Постанова

від 12.03.2020 по справі 802/475/17-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/475/17-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

12 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

представника позивача: адвоката Волошенюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (рішення прийнято у м. Вінниці, повний текст рішення складено 26.11.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. У березні 2017 року ТОВ - підприємство "Авіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 14 грудня 2016 року №0000654102 та №0000664102.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 грудня 2016 №№0000654102, 0000664102.

2.2. У решті позовних вимог відмовлено.

3. 11.11.2019 на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про прийняття додаткового судового рішення у справі, яка обґрунтована тим, що судом під час ухвалення рішення у справі не вирішено питання щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на підставі клопотання, поданого 20.09.2017.

4. Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року заяву позивача задоволено частково.

4.1. Стягнуто на користь ТОВ - підприємства "АВІС" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби 6314 грн. 00 коп.

4.2. У іншій частині заяви відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Скаржник, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

6. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не встановлено, що розмір заявлених судових витрат є абсолютно неспівмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки ч. 3 ст. 134 КАС України для розрахунку розміру витрат на правничу допомогу адвоката вимагає надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості від останнього, що не було виконано заявником, позаяк у матеріалах справи наявні лише договір про надання правничої допомоги №К-14 від 18.09.2017, видатковий касовий ордер від 18.09.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю - Підприємство АВІС звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

8. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 у задоволенні позовних відмовлено.

9. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

10. Постановою Верховного Суду від 22 січня 2019 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №802/475/17-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

11. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 грудня 2016 №№0000654102, 0000664102. У решті позовних вимог відмовлено.

12. 11.11.2019 на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про прийняття додаткового судового рішення у справі, яка обґрунтована тим, що судом під час ухвалення рішення у справі не вирішено питання щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на підставі клопотання, поданого 20.09.2017.

13. У підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача подано: договір про надання правничої допомоги №К-14 від 18.09.2017, видатковий касовий ордер від 18.09.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

14. Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року заяву позивача задоволено частково.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

15. Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно ухвалено додаткове судове рішення, оскільки представником позивача не дотримано норм ч. 3 ст. 134 КАС України.

16. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

18. За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать:1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

19. Згідно із статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

20. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

21. Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

22. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

23. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

24. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

25. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

26. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано:

- договір про надання правничої допомоги №К-14 від 18.09.2017;

- видатковий касовий ордер від 18.09.2017;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

27. Згідно із п. 1.1. п. 1 договору про надання правничої допомоги №К-14 від 18.09.2017 Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів останнього в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування у справі №802/475/17-а, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах визначених Договором.

28. Підпунктом 1.2 пункту 1 вказаного договору, правова допомога полягає в: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; наданні усних та письмових консультацій та роз`яснень щодо правових питань, що стосуються справи; складанні необхідних для справи процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; виконанні окремих доручень Клієнта, що стосується справи; представництві інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються справи.

29. Пунктом 2.1. Договору визначено, що адвокат зобов`язується підписати акт прийому-передачі послуг з надання правової допомоги після закінчення строку дії Договору.

30. Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 вказаного договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі десяти тисяч гривень в якості попередньої оплати шляхом видачі коштів з каси Клієнта із зазначенням відповідного призначення платежу.

31. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що цей договір діє до моменту досягнення результату або виконання адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату у справі.

32. Таким чином, вказаним договором сторони передбачили, що адвокат надає клієнту відповідну правову допомогу, зокрема, в суді у певній справі, про що складається акт прийому-передачі послуг, а клієнт за такі послуги сплачує йому винагороду.

33. За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

34. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

35. При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

36. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

37. Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 820/2973/18).

38. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

39. Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, виходив з того, що надані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором, розмір гонорару відповідає складності справи та є розумним в межах сьогодення, відтак понесені судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби в розмірі 6314,00 грн.

40. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

41. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №К-14 від 18.09.2017, який надано до відзиву на апеляційну скаргу, адвокатом здійснено такі послуги:

- збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів - 16 год.;

- надання усних консультацій та роз`яснень щодо правових питань - 2 год.;

- складання позовної заяви - 18 год.;

- прийняття участі у судових засіданнях суду першої інстанції - 16 год.;

- складання процесуальних документів - 4 год.;

- складання апеляційної скарги - 8 год.;

- прийняття участі у судових засіданнях суду апеляційної інстанції - 4 год.;

- складання відзиву на касаційну скаргу;

- прийняття участі у судових засіданнях суду першої інстанції (новий розгляд) - 20 год.;

- складання процесуальних документів - 24 год.

42. Даний акт прийнято судом апеляційної інстанції як належний доказ на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України, оскільки він складений після ухвалення судом першої інстанції рішення суду та не міг бути поданий до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, яка подана до суду 20.09.2017.

43. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з яких вбачається обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, час, витрачений фахівцем в галузі права.

44. Таким чином, позивачем дотримано ч.4 ст. 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

45. Отже, оскільки матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно частково задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на правову допомогу у задоволеному розмірі.

46. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження та спростовуються викладеним.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

51. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 березня 2020 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.