Постанова

від 03.03.2020 по справі 420/2205/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2205/19

Категорія:108020200 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Місце ухвалення:м. Одеса

Дата складання повного тексту: 27.11.19 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (про відмову у задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового рішення у справі) та апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" до Київської міської митниці ДФС (у теперішній час Київська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ЛОТТ" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (у теперішній час Київська митниця Держмитслужби), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 08 березня 2019 року №UA100150/2019/000001/1;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі Картка відмови) №UA100150/2019/00077 від 08 березня 2019 року;

- зобов`язати відповідача повернути з рахунку № НОМЕР_1 в ГУ ДКСУ у м. Києві на рахунок ТОВ "ЛОТТ" надміру сплачені митні платежі за ЕМД UA100150/2019/102828 від 09 березня 2019 року у загальному розмірі 102 837,33 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що митний орган мав право витребувати у товариства/позивача (уповноваженої особи) додаткові документи, вказані в ч.3 ст. 53 МК України, лише у випадку якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України, які надано відповідачу уповноваженою особою при декларуванні товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також, позивач наголошує, що відповідачем безпідставно не прийнято до уваги, та не враховано надані уповноваженою особою, та декларантом документи, що належним чином та достовірно підтверджують митну вартість товару.

Відповідач позов не визнав, вважає його необґрунтованим з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№19779/19 від 03 червня 2019 року), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 08 березня 2019 року №UA100150/2019/000001/1, Картки відмови №UA100150/2019/00077 від 08 березня 2019 року, оскільки в документах, які надано декларантом до Київської міської митниці ДФС разом з митною декларацією (ЕМД) №UA100150/2019/102820 від 08 березня 2019 року, містяться розбіжності, а надані товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: в довідці про транспортні витрати наданої для митного оформлення, відсутні усі складові транспортних витрат, а саме інформації щодо навантажувально-розвантажувальних операцій; до митного оформлення не надано транспортно-експедиційний договір, де можливо перевірити умови надання та оплати транспортних послуг; митному органу не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що передбачено п.8 ч.2 ст. 53 МК України; до матеріалів митного оформлення не надано документів, що підтверджують понесені витрати товариства на брокерські послуги (послуги на здійснення митного оформлення); надані товариством позивача до митного оформлення коносамент та експортна декларація не мають перекладу.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року:

1. Адміністративний позов ТОВ "ЛОТТ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 08 березня 2019 року №UA100150/2019/000001/1, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2019/00077 від 08 березня 2019 року, зобов`язання повернути з рахунку № НОМЕР_1 в ГУ ДКСУ у м. Києві надміру сплачені митні платежі за ЕМД UA100150/2019/102828 від 09 березня 2019 року у загальному розмірі 102 837,33 грн., задоволено частково.

2. Визнано протиправним та скасовано Рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08 березня 2019 року №UA100150/2019/000001/1.

3. Скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100150/2019/00077 від 08 березня 2019 року.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03680, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава,8-А, код ЄДРПОУ 39422888) на користь ТРВ "ЛОТТ" (67080, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 6, код ЄДРПОУ 31908069) судові витрати у загальному розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року задоволенні заяви ТОВ "ЛОТТ" (вхід. №ЕП/9418/19 від 02 грудня 2019 року) щодо ухвалення додаткового рішення у справі №420/2205/19, відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "ЛОТТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року ставиться питання про скасування судових рішень в зв`язку з тим, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі Київської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року замінено відповідача у справі - Київської міської митниці ДФС на процесуального правонаступника Київську митницю Держмитслужби.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "ЛОТТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року:

- позивачем було заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, при цьому третя позовна вимога - про зобов`язання Київську міську митницю ДФС повернути надміру сплачені 102 837,33 грн. митних платежів, фактично є похідною від інших двох вимог. Суд першої інстанції задовольнив перші дві позовні вимоги, у задоволенні вищевказаної позовної вимоги про суд першої інстанції відмовив, так як ці вимоги є передчасними та відсутні законодавчо визначені підстави для задоволення таких позивних вимог, оскільки законодавством визначено особливий порядок для повернення помилково та/або надмірно сплачений митних платежів;

- суд першої інстанції керувався положенням ч.3 ст. 139 КАС України щодо розподілу судових витрат при частковому задоволенні позовних вимог - пропорційно до задоволеній позовних вимог. Проте, з таким підходом суду погодитися не можна. З матеріалів справи вбачається, що спір виник внаслідок неправомірних рішень відповідача, що визнано судом першої інстанції шляхом задоволення двох перших позовних вимог. Судовий збір було сплачено позивачем до державного бюджету, а відповідач є органом виконавчої влади. Відмова суду у задоволенні третьої похідної позовної вимоги викликана виключно формальним підходом суду щодо підстав та порядку повернення надміру сплачених митних платежів. Адже, зобов`язання відповідача повернути позивачу надмірно сплачені митні платежі жодним чином не суперечить вимогам МК України, ПК України, Порядку повернення митних платежів, так як жодним чином не виключає необхідність дотримання митним органом відповідного порядку з повернення коштів. Зобов`язання судом відповідача повернути такі кошти є констатацією того факту, що 102 837,33 грн. митних платежів є надмірно сплачені та саме така сума має бути повернута позивачу. Але, в будь-якому разі така позовна вимога виникла в результаті неправильних дій відповідача, що встановив суду першої інстанції. Таким чином, суд першої інстанції, не стягнувши з відповідача судовий збір у повному розмірі, допустив порушення ч.8 ст. 139 КАС України;

- після отримання позивачем повного тексту рішення суду виявилося, що представник позивача - адвокат Оксюта В.В. помилково до заяви про обґрунтування судових витрат додав інший договір про надання правничої допомоги ТОВ "ЛОТТ", а саме договір від 15 квітня 2019 року з іншим предметом правничої допомоги. Цілком очевидно, що це була помилка, однак канцелярія Одеського окружного адміністративного суду не повернула позивачу заяву про обґрунтування та стягнення з відповідача судових витрат та/або не повідомила, що до заяви був доданий не той договір про надання правничої допомоги: в заяві вказано, що договір від 11 квітня 2019 року, а було додано від 15 квітня 2019 року. Адже, якби наша сторона подавала б заяву в письмовому вигляді, а не в електронному, то в канцелярії суду помітили б помилку і такі документи не прийняли б. Так як документ було подано електронною поштою, то суд першої інстанції зобов`язаний був повідомити про невідповідність додатків до заяви переліку документів, які вказані в заяві, що дало б змогу позивачу виправити технічну помилку та надати договір від 11 квітня 2019 року;

- суд першої інстанції не провів жодного судового засідання і, розглянув справу в письмовому провадженні, що також не дало змогу суду звернути увагу на помилку позивача щодо поданого документа та в подальшому виправите цю помилку і подати до суду правильний договір;

- позивач, отримавши оскаржуване рішення 02 грудня 2019 року, в той же день - 02 грудня 2019 року в порядку ч.7 ст. 139 КАС України подав до суду заяву про встановлення судових витрат, додавши копію договору про надання правничої допомоги від 11 квітня 2019 року, а також обґрунтувавши стягнення з відповідача 15 000 вартості правничої допомоги саме на даному етапі розгляду справи (заяви). Проте, ухвалою від 12 грудня 2019 року судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні заяви про встановлення судових витрат, пославшись на те, що суд це питання вирішив по суті в рішенні від 27 листопада 2019 року, вказавши при цьому, що відсутні підстави для прийняття додаткового рішення так як позивач не вказав поважні причини неможливості подання доказів;

- виходячи з вищевикладеного, апелянт ТОВ "ЛОТТ" просить змінити мотивувальну частину та п. 5 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, виклавши п. 5 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської міської митниці ДФС на користь ТОВ "ЛОТТ" судові витрати у розмірі: 5 763 грн. - судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.", ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року - скасувати.

Доводи апеляційної скарги Київської митниці Держмитслужби:

- оскільки в документах, які надані позивачем до відповідача містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо піни , що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним собою митною вартістю. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Київською міською митницею ДФС були проведені консультації.

У відзиві ТОВ "ЛОТТ" на апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби вказується, що доводи, викладені в апеляційній скарзі митної служби безпідставні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, просило задовольнити його скаргу та змінити мотивувальну частину та п. 5 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, виклавши п. 5 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської міської митниці ДФС на користь ТОВ "ЛОТТ" судові витрати у розмірі: 5 763 грн. - судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.".

Крім того, просив стягнути з Київської митниці Держмитслужби на користь ТОВ судовий збір за подання апеляційної скарги та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн за ведення справи в суді апеляційної інстанції.

Відзиву Київською митницею Держмитслужби на апеляційну скаргу ТОВ "ЛОТТ" не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ТОВ "ЛОТТ" та Київської митниці Держмитслужби, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

07 листопада 2018 року між ТОВ "ЛОТТ" (Покупець) та компанією Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай (Продавець) укладено Контракт №YL181607, згідно з п.п.1.1-1.4, 2.1-2.3 якого Продавець продає, а Покупець купує фланці, з метою подальшої реалізації. Постачання здійснюється морським перевезенням, на умовах FOB Ціндао "Інкотермс 2010". Товар виготовлено фірмою Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd в Китаї. Вантажовідправник: Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd. Загальна вартість контракту складає 16 672,78 доларів США. Загальна вартість включає в себе вартість товару, витрати на постачання товару на умовах FOB Ціндао відповідно до "Інкотермс 2010". Ціна, кількість та вартість товару зазначено в Додатку №1 до даного контракту.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов вищеозначеного Контракту №YL181607 від 07 листопада 2018 року компанією Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай на адресу ТОВ "ЛОТТ" відвантажено товар, загальною вартістю 16 672,78 доларів США, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія відповідної Специфікації.

Судом першої інстанції з`ясовано, що ТОВ "ЛОТТ" здійснено передоплату по контракту у розмірі 5 000 доларів США, та остаточну оплату по контракту у розмірі 11 672,78 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень в іноземній валюті №39 від 12 листопада 2018 року, №1 від 09 січня 2019 року.

20 січня 2019 року Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай виготовлено, та надано ТОВ "ЛОТТ" інвойс № YT181607 на загальну суму 16 672,78 доларів США.

У подальшому, 20 січня 2019 року Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай складено пакувальний лист №YL181607, в якому окреслено перелік та кількість товару, відповідно до додатку №1 до контракту та інвойсу, вказавши наступні дані: 8 упаковок - 2 094 шт., вага нетто - 14 342,9 кг., вага брутто - 15 150 кг., на загальну суму 16 672,78 доларів США.

Разом з іншими документами, Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай також надано сертифікат випробувань №YL181607 від 20 січня 2019 року на вказану партію Товару та сертифікат походження від 28 січня 2019 року серії №ССРІТ480 1900406818 №19С3702А2007/00011, в якому вказано номер та дата інвойсу - № YL181607 від 20 січня 2019 року, вага (брутто) - 15 150 кг., кількість пакувальних місць - 8.

Придбаний ТОВ "ЛОТТ" товар компанією Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd відправлено морським перевезенням до м. Одеси, про що видано коносамент FPSQD19011112, відповідно до якого вантаж займає 8 місць, вагою брутто 15 150 кг.

Після надходження придбаного ТОВ "ЛОТТ" у компанії Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd товару, товариством позивача 01 березня 2019 року, з метою сплати митних платежів по поставці товару, сплачено на рахунок Київської міської митниці ДФС 121 500 грн. як передплату за митне оформлення, що підтверджується копією платіжного доручення №138 від 01 березня 2019 року.

07 березня 2019 року уповноваженою особою ТОВ "ЛОТТ", з метою митного оформлення товару, в порядку електронного декларування, до Київської міської митниці ДФС подано ЕМД №UA100150/2019/102804, за наслідками дослідження якої у графі 31 встановлено наявність помилки, а саме невірне зазначення даних щодо упаковки, у зв`язку з чим Київською міською митницею ДФС оформлено Картку відмови №UA100150/2019/00076 від 08 березня 2019 року.

Відповідно до платіжного доручення від 07 березня 2019 року №151 ТОВ "ЛОТТ", з метою сплати митних платежів по поставці товару, сплачено на рахунок Київської міської митниці ДФС 100 710,94 грн. як передплату за митне оформлення.

У подальшому, після усунення зауважень, викладених у Картці відмови №UA100150/2019/00076 від 08 березня 2019 року, уповноваженою особою ТОВ "ЛОТТ" повторно подано до Київської міської митниці ДФС в порядку електронного декларування ЕМД №UA100150/2019/102820 від 08 березня 2019 року, відповідно до якої ТОВ "ЛОТТ" задекларовано фактурну вартість товару у розмірі 16 672,78 доларів США на умовах поставки FOB-CN QINGDAO.

В ході перевірки митним органом наданих декларантом ТОВ "ЛОТТ" для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, та надані товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: у довідці про транспортні витрати наданої для митного оформлення, відсутні усі складові транспортних витрат, а саме інформація щодо навантажувально-розвантажувальних операцій; до митного оформлення не надано транспортно-експедиційний договір, де можливо перевірити умови надання та оплати транспортних послуг; митному органу не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що передбачено п.8 ч.2 ст. 53 МК України; до матеріалів митного оформлення не надано документи на підтвердження понесених товариством витрат на брокерські послуги (послуги на здійснення митного оформлення); надані товариством позивача до митного оформлення коносамент та експортна декларація не мають перекладу.

З урахуванням чого, та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у ЕМД №UA100150/2019/102820 від 08 березня 2019 року, митним органом на підставі вимог ч.3 ст. 53 МК України, зобов`язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інші документи за бажанням декларанта.

З метою підтвердження митної вартості товару, декларантом позивача - ТОВ "ЛОТТ" до митного оформлення контролюючому органу додатково надано: прайс-лист; копію експортної декларації країни відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у електронній митній декларації №UA100150/2019/102820 від 08 березня 2019 року, товару, Київською міською митницею ДФС прийнято спірні Рішення про коригування митної вартості товарів від 08 березня 2019 року №UA100150/2019/000001/1, Картку відмови №UA100150/2019/00077 від 08 березня 2019 року.

Не погоджуючись з означеним рішеннями митного органу, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Вирішуючи справу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та Картки відмови, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ "ЛОТТ" саме другорядного методу визначення митної вартості - резервного, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст. 57 МК України.

Вирішуючи справу в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути з рахунку в ГУ ДКСУ у м. Києві на рахунок товариства надміру сплачені митні платежі, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність, та відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги, оскільки повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в цій частині ТОВ "ЛОТТ" не оскаржується).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ЛОТТ" щодо ухвалення додаткового судового рішення у зв`язку з тим, що наданими до суду документами обґрунтованість, та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі належними, та допустимими доказами не підтверджено, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №420/2205/19 ТОВ "ЛОТТ" у відшкодуванні за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., відмовлено. Так, ч.1 ст. 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Водночас, як встановлено судом, та зазначено вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №420/2205/19 розглянуто усі позовні вимоги товариства, визначено спосіб його виконання, та вирішено питання про судові витрати.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78, ч.1 ст. 252 КАС України, ст.ст. 52, 53, 54, 57, 58 МК України, які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянтів, виходячи з наступного.

Розглядаючи питання правомірності визначення суми митної вартості, судова колегія дійшла висновку, що митним органом, як суб`єктом владних повноважень не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ "ЛОТТ" саме другорядного методу визначення митної вартості - резервного, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст. 57 МК України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Уразі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч.1 ст. 57 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, положення вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, витребовувати митний орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Київською міською митницею ДФС наданих декларантом ТОВ "ЛОТТ" для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, та надані товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме:

- у довідці про транспортні витрати наданої для митного оформлення, відсутні усі складові транспортних витрат, а саме інформація щодо навантажувально-розвантажувальних операцій;

- до митного оформлення не надано транспортно-експедиційний договір, де можливо перевірити умови надання та оплати транспортних послуг;

- митному органу не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що передбачено п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України;

- до матеріалів митного оформлення не надано документів, що підтверджують понесені витрати товариства на брокерські послуги (послуги на здійснення митного оформлення);

- надані товариством до митного оформлення коносамент та експортна декларація не мають перекладу.

07 листопада 2018 року між ТОВ "ЛОТТ" (Покупець) та компанією Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай (Продавець) укладено Контракт №YL181607, згідно з п.п.1.1-1.4, 2.1-2.3 якого Продавець продає, а Покупець купує фланці, з метою подальшої реалізації. Постачання здійснюється морським перевезенням, на умовах FOB Ціндао Інкотермс 2010. Товар виготовлено фірмою Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd в Китаї. Вантажовідправник: Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd. Загальна вартість контракту складає 16672,78 доларів США. Загальна вартість включає в себе вартість товару, витрати на постачання товару на умовах FOB Ціндао відповідно до Інкотермс 2010.

ТОВ "ЛОТТ" здійснено передоплату по контракту у розмірі 5 000 доларів США, та остаточну оплату по контракту у розмірі 11 672,78 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень в іноземній валюті №39 від 12 листопада 2018 року, №1 від 09 січня 2019 року, у яких призначенням платежу зазначено - "оплата за флянці по контракту №YL181607 від 07 листопада 2018 року". Інвойс №YL181607 компанією Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай сформовано лише 20 січня 2019 року перед відвантаженням товару, а тому вказати дані інвойсу у платіжних документах, котрі датовано 12 листопада 2018 року, та 09 січня 2019 року, ТОВ "ЛОТТ" об`єктивно не мало змоги.

Уповноваженою особою ТОВ "ЛОТТ", з метою підтвердження митного оформлення товару до контролюючого органу, надано Інвойс №YL181607 на загальну суму 16 672,78 доларів США, дані якого (вартість товару, умови поставки, номер контракту, асортимент та кількість товару) повністю співпадали з даними контракту.

Також, митному органу надано пакувальний лист №YL181607 від 20 січня 2019 року, перелік та кількість товару (асортимент) якого співпадають з даними додатку №1 до контракту та інвойсу, а саме 8 упаковок - 2 094 шт., вага нетто - 14 342,9 кг, вага брутто - 15 150 кг.

Окрім того, до митного оформлення ТОВ "ЛОТТ" надано сертифікат випробувань товару №YL181607 від 20 січня 2019 року, виданий Qingdao Yingli Machinery Co. Ltd Китай як виробником, та сертифікат походження від 28 січня 2019 року №ССРІТ480 1900406818 №19С3702А2007/00011, в якому зазначено номер та дата інвойсу - №YL181607 від 20 січня 2019 року, вага (брутто) - 15 150,00 кг, кількість пакувальних місць - 8.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЛОТТ" до Київської міської митниці ДФС надано Договір про надання послуг від 05 травня 2016 року №54574, укладений між ТОВ "ЛОТТ" (Замовник) та ТОВ "ТВОЯ ЛОГІСТИКА" (Виконавець), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Замовника організувати міжнародні транспортно-експедиційні послуги (авіаційним, морським та автомобільним транспортом) та митне оформлення, відповідно до узгоджених сторонами заявок. Замовник сплачує винагороду Виконавцю на підставі рахунку, виставленого Виконавцем. Сторони підписують Акт виконаних робіт після надання Виконавцем послуг Замовнику відповідно до умов цього договору. Сума, що підлягає сплаті, погоджується сторонами в Заявках. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом банківського переказування коштів у національній грошовій одиниці України з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Виконавця.

Відповідно до Довідки про транспортно-експедиційні витрати №097337 від 28 лютого 2019 року, витрати на транспортування (в тому числі експедирування) товарів по коносаменту FPSQD19011112 від 25 січня 2019 року, загальною вагою брутто 15 150 кг., складають 650 доларів США (17 615 грн.).

На виконання умов вищеозначеного Договору про надання послуг від 05 травня 2016 року №54574, ТОВ "ЛОТТ", на підставі рахунку №097337 від 09 березня 2019 року, сплачено на користь ТОВ "ТВОЯ ЛОГІСТИКА" грошові кошти в сумі 26 611,74 грн., за надані, згідно з Актом надання послуг №116 від 09 березня 2016 року, послуги, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного платіжного доручення №157 від 12 березня 2019 року.

Не заслуговують на увагу суду, та сприймаються критично також і інші підстави для коригування митної вартості товарів, на котрі наголошено митним органом у спірному рішенні від 08 березня 2019 року №UA100150/2019/000001/1, оскільки означені недоліки жодним чином не впливають на митну вартість товару, та відповідно не можуть слугувати безумовною підставою для коригування митної вартості товарів.

До того ж, з наданих декларантом ТОВ "ЛОТТ" до Київської міської митниці ДФС, документів, на думку суду, вбачається як логічний комерційно-економічний зміст господарської діяльності підприємства за тією угодою, котра досліджується при визначенні митної вартості заявленого товару, так і найголовніше чіткі числові значення складових вартості задекларованого товару.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що надані декларантом позивача - ТОВ "ЛОТТ" до митного органу з метою підтвердження митної вартості товару документи містять необхідну інформацію про товар, та його ціну.

Натомість, митним органом не доведено, що подані декларантом ТОВ "ЛОТТ" документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, Київською міською митницею ДФС належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, судова колегія вважає, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним ст. 8 МК України.

До того ж, митним органом не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ "ЛОТТ" саме другорядного методу визначення митної вартості - резервного, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст. 57 МК України.

Крім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без детального роз`яснення у чому саме такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару, та відповідно чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Київською міською митницею ДФС заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ЛОТТ" шляхом визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та скасування Картки відмови.

Апелянт ТОВ "ЛОТТ" просить змінити мотивувальну частину та п. 5 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, виклавши п. 5 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської міської митниці ДФС на користь ТОВ "ЛОТТ" судові витрати у розмірі: 5 763 грн. - судовий збір, 15 000 грн. - витрати на правничу допомогу".

Позивачем було заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, при цьому третя позовна вимога - про зобов`язання Київську міську митницю ДФС повернути надміру сплачені 102 837,33 грн. митних платежів, фактично є похідною від інших двох вимог.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

У відповідності до ч.5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції задовольнив перші дві позовні вимоги товариства, у задоволенні вищевказаної третьої вимоги суд першої інстанції відмовив, так як ці вимоги є передчасними та відсутні законодавчо визначені підстави для задоволення таких позивних вимог, оскільки законодавством визначено особливий порядок для повернення помилково та/або надмірно сплачений митних платежів.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477- IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У п.269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Як відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), п.80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Разом з тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги ТОВ "ЛОТТ", апелянт зазначає, що, після отримання позивачем повного тексту рішення суду виявилося, що представник позивача - адвокат Оксюта В.В. помилково до заяви про обґрунтування судових витрат додав інший договір про надання правничої допомоги ТОВ "ЛОТТ", а саме договір від 15 квітня 2019 року з іншим предметом правничої допомоги.

За таких підстав, судова колегія вважає, що на час розгляду справи судом першої інстанції, товариство не надало належного договору про надання правничої допомоги в межах спірних правовідносин, у зв`язку з чим факт здійснення оплати не підтверджено призначенням платежу, та не дав змоги встановити, що дані витрати на правову допомогу відносяться саме до конкретного договору та справи.

Таким чином, вирішуючи питання стягнення судових витрат (саме судового збору в сумі 1 921 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.) та ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ЛОТТ" у зв`язку з тим, що наданими до суду документами обґрунтованість, та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі належними, та допустимими доказами не підтверджено, отже суд першої інстанції правильно здійснив розподіл судових витрат.

Щодо доводів апелянта ТОВ "ЛОТТ" про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, судова колегія зазначає наступне.

Норма ч.1 ст. 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Водночас, як встановлено судовою колегією, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №420/2205/19 розглянуто усі заявлені позовні вимоги товариства.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови ТОВ "ЛОТТ" у задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У даній справі, суд апеляційної інстанції рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року залишає без змін, отже судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Таким чином, вимога апелянта ТОВ "ЛОТТ" про стягнення з Київської митниці Держмитслужби на користь товариства судових витрат - судового збору за подання апеляційної скарги та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. за ведення справи в суді апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОТТ" у задоволенні заяви про стягнення з Київської митниці Держмитслужби судових витрат у розмірі 10 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 березня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.