 грн.

В рахунок оплати за отриманий товар ТОВ «Експерт-Агротрейд» перерахувало ТОВ «Легал Комьюнікейшн» грошові кошти згідно платіжних доручень №444 від 28.10.2016 року на суму 350000 грн., №454 від 01.11.2016 року на суму 116000 грн., №474 від 04.11.2016 року на суму 246000 грн., №483 від 08.11.2016 року на суму 88000 грн.

Представником позивача надані суду документи, складені ТОВ «Експерт-Агротрейд» та ТОВ «Компанія Грейнілд» на підтвердження прийняття зерновим складом ТОВ «Компанія Грейнілд» зерна, отриманого від ТОВ «Легал Комьюнікейшн» , а саме:

- акти приймання-передачі від 25.10.2016 року №387 і від 30.11.2016 року №471;

- складські квитанції на зерно від 25.10.2016 року №16242 (АЦ №825342) і від 30.11.2016 року №17174 (АЦ №932174), виданими зерновим складом ТОВ «Компанія Грейнілд» ;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2016 року №Б-00001122 і від 30.11.2016 року №Б-00001331;

- розрахунками вартості послуг зберігання за жовтень і листопад 2016 року.

На підтвердження якості зерна представником позивача надано суду картки аналізу зерна від 25.10.2016 року №713 і від 30.11.2016 року №794, видані ТОВ «Компанія Грейнілд» , відповідно до яких якість кукурудзи відповідає ДСТУ 4525:2006.

Податок на додану вартість на суму 133333 грн. та 176811,25 грн. по зазначеним накладним включено до складу податкового кредиту за жовтень 2016 року та листопад 2016 року.

Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, первинні документи відображають зміст та обсяг укладеної угоди, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про нереальність операцій та завищення позивачем податкового кредиту та податку на додану вартість.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на відсутність товарно-транспортних накладних є помилковими, оскільки позивачем зазначалось, що продукція - кукурудза, що придбавалась знаходилась на зберіганні на зерновому складі та у подальшому саму з товариством, який зберігав таку продукцію були укладені договори зберігання.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення перевірки, податковим органом фактично не встановлено порушень та недоліків у первинних документах, що підтверджують факт отримання товару по взаємовідносинам позивача з контрагентом.

Проте, окрім акту перевірки, який містить посилання на дані автоматизованих інформаційних систем, що перебувають у розпорядженні податкового органу, доказів спростування факту реального здійснення спірних фінансово-господарських операцій відповідачем не надано. Зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від ТОВ «Легал Комьюнікейшн» , відомостей щодо відносин з іншими контрагентами контролюючим органом не проводились.

Судом першої інстанції не враховано, що складені постачальниками податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних та, враховуючи норми п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, є підставою для формування скаржником податкового кредиту з ПДВ по спірним операціям.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідачем не спростовано твердження позивача щодо подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у межах своєї господарської діяльності, зокрема, та з урахуванням основного виду діяльності позивача, наступне переміщення зерна та подальше зберігання ТОВ «Компанія Грейнілд» позивач підтверджує такими документами:

- товарно-транспортними накладними від 08.11.2016 року № 048852, № 048853, №048854, №048855, від 08.12.2016 року № 048093, №048094, № 048095, №048096, №048097, №048098, № 048099, від 23.01.2017 року, №023329, № 023330, №023331, №023332, від 23.03.2017 року, № 021448, № 021449, № 021450, № 021476, № 021477, № 021478, №021479, № 021480, № 021481, від 22.05.2017 року № 024911, № 024912, № 024913, №024914, № 024915, № 024916, № 024917, № 024918, № 024919, від 13.07.2017 року №348606, № 348607, № 348608, № 348609, № 348610, № 348611, № 348612, № 348613, від 26.03.2018 року № 033029, № 033030, № 033031 і від 16.04.2018 року № 536557, № 536558, № 536559, № 536560, № 536561, № 536562, № 536563, № 536564;

- видатковими накладними від 26.03.2018 року № 1 і від 16.04.2018 року № 2;

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2016 року №Б-00001509, від 31.01.2017 року № Б-00001610, від 28.02.2017 року № ОУ-00000059, від 31.03.2017 року № В-00000067, від 30.04.2017 року № В-00000121, від 31.05.2017 року, № В-00000182, від 30.04.2017 року № В-00000200, від 31.07.2017 року № В-00000358, від 31.08.2017 року № В-00000485, від 30.09.2017 року № В-00000670, від 31.10.2017 року № В-00000832, від 30.11.2017 року № В-00000965, від 31.12.2017 року № В-00001134, від 31.01.2018 року № В-00001224, від 28.02.2018 року № В-00001335, від 31.03.2018 року №В-00001438, № В-00001439, від 16.04.2018 року № ОУ-00000067, № ОУ-00000068;

- розрахунками вартості послуг зберігання до них за період з грудня 2016 року до квітня 2018 року.

Саме вищезазначені товарно-транспортні накладні надані в підтвердження переміщення продукції для використання у господарській діяльності позивача з урахуванням основного виду діяльності.

Окрім цього, при вирішенні цієї справи колегія суддів враховує практику розгляду аналогічних спорів Верховним Судом, відповідно до якої добросовісний платник податків не має нести відповідальність за дії своїх контрагентів (постанови Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 826/20784/14, від 30.10.2018 у справі № 806/4121/14, від 23.04.2019 у справі № 826/22370/15, від 09.04.2019 у справі № 815/6869/16).

При цьому, колегія суддів також не приймає до уваги посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на наявність кримінального провадження, фігурантом якого є контрагент позивача.

Так, згідно ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У межах розгляду цієї справи жодного судового рішення на підтвердження факту вчинення директором скаржника або директорами його контрагента правопорушень, передбачених ст. 205, 2012 КК України, відповідачем не надано.

Крім того, стосовно цього питання колегією суддів також враховано практику розгляду аналогічних спорів Верховним Судом, відповідно до якої наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 808/2524/17, від 14.05.2019 у справі №826/6065/18, від 18.09.2018 у справі №802/2231/17а, від 23.10.2018 у справі №820/1100/18).

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і порушені норми процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт-Агротрейд - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №160/7148/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Агротрейд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ КОМЬЮНІКЕЙШН" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати та прийняти нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми В4 від 11.07.2019р. №0020311418, форми Р від 11.07.2019р. №0020321418.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 12 березня 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак